Учасники семінару "Охоронці істини" обговорювали інформаційні ризики для учнів шкіл.
ГО "Детектор медіа" 16-18 грудня провів триденний тренінг для локальних журналістів "Вартові правди", аби посилити викладання медіаграмотності в школах прифронтових регіонів України, за підтримки ПРООН та фінансування уряду Японії.
Для посилення викладання медіаграмотності в школах прифронтових областей України було відібрано по три журналісти з кожного регіону, які працюють у якісних медіа в Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях. Після завершення тренінгу, що охоплював теми боротьби з фейками та дезінформацією, цифрової грамотності та особливостей роботи з учнями, наступним етапом проєкту стало проведення лекцій для школярів. Журналісти застосували набуті знання та матеріали, створені під час тренінгу, у своїх регіонах.
"Детектор медіа" провів бесіди з учасниками проєкту, щоб дізнатися про їхні враження від спілкування з дітьми. У цьому матеріалі ми представляємо першу частину опитування, до якої увійшли коментарі учасників з Запорізької області, зокрема Ілони Тислицької та Вероніки Хорольської з Запоріжжя, а також Тетяни Логвіної зі Змієва Харківської області, Ігоря Тихолаза та Валерії Бовіної з Дніпра.
Ілона Тислицька організувала лекції на тему медіаграмотності для учнів 11 класу. Заняття пройшли в змішаному форматі: два з них відбулися в онлайн-режимі, а одне — в традиційному офлайн. За її словами, загальні враження від проведених лекцій є позитивними. Однак деякі учні, які навчаються дистанційно, виявляли певну відстороненість. Проте більшість учнів були активно залучені до навчального процесу.
"Вони обмінювались думками та розглядали теми, які були їм особливо близькі, наприклад, штучний інтелект. На мій погляд, все пройшло успішно, хоча часу на всі заняття не вистачало. Учні прагнули більше практичних вправ. Школярі з інтересом слухали і задавали питання про медіа та соціальні мережі, досліджували природу фейків і пропаганди, а також вивчали різницю між фактами та судженнями," -- зазначила Ілона Тислицька.
Вероніка Хорольська також мала охопити учнів 11 класів. Проте, за її словами, директори шкіл були залучені до процесу і виявили бажання охопити й 10 класи, тож вона підтримала цю ініціативу. Каже, це був дуже цікавий досвід.
"Особливою перевагою було провести заняття в офлайн-режимі. Попри всі тяжкі умови прифронтового Запоріжжя, школи були зацікавлені і організували процес за всіма правилами безпеки, -- згадує Вероніка Хорольська. -- Діти тримали фокус, були залучені у процес. Найбільше їм сподобалося грати та брати участь у практичних завданнях. Більшість були відкриті до того, щоб озвучити власні думки, відповідати на питання і ділитися власним досвідом. Найменшу цікавість викликало заповнення анкет, проте субʼєктивно здалося, що вони виконували це завдання. Адже я не маю доступу до анкет, то немає обʼєктивних даних щодо цього".
Залучення директорів шкіл до цього процесу не було випадковим, підкреслила журналістка. У її дослідженні йшлося про навчальні заклади, в яких викладачі вже мали досвід проведення заходів з медіаграмотності, включаючи організацію гри "Нота Єнота". Проте, як зазначила Вероніка Хорольська, значна частина вчителів все ще не володіє сучасними технологіями, що змушує їх уникати їх використання у навчальному процесі.
Тетяна Логвіна зі Змієва Харківської області та Валерія Бовіна з Дніпра проводили заняття для учнів дев'ятих та десятих класів. До занять Валерії Бовіної в одній зі шкіл долучилися і восьмикласники.
Хоча формат навчання міг бути різним (онлайн або офлайн – "ДМ"), деякі учні активно долучалися до дискусій, тоді як інші просто сиділи мовчки. На думку Тетяни Логвіної, це не залежить ані від того, як проходять заняття, ані від обраної теми. "Я чотири рази переробляла матеріали, які отримали від тренерів. Після кожного заняття ставало зрозуміло, що дещо зайве, а щось, навпаки, вимагає більшої уваги," – згадує вона. Теми, які виявилися особливо корисними, включали фейкові фотографії та відео, створені штучним інтелектом, захист особистих даних, фішинг, кібербулінг та інші. Зокрема, маніпулятивні та фальшиві відео в TikTok, фейкові новини в Telegram, а також загроза кібербулінгу були важливими аспектами обговорення.
Як і в ситуації з Веронікою Хорольською, педагоги однієї зі шкіл, де Тетяна Логвіна проводила свої заняття, були обізнані в темі, адже раніше в цій школі вже проходив курс з медіаграмотності. Натомість вчителі з інших двох навчальних закладів, за словами журналістки, зізналися, що отримали під час уроку знання, про які раніше навіть не мали уявлення.
Валерія Бовіна з Дніпра розповідає, що проведення уроків з медіаграмотності в школах стало для неї дещо нервовим, проте в цілому вона залишилася задоволеною результатами.
Діти проявили активний інтерес і були залучені в обговорення, охоче спілкувалися, відповідали на запитання та брали участь у інтерактивних заходах. Хоча їх не можна назвати легкою аудиторією, Валерія Бовіна зазначає, що вдавалось утримувати їхню увагу. Діти демонструють значні знання з тем, пов'язаних з інформаційними загрозами, швидко розпізнають маніпуляції та фальшиві новини. Багато з них не слідкують за соціально-політичною ситуацією в країні, оскільки їх батьки обмежують доступ до новин. Основною проблемою є споживання російськомовного контенту, що може містити елементи пропаганди. Також особливу увагу приділили темам кібербулінгу та секстингу, які, на мою думку, були надзвичайно актуальні для школярів.
Вона також зазначає, що намагалася застосовувати всі інструменти та рекомендації, отримані від тренерів ГО "Детектор медіа". Зокрема, вона використовувала зрозумілі для учасників приклади дезінформації, проводила гру "Kahoot" і ставила численні запитання, щоб активно залучити всіх до навчального процесу.
Ігор Тихолаз із Дніпра проводив лекції для п'яти класів. Це дули по два 7 та 8 класи, а також один 9 клас. Тобто це були діти віком 13-15 років. Що особливо вразило журналіста, двоє дітей після лекції підійшли та потиснули йому руку. Це приємно вразило і дуже підбадьорило, адже це -- прояв довіри і захоплення донесеною інформацією, каже він.
Ігор Тихолаз поділився своїми враженнями від проведених уроків: "Цей досвід виявився для мене новим, хоча раніше я вже виступав перед дорослими. Навіть мав можливість виступати на сцені Майдану, де ділився своїми думками з публікою. Але ось виступати перед дітьми – це був перший раз, і ще й з освітньою метою. Це трохи лякало, адже відповідальність тут значно більша. Це ж діти, їм не можна давати нісенітниці або розмовляти в метафорах і загадках, сподіваючись, що вони самі все зрозуміють. Потрібно викладати інформацію чітко, структуровано, впевнено і з доказами. Саме так я й намагався робити, тому враження виявилися дуже позитивними. Я отримав заряд енергії, і навчання дітей нюансам медійної сфери стало для мене чудовим досвідом".
Діти реагували на інформацію абсолютно по-різному, зазначає він. Деякі з них виявляли байдужість, проте близько 90% уважно слухали, задавали запитання та ділилися власними історіями. Близько третини уроків було присвячено інтерактивним елементам, таким як тести та обговорення.
Він також зазначає, що під час проведення цих занять активно використовував різноманітні інструменти та рекомендації від тренерів громадської організації "Детектор медіа".
"Дуже хороший тренінг нам провели у грудні. Без води, усі поради і рекомендацію робочі, усе спрацювало дуже добре. Особливо вдячний своєму другу, дитячому психологу Світлані Ройз. Її рекомендації, мабуть, і дозволили тримати в увазі та інтересі досить складну підліткову аудиторію. І вчасно виводити її з режиму сну", -- ділиться враженнями Ігор Тихолаз.
Діти не відрізняють реальний та віртуальний світ, довіряють тому, що бачать в інтернеті та соцмережах, так само як тому, що на власні очі, каже Валерія Бовіна. Саме тому, на її думку, й треба пояснювати, що і в мережі на них може чекати небезпека.
"Плюс інформаційна війна та російська пропаганда -- росіяни вкладають максимум зусиль у "патріотичне" виховання російських дітей -- і точно намагаються дотягнутися до українських. Ми маємо не дати їм цього зробити", -- зазначає журналістка.
Медіаграмотність є ключовим елементом забезпечення безпеки, на думку членів проєкту "Вартові правди", особливо в часи швидкого прогресу технологій і соціальних мереж.
"Сучасне життя тісно пов'язане з інтернетом та інформаційними потоками. Щороку їхній вплив на нашу повсякденність зростає, тому надзвичайно важливо підвищити обізнаність дітей про потенційні ризики та загрози. Це особливо актуально в умовах війни, коли небезпеки з віртуального світу можуть перетворюватися на реальні загрози. Діти є особливо вразливими до булінгу та інших форм негативного впливу. Тому навчання дітей з раннього віку про способи самозахисту та дотримання основних правил інформаційної гігієни є надзвичайно важливим, — зазначає Вероніка Хорольська."
"У наш час цифрових технологій медіаграмотність стала не лише потребою, а й необхідною умовою для виживання. Якщо поглянути на історію, можна помітити, що основною метою звичайної пострадянської школи ніколи не було навчання критичному мисленню. Адже здатність критично аналізувати означає, що людина навчиться ставити запитання та не прийматиме інформацію за чисту монету. Я вважаю, що ініціатива "Детектора Медіа" є надзвичайно важливою, адже зміна цієї парадигми була необхідна вже вчора", -- зазначила Ілона Тислицька.
Ігор Тихолаз, у свою чергу, підкреслив, що ми опинилися в епоху, де панують фейки, маніпуляції та ворожа пропаганда. На його думку, недостатня обізнаність користувачів соціальних мереж щодо способів протидії цим явищам може загрожувати навіть втраті Україною своєї суб'єктності. Таким чином, медіаграмотність виходить за межі особистої інформаційної безпеки; вона є критично важливим елементом національної безпеки.
На основному зображенні: Валерія Бовіна проводить заняття в класі.
#Журналіст #Дніпро #Україна #Реклама #Школа #Онлайн #Соціальна мережа #Організація громади #Харківська область #Інтернет #Запоріжжя #Суми Площа #Тренінг #Штучний інтелект #Одеська область #Медіаграмотність #Детектор медіа #Дезінформація #Медіа (комунікація) #Аудиторія #Грамотність #Японія #Дніпропетровська область #Миколаївська область #Запорізька область #Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй #Фейкові новини #Фішинг #Зміїв
