Перед святом Великодня в Миколаївському обласному краєзнавчому краєзнавчому музеї знову розпочала свою роботу традиційна "Школа писанкарства", що вже 24 роки радує своїх учасників.
Про унікальність миколаївської писанки та її місце в українській культурі розповіла старша наукова співробітниця музею Ольга Зайцева, повідомляє "Суспільне".
За її словами, поняття "миколаївська писанка" має збірний характер, адже формувалося на перетині культур. У регіоні історично змішалися традиції переселенців з Херсонщини, Одещини та інших губерній. У результаті орнаментика писанок Миколаївщини увібрала найвиразніші символи Півдня.
-- На жаль, наша миколаївська писанка не дійшла до нас. Це сталося через те, що наш край був заселений досить швидко. Люди з різних регіонів і губерній приїжджали сюди, приносячи свої звичаї, навички та традиції. Проте ми змогли зібрати в нашій писанці найкращі елементи, -- поділилася Ольга Зайцева.
Вона підкреслила, що характерними рисами південних писанок є їхня простота та великі, часто повторювані знаки.
Це й козацькі левади, хвилі, круторогі форми та зірки. Херсонщина завжди впізнається за своїми зеленими, чорними та рожевими відтінками. Тут ростуть маленькі квіточки, а також багато лінійних елементів. Херсонщина завжди залишається впізнаваною. В свою чергу, Одещина — це хвилі та простори Чорного моря. Характерними кольорами одеської писанки є зелені, жовті, червоні та чорні, — зазначила вона.
У "Школі писанкарства" кожен має змогу власноруч створити писанку та долучитися до давньої народної традиції.
Раніше у Миколаєві спекли великодні паски з борошна, вирощеного на розмінованій землі Херсонщини.
#Одеса #Школа #Херсонська область #Чорне море #Одеська область #Миколаїв #Миколаївська область #Козаки #Конвенція (норма) #Борошно #Писанкарство у слов'янській культурі #Великдень #Губернія (Росія) #Смужки (хліб)
