У Львові відхилили слова радниці міністра освіти Коберник, яка стверджувала, що "діти-переселенці не відвідують школи".

У Львові тисячі дітей, які стали переселенцями, продовжують навчання дистанційно у своїх звичних школах, залишаючись при цьому осторонь місцевого середовища. Іванна Коберник, радниця міністра освіти, зазначила, що мовний бар'єр є однією з причин цієї ситуації. Проте освітяни з Львівщини заперечили таку точку зору.

Коберник висловилась у програмі "Я чую інших" на YouTube-каналі Громадського радіо, передає Еспресо.Захід.

"У Львові є близько 50 тисяч дітей шкільного віку з числа переселенців, але лише менше 10 тисяч з них ходять до місцевих шкіл. Інші залишаються у своїх школах онлайн -- хоча живуть у відносно безпечному Львові, де є сильні школи і хороші вчителі", -- зазначила Коберник.

За словами Коберник, існує кілька причин цього явища. Багато дітей продовжують навчання у своїх сильних школах у прифронтових містах, оскільки мають сильний емоційний зв'язок з однокласниками та вчителями. Проте вона окремо виділяє мовний бар'єр, який є однією з основних перешкод для інтеграції. Діти стикаються з нетерпимістю, насмішками та образами через свою мову, що призводить до їхньої ізоляції.

"Не можна не визнати: мова – це справді непросто. Коли ти все своє життя спілкувався однією мовою, а потім опиняєшся в новому колективі, не варто очікувати, що зможеш миттєво адаптуватися. Якщо ти підліток або маленька дитина, жартувати стає важко, ти не завжди розумієш гумор, важко швидко реагувати або бути першим, хто підніме руку. І це може призводити до того, що діти починають замикатися в собі," - зазначила радниця.

"Там є такі прямо гетто -- діти зустрічаються, батьки створюють їм можливості навчатися дистанційно, вони спілкуються і не шукають себе у цьому новому середовищі", -- додала Коберник.

Після поширення цитати у Telegram радниця уточнила свою позицію у Facebook. За її словами, мова -- лише одна з низки причин, і в програмі обговорювався весь їхній комплекс. Зокрема, вона назвала ще одну незручну правду: дітей активно утримують у дистанційній школі самі вчителі -- адже якщо учні перейдуть до місцевих шкіл, заклади на сході можуть закритися.

Проте освітяни, які безпосередньо працюють із ситуацією на Львівщині, з такою оцінкою не погоджуються -- і вказують на інші, глибші причини.

Директор департаменту освіти Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска раніше роз’яснював під час інтерв’ю з Еспресо.Захід, що швидке переведення всіх дітей до місцевих навчальних закладів може призвести до серйозних наслідків для регіонів, звідки вони переїхали. Якщо учні масово почнуть покидати школи на сході, це може спричинити їх закриття, а після деокупації постане питання відновлення освітньої мережі та пошуку педагогічних кадрів. Паска також висловив думку, що мова не є єдиною перешкодою, вказуючи на інші важливі фактори.

"Батьки вирішили обрати дистанційне навчання, оскільки їхні діти вже адаптувалися до своїх груп, старих знайомств, друзів та вчителів. Львівщина має можливість організувати очне навчання, проте існують відповідні законодавчі норми, і остаточне рішення залишається за батьками," — роз'яснив освітянин.

Народна депутатка Наталія Піпа неодноразово підкреслювала, що ситуація є вкрай серйозною: у Львівській області мешкає приблизно 80 тисяч дітей-переселенців, які перебувають у дошкільному та шкільному віці, з яких лише близько 8 тисяч мають можливість навчатися в очному форматі. Вона зазначила, що тривале дистанційне навчання призводить до ізоляції дітей від місцевого середовища, ускладнюючи процес налагодження нових соціальних зв'язків.

"Школа -- це не лише про знання. Це також про соціалізацію. Сьогодні багато дітей-переселенців живуть фактично в ізоляції. Вони не інтегруються в громади, не комунікують із місцевими дітьми, не відчувають себе частиною суспільства", -- наголошує депутатка.

Найгостріше на заяву Коберник відреагував начальник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк -- і заперечив передусім цифри. Він назвав цифру у 50 тисяч маніпуляцією: за його даними, у Львові загалом близько 12 тисяч дітей-переселенців, з яких понад 4600 навчаються у місцевих школах і садочках. Закалюк визнає, що частина дітей залишається на дистанційному навчанні, але не через масові цькування, а через бажання зберегти зв'язок із домом і потребу в психологічній адаптації.

Витяг: espreso.tv