У жовтні 2026 року Франція та Бельгія стали ареною масових протестів серед учнів і студентів, тоді як в Австрії молодь та університетські представники протестують проти можливого зменшення фінансування вищої освіти. У Франції, акції, що розпочалися через брак вчителів і труднощі з умовами навчання, перетворилися на загальнонаціональний рух. У бельгійському Льєжі ж демонстрації супроводжувалися актами вандалізму та підпалами. У кожній з цих країн протестувальники висувають свої вимоги до уряду.
Протестний рух у Франції стартував 17 вересня в ліцеї Сент-Екзюпері, розташованому в передмісті Парижа. Викладачі вирішили влаштувати страйк у зв'язку з браком педагогів, зокрема з предметів математики, французької мови, історії та літератури. Уже наступного дня учні підтримали акцію, почавши блокувати входи до навчального закладу.
Невдовзі протести поширилися на інші міста. Школярі заявляють про переповнені класи, застарілу інфраструктуру, нестачу навчальних матеріалів і тривалі періоди відсутності викладачів. Окремим предметом критики стала система Parcoursup, через яку абітурієнти подають заявки до французьких закладів вищої освіти. Протестувальники вважають, що процедура відбору недостатньо прозора та посилює нерівність між вступниками з різними соціальними можливостями.
Згідно з інформацією, яку поширюють французькі медіа, на початку жовтня протестні акції охопили більше тисячі навчальних закладів. Деякі з цих акцій супроводжувалися конфліктами з поліцією, блокуванням шкіл та підпалами майна. Правоохоронці вдавалися до використання сльозогінного газу, а кількість затриманих під час протестних виступів сягала тисяч.
Французька влада зіткнулася з вимогою одночасно відновити нормальну роботу шкіл і забезпечити безпеку під час демонстрацій. Міністр освіти Едуар Жеффре оголосив про план залучення 3 тис. кваліфікованих педагогів до навчальних закладів, які найбільше потерпають від кадрового дефіциту. Водночас профспілки наполягають, що термінових кадрових рішень недостатньо без довгострокового фінансування освіти.
У Бельгії протести викликані іншими обставинами. У червні парламент Федерації Валлонія — Брюссель ухвалив комплекс бюджетних заходів, які передбачають загальну економію близько 500 мільйонів євро до 2029 року. Серед запроваджених змін — збільшення робочого навантаження для вчителів старших класів з 20 до 22 годин на тиждень без відповідного підвищення заробітної плати, а також підвищення вартості навчання у вищих навчальних закладах.
З 2026-2027 навчального року вартість навчання для окремих груп студентів підвищилася до 1194 євро. Ці зміни викликали обурення серед учнів, студентів та викладачів, які турбуються про можливе ускладнення доступу до освіти, збільшення навантаження на педагогічний склад і зменшення кількості позакласних заходів.
Першого та другого жовтня в Льєжі сотні молодих людей вийшли на вулиці. За інформацією місцевих медіа, деякі групи учасників вчиняли акти вандалізму, пошкоджуючи будівлі та магазини, закидаючи предмети в поліцію та підпалюючи майно. Правоохоронці повідомили про арешт чотирьох осіб під час однієї з демонстрацій. Також поліція зафіксувала порушення правил дорожнього руху та шкоду міській інфраструктурі.
Бельгійські демонстранти визнають, що події у Франції мали вплив на молодіжну активність, але підкреслюють, що внутрішні чинники також відіграють значну роль у їхньому невдоволенні. Ключовий конфлікт зосереджується на бюджетних пріоритетах: уряд має намір зменшити витрати, в той час як противники реформ вважають, що така економія може негативно вплинути на якість освіти.
В Австрії основним питанням залишається фінансування університетів на період 2028-2030 років. Освітянська спільнота висловлює занепокоєння, що загальний бюджет 22 державних вишів може скласти приблизно 15,5 мільярдів євро, що на мільярд менше, ніж 16,5 мільярдів євро, запланованих для попереднього трирічного циклу. За підрахунками представників університетів, з урахуванням інфляційних процесів та зростання витрат, потреби освітньої системи можуть сягати 18 мільярдів євро.
У травні 2026 року у Відні пройшла велика акція протесту проти потенційного зменшення фінансування. У ній взяли участь студенти, викладачі та адміністрація університетів. Члени академічної спільноти застерігають, що нестача фінансів може призвести до урізання навчальних програм, скорочення дослідницьких ініціатив та підвищення навантаження на педагогічний склад.
Наприкінці вересня студентські організації Австрії заявили про готовність відновити масові акції в середині жовтня, якщо уряд затвердить скорочення. Остаточні параметри фінансування мають визначити під час бюджетних переговорів. Тому австрійські протести поки що зосереджені навколо майбутніх рішень, а не вже запроваджених обмежень.
Різноманітні фактори, що лежать в основі протестів, ускладнюють їх сприйняття як єдиного європейського руху з централізованою організацією. У Франції основними викликами стали нестача кадрів і нерівність у доступі до освіти, в Бельгії – наслідки схваленої бюджетної реформи, а в Австрії – загроза майбутнього зменшення витрат на університети. Спільним елементом залишається тривога молоді та освітян, які бояться, що бюджетні рішення негативно вплинуть на умови навчання.
Наступні етапи подій визначатимуться виконанням урядових зобов'язань, підсумками бюджетних переговорів та здатністю влади переглядати контроверсійні аспекти освітніх реформ. У Франції основною проблемою стане фактичне заповнення вакансій для вчителів, у Бельгії - втілення заходів з економії, а в Австрії - остаточний обсяг фінансування вищих навчальних закладів на наступні три роки.
#
