Твоє містечко

Три роки тому "Твоє місто" вже висвітлювало відкриття першого академічного ліцею у Львівській області, що розташовувався в тодішньому Червонограді. Тут запровадили профільне навчання, готуючи учнів до національного мультипредметного тесту без необхідності залучати репетиторів. З тих пір місто отримало нову назву — Шептицьке, а ліцей набув трирічного досвіду роботи за оновленою моделлю. Ми вирішили поспілкуватися з Наталією Запісоцькою, директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому, щоб дізнатися, як змінилася старша школа і чи виправдалися сподівання.

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі

Шановна Наталіє, в нашому суспільстві побутує думка, що отримати якісну освіту можна лише у великих містах. Якщо прагнеш до високих стандартів навчання, потрібно вирушати до Львова, Києва, Дніпра або інших мегаполісів. Як ви думаєте, чи може реформа старшої профільної школи змінити цю ситуацію? І яким чином вона вже впливає на систему освіти в Шептицькому?

Дійсно, якість освіти визначається багатьма аспектами. По-перше, важливе бажання учнів навчатися, їхні таланти та потенціал, які присутні в кожному. Не менш значущим є рівень педагогічного складу — наскільки вчителі здатні надати якісну освіту. Отже, забезпечення якісної освіти не є привілеєм лише для великих міст.

Ознайомтеся з матеріалом: "Міф чи реальність: Рейтинги навчальних закладів". Тетяна Вакуленко ділиться думками про новий Державний підсумковий атестат, національне мультитестування та освітню реформу 2027 року.

Тобто у ліцеї Шептицького можуть давати такий самий старт, як і у так званих елітних ліцеях столиці чи обласних центрів?

Звичайно. Це також підтверджується нашою активною участю в олімпіадах. Чимало учнів нашого ліцею, а також, наприклад, учні ліцею з сусіднього Сокаля — ще меншого містечка — достойно демонструють свої громади.

Дворічна або трирічна програма: чому родини та їхні діти віддають перевагу інвестуванню в додатковий навчальний рік.

Пані Наталіє, як у вас організовували процес переходу від гімназії до ліцею для учнів старших класів?

Наш ліцей був заснований на основі гімназії. Оскільки у нашій структурі не було початкової школи, з 2020 року ми припинили прийом учнів у п'яті класи. За цей час ми повністю перейшли на ліцейний формат навчання. Минулого року ми випустили останні дев'яті класи гімназії, а з 1 вересня 2025 року почали набір лише до десятих класів. Тепер наш навчальний заклад включає лише 10-11 класи.

З 1 вересня 2026 року стартує набір на трирічну профільну освіту. Окрім цього, ми також пропонуємо дворічну навчальну модель. Як єдиний академічний ліцей у місті, ми прагнемо забезпечити батькам та учням право на вибір.

Яке співвідношення учнів у системах навчання на два та три роки?

На даний момент ми лише почали прийом заявок, тому статистичних даних поки що немає. Однак вже можна помітити, що багато людей виявляють бажання навчатися за трирічною програмою.

Як ви можете довести батькам, що третій рік — це не просто виклики, а справжня можливість для розвитку?

Ми чесно розповідаємо про переваги, які матимуть учні, що перейдуть на трирічну освіту. Організовували батьківські збори для майбутніх десятикласників та їхніх батьків, і детально обговорювали обидва варіанти. Ми зберігаємо для дитини можливість обирати профіль в обох системах навчання. Наприклад, хтось обирає курси "Природничі науки" та "Історія: Україна і світ", а є учні, які вчать у повному обсязі природничі предмети, або окремо історію України чи всесвітню історію. Такий вибір ми пропонуємо досить давно і відповідно до напрацьованих напрямів формуємо класи, складаємо розклад.

Основна мета полягає у пошуку власного шляху: чому у ліцеї надається можливість змінювати профіль?

Скільки у вас профілів? За якими критеріями ви їх формували?

На сьогодні маємо вісім профілів, сформованих за заявами батьків, які охоплюють три кластери: STEM, мовно-літературний та суспільно-гуманітарний. До цього ми давали можливість обирати профільні предмети і таким чином "сканували", що найбільше цікавить учнів.

У попередні роки пропонували обирати перший профільний предмет, скажімо, математику або математику і фізику, і таким чином формували профіль. Хтось обирав перший предмет -- українську мову, інші -- англійську, математику чи фізику. Саме так формувався профіль. Так само учні обирали серед предметів варіативної складової. Одні учні з обов'язково- вибіркових трьох предметів (інформатика, технології і мистецтво) вибирали мистецтво і технології, хтось вибирав інформатику і технології, або навпаки. На основі таких запитів ми формували класи. За цей час нам вдалося напрацювали досить гнучку систему: навіть два математичні класи можуть відрізнятися навчальними планами.

Читайте також: На скільки піднімуть зарплати вчителям і що чекає на університети? Оксен Лісовий про основні зміни в освіті

Яким чином ви підтримуєте дітей у виборі професійного напрямку? Які кроки слід вжити, щоб дитина не зробила помилок у своєму виборі?

Це досить непросте завдання. Безумовно, ми враховуємо сподівання та бажання наших учнів. Оскільки вони переходять до нас з інших навчальних закладів, ми не завжди можемо точно оцінити їхні реальні можливості. Деколи учні можуть завищувати свої здібності, хоча насправді мають талант до чогось іншого, або ж відкривають нові інтереси. Саме з цієї причини протягом першого семестру в 10-му класі ми надаємо можливість змінювати профіль навчання.

Досить часто учні переходять з математичного, фізико-математичного або хіміко-біологічного класу у філологічний. Іноді трапляються й протилежні ситуації. Ми не тиснемо на дітей і даємо їм можливість експериментувати з різними напрямами. Прагнемо, щоб вони хоча б перший місяць навчалися в обраному класі та відчули особливості вибраного профілю. Завдяки цьому діти реагують на такі зміни досить спокійно, адже знають, що можуть переглянути свій вибір. Вони усвідомлюють, що зміна профілю — це не помилка, а можливість краще визначити власний шлях.

Які аспекти викликали найбільші труднощі під час розробки трирічних програм?

З огляду на наш попередній досвід ми впоралися з цим завданням досить легко. Доповнили типові навчальні плани новими предметами та підсилили визначені профілі. Перед тим як запроваджувати нові предмети, обговорювали це з учителями. Ми усвідомлювали, що маємо пропонувати учням лише ті курси, які наші педагоги можуть якісно викладати. Відзначу, що загалом наш колектив компетентний і готовий до змін та викликів. Із 2020 року ми кадрово оновилися майже на 40%. Залучили за цей час кваліфікованих учителів і суттєво підсилили команду.

Батьки й учні деколи неоднозначно сприймають 12-й рік у старшій школі. Які аргументи у комунікації є найбільш дієвими на підтримку трирічної програми?

Економічні доводи реформи є найбільш вагомими. Батьки добре розуміють, скільки коштують репетитори і як це позначається на фінансах родини. Їхнє ставлення до реформи покращується, коли вони усвідомлюють, що трирічне навчання в академічному ліцеї може допомогти зменшити ці витрати або навіть повністю їх уникнути.

У нашому ліцеї учні мають можливість безкоштовно відвідувати години підготовки до НМТ. Наприклад, до іспиту з української мови щоденно ведуть заняття різні викладачі. Учень може обрати зручний для себе час і звернутися до будь-якого з них. Те ж саме стосується й інших предметів. Саме тому я впевнений, що багато наших учнів вирішують відмовитися від послуг репетиторів.

Однак, щоб навчання в школі стало основним напрямком, батькам необхідно подолати певний психологічний бар'єр. Вони часто відчувають потребу контролювати процес, коли інвестують власні кошти, в той час як до безкоштовних освітніх послуг ставляться менш вимогливо. Для встановлення довіри важливо, щоб були присутні кілька чинників: досвідчені викладачі, здатні донести матеріал так, щоб учні дійсно його усвідомлювали, а також активна участь батьків у навчальному процесі.

Ви один із ключових комунікаторів реформи старшої профільної школи у громаді. Наскільки складно змінювати освітній тренд серед батьків та учнів з "отримаємо атестат, а далі побачимо" на "свідомо обираємо шлях та йдемо ним"?

Ми єдиний академічний ліцей у нашому місті (всього в громаді їх два), і нам пощастило працювати з активними та цілеспрямованими учнями. З близько тисячі випускників 9-х класів до нас зазвичай приходить третина. Лише 1-2% вступають виключно "за свідоцтвом". Переважна більшість наших учнів орієнтована на особистісний ріст. Вони не тільки здобувають знання, а й беруть участь у спортивних змаганнях, олімпіадах, культурних та музичних заходах, адже ми маємо власний рок-гурт. У ліцеї дуже розвинене учнівське самоврядування, яке активно залучає зацікавлених учнів. Щороку ми організовуємо захід "Сузір'я талантів", на якому відзначаємо наших учнів невеликими подарунками, грамотами та подяками, запрошуємо батьків і висловлюємо їм вдячність за підтримку.

Чистий аркуш: чому учні з трійками перетворюються на відмінників

Які найбільш поширені міфи про реформу ви чули, і яким чином ви їх спростовуєте?

У нашій спільноті, на мій погляд, більшість стереотипів вже розвіяно, адже реформа вже реалізована і назад вже не повернутися. Проте в інших громадах, які ще тільки формують свою мережу освітніх закладів, існують певні конфліктні ситуації. Для їх розв'язання важливо забезпечити ефективну комунікацію з боку місцевої адміністрації та освітніх установ.

У Шептицькому міський голова особисто виступав перед учителями і батьками, пояснюючи переваги реформи. Тоді дискусії були дуже емоційними. Пригадую, навіть були судові позови проти реформи у 2021-2022 рр, але напруга зникла, коли розпочалося навчання за програмою ліцею. Діти відчули зміни і нові можливості.

Отже, в даний момент у Шептицькій громаді домінує переконання, що реформи вже не можна скасувати?

На рівні громади — абсолютно так. Ми отримуємо безліч позитивних відгуків від батьків. До речі, в нашій школі навчаються 22 учні з сусідніх громад. Успішність реформи також видно за результатами НМТ наших учнів. Ми дуже гордимося, що в 2023-2024 навчальному році 24 наших випускники досягли максимального балу на НМТ. Минулого року таких було лише семеро, і одна з них, Черкас Вікторія, потрапила до п'ятірки найкращих учасників НМТ від Львівщини з 600 балами з трьох предметів.

Іноді, коли я спілкуюся з колегами, вони зауважують, що їхні колишні учні закінчують школу з відзнакою у нас. Вони кажуть: "У нашій школі він не був відмінником", але варто розуміти, що до нас діти приходять, немов порожній аркуш паперу. Ми не маємо уявлення про їхнє навчання в попередніх закладах. Тут вони отримують шанс виявити свій потенціал. Тому багато учнів, які не змогли розкрити свої здібності в гімназії, у нашій школі буквально «засвічуються». Вони вже в 10-му класі, більш мотивовані та свідомі, і їхнє минуле вже не впливає на їхні досягнення.

Цілком ймовірно, що це одна з причин, чому важливо розмежувати 10-12 класи від початкової освіти та гімназійного навчання.

Звісно. Розпочнемо з аспекту поведінки. Діти різного віку мають свої особливості фізіології. Наші учні більш спокійні і можуть використовувати вільний час для роботи в коридорі. У той же час, учні початкової школи мають зовсім інші потреби — їм потрібно активно рухатися і бігати. Крім того, це стосується і вчителів: коли педагог викладає в початковій школі одного дня, а наступного дня переходить до старших класів, йому доводиться постійно адаптуватися. Це може бути досить складно.

Роботи і лазери: чому Шептицький потребує STEM-лабораторію

Яким є "візуальний магніт" вашого навчального закладу? Що може спонукати дитину висловити бажання: "Я хочу навчатися лише в цьому ліцеї"?

Окрім результатів НМТ та особливої атмосфери, маємо те, що можна побачити й буквально відчути руками. Наш "магніт" -- це сучасна STEM-лабораторія. Сучасний світ потребує технічних фахівців, тому ми вирішили створити простір, де діти зможуть не просто вивчати теорію, а й експериментувати та створювати власні рішення.

Цей простір ми облаштували завдяки підтримці GIZ за дорученням уряду Німеччини, а міська рада профінансувала ремонт приміщення. Тепер у нас є 3D-принтери, лазерний верстат, набори для робототехніки, обладнання для дослідження сонячної та вітрової енергії та цифрова лабораторія.

Читайте також: Школи, як колись, уже не буде: що зміниться в середній освіті з 2027 року

Для учнів це можливість реалізовувати на практиці теоретичні знання та бачити реальний результат своєї праці -- те, що вони самі придумали, створили та запрограмували. Але головне навіть не обладнання, а підхід. Ми запровадили проєктно орієнтоване навчання. Це допомагає учням працювати з реальними потребами: знаходити практичні рішення і втілювати їх у життя. STEM-освіта дозволяє інтегрувати різні предмети в єдину систему і вчить розвʼязувати комплексні задачі.

Ця лабораторія -- приклад того, як школа може випереджати запити громади. Наші випускники вступають до університетів уже з досвідом роботи із сучасними технологіями та навичками проєктного мислення. Коли підліток бачить, що він може створити робота чи провести складне дослідження прямо тут, у ліцеї -- це і стає тим вирішальним аргументом: "Хочу вчитися саме тут".

Наталія Турчак

Цілковита або часткова публікація даного тексту без отримання письмового дозволу від редакції є неприпустимою і вважається порушенням авторських прав.