Проекти від трьох українських команд потрапили до списку ТОП-40 міжнародного хакатону NASA Space Apps Challenge 2024. Імена переможців будуть оголошені в січні.
Українські команди знову серед найкращих: три колективи пройшли відбір серед 15 000 учасників з усього світу в конкурсі, організованому NASA для програмістів, науковців, дизайнерів, оповідачів, виробників, технологів та інноваторів. Вони потрапили до глобального етапу, де їх обрали з 940 претендентів у фінал 40 команд. "Такого ще не траплялося. Дві команди з Києва та одна з Дніпра. З нетерпінням чекаю січня, коли оголосять 10 переможців," - написав нещодавно на своїй Facebook-сторінці Роман Малькевич, організатор NASA International Space Apps Challenge у Києві. Переможців у 10 категоріях оголосять 16 січня 2025 року. А поки що розглянемо, що являє собою цей конкурс і чому в Україні сьогодні важливі космос та глобальні виклики людства.
В допомогу фермерам та любителям астрономії
NASA Space Apps Challenge – це глобальний хакатон, організований під егідою Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США. Упродовж 48 годин команди з різних куточків світу працюють над вирішенням реальних викликів, які постають перед NASA, використовуючи дані, надані агентством. Основна мета цього заходу – залучити молодь до активного вирішення актуальних питань, що стосуються як космосу, так і нашої планети. Учасники можуть створювати програмні рішення, а також розробляти механізми, електронні пристрої або проводити експерименти в галузі прикладної хімії та біології.
І українські розробники вже двічі перемагали в цьому змаганні любителів задач космічного масштабу. В 2020 році це вдалося команді FireWay, вона перемогла в номінації "Найкраще застосування технології". Роман Малькевич, один з її учасників, вже розповідав Укрінформу про переможний проєкт універсального космічного з'єднувача для дозаправки супутників на орбіті рідиною, газом та електроенергією.
Минулого року українська команда Storm Prophet здобула перемогу в категорії "Найкраще використання даних" на NASA Space Apps Challenge. Учасники розробили метод прогнозування сонячних бур, які спричиняють геомагнітні шторми та викликають проблеми з комунікаційними та навігаційними системами на Землі. В їхній роботі були використані дані з космічного апарата Deep Space Climate Observatory, який досліджує сонячний вітер і зазвичай демонструє збої під час наближення сонячних бур.
Тепер у боротьбу за місце серед десяти найкращих вступили три українські проекти, кожен з яких має свої унікальні переваги.
Команда LazyVarenyky вирішила розробити унікальний проект для любителів астрономії — візуалізацію зоряного неба з перспективи різних екзопланет, які знаходяться за межами нашої Сонячної системи. "Як би виглядало нічне небо, якби ви перебували на одній з численних екзопланет, відкритих астрономами та космічними експедиціями?" — саме це питання спонукало "ледачих вареників" до творчості. Вони створили додаток, що дозволяє обирати екзопланету та переглядати інтерактивну карту зоряного неба, так, ніби ви спостерігаєте його не з Землі, а саме з цієї планети. У стародавні часи без таких технологій астрономи змушені були самостійно малювати сузір’я, витрачаючи на це безліч зусиль.
Учасники команди Craft Lab розробили "доступне, надійне і бюджетне рішення" в форматі DIY для демонстрації методу транзитного виявлення екзопланет. Вчені-екзопланетологи винайшли декілька методів пошуку екзопланет, і їх принципи є досить захоплюючими, проте для більшості людей, які не мають спеціальних знань, бракує візуалізації. Завдяки новому програмному забезпеченню, будь-який учитель або учень зможе спостерігати за процесом відкриття екзопланет. "Вирушайте у захоплюючу подорож, щоб змінити світ екзопланет!", - закликають розробники у своїй презентації. Craft Lab прагнув створити цікаві та доступні навчальні матеріали для всіх охочих дізнатися більше про цю тему, особливо для тих, хто живе в громадах з обмеженими ресурсами.
NVS-knot - команда, сформована з трьох (Nave Analytics, VITech та Sparrow). Гуртом їм вдалося на запит фермерів створити програму для оцінки вологості ґрунту перед посівом, який ураховуватиме ряд ризиків, пов'язаних із водою. Це дозволить фермерам вдосконалити методи господарювання. Щоб розуміти наперед, що чекає поле - повінь чи посуха (і потім приймати обґрунтовані рішення), довелося об'єднати супутникові дані з гідрологічними даними ґрунту, знайти спосіб ефективно їх обробляти і представити це зручною для фермерів програмою. "Ми віримо, що цей інструмент розширить можливості дуже широкої глобальної спільноти фермерів", - йдеться у резюме проєкту NVS-knot.
Які в нас ймовірності знову потрапити в десятку?
Відверто все це звучить фантастично. Як обрати переможців серед усіх геніїв, що міркують поза межами потреб не те що Землі, а й Сонячної системи, хтозна.
Цьогоріч у Києві 5-6 жовтня брали участь у хакатоні 26 команд, розповідає Роман Малькевич, організатор столичної локації.
З них для глобального етапу відібрали дві (+ третю в Дніпрі). "А в якомусь місті Індії могло бути і 1000 команд, і так само лише 3-5 йдуть далі", - пояснює він. 12 років поспіль NASA організовує ці змагання і кількість учасників постійно зростає. У 2020 році свої розробки представили 4000 команд, а цього року - 15 000. "І це дуже хороший результат - з усієї кількості три наші команди серед фіналістів, - говорить Роман. - Бували роки, коли проєкти з України не проходили взагалі". І наша трійка, на думку Малькевича, виглядає досить перспективно. Щоправда, і решта фіналістів не дарма попрацювали. "Проглянув інші проєкти - сторінки, презентації виглядають чітко й гарно, розумію, чому вони пройшли, - говорить він. - Коли ми свого часу брали участь і переглядали проєкти конкурентів у ТОП-40, то відразу розуміли, що виграємо, там не було на що просто глянути, наш проєкт дуже виділявся". Але за роки ситуація стрімко змінювалася, конкуренція зросла.
А ще велику роль тепер відіграє, за словами Романа, штучний інтелект. Perplexity, Gemini, ChatGPT - всі ці АІ інструменти дуже покращують якість прототипів (а це саме те, чим займаються команди на хакатоні - моделюванням, створенням прототипів). "Раніше команді треба було зо два тижні сидіти, щоб таке написати, а зараз встигають за два дні. Тож ШІ користуються всі, а ті, хто ні - створюють дуже погані проєкти", - говорить він. Тож питання тепер стоїть так: треба вміти користуватися інструментами ШІ якнайдосконаліше.
Для участі в таких змаганнях не потрібно багато - всього лише "комп'ютер та розум", зазначає Малькевич. Він уже вчетверте проводить хакатони в Києві. Раніше подібні заходи проходили в різних містах, таких як Одеса, Кропивницький та Львів. Проте пандемія, а згодом і Велика війна призупинили їхню діяльність, залишивши активність тільки в Києві та Дніпрі. Столичний хакатон відновив свою роботу після перемоги команди Малькевича у 2020 році - він вирішив взяти на себе цю ініціативу. Це абсолютно волонтерська справа, зауважує він, але це також чудова нагода для розвитку контактів та спілкування з однодумцями.
"Весь процес триває два місяці. За 6 тижнів до хакатону треба починати шукати партнерів, які профінансують захід, менторів, суддів, учасників, - розповідає Роман. - Для цього треба писати в університети, давати оголошення на різних майданчиках, що популяризують тему космосу (як от Youtube-канал Alpha Centauri)".
Отже, люди починають збиратися. Роману вдалося створити справжнє ком'юніті з постійних учасників змагань, а також нових прихильників, які регулярно приєднуються. Коли він лише починав цю справу, у спільноті було приблизно сто фанатів космосу, а сьогодні їх вже 350.
Звичайно, виграш у NASA Space Apps Challenge не є гарантованим шляхом до реального успіху, будь то в кар'єрі, освіті чи бізнесі. Хоча агентство прагне популяризувати науку, воно не займається реалізацією навіть відібраних журі проєктів. Переможці отримують нагороду у вигляді запрошення до Вашингтона, де можуть відвідати NASA та поспілкуватися з експертами агентства (однак витрати не покриваються). Щоб втілити свої стартап-ідеї в реальність, учасникам потрібно шукати зацікавлених інвесторів. "Багато людей беруть участь в таких заходах, щоб весело провести час у компанії однодумців і знайти нових знайомих, - зазначає він. - Але якщо ви прагнете до серйозніших досягнень, необхідно шукати інвестиції та подаватися на програми інкубації".
Чотири роки тому Роман разом із друзями планував поїздку до Вашингтона, але їхні плани зірвались через пандемію, а згодом і війна завадила здійснити цю мрію (однак, це право ще можна буде реалізувати в найближчі роки). Вони прагнули втілити свій проєкт, вели переговори з космічними компаніями та зверталися до Державного космічного агентства України, але швидко зрозуміли, що ситуація надто складна. Декілька часів намагалися створити прототипи, навіть придбали 3D-принтери для цього. Проте врешті-решт вирішили зупинити свої зусилля, адже кожному потрібно було думати про заробіток. "А через півроку розпочалась війна, і ці принтери почали працювати на потреби ЗСУ, допомагаючи друкувати деталі для дронів," - ділиться Роман.
Але успіхи, так само як і знання, ніколи не зникають безслідно.
Зараз в ініціативах NASA беруть участь студенти українських вишів і не тільки. У цьогорічному хакатоні проєкти створювали школярі й навіть військовослужбовці (в лавах Сил оборони брали спеціальні відпустки для цього). Захід організували в гібридному форматі, і онлайн до майданчику в Києві приєдналися команди зі Львова, Вінниці. "Школярі - це зіркова команда Київського Політехнічного ліцею КПІ", - розповідає Роман Малькевич.
"Зірок" готує викладач ліцею Іван Комаров. Відбирає, виховує їх із 5 класу. "Я їм постійно кажу: це ваше майбутнє, вам його будувати. І будуємо за рахунок таких конкурсів", - розповідає він. У конкурсі NASA брали участь 5 учнів 10-11 класів і викладач-керівник. Вирішили створити веб-застосунок, який допомагав би аграріям визначатися, які культури в певному регіоні дадуть кращий урожай. "Наш застосунок керувався супутниковими знімками Землі, ми створили базу даних ґрунтів за регіонами, брали дані про глобальну погоду з онлайн-сервісу OpenWeatherMap, - розповідає Комаров. - Розробили нейромережу (обчислювальну систему - ред.), яка аналізує всі складові і виводить результат - яку культуру краще висівати, яка прогнозована урожайність".
Днями команда повернулася зі львівського конкурсу Hardware for Recovery LVIV HACKATHON, де учасники працювали над рішеннями для економічного відновлення України після війни. Захід для дорослих, власників бізнесів, наймолодші учасники - 5 курс Львівської політехніки.
"Нас не хотіли приймати через наш вік - ми були занадто юними. Але, незважаючи на труднощі, ми змогли пробитися і зайняли 4 місце, отримавши окрему відзнаку серед 30 команд! - ділиться гордістю керівник. - Ми також отримали спеціальний приз на реалізацію нашої ідеї". На цьому конкурсі учні ліцею представили інноваційний метод випасання худоби за допомогою дронів.
"Діти розумні, самі бігають за мною - давайте вже якийсь конкурс. Цього року перемогли на чемпіонаті світу з програмування The Teens in AI IWD Global Techathon, зараз дівчата летять змагатися в Японію і Тайвань, повернулися з Хорватії і Румунії з медалями", - розповідає Іван Комаров. Лише трохи допомогти з ідеями - і працюють над ними, іноді - роками. Так, переможною на чемпіонаті світу стала ідея розробити мобільний додаток, який перетворює рухи жестової мови у звук. А недавно вихованка Комарова створила застосунок для туристів, який демонструє, як виглядали будівлі Києва в різні часи - 100, 200 років тому. Трудилася над ним 3 роки.
Нічого надзвичайного, за словами Комарова, в ліцеї не роблять. Щоправда, там власна програма з інформатики, допрацьований державний стандарт. "І я завжди їм кажу: вчитель - це не єдине джерело інформації, - говорить Іван Комаров. - Вони вчаться й поза школою, мають власні інтереси: хто розробками займається, хто дизайном. Моя задача - сформувати з них команду".
Дещо ображає, зізнається: чимало таких дітей (а в ліцеї викладач працює років 12) потім залишаються за кордоном. Конкурси і проводяться, щоб виявити кращих, і потім дітям забезпечують гранти на навчання, житло. Але не все так безнадійно, запевняє Іван Комаров, багато талановитих вихованців політехнічного ліцею пов'язують майбутнє саме з Україною.
"Після поїздки до Львова вони повернулися з новими ідеями і бажанням працювати саме там, адже львівський ІТ-кластер справив на них великий враження," - поділився викладач.
Це надихає. Адже яскраві уми з блискучими концепціями - саме те, на чому Україна будує своє майбутнє.
#Київ #Укрінформ #Одеса #Дніпро #Учитель #Львів #Україна #Людство #Фермер #Ґрунт #Facebook #Дизайн #Ліцей #Космічний простір #Румунія #Штучний інтелект #Електрична енергія #Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського #Конкуренція (економіка) #Львівська політехніка #Індія #Японія #Спекулятивна вигадка #Екзопланета #НАСА #Земля #Сонячна система #Візуалізація (графіка) #Шторм #Сонячний вітер #Природний супутник #Небесна сфера #Астрономія #Вашингтон, округ Колумбія #Кропивницький #Державне космічне агентство України #Тайвань #Вінниця #Хорватія
