Третя перемога Погачара на Турі Фландрії та вражаюче дебютне виступ Евенепула: підсумки тижня.

#Бізнес

1 квітня: Двері Дварс, Фландрія (Бельгія)

Протягом багатьох років Воут Ван Арт обходив стороною Дварс доор Фландерен. Після невдалого дебюту на шосе, де він зайняв 83-тє місце в 2018 році, бельгійський велосипедист не з’являвся на останній репетиції Туру Фландрії до 2024 року. Тепер він відвідав Дварс доор Фландерен втретє підряд, і щоразу після гонки його відвідує одна й та ж думка: "можливо, краще б він цього не робив".

В 2024 році Ван Арт на Дварс доор Фландерен зазнав важких травм, які не лише споганили йому той сезон, а й в цілому призвели до тривалої чорної смуги в кар'єрі. Смуги, остаточно подолати яку гонщик Visma Lease a Bike не може й досі.

Минулого року все, здавалося, складалося для Ван Арта ідеально. У фіналі змагалися чотири гонщики, троє з яких представляли команду Visma Lease a Bike: сам Ван Арт, Тіш Беноот і Маттео Йоргенсон. Вони могли легко контролювати ситуацію, чергуючи атаки проти Нілсона Паулесса, який залишався на самоті. Однак команда вирішила віддати перевагу спринту Ван Арта. У ідеальних умовах гонки, Воут все ж втратив спринт на користь Паулесса, програвши змагання, яке, здавалося б, неможливо було б програти. Натомість, замість підвищення впевненості перед найважливішими класиками сезону, команда отримала потужний психологічний удар.

У цьому році сталося щось подібне. Варт Арт демонстрував вражаючу силу і неодноразово здійснював атаки. Його спроба вирватися на 40 км до фінішу на Ейкенберзі виглядала вирішальною. Лідер команди Visma Lease a Bike зумів перейти у раніше сформований відрив і витримував тиск пелотону, одночасно усуваючи з боротьби трьох учасників попереднього втечі один за одним.

І ця атака Ван Арта дійсно стала би переможною. Проте, як і кількома днями раніше на Гент - Вевельгем, на заваді знову став Філіппо Ганна. Італієць завдяки своєму вражаючому індивідуальному ходу поступово скорочував відставання пелотону від одинокого лідера. Проте на Гент - Вевельгем він отримав вказівку працювати на спринт Сем'юела Вотсона, і ця ставка Ineos Grenadiers узагалі не спрацювала: британець посів лише 17 місце.

Цього разу спортивні директори вирішили не повторювати минулих помилок після того провалу, тому надали Ганні більше можливостей для самостійних дій. Філіппо зумів максимально використати цю свободу: за 3,5 км до фінішу він, стартуючи з лідируючої позиції в групі, вирушив у контратаку. На останніх метрах дистанції обійшов Ганну та здобув вражаючу перемогу. Це може здатися неймовірним, але у віці 29 років Ганна, який не раз був на межі тріумфу на Мілан - Сан Ремо, нарешті відзначився своєю першою перемогою в класичному змаганні.

Він зробив це в неймовірному стилі. Протягом дистанції Ганні двічі вимушена була зупинятися для заміни велосипеда, витрачаючи значні зусилля, щоб наздогнати peloton. Друга поломка сталася в критичний момент — за 40 км до фінішу, коли Ван Арт почав атаку на Ейкеберга. Після цього їй довелося невтомно працювати на передньому плані пелотону та атакувати на останніх кілометрах. Це була вражаюча демонстрація сили, особливо враховуючи контекст Париж - Рубе.

Ну а Ван Арт знову фінішував другим. Усе як минулого року - болісне розчарування замість заряду впевненості після перемоги. Та ще й дуже енергозатратна гонка всього за 4 дні до Туру Фландрії.

Топ-3 у спринті з пелотону замкнув Сорен Вереншольд, який вкотре довів невипадковість своєї минулорічної перемоги на Омлоопі. Четвертим став Біньям Гірмай - перший солідний результат для еритрейця на одноденці Світового туру після переходу в NSN. А ось Арно Де Лі, який став четвертим кількома днями раніше на Гент - Вевельгем, рано випав із пелотону та у підсумку взагалі зійшов із дистанції. Фламандський сезон, на який гонщик Lotto Intermarche поставив так багато, склався для нього невдало.

5 квітня: Тур Фландрії в Бельгії

Ось і настала неділя, коли відбулася кульмінація сезону фламандських класик — Тур Фландрії. Другий Монумент сезону завершився цілком очікуваною перемогою Тадея Погачара. Але чи дійсно перебіг гонки був таким же очевидним? Чи не було жодних альтернатив? Однозначно ні.

Розпочнемо з того, що рання і ефективна атака Погачара, як, наприклад, під час другого проходження Оуде Кваремонта, не відбулася. Так, Тадей намагався атакувати вже за 57 км до фінішу і продовжив тиснути на Патербергу, але Матьє Ван дер Пул зміг утриматися за його колесом і змусити словенця боротися за перемогу. Хоча після невдалої спроби нідерландця на Мілан - Сан Ремо виникли серйозні сумніви щодо його можливостей знову досягти успіху.

Скинути Ван дер Пула Погачару вдалося лише за 19 км до фінішу, на початку третього штурму Оуде Кваремонта. Чи були у Матьє шанси обіграти словенця? Цілком можливо, що так. Попри те, що статус словенця як фаворита №1 був беззаперечним, Ван дер Пул не боявся ділити з ним роботу на першій позиції практично порівну.

Зміни від нідерландця ставали все менш ефективними. Однак вже на Круйсбергу було помітно, що Ван дер Пул відчуває серйозні труднощі — і все ж він продовжував виходити на зміни. Що ж тут відбувалося? Чи це була надмірна самовпевненість? Можливо, величезне его великого чемпіона затмило його раціональність? А може, Матьє з самого початку мав на меті задовольнитися другим місцем? Відповісти на це питання нелегко.

Ще одне важливе питання: чи міг би результат гонки змінитися, якби Ван дер Пул обрав тактику від захисту і не взаємодіяв із Погачаром? Це цілком ймовірно. Хоча Тадей зміг відстати від свого суперника вже на початку Оуде Кваремонта, він не відправив його в нокаут: на вершині підйому дистанція між ними становила всього 6 секунд. Це зовсім не та різниця, яка дозволяла б стверджувати, що результат був беззаперечним. Безумовно, у Погачара був ще Патерберг, де він міг спробувати втекти від Ван дер Пула, але шанси нідерландця на те, щоб звести все до спринту, були явно на його стороні.

Проте все сталося так, як сталося, і Погачар втретє виграв Тур Фландрії, увійшовши до кола співвласників рекорду за цим показником. Ван дер Пул у цю елітну компанію потрапив ще два роки тому.

Тадей здобув перемогу на другому Монументі в 2026 році і продовжує свою амбітну гонитву за неймовірною метою — виграти всі п’ять класичних гонок за один сезон. Найбільшою перешкодою на цьому шляху є Париж - Рубе, яка відбудеться вже наступного тижня.

Дебют Ремко Евенепула на Турі Фландрії викликав значний ажіотаж, проте здавалося, що обговорень буде більше, ніж реального впливу на перебіг та результати змагання. Ронде - це досить специфічна гонка, в якій важко досягти високих показників з першої спроби. Особливо, якщо врахувати, що у Ремко є лише середні навички керування велосипедом.

Проте керівник команди Red Bull Bora здивував усіх скептиків, зайнявши третє місце. Досить довгий час він навіть боровся за перше місце. Ремко зміг вчепитися за Погачара та Ван дер Пула після другого проходження Оуде Кваремонта, але вже незабаром відстав на Патербергу: на вершині його відставання становило 5-6 секунд.

Евенепул як найкращий роздільник світу мав хороші шанси повернутися до двох лідерів на рівнині, і кілька разів був дуже близьким до цього. Проте і Погачар, і Ван дер Пул відчайдушно намагалися цього не допустити. Кілька разів Ремко був на грані повернення, але щоразу чогось бракувало: то лідери видавали надпотужні зміни, то просто асфальтована ділянка траси завершувалася, і починався черговий хеллінген, де розрив знову зростав.

Ця ситуація тривала до фінального етапу на Оуде Кваремонт, де гонка остаточно розділилася: Погачар втік від Ван дер Пула, а Ремко відстав від обох, зрештою зайнявши третє місце, без можливості піднятися вище або опуститися нижче.

Цікаво, що Ван дер Пул більше турбувався про повернення Евенепула до лідерської групи, хоча, з огляду на ситуацію, це мало б хвилювати Погачара. Після повернення Ремко вони з Матьє могли б почати по черзі атакувати словенця, що могло б перетворити гонку з чистого змагання на тактичну гру. Однак їм не вдалося нав'язати Тадею незручний для нього сценарій.

Слід підкреслити, що розвиток подій у гонці став сприятливим для успішного виступу Евенепула. Він міг зіштовхнутися з труднощами у позиційній боротьбі на Оуде Кваремонті, однак досить швидко від основної групи відокремилася команда з менш ніж 20 найкращими гонщиками, яка й змагалася за найвищі позиції. Це значно знизило напругу в позиційній боротьбі.

Як би там не було - блискучий дебют Евенепула на Турі Фландрії. Дебют, який говорить про те, що в наступні роки, з досвідом і більш цілеспрямованою підготовкою (включно з участю в попередніх фламандських класиках), гонщик Red Bull Bora цілком може боротися тут за перемогу. Можливо, такий дебют на Ронде допоможе Ремко остаточно визначитися з тим, ким він усе-таки є за спеціалізацією: перш за все - одноденником.

Тому - вдалий виступ Евенепула на дебютному Турі Фландрії потенційно може стати подією, яка суттєво вплине на глобальну розстановку сил на весняних класиках у наступні роки. Ремко, який цілеспрямовано готується до весняних Монументів - для Погачара потенційно найстрашніший суперник, якого тільки можна собі уявити.

Четверте місце зайняв Воут Ван Арт. На старті змагання він часто залишався позаду, чекаючи на можливості, які виникали під час несподіваних атак. Проте в критичний момент Тур де Фландрії, коли Погачар атакував під час другого проходження Оуде Кваремонту, Ван Арт опинився в потрібному місці і миттєво підхопився на колесо словенця, не відпускаючи його ні на мить.

Проте наприкінці етапу Оуд Кваремонта лідер Visma Lease a Bike відчував себе значно гірше і залишив групу лідерів. Все було дуже близько: якби підйом був на 100-150 метрів коротшим, Воут, ймовірно, зміг би втриматися з трійкою лідерів.

Таким чином, це невелике відставання стало для бельгійського гонщика вирішальним моментом. Самостійно наздогнати таку потужну трійку лідерів було практично неможливо. Особливо враховуючи, що кожен з учасників цього тріо прагнув виключити з змагання такого небезпечного суперника. Згодом Ван Арт дозволив Мадсу Педерсену наблизитися до себе, і вони протягом тривалого часу працювали в тандемі. На фінальних хеллінгенах лідер команди Visma Lease a Bike зумів виявити свою перевагу у боротьбі за 4 місце.

Цілком ймовірно, що якщо б не ті кілька зайвих секунд затримки на вершині Оуде Кваремонта, результат гонки для Ван Арта міг би бути зовсім іншим. Що ж стало причиною його повільнішого проходження вирішального хеллінгена? Можливо, це пов'язано з тим, що він, на відміну від Евенепула та Ван дер Пула, миттєво відреагував на атаку Погачара, в той час як Ремко і Матьє діяли більш обдумано. Останній, коли почалася атака, залишився в глибині групи, але не розгубився і підтягнувся до Погачара в комфортному ритмі. Ван Арту не вистачило такої спокійності, незважаючи на те, що його позиція під час атаки була значно вигіднішою.

Педерсен завершив гонку на п'ятій позиції, і має всі шанси сподіватися, що на Париж-Рубе йому пощастить більше: для данця цей французький монумент виглядає більш сприятливим. А чи можна те ж саме стверджувати щодо Ван Арта? Не впевнений. Тож не виключено, що на "Північному пеклі" бельгієць знову опиниться за межами подіуму.

Найвидатнішим серед "простих смертних" став Яспер Стуйвен, який здобув перемогу в спринті, залишивши позаду Флоріана Вермеєрша, що фінішував на шостій позиції. Вермеєрш продемонстрував чудову виставу: він не лише показав відмінний результат, а й виконав усі тактичні вказівки команди. Завдання включали не тільки роботу на Погачара, але й ранню атаку, яка на деякий час звільнила інших гонщиків UAE Emirates від роботи попереду.

Крістоф Ляпорт також чудово проявив себе на Варт Арта, фінішувавши на 9-му місці. Щодо Меттью Бреннана, команда Visma Lease a Bike не ставила на нього великих сподівань і використовувала його в ролі звичайного грегарі на початкових етапах змагання.

Маттео Трентін, італійський велогонщик, покинув змагання Туру Фландрії через серйозний падіння. Він демонстрував непогані результати і мав шанси потрапити до топ-10, але після аварії на Оуде Кваремонті отримав травму. Хоча цей момент не був зафіксований у трансляції, свідки повідомляють, що деякий час Трентін залишався без руху. Команда Tudor Cycling швидко доставила спортсмена до медичного закладу, де йому діагностували травму плеча.

7 - 12 квітня: Тур Країни Басків (Іспанія)

Уже в понеділок розпочнеться престижна іспанська багатоденна гонка Тур Країни Басків, яка традиційно приваблює сильних учасників. Щодо маршруту Іцулії (так називається змагання баскською мовою), то його концепція цілком відповідає класичним традиціям: тут є часова гонка, жодного рівнинного етапу, лише пагорби, які зазвичай є типовими для цього регіону - короткі і круті.

З географічної перспективи нас чекає певна зміна у звичних традиціях. Зокрема, варто зазначити, що цьогорічний традиційний етап в Ейбарі стане не фінальним, а передостаннім. Але давайте розбиратися у всьому поступово.

Розпочнеться Тур Країни Басків-2026 у Більбао, де відбудеться гонка з роздільним стартом на 13,8 км. Рівнинною її не назвеш: одразу після старту гонки почнуть штурмувати підйом Санто Домінго (2,4 км із середнім градієнтом у 7%). Після цього основна частина дистанції складатиметься з дуже пологого та силового спуску. Останні 470 метрів дистанції - це підйом із середнім градієнтом у 9,2%. Чистим роздільникам поборотися за перемогу тут буде непросто.

У вівторок, 7 квітня, учасників змагань очікує перший груповий етап, що охоплює 165 км маршруту від Памплони до Мендукіло Кабасулоа. На цьому шляху гонщики зустрінуть кілька перевалів, з яких найскладнішим буде останній — Сан Мігель де Аралар. Цей підйом має довжину 9,4 км і середній градієнт 7,9%. Це доволі тривалий підйом для регіону Країни Басків і, до того ж, далеко не пологий.

Після спуску з цього перевалу на гонщиків чекатиме фінальний підйом до Мендукіло Кабасулоа - 1,2 км, 7,4%. Попри ранню стадію гонки, цей етап цілком може стати ключовим з точки зору боротьби у загальному заліку.

3 етап зі стартом і фінішем у Басаурі буде найпростішим на Турі Країни Басків-2026. Утім, рівнинним його все одно не назвеш - спринтерам тут ловити нічого. Перша половина буде доволі простою, проте в середині дистанції гонщики піднімуться на перевал 2-ї категорії Баррерілья: 5 км, 6,5%. Після плоскогір'я та спуску - ще два перевали, 2-ї та 3-ї категорій відповідно. Фінішувати гонщики будуть у пагорб дистанцією в 1,2 км із середнім градієнтом у 6%. Територія для панчерів, проте не для фундаментальних змін у загальному заліку.

На четвертому етапі учасників змагань очікуватимуть 168 км, які стартують та фінішують у Гальдакао. Цей маршрут міститиме серію коротких, але крутих підйомів у баскських горах: 7 перевалів 3-ї категорії та один – 2-ї категорії. Останній кілометр дистанції також проходитиме через невеликий пагорб.

В середині дистанції гонщики завітають у Більбао, де штурмуватимуть усе той же підйом Санто Домінго, з якого розпочинатиметься розділка на 1 етапі. Щоправда, цього разу його проїдуть у реверсному напрямку: підйом дуже пологий, і ніякої категорії він не отримав.

На п'ятий день на гонщиків чекатиме класичний етап зі стартом і фінішем у Ейбарі, який традиційно завершує програму Туру Країни Басків, проте цього разу йде передостаннім етапом багатоденки.

Маршрут практично повністю повторює фінальний етап Турів Країни Басків 2023 та 2024 років. Друга частина з перевалами Крабелін (5 км, 9,4%), Трабакуа (3,4 км, 6,7%), Ісуа (3,6 км, 10%) і Уркарегі (5,3 км, 4,3%) залишається незмінною, тоді як в першій половині дистанції є певні відмінності.

Як і в попередніх роках, 2023 і 2024, все почнеться з підйому на перевали Елькоррієта (2,2 км, 6,7%) та Асуркі (5,7 км, 7,7%). Проте, замість традиційного маршруту через перевал Горла, гонщики вирушать на Етумету (4,7 км, 7,1%) і Кальбаріо (2,4 км, 7,4%). Ця зміна додає до етапу додаткові 39 км і збільшує загальний набір висоти. Важливою частиною маршруту стане група з чотирьох перевалів на другій половині дистанції, що робить цей етап вирішальним для загального заліку.

Фінальний етап Тур де Баск-2026 пройде на дистанції 136 кілометрів, стартуючи в Гойпер-Анцулоа і завершуючись у Бергари. Вже з самого початку гонщики вирушать на підйом до перевалу 2-ї категорії Асенціо (4,6 км, 7,6%). Після цього в них буде два послідовних проходження через перевали Елосуа (6,9 км, 7,6%) та Аскарате (3 км, 7,2%).

Після цього гонщики вирушать до Бергари, де проходитиме старт і фініш етапу. Після цього учасники знову атакуватимуть перший перевал дня — Асенціо, але цього разу з протилежного боку: 7,2 км з ухилом 3,4%. Вершина підйому розташована на відстані 9,5 км до фінішу. В цілому, маршрут залишиться традиційним, що, як завжди, перетворить Тур Країни Басків на справжню арену для потужних гірських гонщиків та панчерів, здатних витримувати відносно тривалі підйоми.

Цей маршрут Туру Країни Басків, безсумнівно, відлякав багатьох спринтерів, але для генеральщиків склад учасників, як і раніше, виглядає вражаюче. Особливо цікаво те, що не існує явного фаворита, що додає гонці інтриги.

Хуан Аюсо, безсумнівно, прагне помститися за свій виступ на Париж - Ніцца. Перед тим падінням форма капітана Lidl Trek була на досить високому рівні. Перевагою для іспанського гонщика стане маршрут Туру Країни Басків, де на першому етапі заплановано індивідуальну гонку: це дозволить Хуану швидко заробити відрив від своїх прямих суперників та після цього діяти з більш вигідної позиції.

У складі команди Lidl Trek також виступатиме ще один претендент на загальний залік — Маттіас Ск'єлмосе, який нещодавно здобув 7 місце на Турі Каталонії. Важливо, щоб між ним і Аюсо не з'явилося жодних непорозумінь, адже перші ознаки цього були помічені ще до того, як Хуан приєднався до Lidl Trek.

Аюсо чекають серйозні виклики від пари гонщиків Red Bull Bora – Пріможа Рогліча та Флоріана Ліповітца. Німецький спортсмен нещодавно здобув третє місце на Турі Каталонії, тоді як Рогліч може похвалитися 5-ю позицією на Тіррено - Адріатико. Маршрут Туру Країни Басків, що включає розділові етапи та численні середньогірські ділянки, більш вигідний для словенця, тому, ймовірно, команда зробить акцент саме на Пріможа.

Однак, безсумнівним фаворитом №1 можна вважати Ісаака Дель Торо, який у цьому сезоні вже здобув перемоги на двох етапах Світового туру - Турі ОАЕ та Тіррено - Адріатико. Траса Ітцулії ідеально підходить для нього, головне - не відстати занадто сильно від Аюсо чи Рогліча в роздільному заїзді.

До числа провідних фаворитів першого ешелону, безсумнівно, слід зарахувати також Поля Сейксаса. Спостерігати за його битвами з іншим молодим суперзіркою, Дель Торо, буде надзвичайно цікаво. У складі Decathlon CMA CGM виступатиме ще один перспективний багатоденник - Меттью Ріккітелло, який нещодавно здобув 9 місце на Турі Каталонії.

У команді Soudal Quick Step два лідери – Мікель Ланда та Ілан Ван Вілдер. Під час Турі Каталонії стало очевидно, що баск ще не досяг своєї оптимальної форми, але це була його перша гонка в цьому сезоні. Основною метою Ланди залишається Джиро д'Італія, і до неї наближаються з кожним днем: він повинен почати покращувати свою фізичну підготовку. Що стосується Ван Вілдера, то його сезон поки не складається вдало – 11 місце на Турі ОАЕ та вихід з гонки Тіррено - Адріатико.

Капітаном команди Bahrain Victorious призначено Антоніо Тібері, чиї результати у цьому сезоні викликають чимало питань: після другого місця на Турі ОАЕ він зазнав невдачі на Тіррено - Адріатико. Підтримувати італійця буде досвідчений місцевий гонщик Пельо Більбао, хоча його досягнення у нинішньому сезоні залишають бажати кращого.

А ось інший баск, Йон Ісагірре, переживає свою другу молодість. 37-річний ветеран із Cofidis нещодавно став сьомим на Париж - Ніцца, а за два дні до старту Туру Країни Басків виграв Гран-Прі Мігеля Індурайна.

Кевін Воклен, який у березні зайняв четверте місце на Париж - Ніцца, очолить команду Ineos Grenadiers. Що стосується Movistar, то їх єдиною ставкою буде Кіан Уйтдебрукс, оскільки Енрік Мас, що готується до свого дебюту на Джиро, не братиме участі в гонці. Також не варто недооцінювати Тобіаса Халланда Йоханнессена, який здобув четверте місце на Тіррено - Адріатико.

Команда XDS Astana прибула з численною армією потужних панчерів, які здатні не лише боротися за перемогу на окремих етапах, але й претендувати на високі місця в загальному заліку. Особливо варто звернути увагу на Лоренцо Фортунато та Харольда Техаду. Серед інших учасників, Бен Хілі з EF Education EasyPost може стати несподіваним конкурентом.

Soudal Quick Step та Red Bull Bora намагаються підписати одного з ключових гонщиків Lotto Intermarche, Арно Де Лі. Як резервний варіант, Red Bull Bora розглядає Крістофа Ляпорта з Visma Lease a Bike, у якого вже є пропозиції від трьох різних команд. Щодо Де Лі, він прагне отримувати річну зарплату у розмірі 2 мільйонів євро.

Незважаючи на те, що чемпіонат Європи-2026 відбудеться незабаром після світової першості в Канаді, Тадей Погачар має намір взяти участь у роздільному старті та груповій гонці європейського турніру. Чи могло бути інакше, адже чемпіонат Європи проходитиме в Словенії, а маршрут групової гонки пролягатиме через його рідне містечко?

Доменіко Поццовіво офіційно знову вступив у світ професійного велоспорту. Італійська команда Про-дивізіону Solution Tech Nippo Rali оголосила про укладення контракту з ним.

Генеральний менеджер команди Серж Парсані висловився з приводу загадкового зникнення Кирила Царенка з поля зору, адже наразі він залишається без команди. За словами Парсані, як Solution Tech Nippo Rali, так і сам українець проявляють зацікавленість у продовженні співпраці. Однак, на даний момент, певні бюрократичні труднощі заважають Царенку активно тренуватися, хоча він готовий до змагань. Вірогідно, ці питання будуть вирішені в найближчому майбутньому.

Конкретики малувато, проте, принаймні, можна відкинути чутки про те, що Кирило вступив до лав ЗСУ, які циркулювали в інформаційному просторі протягом останнього місяця.

- Джонатан Нарваес у наступному сезоні повернеться у Ineos Grenadiers, де уже виступав у 2019 - 2024 роках. Офіційно про це поки що, звісно ж, не оголошено, проте інформацію вже підтвердили Чіро Сконьямільо та Деніел Бенсон - напевно, два головних інсайдери світу велоспорту. Дуже рідкісний випадок, коли UAE Emirates втрачає дійсно цінного для себе гонщика, а не відпускає того, кого команда і хотіла позбутися.