
Велика кількість українських дітей шкільного віку, що знайшли прихисток у Польщі в статусі біженців, не знаходить можливості для інтеграції в польську освітню систему.
Цю проблему активно обговорюють у польських медіа, детальніше пояснить Еспресо.
заняття в польській школі, зображення: PAP/Grzegorz Jakubowski
Нещодавно Центр громадянської освіти Польщі (CEO) випустив новий звіт під назвою "Іноземні учні в польських школах у навчальному році 2024/2025". Цей документ ґрунтується на детальному аналізі адміністративних даних, які були зібрані з Освітньої інформаційної системи, а також з баз Інституту соціального страхування та реєстру PESEL UKR.
Центр підкреслює, що щорічно збільшується кількість учнів-біженців з України, які навчаються в середніх школах. Проте статистика свідчить про те, що значна частина цих учнів не завершує своє навчання до отримання атестата.
"Головним приводом для тривоги є відтік старших учнів з освітньої системи", - підкреслюють у CEO.
Мова йде про близько 35% учнів, які "випадають" із системи польської освіти, особливо між третім і четвертим класами середньої школи (старшокласники) та після першого року навчання у професійно-технічних училищах.
"Нам невідомо, що відбувається з цими особами. Їхня ситуація вимагає термінового аналізу. Вірогідність того, що ці молоді люди залишать країну, є низькою. Якщо вони не зможуть отримати освіту до досягнення 18-річного віку, їм загрожує втрата шансів на здобуття знань, необхідних для успішної кар'єри, а також можливість вивчити польську мову, що є ключовим фактором для їхньої інтеграції в польське суспільство," - підкреслюють фахівці.
Ще однією суттєвою проблемою є володіння польською мовою: менш ніж половина українських дітей відвідує додаткові уроки з цього предмета.
"Хоча володіння польською мовою є ключовим для досягнення успіху в польській освітній системі, лише 36% іноземців беруть участь у додаткових заняттях з польської мови (серед учнів-біженців з України цей показник становить 48%). Це викликає серйозне занепокоєння", - зазначають у CEO.
У звіті Центру також йдеться, що обов'язкове навчання для українських біженців додало до польських шкіл близько 14 тис. учнів, що значно нижче очікувань міністерства освіти Польщі. Адже за даними PESEL UKR, у Польщі проживає 364 500 дітей шкільного віку з України, але ця цифра може бути завищеною через неотримання даних про виїзд біженців. Більш реальна цифра - близько 150 тис. українських дітей.
У публікації Rzeczpospolita підкреслюється, що обмежене володіння польською мовою становить серйозну перешкоду для інтеграції українців у польське суспільство. Крім того, "зникнення" третини учнів зі шкіл викликає занепокоєння щодо їхнього майбутнього та можливостей працевлаштування в Польщі.
Освітні фахівці зазначають, що різниця між системами освіти України та Польщі є причиною того, що багато українських учнів залишають польські навчальні заклади. В Україні випускні екзамени проводяться у 17 років, в той час як у Польщі в цей період учні переходять з 3-го на 4-й клас ліцею. Учні, які навчаються дистанційно в Україні і отримують атестат, часто стикаються з відрахуванням з польських шкіл.
Інакше кажучи, якщо учень з України навчається онлайн в українській школі та отримує український атестат у 17 років, він може припинити своє навчання в польській школі, оскільки його вважають випускником середньої освіти. Це призводить до "випадіння" з польської освітньої системи, особливо між 3-м і 4-м класами ліцею, коли польські учні готуються до складання матури (атестату зрілості), в той час як українські учні вже мають свій атестат.
Крім того, не варто забувати і про економічний тиск життя українських сімей за кордоном. Частина старшокласників можуть обирати роботу замість продовження навчання, щоб підтримувати свої сім'ї. Інший маловивчений фактор - булінг українців у школах. За даними нещодавнього дослідження, понад половина учнів польських шкіл зазнає булінгу. Про те, що українські діти входять до цього числа, ще два роки тому писали у виданні BBC.
Згідно з інформацією, наданою UNICEF, у квітні 2024 року близько 60% дітей в Україні відвідували безкоштовні курси польської мови як іноземної. Проте цього року їхня кількість зменшилася до менш ніж половини. Це закономірно, адже недостатнє бажання покращити знання польської мови викликає труднощі при вступі до вищих навчальних закладів.
Незважаючи на необхідність наявності сертифіката польської мови рівня B2 для вступу до вишів, багато українських студентів не записуються на мовні курси, про що повідомляють польські ЗМІ. У Польщі функціонує приблизно 500 спеціалізованих класів для українських учнів, але близько половини з них не бере участі в додаткових заняттях з польської мови. Це ускладнює їхню інтеграцію в шкільне середовище, і наслідки цієї ситуації залишаються незрозумілими.
"Якщо вони залишаться поза системою освіти до 18 років, вони втрачають можливість отримати освіту, яка дозволить їм знайти своє місце на ринку праці та вивчити польську мову, що має вирішальне значення для їхньої інтеграції в польське суспільство", - наголошують у Polskie radio.
Зазначимо, що з 1 серпня польські університети почали вимагати офіційний сертифікат підтвердження володіння польською мовою на рівні не нижче B2. Проте, виникла проблема в тому, що ця інформація стала відома лише в останній момент, і нові вимоги були введені "заднім числом". Через це багато українських школярів виявилися не готовими до таких змін. Більше того, для того щоб записатися на цей іспит, тепер потрібно чекати до листопада. Отже, частина проблеми, пов'язаної з освітньою інтеграцією українських дітей, виникла через дії польських чиновників.
У Центрі громадянської освіти вважають, що розв'язати всі ці труднощі можна буде обов'язковим вивченням польської мови як другої:
"Ключове значення знання польської мови для досягнень учнів, а також обмежена кількість уроків підкреслюють важливість запровадження обов'язкового навчання для тих, хто має недостатній рівень володіння мовою. Крім того, слід вжити заходів для підвищення професійного рівня викладання цієї мови."
З іншого боку, українці, які мають чітке намір повернутися на батьківщину після завершення війни, можуть сприймати обов'язкове вивчення польської мови своїми дітьми як негативний момент. Для них Польща є лише тимчасовим притулком, а не місцем, де вони планують оселитися на тривалий термін.
Згідно з оцінками, на сьогодні в Польщі проживає приблизно 2,7 мільйона іммігрантів, що складає більше 7% від загальної кількості населення країни. Найчисленнішою групою серед них є українці, які становлять близько трьох чвертей, що відповідає приблизно 800-900 тисячам осіб. У 2024 році українці внесли близько 1,65 мільярда злотих (приблизно $414 мільйонів) у бюджет Польщі у вигляді податків. Тому, посол України в Польщі Василь Боднар наголосив у недавньому інтерв'ю LB Live, що українці є не лише прохачами, а й активними учасниками економічного життя країни.
#Університет #BBC #Суспільство #Українська мова #Польща #Польська мова #Біженець #Система освіти #Українці #Державний бюджет #Міністерство освіти і науки України #Експрес-телебачення #Вищий навчальний заклад #Знання #Середня школа #Ринок праці #Генеральний директор #Партія народної дії #База даних #Іспит на атестат зрілості #Польське золото #Соціальне страхування #Rzeczpospolita (газета)