
Автором цього тексту є Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він є футурологом, глобальним амбасадором університету Singularity, головою Ради Коаліції бізнес-спільнот, яка займається модернізацією України, а також керівником ініціативи "Голос Громадянського суспільства". Крім того, він є співзасновником Центру економічного відновлення і очолює Центр соціальних змін та поведінкової економіки.
Світ, який нещодавно потрапив у вир під безпрецедентної торговельної війни між двома провідними економічними гігантами — Сполученими Штатами та Китаєм, отримав короткий перепочинок. Після тривалого протистояння сторони досягли 90-денного "перемир'я", що відкриває невелике вікно можливостей для зниження напруги. На глобальній шахівниці відбувається не просто гра в шахи, а складна стратегічна баталія, де Китай захоплює нові території, граючи в го, Трамп блефує в покерних роздачах, а більшість інших учасників ледве можуть утриматися на рівні "двох кроків".
Ця тимчасова пауза не скасовує глибинних суперечностей і викликів, які вже спричинили значні турбулентності у глобальній економіці, позначаючись на кожній країні, включаючи Україну. Масштаб і наслідки цієї боротьби виходять далеко за межі простих тарифних суперечок, зачіпаючи основи світового порядку та економічної архітектури.
Чи вдасться протягом наступних 90 днів досягти стабільних угод? Які можуть бути ймовірні варіанти розвитку подій після "перемир'я", і до яких наслідків це може призвести? Щоб краще зрозуміти поточну обстановку та спрогнозувати майбутнє, пропоную детально вивчити сильні та слабкі сторони обох основних учасників, а також проаналізувати широкий спектр можливих сценаріїв розвитку цієї напруженої ситуації.
Сполучені Штати володіють потужною економічною та політичною впливовістю. Проте, навіть така могутня нація має свої сильні та слабкі сторони, які варто враховувати в умовах торговельної війни. Подібним чином, Китай, який посідає друге місце за обсягом економіки у світі, також має істотні переваги, але стикається з серйозними труднощами. Знання цих аспектів є надзвичайно важливим для аналізу можливих наслідків конфлікту (див. табл.).
При аналізі позиції Китаю важливо врахувати самовпевненість Пекіна, який вважає, що його стратегічна готовність, економічна стабільність і політична впевненість дозволять йому витримати торговельну війну зі США та вийти з неї з укріпленими позиціями на міжнародній арені. Проте, ахіллесовою п'ятою Китаю залишається низка економічних, політичних, демографічних і геополітичних вразливостей, які Трамп може використати, якщо діятиме обачно та стратегічно.
Прогнозування майбутнього завжди супроводжується певною мірою невизначеності. Однак, дослідження сучасних тенденцій та можливих кроків основних учасників дозволяє виокремити кілька ймовірних варіантів розвитку торговельної війни між США та Китаєм у 2025-2026 роках.
Сценарій 1 (ймовірність 35%): масштабна боротьба тарифів.
Цей варіант подій передбачає подальше загострення конфлікту, зокрема введення комплексних і масштабних мит на імпорт з Китаю, які можуть коливатися від 60% до 145%. У відповідь Китай вживає як симетричні, так і асиметричні заходи, що негативно впливають на американський експорт та інші галузі економіки Сполучених Штатів.
Наслідки для Китаю: повноцінна тарифна війна завдасть серйозного удару по китайській економіці, призводячи до втрати частини експортних ринків та уповільнення економічного зростання. Однак Китай може спробувати пом'якшити негативні наслідки шляхом активного формування нових економічних союзів з іншими країнами та переорієнтації експорту на нові ринки.
Вплив на Сполучені Штати: США також можуть понести суттєві втрати внаслідок повномасштабної тарифної війни, включаючи підвищення інфляційних показників, збої в ланцюгах постачання та навіть тимчасовий економічний спад. Це також ставить під загрозу їхню стратегічну позицію в світовій економіці.
Сценарій 2 (імовірність 15%): технологічна ізоляція (decoupling)
Цей сценарій акцентує увагу на посиленні процесу технологічного "розділення" між Сполученими Штатами та Китаєм. США запроваджують суворі обмеження на експорт передових технологій до Китаю, закриваючи доступ до критично важливих компонентів, обладнання та програмного забезпечення. Це включає в себе обмеження на постачання напівпровідників, обладнання для їх виробництва, розробок у сфері штучного інтелекту, телекомунікаційних технологій та інших інновацій. Така стратегія має на меті стримати технологічний розвиток Китаю та зберегти технологічну перевагу Сполучених Штатів.
Вплив на Китай: Китаю доведеться пришвидшити процес локалізації виробництва та інвестувати в розвиток власних технологічних рішень, що вимагатиме значних капіталовкладень і часу. На початковому етапі країна зіткнеться з тимчасовими втратами на певних ринках та зниженням конкурентоспроможності в деяких секторах. Проте в довгостроковій перспективі це може сприяти інноваціям і формуванню більш автономної технологічної екосистеми.
Наслідки для США: США збережуть технологічне лідерство й отримають конкурентну перевагу. Водночас американські компанії можуть зіштовхнутися зі зростанням собівартості виробництва, оскільки їм доведеться шукати альтернативні джерела постачання або переносити виробництво в інші країни.
Сценарій 3 (імовірність 30%): "2027" стратегічний альянс (призупинені економічні конфлікти)
Цей сценарій передбачає, що після періоду ескалації та взаємних економічних втрат США та Китай усвідомлюють необхідність компромісу. Сторони досягають стратегічної угоди, що передбачає зниження митних тарифів в обмін на структурні реформи в китайській економіці, які можуть включати посилення захисту інтелектуальної власності, відкриття ринків для іноземних інвестицій, зменшення державних субсидій та інші заходи, спрямовані на створення більш рівних умов для торгівлі. Фактично це означатиме відкладення повноцінної торговельної війни на пізніший термін, наприклад, до 2027 року.
Вплив на Китай: КНР отримує можливість адаптувати свою економіку до нових умов, що дозволяє уникнути миттєвих і катастрофічних наслідків повномасштабної тарифної війни. Проте, для здійснення необхідних структурних реформ, країні доведеться подолати внутрішній опір та соціальну напруженість.
Наслідки для США: для адміністрації США це може бути подано як політична перемога, оскільки вони змогли змусити Китай піти на поступки та здійснити необхідні реформи. Це також може сприяти зниженню напруженості у відносинах між двома країнами та створити більш стабільні умови для міжнародної торгівлі.
Сценарій 4 (імовірність 20%): нерівномірна реакція з боку Китаю.
Цей варіант сценарію передбачає, що Китай обирає тактику асиметричної реакції на тиск з боку Сполучених Штатів. Натомість, щоб уникнути прямого підвищення митних ставок, Китай застосовує цілеспрямовані санкції проти США, намагаючись завдати шкоди найбільш вразливим сегментам американської економіки.
Китай також активно формує нові економічні союзи з іншими країнами, такими як Японія, Південна Корея, Індія та країни Глобального Півдня, розширюючи свої торговельні зв'язки та зменшуючи залежність від США. Крім того, Китай може переорієнтувати свій експорт на інші ринки -- ЄС, Південно-Східну Азію та Африку.
Вплив на Китай: Китай частково компенсує свої втрати від торгової війни, відкриваючи нові ринки та зміцнюючи економічні зв’язки з різними країнами. Санкції США втрачають свою силу, оскільки Китай активно диверсифікує свою економіку та зменшує залежність від американського ринку.
Наслідки для США: США зіштовхуються з посиленням конфронтації не лише з Китаєм, але й з іншими країнами, які розвивають економічні відносини з Китаєм. Збільшення ризику відповідних дій Китаю у сфері рідкісноземельних металів, контроль над якими дає Пекіну значний важіль впливу.
Найбільш вірогідним виглядає сценарій масштабної тарифної війни. У світлі майбутніх довиборів до Конгресу Трамп, швидше за все, не буде готовий до компромісів, адже його електорат підтримує його агресивну політику. Крім того, принаймні дві з найбільш впливових сил, які його оточують, зацікавлені в розвалі світових інституцій та ослабленні Китаю. США, в свою чергу, мають чи не останній шанс зупинити Китай на шляху до глобального економічного та політичного панування.
Торговельна конфронтація між Сполученими Штатами та Китаєм є не лише економічним суперництвом, але й боротьбою за формування глобального порядку в майбутньому. Україні, як державі, що займає стратегічне місце на перетині різних геополітичних інтересів, надзвичайно важливо ретельно спостерігати за цими подіями, оцінювати потенційні загрози та можливості, щоб сформувати власну стійку економічну політику в умовах нової турбулентності. З одного боку, ми залежимо від військової підтримки США і маємо з ними угоду щодо ресурсів, а з іншого — маємо значний обсяг торгівлі з Китаєм, від якого отримуємо більшу частину комплектуючих для дронів та систем радіоелектронної боротьби, критично важливих для нашої обороноздатності. Тому уважне стеження за ескалацією конфлікту між цими великими державами, делікатна дипломатія та розумний економічний підрахунок у відносинах з обома сторонами є для нас надзвичайно важливими. На жаль, ми не можемо залишатися лише спостерігачами у цьому процесі.
#Архітектура #Україна #Суспільство #Експорт #Сполучені Штати #Північна та Південна Америка #Азія #Інвестиції #Держава (політичний устрій) #Європейський Союз #Економіка #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Геополітика #Індія #Японія #Китай (регіон) #Африка #Пекін #Демографія #Південна Корея #Компроміс #Програмне забезпечення #Економічне зростання #Імпорт #Інфляція #Мито (податок) #Сходи (мапа) #Шахи. #Прогнозування #Світ (видавництво) #Поведінкова економіка #Високі технології