Експерти Шеффілдського університету зі Школи хімічної, матеріалознавчої та біологічної інженерії вперше успішно відтворили "дихроїчне" скло, яке використовувалося для виготовлення 1600-річного римського шедевра - Чаші Лікурга.
Використовуючи дані, отриманий з фрагмента оригінального скла, команда відтворила його дивовижну оптичну поведінку -- зміну кольору від нефритово-зеленого у відбитому світлі до рубіново-червоного у прохідному світлі, йдеться в заяві Шеффілдського університету.
Чаша Лікурга, знаменитий артефакт IV століття нашої ери, що знаходиться в експозиції Британського музею, виготовлена з унікального "дихроїчного" скла. Цей матеріал має здатність змінювати колір від нефритово-зеленого до рубіново-червоного, в залежності від освітлення. Таким чином, в залежності від кута, з якого на неї дивитися, глядачі можуть спостерігати чашу в двох різних, яскраво контрастних відтінках.
Цей кубок є одним з лише 40 збережених екземплярів скляного виробу з того часу та належить до найбільш цілісних. Кубок Лікурга є єдиним, що відображає цей дивовижний візуальний ефект. Його кольорова палітра, мистецьке оформлення та майже ідеальний стан протягом століть викликали інтерес і занепокоєння серед істориків і майстрів склярства. Завдяки своїм унікальним кольорам та зображенню міфічного царя Фракії, у 2022 році міжнародна спільнота художників і реставраторів визнала цей артефакт одним з семи скляних чудес світу.
Хоча точні причини виникнення цього знаменитого кольорового ефекту залишаються загадкою, фахівці вважають, що римляни досягли його, додаючи мізерні кількості золота та срібла. При певних умовах ці метали формували шаруваті наночастинки, які в тисячі разів менші за пісок. Ці наночастинки, будучи меншими за довжину хвилі світла, здатні інтенсивно поглинати світло і відображати яскраві кольори, що залежать від їх розміру та форми. Багато дослідників намагалися відтворити цей дихроїчний ефект, але створення стабільного та повторюваного рецепту залишалося складним завданням протягом тривалого часу.
Після того, як керівниця проєкту Крістіна Меткалф поставила перед експертами Шеффілдського університету завдання відтворити його для університетського фестивалю світла, їм вдалося успішно відтворити ефект, що спостерігався у відомому артефакті, нарешті розгадавши вікову таємницю.
"Я знала, що виготовлення скла такого типу, ймовірно, буде складним завданням, оскільки це не просто додавання наночастинок до скла", -- сказав доктор Ліза Голландс зі Школи хімічної, матеріалознавчої та біологічної інженерії Університету Шеффілда.
Спочатку я співпрацювала з провідною фахівчинею у галузі римського скла, професоркою Керолайн Джексон, щоб глибше зрозуміти, що вже відомо про скляні вироби того періоду. Я створила базову версію скла, використовуючи сучасні матеріали, аби відтворити те, що, ймовірно, використовували римляни. Далі почалася найскладніша частина — спробувати правильно внести невелику кількість золота та срібла до скла. Якби римляни бачили мої дослідження, вони, напевно, посміялися б і запитали: "Чому вона не знає, як це зробити?" — поділилася думками Ліза Голландс.
Після численних ретельних випробувань з різними варіантами печей, складовими матеріалами та концентрацією кисню, а також експериментуючи з додаванням цукру, доктор Голландс врешті-решт розробила формулу скла, яке в відбитому світлі набувало непрозорого зеленого відтінку, а при просвітленні виглядало червоним.
Перший продукт було продемонстровано на LightFest — події, що відбулася у Шеффілді в рамках ініціативи Molecular Photonic Breadboards за співпраці з університетами Шеффілда та Брістоля, котра отримала підтримку від Ради з досліджень інженерних та фізичних наук (EPSRC). Основною метою цього проекту є створення нових матеріалів, здатних використовувати енергію світла для розвитку інноваційних технологій, важливих для економічного добробуту Великої Британії в таких сферах, як сонячна енергетика, квантові технології та медична діагностика.
Хоча це конкретне скло матиме переважно декоративне застосування, отримані наукові знання будуть використані для створення нових фотонних матеріалів та вдосконаленого скла для управління радіоактивними відходами.
Раніше портал NV Техно повідомляв, що у 2024 році завдяки сучасним археологічним технологіям вдалося виявити складну структуру та майстерність виготовлення римських медичних інструментів, які використовувалися понад 2000 років тому. Вчені застосували комп'ютерну томографію для дослідження шести інструментів, серед яких була бронзова ручка скальпеля, що використовувався в хірургічній практиці.
У SHArD 3D лабораторії при Ексетерському університеті здійснили сканування двох хірургічних зондів, ложки та двох голок. Це дозволило створити детальні 3D-моделі інструментів з роздільною здатністю 0,05 мм і дослідити корозійні поверхневі шари, щоб виявити первинний матеріал. Ці медичні інструменти, які нині зберігаються в Devon and Exeter Medical Heritage Trust (DEMHT), були знайдені 125 років тому на території Волбрук-Рівер у Лондоні.
#
