Міжнародний суд ООН прийняв зустрічний позов РФ проти України стосовно геноциду на території Луганщини та Донеччини. І це - на тлі недавніх слухань у Сенаті США про викрадення росіянами українських дітей.
5 грудня 2025 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення про прийнятність зустрічного позову, поданого Російською Федерацією проти України відповідно до Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього. Це рішення свідчить про те, що суд взяв до уваги аргументи Росії стосовно ймовірних "геноцидних дій" з боку України в Донецькій та Луганській областях, що дозволило включити цей позов до існуючого провадження.
У цьому контексті клопотання України щодо відхилення зустрічного позову було відхилено судом, який вирішив, що російські вимоги мають зв'язок з основною справою, що дозволяє їх розглядати в комплексі.
Україна повинна надати свою відповідь до 7 грудня 2026 року, тоді як Росія має час для подання своєї репліки до 7 грудня 2027 року.
Нагадаємо, що у первинному позові Україна не звинувачувала Росію у геноциді, а вимагала визнати відсутність доказів для таких тверджень, що прямо пов'язано з початком повномасштабної агресії Росії у лютому 2022 року.
Росія ж своєю чергою заперечує ці висновки й вважає, що геноцид у цільових регіонах мав місце, що й стало підставою для подання зустрічного позову у рамках розгляду справи.
Проте, сам Міжнародний суд ООН у своєму попередньому рішенні зазначив, що на момент оцінки представлених доказів не було достатніх підстав для підтвердження факту геноциду в Донецькій та Луганській областях. Суд також підкреслив, що заяви про геноцид не можуть слугувати формальним виправданням для застосування сили з боку Росії. Це стало юридичною основою для висновку суду про недопустимість військового вторгнення на цій підставі.
Нещодавно у Сенаті Сполучених Штатів пройшли слухання, присвячені викраденню дітей з України російськими військовими в умовах триваючого конфлікту. На засіданні Комітету з асигнувань у Вашингтоні експерти в галузі прав людини підкреслили, що насильницьке переміщення дітей з окупованих регіонів має систематичний характер.
Зокрема, були представлені офіційні свідчення, які підтверджують, що щонайменше кілька дітей, насильно вивезених з України, дійсно потрапили до табору в Північній Кореї. Свідки стверджують, що ці діти опинилися в умовах, де проходили "перевиховання" за допомогою ідеологічних програм та мали контакти з військовими, що свідчить про наявність великої мережі для асиміляції та контролю.
Представники організацій, що займаються захистом прав людини, повідомили, що на територіях, які перебувають під контролем Росії або її союзних урядів (зокрема, Білорусі), існує безліч установ, де активно впроваджується практика русифікації дітей, їхнього перевиховання та навіть підготовки до військової служби. У своїх заявах вони підкреслили, що ці дії нагадують насильницьке знищення культурної та національної ідентичності, що може бути оцінено як частина системних злочинів.
То чи є новий російський позов до МС ООН - важливим для України? Журналіст Роман Цимбалюк висловлює великий сумнів з цього приводу.
"Ми повинні, мабуть, відчувати образу через те, що ООН розглянула позов, в якому стверджується, що Україна вчиняє геноцид. Було б добре, якби це формулювання стосувалося, в першу чергу, нафтопереробних заводів Росії," - спробував іронічно зауважити він під час ефіру на своєму YouTube-каналі.
Проте, як зазначив Цимбалюк, вплив Організації Об'єднаних Націй на світовій арені "майже нульовий", тому зараз важливо "орієнтуватися" в аналізі подій, що відбуваються.
Той факт, що організація, яка має приймати позови, бере до розгляду справу від країни-агресора, яка звинувачує державу, що захищається, вказує на її справжню суть. Це свідчить про те, якою є ця інституція. Хочу нагадати, що подібні рішення, як правило, не реалізуються в жодному напрямку. Наприклад, у нас є позов, що стосується геноциду, вчиненого Росією. І що ми отримаємо в результаті? Лише документ, який, напевно, відправлять до архіву? Проте на дипломатичному рівні важливо продовжувати цю дискусію.
Одночасно незалежна Комісія ООН, що займається розслідуванням порушень прав людини в Україні і була створена Радою з прав людини, у своїх звітах документує численні важкі злочини, вчинені Російською Федерацією на території України, зокрема випадки насильницького переміщення та тортур. Крім того, Комісія звертає увагу на те, що риторика, що поширюється через російські медіа, може розглядатися як публічне підбурювання до геноцидальних дій.
Багато юристів та аналітиків вважають дії Росії серйозним порушенням прав людини, навіть відносячи їх до геноцидальних дій. Однак, варто зазначити, що юридичні вимоги для доведення факту геноциду значно суворіші, ніж для інших злочинів проти людяності або воєнних злочинів. Водночас остаточні рішення судів, включаючи Міжнародний суд (ICJ) та інші правові інституції, ще знаходяться на стадії формування.
Проте, поки тривають дебати, акти геноциду, що здійснюються росіянами щодо українців, не припиняються. Це підтверджує безліч західних фахівців.
У юридичному звіті, підготовленому New Lines Institute for Strategy and Policy (Вашингтон, США) разом з Raoul Wallenberg Centre for Human Rights (Монреаль, Канада), міститься така оцінка російських дій:
"Ми об'єднали найкращих юристів з різних куточків планети, які ретельно проаналізували всі представлені докази. В їхніх висновках зазначається, що Російська Федерація відповідальна за порушення Конвенції про геноцид в Україні."
Крім цього, у юридичному звіті, представленому в зверненні до CNN, юристи з США та Канади чітко вказують, що "дії Росії на території України створюють достатні підстави для висновку, що Москва провокує геноцид і вчиняє жорстокі злочини, націлені на знищення української нації".
Цей звіт був широко поширений CNN та іншими західними медіа як база для оцінки дій РФ у контексті Конвенції про запобігання злочину геноциду. Формулювання підкреслює юридичний характер оцінки, у котрій використано поняття "підбурювання до геноциду" як частину аналізу дій РФ.
Існує й пряма оцінка від західного експерта із вивчення геноциду та політичного насильства Johns Hopkins University Євгена Фінкеля, котра апелює до загальновизнаного юридичного та історичного контексту. Він зауважує, що "...після того, як перший етап повномасштабного вторгнення України відбився, докази широкомасштабних військових злочинів, включно з масовими вбивствами в Бучі, разом із потенційним наміром знищення, встановили, що геноцид відбувається".
#Росія #Журналіст #Насильство #Україна #Організація Об'єднаних Націй #Українці #Білорусь #Північна та Південна Америка #Злочин #Москва #Архів #Голодомор #Воєнний злочин #Канада #Геноцид #Луганська область #Донецька область #Агресія #Вашингтон, округ Колумбія #Експерт #Права людини #Русифікація #Північна Корея #Монреаль #CNN #Клан #Сенат Сполучених Штатів Америки #Катування #Злочини проти людяності #Університет Джона Хопкінса #Міжнародний суд ООН #Культурна асиміляція #Рада ООН з прав людини
