Науковці — це не ті особи, яких ви регулярно помічаєте в новинах, не ті, на кого підписані в соціальних мережах, і не ті, хто постійно опиняється в списках найбагатших людей. Проте за досягненнями кожної успішної компанії, кожним інноваційним відкриттям та кожним "розумним" продуктом стоїть команда дослідників, інженерів, аналітиків і винахідників.
І саме ці люди здатні стати ключовим ресурсом для економічного прориву України. Зараз - у момент воєнної трансформації та майбутнього відновлення - ми як ніколи потребуємо не лише захищати своїх науковців, а й створити для них умови, щоб вони залишалися, зростали й творили в Україні. Про те, який потенціал України у STEM (наука, технології, інженерія, математика) та як його розвивати, Mind розповів Сергій Токарєв, cпівзасновник та партнер Roosh Ventures.
З початку 2000-х років глобальні витрати на дослідження та розробки (R&D) зросли майже утричі, досягнувши в 2023 році позначки $2,75 трлн. Лідерами за витратами на R&D є Ізраїль та Південна Корея, які виділяють приблизно 5,5% та 4,9% свого валового внутрішнього продукту відповідно. У країнах Європейського Союзу середній показник інвестицій у цю сферу становить близько 2,2% ВВП. Натомість Україна, ще до початку повномасштабної війни у 2021 році, інвестувала лише 0,29% свого ВВП на дослідження та розробки.
Сучасна економіка свідчить про те, що темп впровадження нових технологічних рішень постійно зростає, а їхній потенційний вплив на наше сьогодення та майбутнє стає дедалі більш значним. Штучний інтелект, здавалося б, вже охопив усі сфери діяльності та наше повсякденне існування. 3D-принтери здатні виробляти все більш складні вироби за щораз коротший час, а також активно розвиваються технології віртуальної та доповненої реальності, блокчейн та інші інновації. Найзначніші прориви зазвичай трапляються, коли ці технології об'єднуються.
Цей список тільки зростатиме, і важливо зробити максимум, щоб Україна стала місцем, де частина таких інновацій народжується.
Якщо у світі за останні десятиліття витрати на дослідження й розробки зросли, то в Україні навпаки - скоротилися. Хоча законом передбачено, що на науку в нас має виділятися 1,7% ВВП, цієї цілі жодного разу не вдалося досягнути. До 2013 року на тлі загального економічного зростання нам вдалося дійти до позначки приблизно в 0,76% ВВП, проте після 2014 року ця частка впала до приблизно 0,48%.
Найбільша загроза такого сценарію полягає у втраті фахівців, здатних вносити свій внесок у розвиток України. Натомість вони обирають працювати за кордоном, де їхні знання і навички високо цінуються. Ця проблема була актуальною і раніше, але з початком повномасштабної війни вона стала ще більш значущою.
Особливо враховуючи, що наш потенціал вражає. Складні умови війни сприяли значному прогресу в сфері оборонних технологій. Від початку повномасштабної агресії в гаражах та майстернях розпочала свою діяльність ціла низка MilTech стартапів.
Якщо у 2021 році виробництвом дронів в Україні займалися лічені компанії, то цьогоріч Україна стала їх найбільшим виробником у світі. Провідні західні оборонні фірми придивляються до українських інновацій, а в Кремнієвій долині переймають досвід наших інженерів.
Цей приклад яскраво ілюструє, як STEM-компетенції наших фахівців можуть зайняти важливу позицію на глобальній арені інновацій. Такий потенціал варто розвивати і в інших сферах, таких як агротехнології, енергетика та кібербезпека.
Коли ви обираєте майбутню професію, хочеться чітко розуміти: де працюватимете, які перспективи розвитку отримаєте, чи зможете знайти роботу за спеціальністю. Для цього потрібна цілісна система та інфраструктура, яка супроводжує людину від першого інтересу до STEM у школі - до можливості реалізувати себе в науці, технологіях чи інженерії вже в дорослому віці. Я не маю готового Road Map, але можу позначити ключові точки зростання для популяризації STEM в Україні, які бачу зі своєї перспективи:
1. Поширення STEM-освіти серед учнів. Це основа. Для того щоб в Україні з'являлося більше фахівців у галузі STEM, необхідно, щоб школярі свідомо обирали цей напрямок на основі власного інтересу та усвідомлення його майбутніх можливостей.
Учні мають усвідомлювати, що ця сфера є справжньою можливістю для досягнення особистісного розвитку. Олімпіади та конкурси повинні слугувати не лише трампліном, а й корисним інструментом у цьому процесі, а не просто ще одним документом у портфоліо учня. Ці змагання повинні стати платформою, на якій університети зможуть виявляти обдарованих школярів.
2. Збільшення кількості рольових моделей. У новинах все частіше з’являються повідомлення про українських лідерів у сфері технологій, і до цього переліку варто включити також науковців. Вчені та винахідники повинні активніше займатися створенням свого публічного іміджу, оскільки вони можуть стати прикладом та натхненням для молодого покоління.
3. Залучення більшої кількості дівчат до STEM-інститутів. Це не лише питання справедливості, а й ключ до розкриття потенціалу нації. Ініціативи, такі як STEM is FEM та Women4Cyber Ukraine, є важливими кроками вперед, проте їх слід сприймати не як окремі проекти, створені ентузіастами, а як складову частину комплексної державної політики, спрямованої на залучення дівчат до технічних спеціальностей.
4. Взаємодія між підприємствами та науковими установами. Інноваційні рішення з'являються на перетині глибоких досліджень і практичного бізнес-мислення.
Для України важливо створення просторів, які сприятимуть цій взаємодії: технопарків, інноваційних центрів при вищих навчальних закладах, акселераторів та інших подібних ініціатив. Такі проекти, як INSCIENCE, вже допомагають налагоджувати зв’язки між науковцями та бізнесменами, але потрібно розвивати ще більше таких платформ, аби вони стали невід’ємною частиною інфраструктури країни.
4. Надати студентам можливості для комерціалізації. Освіта у сфері STEM повинна забезпечувати хоча б основні навички для перетворення ідеї на продукт. Тому важливо впроваджувати практичні моделі навчання, як, наприклад, це реалізовано в SET University, де на фінальному курсі студенти займаються розвитком власних стартапів, застосовуючи набутий досвід на практиці.
5. Мотивація вчителів. Професія вчителя потребує ребрендингу. Учителі - це взірці для наслідування. Ті, хто першими відкривають дітям шлях у науку. Вони повинні бути мотиваційними фігурами, яких учні поважають і наслідують. Це можливо лише за умов конкурентної заробітної плати та соціального престижу.
Однак для цього необхідно не лише здійснити один прорив, а й створити цілеспрямовану екосистему дій, що охоплює весь шлях – від зацікавлення у навчальних закладах до комерціалізації інновацій у бізнесі. Найважливіше – усвідомити, що наука та дослідження є ключовими складовими загального економічного розвитку країни. Ми маємо таланти, мотивацію та приклади успішних досягнень. Час використовувати це як основу для системної конкурентної переваги.
#Університет #Україна #Інженер #Соціальна мережа #Математика #Дослідження #Європейський Союз #Бізнес #Інновації #Валовий внутрішній продукт #Економіка #Стартап-компанія #Штучний інтелект #Ізраїль #Інжиніринг #Долар #Південна Корея #Винахідник #Міст #Економічне зростання #Швидкість #Наука #Дослідження та розробки #Силіконова долина #Наука, технології, інженерія та математика
