5 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти №3843 та №3844, що стосуються впровадження суду присяжних в Україні. Аналітики обговорюють, яким чином ця система функціонуватиме.
Згідно з думкою адвоката Ірини Шаповалової, суд присяжних є одним із найдемократичніших елементів судової системи, оскільки він забезпечує безпосередню участь громадян у процесі здійснення правосуддя.
Класичний склад суду присяжних включає групу присяжних засідателів, яка може складатися з 12 осіб (за британською та американською моделями), 9 осіб (за італійською та французькою моделями), або 8 осіб (за австрійською моделлю). Також існує можливість використання змішаної системи, де беруть участь 3 професійні судді і 6 квазі-журі (за японською моделлю), або 6 народних засідателів (за китайською моделлю), а також інші громадяни, які обираються випадковим чином виключно для конкретного процесу. Професійні судді займаються правовими питаннями на основі вердикту присяжних, а також виносять вирок і визначають міру покарання, - зазначила адвокатка у матеріалі на сайті Вищої школи адвокатури, опублікованому у 2023 році.
Вона зазначає, що основою функціонування суду присяжних в Україні, яка є незалежною, є Конституція. У статті 124 підкреслюється пряма участь громадян у реалізації правосуддя через присяжних, стаття 127 акцентує увагу на здійсненні правосуддя за участю присяжних у випадках, що визначені законодавством, а стаття 128 вказує, що судочинство може відбуватися як одноособово суддею, так і колегіально, або за участю суду присяжних.
"Статус присяжних визначається спеціальним законодавством, зокрема Законом Про судоустрій та статус суддів, де в статті 65 вказуються вимоги до кандидатів у присяжні. Зокрема, стати присяжним може особа, яка є громадянином України, досягла 30-річного віку, постійно проживає в районі юрисдикції відповідного суду, а також готова виконувати цю роль за власним бажанням", - зазначає Шаповалова.
Експерти вказують на те, що сучасні принципи функціонування присяжних залишаються під впливом радянської системи. У зв'язку з цим, Рада ухвалила два нові законодавчі акти, які мають на меті започаткування справжнього суду присяжних.
5 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про суд присяжних №3843, який був представлений чотири роки тому, 14 липня 2020 року. Крім того, було прийнято супутній законопроект №3844, що передбачає зміни до законодавства про судову систему.
Проект закону передбачає створення окремого нормативного акта, що регулює діяльність суду присяжних, визначаючи його як механізм безпосередньої реалізації природного права, яке закріплене в Конституції України, що надає народу можливість брати участь у правосудді. Суд присяжних виконуватиме функції розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції.
Згідно з законопроєктом, суд присяжних складатиметься з одного професійного судді і Лави присяжних. Професійний суддя суду присяжних є процесуальним головуючим у судовому засіданні та не бере участі в прийняті рішення Лавою присяжних по суті обвинувачення.
Лава суду присяжних складається з 8 осіб. Її формування відбувається шляхом випадкового автоматизованого відбору кандидатів серед громадян України, які постійно мешкають у відповідному судовому окрузі.
Присяжні, після завершення судового процесу, ухвалюють рішення щодо суті обвинувачення (вердикт).
Важливо відзначити, що участь громадянина України в якості присяжного не лише надає йому право, але також є його конституційним і громадянським обов'язком.
Присяжні беруть участь у виконанні правосуддя в рамках однієї Лави суду присяжних, і їх залучення триває лише протягом розгляду конкретної судової справи.
Один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Павло Фролов, повідомив, що на початковому етапі, протягом перших двох років, суд присяжних буде зосереджений виключно на справах, пов'язаних із злочинами, за які передбачено довічне ув'язнення. Також варто зазначити, що ці справи розглядатимуться лише за клопотанням обвинуваченого.
Фролов зазначає, що після завершення двох років суд присяжних матиме змогу розглядати справи, пов'язані з серйозними злочинами, "за які передбачено покарання тривалістю від 10 років".
Депутат підкреслив, що запропонований законопроєкт чітко зазначає, які категорії справ суд присяжних не має права розглядати, включаючи корупційні злочини.
Фролов повідомив, що склад суду присяжних включатиме вісім основних присяжних та двох запасних, які будуть готові замінити основних у разі, якщо хтось не зможе виконувати свої обов'язки через проблеми зі здоров'ям або з інших важливих причин. Він підкреслив, що питання про винуватість обвинуваченого вирішуватимуть саме присяжні. За словами Фролова, для того щоб особу визнали винною у скоєнні злочину, необхідно, щоб за це проголосували щонайменше сім із восьми або ж усі вісім присяжних.
"Згідно з передбаченнями, обов'язок присяжних лежить на... На основі реєстру виборців та реєстру платників податків буде створено список кандидатів у присяжні, до якого потраплять... громадяни, які досягли 21-річного віку," - підкреслив Фролов.
На думку народного депутата, запропонований законопроєкт містить положення, які забезпечують присяжним захист недоторканності в процесі виконання ними своїх обов'язків, аналогічно до гарантій для суддів.
"Крім того, планується забезпечити їм фінансові гарантії, що дорівнюють ставці судді першої інстанції, яка складає 63 тисячі гривень на місяць. Ця сума буде виплачуватися пропорційно до днів, протягом яких присяжні виконують свої обов'язки в суді," - підкреслив Фролов.
Павло Павліш, інший співавтор законопроєкту, зазначив, що новий суд присяжних буде відходом від практики "народних засідателей":
"Ми говоримо про класичний суд присяжних, де вони мають ухвалювати вердикт, який потім вже буде набирати законної сили. Якщо цей закон буде ухвалений і набере чинності, то в Україні запрацюють присяжні, яких ми бачили в різних кінофільмах",- каже Павліш.
Він вважає, що протягом перших двох років на суд присяжних буде витрачено приблизно 12 мільйонів гривень щорічно.
Експерти розмірковують, чи зможе система суду присяжних сприяти покращенню правосуддя в Україні.
Адвокат і правозахисник Олена Карнаух-Голодняк висловила свою негативну позицію щодо ініціативи Верховної Ради. На її думку, поточні пропозиції про впровадження суду присяжних в Україні є "популістськими". Вона вважає, що краще довірити вирішення долі підсудного професійному судді, який здатний уважно вислухати докази та провести детальний аналіз справи.
"Присяжним може стати будь-яка особа, яка не є чиновником та юристом за фахом. Тому не варто вважати, що це будуть дуже авторитетні люди, або навпаки - такі, до яких немає довіри. Туди може потрапити хто завгодно",- каже експертка в ефірі Українського радіо.
Вона додає, що присяжні навряд чи підвищать довіру до українських судів.
"Ключовий аспект полягає в тому, що як постраждалі, так і обвинувачені мають право на неупереджений та об'єктивний розгляд доказів, з використанням холодного розуму. Однак щодо здатності присяжних зберігати спокійний розум є певні сумніви. Величезний обсяг інформації, що надходить з медіа, значно впливає на сприйняття людей, тому відокремитися від цього тиску, емоцій та вражень вкрай важко. Це ускладнює можливість правильно оцінити, чи дійсно в цій справі поліція або НАБУ допустили якісь порушення", - зазначає Карнаух-Голодняк.
На думку експертки, краще віддавати долю підсудного не присяжним, а професійному судді. А загалом - змінювати ставлення до судової системи.
Адвокатка Тетяна Козаченко висловила свою підтримку ініціативі Верховної Ради, демонструючи позитивне ставлення до запропонованих змін.
"Цей етап, пов'язаний із запровадженням суду присяжних, є надзвичайно важливим для формування демократичної держави та реалізації справедливості. Важливо, щоб правосуддя залишалося максимально об'єктивним," - зазначила Козаченко під час виступу на каналі Київ 24.
Однак юристка додає, що імплементація нового інституту буде дуже тяжкою. В тому числі, з матеріальної бази - наприклад, в районних судах є зали засідань, де неможливо навіть бути присутнім сторонам, настільки маленькі там приміщення.
#Франція #Київ #Юрист #Італія #Демократія #Верховна Рада #Злочин #Правозахисники #Австрія #Суддя #Японія #Китай (регіон) #Ймовірна причина #Конституція #Справедливість #Адвокат. #Чиновник #Первісна юрисдикція #Судова система #Присяжні #Народні засідателі #Українське громадянство #Конституція України #Обмеження в часі #Юрисдикція #Національне антикорупційне бюро України