"Об’єднавши наші зусилля, ми перетворимо Політехніку на один із найкращих університетів Європи."

Наталія Шаховська представила концепцію розвитку Львівської політехніки.

У березні викладацький склад та студенти Львівської політехніки обиратимуть нового ректора. На цю посаду претендують вісім кандидатів, переважна більшість з яких є викладачами цього навчального закладу. Серед них єдина жінка — Наталія Шаховська, директорка Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій, яка також є засновницею кафедри систем штучного інтелекту. Вона поділилася з ZAXID.NET своїм баченням майбутнього Львівської політехніки та першими кроками, які вона планує здійснити у разі обрання на посаду ректора.

Наталю Богданівно, що підштовхнуло вас зробити крок до висунення своєї кандидатури на посаду ректора? Як викладач з великим досвідом, ви маєте можливість спостерігати за навчальним процесом зсередини, помічаючи його слабкі місця. Чи є у вас вже певні зауваження щодо управлінських аспектів, які могли б бути вдосконалені на рівні університету? Які саме моменти вас не влаштовують на теперішній момент і які зміни ви прагнете впровадити, якщо отримаєте цю посаду?

Мене спонукало бажання поділитися своїм досвідом, щоб зберегти та примножити цінності Політехнічного університету. Загальною проблемою, що стосується всіх вищих навчальних закладів, а не лише нашої Політехніки, є, безумовно, недостатнє фінансування. Як державний університет, ми функціонуємо за тарифною сіткою. Однак я вважаю, що ми можемо поліпшити цю ситуацію, залучивши бізнес до співпраці та шукаючи нові інвестиційні можливості.

Першочерговим кроком нового ректора має стати проведення всебічного аналізу. Як представниця Інституту комп'ютерних наук, я вважаю, що важливим пріоритетом повинна стати цифровізація, яка допоможе зменшити рівень бюрократії. Це передбачає впровадження електронного документообігу та електронного підпису, що, у свою чергу, забезпечить прозорість у всіх процесах. Перехід до електронної форми управління дозволить зробити всі етапи обробки документів зрозумілими та доступними. Необхідно провести детальний аналіз усіх діючих систем у політехніці. Моєю метою буде інтеграція цих систем в єдину платформу з простим інтерфейсом, що дозволить швидко знаходити потрібну інформацію та генерувати документи без необхідності стояти в чергах.

Наскільки такий класичний державний університет може бути автономним в загальній системі освіти України?

Автономія університету визначається кількома чинниками. Насамперед - наскільки добре університет займається наукою. Є спеціально розрахований рейтинг університетів, формула фінансування. І, власне, залежно від того, скільки університет заробив за різними науковими проєктами, викладачі мали публікації в наукових журналах, визначаються ці кошти, які можуть залучити в університет. Ці кошти дають змогу і преміювати викладачів, і частково покращувати матеріальну базу.

З іншої сторони, все, що заробляє політехніка, в першу чергу належить державі, тому що ми є державним університетом. Тому автономія є, вона не настільки велика, як в приватних університетах, але за бажанням шляхом залучення інвестицій теж можна покращити цю ситуацію.

Основна будівля Політехнічного університету є архітектурною цінністю та може стати популярним туристичним об'єктом.

У вашій програмі ви підкреслюєте важливість посилення децентралізації в рамках університету, з акцентом на ухвалення рішень на рівні інститутів політехнічної освіти. Які саме рішення ректорат може передати в управління адміністраціям інститутів?

Якщо врахувати досвід закордонних університетів, з якими ми співпрацюємо, то можна помітити, що на рівні керівництва вирішується безліч важливих питань. По-перше, це стосується процесу набору викладацького та адміністративного персоналу. Лише на місцях можна отримати більш чітке уявлення про ситуацію. Крім того, це також стосується питань, пов'язаних зі студентами. Наразі всі запити направляються до проректорів. Я усвідомлюю, як важко їм здійснювати аналіз щодо всіх студентів університету, тому ці питання слід делегувати на нижчий рівень управління.

На мою думку, навчальні заклади повинні мати можливість управляти частиною своїх доходів, які вони отримують. Це посилить відповідальність факультетів та інститутів, адже вони усвідомлять, що повинні інвестувати у свій розвиток, щоб мати можливість залучати більше фінансових ресурсів. Крім того, у нас існує формула для визначення кількості ставок залежно від числа студентів. Я вважаю, що для директорів варто розглянути надання додаткових посад, які дозволять їм ефективніше вирішувати питання на місцях.

Львівська політехніка має велику структуру, і ректорату варто делегувати певні рішення адміністраціям Інститутів

Один із аспектів вашої програми стосується збільшення заробітної плати для науковців. Якими шляхами університет може покращити свої фінансові показники через реалізацію власних проектів?

Зараз університет заробляє фактично в двох сферах: освітні послуги і наука. Йдеться про оплату за навчання студентів-платників і проведення різних курсів, сертифікація. Тут політехніка має змогу розширитися. Впровадження Міністерством освіти системи грантів дає змогу диверсифікувати надходження бюджет-комерція і збільшити кількість студентів, які обирають ті чи інші спеціальності.

Якщо говорити про науку, є різні типи проєктів - національні і закордонні. Для закордонних наукових проєктів поняття тарифної сітки практично немає, тобто можна ставити суттєво вищу зарплату, аніж ту, що в нас прописана усіма законодавчими нормами. Для збільшення цієї кількості проєктів потрібно модифікувати роботу над проєктами. У закордонних університетах є спеціально створені центри, які допомагають викладачам писати ці проєкти. Такий центр також є у нас, треба покращити надання цих послуг.

Якщо розглянути питання залучення зовнішніх фінансових ресурсів, які можуть бути можливі варіанти? Це можуть бути гранти, спонсорські внески або партнерство з бізнесом. Проте варто пам’ятати, що компанії не можуть постійно займатися меценатством, адже їм також важливо отримувати вигоду від своїх інвестицій.

Бізнес насправді є активним учасником у сфері меценатства. Якщо зосередитися на ІТ-секторі, ми маємо чудову співпрацю з численними ІТ-компаніями у Львові, які щороку підтримують наші ініціативи. Це включає в себе надання комп'ютерної техніки, проведення ремонтних робіт, брендування лабораторій та навіть фінансування стипендій для окремих викладачів і студентів. Існує безліч способів, як можна залучити бізнес до співпраці.

Одним з можливих рішень є впровадження дуальної освіти, що передбачає навчання студентів відповідно до вимог конкретних компаній, а також надає їм можливість поєднувати навчання з практичною роботою. Кафедра систем штучного інтелекту вже протягом трьох років успішно реалізує цю модель освіти. Наш найбільший партнер у цій ініціативі – компанія SoftServe, а також Sigma та ще дві організації. Дуальна освіта вже закріплена на законодавчому рівні. Особливо це актуально для інженерних спеціальностей. Також активно залучаються професійно-технічні навчальні заклади і робітничі спеціальності. Отже, я вважаю, що наступним кроком стане інтеграція коледжів у процес дуальної підготовки.

Львівська політехніка активно взаємодіє з IT-інститутами.

Це так само може цільове скерування. Розуміючи, що освітня послуга надається якісно, компанії можуть скеровувати своїх викладачів на додаткове навчання в університеті на магістерські програми. І тут стануть у нагоді мікрокредитні програми. Тому що працівники навряд чи зможуть відвідувати 5-6 пар щодня, а мікрокредитна програма могла б більш фокусно надати ті чи інші освітні послуги.

Ви заснували одну з найперспективніших кафедр. Штучний інтелект розвивається з величезною швидкістю та проникає в усі сфери, включаючи освіту. Яким чином можна використовувати цей новаторський підхід для вдосконалення навчального процесу?

Використання штучного інтелекту є необхідним, але важливо чітко визначити його цілі — наприклад, для пошуку ідей, джерел інформації тощо. Завдяки ШІ можна розробити навчальні матеріали, правильно їх організувати та візуалізувати концепції, щоб уникнути монотонного викладу. Крім того, штучний інтелект може допомогти у виборі оптимальної освітньої траєкторії для студента, аналізуючи, які предмети йому легше даються і пропонуючи шляхи подальшого розвитку. Він також здатен оцінювати реакції студентів на лекції, виявляючи, чи викладач зацікавлює аудиторію або навпаки, викликає нудьгу. Це може слугувати корисним інструментом для вдосконалення методів подачі навчального матеріалу.

Крім того, штучний інтелект може бути використаний у внутрішніх процесах університету: оптимізація документообігу, автоматичне використання готових шаблонів документів замість створення нових. Не менш важливим є аспект безпеки: автоматизований аналіз даних з камер спостереження дозволяє виявляти незвичайні ситуації без участі людей.

Зараз ринок праці дуже скаржиться на нестачу фахівців технічного напрямку. Серед абітурієнтів популярнішими є гуманітарні спеціальності. Як вирівняти цей процес? Можливо, ви думали про співпрацю зі школами, профорієнтацію для старшокласників?

Це дійсно серйозна проблема. Всі ми усвідомлюємо, що деякі технічні спеціальності забезпечують випускникам високу заробітну плату. Однак через недостатню популярність таких напрямків, до навчання залучаються студенти з низькими оцінками. Це лише погіршує ситуацію.

Існує безліч способів для реалізації цього задуму. Ми активно співпрацюємо з Малою академією наук, яка допомагає виявляти обдаровану молодь. Безумовно, важливо налагоджувати зв'язки зі школами, адже Львівська політехніка організовує кар'єрні ярмарки та інші заходи, на яких учасників знайомлять із сучасними трендами і демонструють, як студенти можуть самостійно себе мотивувати. Однією з ключових ініціатив є відкритий університет, де учні мають можливість відвідувати заняття разом зі студентами, щоб отримати уявлення про навчальний процес зсередини. Для реалізації цих ідей необхідна якісна інфраструктура та матеріально-технічна база. Вірю, що це може заохотити абітурієнтів обирати технічні спеціальності.

Наразі існує ще одна складність - війна, яка призвела до виїзду школярів, особливо хлопців, за кордон. Це, в свою чергу, зменшило кількість абітурієнтів та студентів. У відповідь на цю ситуацію Міністерство освіти приймає рішення про об'єднання університетів. Які наслідки це може мати для числа кафедр, спеціалізацій та загальної структури вищих навчальних закладів? І які заходи можна вжити, щоб заохотити студентів повернутися назад?

Це дійсно є серйозною проблемою, адже кількість вакансій для викладачів суттєво залежить від чисельності студентів. Маємо приклади, коли технічні факультети об'єднуються внаслідок зменшення контингенту студентів. Це становить реальну загрозу для всіх вищих навчальних закладів.

Одним із способів утримання студентів може стати дистанційна форма навчання

Які можливості перед нами відкриваються? Напевно, це застосування дистанційного навчання. Ми вже мали досвід в цьому під час пандемії COVID-19 та під час війни. Для спеціальностей, які не потребують проведення експериментів або роботи з макетами та приладами, варто розглянути дистанційні формати навчання. Це дозволить підтримувати зв'язок з учнями, які опинилися за кордоном.

У вашій доповіді ви торкнулися питання модифікацій навчальних програм для студентів, зокрема акцентуючи увагу на міждисциплінарних підходах та суміжних спеціальностях, які сприяють підвищенню якості освіти. Крім того, ви підкреслили важливість активної комунікації зі студентами. Яка ваша перспектива на це?

За кордоном міждисциплінарні освітні програми існують вже давно, причому їх поєднання часто є досить несподіваним. Такі програми дозволяють студентам отримати дві кваліфікації одночасно. Це може бути, наприклад, комбінація IT з геодезією, IT з хімією, або економіка з будь-якою іншою дисципліною. Це, в першу чергу, допоможе привернути увагу як батьків, так і абітурієнтів до тих спеціальностей, які не користуються великою популярністю. На перетині різних галузей знань можна знайти багато цікавих можливостей.

Міждисциплінарні курси відкривають для студентів ширші можливості для кар'єрного зростання.

Щодо отримання фідбеку від студентів, на кафедрі систем штучного інтелекту ми давно практикуємо таке - проводимо щосеместрове опитування студентів. Також Львівська політехніка проводить централізовані опитування про якість освіти, задоволеність навчанням. Ми не просто збираємо ці опитування, а обговорюємо зі студентами їхні відповіді, що можна врахувати з того, що вони запропонували, що є недоцільним. І тоді студент розуміє, що він почутий, що опитування проводять не заради акредитації чи для інших цілей. Це чесний, щирий діалог.

Для викладачів це також має велике значення, адже один і той самий навчальний матеріал може бути поданий зовсім по-різному для різних груп. Це частина соціальної місії університету, оскільки вміння складати відгуки є важливим навиком. Завдання полягає в тому, щоб навчити студентів конструктивно формулювати свої думки, так, щоб їх почули і зрозуміли без образ.

Яким чином університет може оперативно реагувати на виклики, пов'язані з війною та відновленням? Я говорю про підтримку ветеранів, співпрацю з місцевими громадами та виконання третьої місії вищих навчальних закладів. Які труднощі можуть виникнути у університету як інституції в процесі адаптації до змін, що відбуваються в нашому суспільстві?

Сильна сторона політехнічної освіти полягає в її багатогранності. Інтеграція в процес відновлення України після війни та реагування на військові виклики вже відбувається на різних рівнях. Ми активно співпрацюємо з центрами для ветеранів, організовуючи курси для військових, які мають намір перейти в сферу інформаційних технологій. Крім того, ми виконуємо замовлення для військових структур та інших потреб. Наші хіміки славляться розробкою гідрогелевих пов'язок, які вже знаходять застосування на фронті.

Винаходи науковців політехніки є корисними для військових

Отже, я впевнена, що політехнічний університет, як технічний заклад, повинен стати ключовим осередком для всього процесу відновлення після війни. Завдяки своїй розвиненій інфраструктурі, численним будівлям, лабораторіям та аудиторіям, політехніка може слугувати платформою для співпраці та взаємодії між різними організаціями. Це є важливим не лише для студентів, яких залучають до роботи, але й для викладачів, оскільки сприяє підвищенню їхньої кваліфікації, оновленню навчальної бази та науковій діяльності. Крім того, університет може реалізовувати проєкти, які будуть корисні для громади, міста та всієї України.

Ви маєте досвід навчання в міжнародних освітніх установах. Чи звертали увагу на якісь аспекти, які могли б бути корисними для України, зокрема у сфері політехнічної освіти?

Власне, я вже встигла запозичити чимало ідей. По-перше, це стосується інфраструктури для студентів. За кордоном я звернула увагу на численні зони для відпочинку, призначені для студентів. Коли наша кафедра тільки стартувала, ми створили свою лаунж-зону. Наразі в політехніці існує чимало таких місць, але їх все ще недостатньо. Тож це є напрямком, над яким варто зосередитися.

Якщо розглянути різницю у викладанні та освітньому процесі, можна помітити, що за кордоном студенти, на мою думку, виявляють більшу самостійність. У нашій системі викладачі прагнуть донести знання та контролювати виконання навчальних завдань студентами. Натомість за кордоном основна відповідальність покладається на самих студентів. Викладач лише перевіряє результати їхньої роботи та оцінює якість виконання. Проте варто зазначити, що наші студенти, особливо в галузі IT, мають набагато потужнішу математичну підготовку, що дозволяє їм засвоювати та представляти значно більше цікавого матеріалу.

Мене цікавить питання щодо університетів, які стали частиною політехнічного закладу, зокрема Академії друкарства. Які ви бачите можливості або переваги в такому об'єднанні? Чи вважаєте ви, що це відкриває нові горизонти, чи, навпаки, додає університету додаткові зобов'язання, витрати та проблеми?

Академія друкарства та Інститут поліграфії і медійних технологій справді вражають своєю актуальністю. У сучасному світі, де мультимедіа та контент формують суспільні настрої, таке об'єднання стане значною перевагою для Політехніки. Багато спеціальностей цього інституту перебувають на перетині з нашими напрямами, а деякі з них раніше не були представлені в нашій установі, що відкриває нові можливості для навчання. Інтеграційні процеси виявляються позитивними викликами для всіх учасників. Ми детально проаналізували сильні сторони Академії друкарства та їх програми, щоб ефективно інтегрувати студентів. До нашого інституту приєдналася кафедра, яка раніше функціонувала в Академії друкарства, а також була створена нова кафедра систем віртуальної реальності.

Яким чином плануєте організувати комунікацію в університеті?

Я готова створити ефективну управлінську команду, враховуючи думки всіх структурних підрозділів нашого університету. Намірююсь організувати зустрічі з викладачами кафедр для обміну ідеями. Також планую запровадити онлайн-приймальню, щоб забезпечити швидку та широку комунікацію. Наша спільна мета — перетворити рідну альма-матер на один із провідних університетів Європи.

Ви єдина представниця жіночої статі серед претендентів на посаду ректора. Чи готова традиційна наукова спільнота технічного університету, де все ж таки домінують чоловіки, довірити цю відповідальність жінці?

У нашому Інституті функціонує вісім кафедр, з яких чотири очолюють представниці жіночої статі. Варто зазначити, що в історії політехніки ще не було жінки на посаді ректора, однак перша особа, яка удостоїлася звання Doctor Honoris Causa (почесний доктор) Львівської політехніки, стала Марія Склодовська-Кюрі.