Спеціальний ефір "Дні українського радіо": як світлим медіа змагатися в умовах хайпу та маніпуляцій.

Наскільки держава може і має втручатися в інформаційний простір, в якому конкуренцію білим медіа складають медіа, які не дотримуються журналістських стандартів?

Ярослав Юрчишин підкреслює, що важливо, аби державне втручання в зміст і контент було мінімальним, за умови, що цей контент не суперечить кримінальному законодавству та не загрожує національній безпеці. Це є межа, до якої держава має право впливати на змістовні питання. Водночас суспільство має великий інтерес у тому, щоб інформацію надавали перевірені джерела, а не анонімні Telegram-канали, які можуть змінювати свої погляди в залежності від фінансових інтересів. Держава повинна підтримувати саморегуляцію медіа, особливо в аспектах етичних норм і якості контенту, а також активно співпрацювати з інституціями для забезпечення ефективної співрегуляції. Співпраця з Суспільним мовленням, що полягає в ненав'язливій підтримці без втручання у зміст, під час війни може слугувати добрим прикладом. Держава може знайти способи і заохочувати ініціативи, які підвищують стандарти якості медіа.

Тетяна Якубович зазначає: "Треба зосередитися на тому, що медіа можуть зробити, аби справді привернути увагу читачів. Важливо активно боротися за аудиторію, а не сподіватися, що держава все вирішить за нас. Однак, у тих аспектах, де держава могла б проявити справжню ефективність, це стосується різноманітних форм просвітництва для дітей. У нашій культурі існує тенденція критикувати освітні програми та просвітницькі ініціативи для молоді. Проте, аналізуючи успішні країни, ми бачимо, що вони акцентують увагу саме на цих питаннях."

Юлія Тимошенко: Поки деяким державним лідерам буде вигідно використовувати неформальні медіа для експериментів, нам буде важко вирішити цю проблему. Необхідно, щоб усі наші лідери і лідерки усвідомлювали це. Звісно, можуть бути розроблені механізми підтримки медіа, які не порушують їхню незалежність, і це є дуже важливим. Потрібен баланс між медіаграмотністю та підтримкою тих медіа, які дотримуються професійних стандартів. Мова йде не лише про суспільного мовника, а й про маленькі медіа, які лише починають впроваджувати якісний контент.

Вадим Міський зазначає, що підтримка фінансово незалежних медіа не є виключно скандинавським явищем, а є загальноєвропейською практикою. У кожній країні Європейського Союзу існують різноманітні механізми, що варіюються від податкових пільг до прямих грантів та субсидій для медіа-редакцій. Ці ресурси здебільшого спрямовані на маленькі регіональні ЗМІ, які відіграють важливу роль у запобіганні інформаційним пустотам в окремих областях або тематиках, таких як освіта чи культура. Важливим аспектом є навчання медіаграмотності, яке має починатися ще в дитячому садку або в школі, щоб діти не були змушені дивитися "Машу і ведмедя". У скандинавських школах учням пропонують створити новину, дотримуючись усіх журналістських стандартів, стосовно якихось локальних проблем. Під час підготовки журналістського матеріалу важливо дослідити всі точки зору та подати їх у збалансованому вигляді, не нав’язуючи власні висновки читачеві.

Ярослав Юрчишин висловлює свою підтримку медіаграмотності в освіті, підкреслюючи важливість цільової підтримки через конкурсні програми з участю незалежної комісії. Він зазначає, що це ефективний підхід і має позитивні наслідки. Наразі ми працюємо над законопроектами, які стосуються "відсоткової благодійності", що дозволить громадянам направляти частину своїх податків на підтримку громадських організацій та етичних медіа, що відповідають журналістським стандартам. Особливо актуальною є підтримка медіа в прифронтових районах — навіть шляхом прямих дотацій, оскільки там існує серйозна проблема з інформаційною пусткою. Держава повинна займати активну позицію в цьому процесі.

Ярослав Юрчишин. Фото: ФБ-сторінка

Яке у вас ставлення до заголовків, що привертають увагу?

Юлія Тимошенко: Створення заголовків - це справжнє мистецтво. Ефективний заголовок може суттєво збільшити ймовірність того, що стаття буде прочитана. Проте це не гарантує, що читачі заглибляться в зміст статті. Тут важливо знайти гармонію між якістю контенту, його привабливістю та самим заголовком. Коли ми обговорюємо такі значущі питання, як національна ідентичність, межі стають набагато більш жорсткими.

Чи не перебільшуємо ми загрозу від клікбейту?

Тетяна Якубович: Важливо чітко визначити, що ми маємо на увазі під терміном "клікбейт". Якщо мова йде про відверті неправди чи спотворення фактів, такі заголовки, безумовно, неприпустимі. Однак, якщо ми розглядаємо жорсткі, привабливі або емоційно насичені заголовки, без них не обійтися. Інакше ми програємо в інформаційній боротьбі. Якщо заголовок обіцяє багато, а вміст не відповідає очікуванням, це завдасть шкоди лише самому медіа. А ті, хто вдається до таких методів, швидко втратять аудиторію.

Чи змінюються смаки аудиторії?

Тетяна Якубович: Ми більше це трактуємо як зміну алгоритмів YouTube. Щось заходило, а потім різко перестає заходити. Смаки аудиторії на боці теми війни. Ми працюємо з темою Донбасу і у нас все крутиться навколо цього. Тобто великого вибору по тематиці немає.

У вас бувають заголовки на кшталт "Шок! Сенсація!"?

Вадим Міський: Detector.media займає унікальну позицію на українському медіа-ринку. Ми аналізуємо та критикуємо інші видання за недотримання журналістських стандартів. Наша команда уважно слідкує за подіями в Телемарафоні, аналізує, як різні телеканали подають новини, і на основі цього робить висновки, які представляємо своїй аудиторії. Звісно, критикуючи інших, ми маємо дотримуватися етичних норм і уникати клікбейту, адже це може призвести до негативної реакції з боку наших критиків. Ми розуміємо, що не станемо найбільш популярними, але вважаємо себе важливою складовою медійного ландшафту, з кількома шляхами до нашої аудиторії, не тільки безпосередньо.

Є певний загальновизнаний в Україні стандарт журналістики, якого потрібно дотримуватися. Це кодекс етики українського журналіста. Редакційна обробка матеріалів, включаючи заголовки, відповідність відеоряду і текстового супроводу тому, що в матеріалі. Не повинно фальсифікувати зміст. Виносити якусь провокативну цитату - можна, але якщо викривлюється зміст і приправляється емоцією, а в матеріалі цього немає, то від такого слід одразу відписатися.

Наскільки серйозною є конкуренція між традиційними білими медіа і блогерами?

Тетяна Якубович: Традиційні медіа часто виявляються позаду блогерів, і це, безумовно, їхня власна проблема. Ми спостерігали безліч військових тем, які залишалися без уваги, поки їх не піднімали блогери. Багато журналістів чекають, поки думка когось із впливових осіб стане публічною, щоб мати можливість на неї посилатися. Це серйозна проблема.

Юлія Тимошенко зазначила, що журналістам варто співпрацювати з блогерами та активніше займатися власним брендингом у соціальних мережах. Це питання не лише української реальності. Проблема стає очевидною, якщо звернути увагу на недавній скандал у Великобританії з BBC, яку традиційно сприймали як об'єктивного та надійного суспільного мовника.

Вадим Міський: Наша мета полягає не в конкуренції, а в співпраці. Ми реалізуємо вражаючий проєкт "Школа відповідального блогерства", який вже успішно пройшов два сезони. У рамках цього проєкту ми об'єднуємо молодих блогерів віком від 16 до 25 років, щоб обговорити етичні норми та шляхи їхнього формування в сучасному медійному просторі. Близько тридцяти молодих людей вже взяли участь у програмі, і їхній контент став більш відповідальним, адже вони активно просувають медіаграмотність. Важливо зазначити, що ми не фінансуємо цю ініціативу; ці блогери мають сотні тисяч підписників, що робить їхні голоси досить вагомими. Ми прагнемо створити спільноту відповідальних блогерів, адже є величезний попит на такі ініціативи. Отже, ситуація з блогерами в Україні зовсім не безнадійна.

Вадим Міський, Юлія Тимошенко, Тетяна Якубович і Наталія Соколенко в студії Українського Радіо

Сучасний мозок людини адаптувався до споживання коротких повідомлень. Яким чином можна перейти до довгих текстів чи тривалих інтерв'ю тривалістю 3,5 години та досягати вражаючих результатів у вигляді переглядів на рівні 100-200-300 тисяч?

Юлія Тимошенко: Перш за все, важливо вірити у формат. Я не поділяю думки, що якщо весь світ прагне спростити все навколо, то ми мусимо слідувати цій тенденції і спрощувати наші формати також. Кожен матеріал має свою специфічну мету, і є теми, які вимагають глибшого аналізу, які не вдасться розкрити за дві хвилини. Ми з самого початку вірили в цю концепцію, адже розуміли, що на нашому медійному ринку подібних продуктів бракує. Це інтерв'ю, яке слухач може насолоджуватися. Немає можливості повноцінно дослідити складні питання за 20-30 хвилин; за цей час можна лише отримати коментар з приводу актуальної теми. Наша програма охоплює обширну, важливу тему, що стосується майбутнього України, і ми піднімаємо непрості питання, тому навіть години може бути недостатньо. У нас є хороші показники переглядів, оскільки це продукт, який можна дивитися в будь-який зручний час.

Тетяна Якубович: Наразі ми стикаємося з серйозною проблемою читання текстів. Проте існує певна категорія людей, яка продовжує їх читати. Скільки великих текстів ви здатні прочитати за день? Можливо, ви відкладуєте їх у закладки, щоб повернутися до них пізніше, коли буде вільний час. Відео - зовсім інший формат. Довгі відео на YouTube нині досить популярні, адже вони дозволяють займатися іншими справами. Це зовсім не те ж саме, що читати текст.

Юлія Тимошенко зазначає, що при розробці наших проєктів ми іноді не акцентуємо увагу на компромісах між тим, скільки уваги приверне матеріал, і тим, як саме його реалізувати. Ми можемо швидко зрозуміти, що цей матеріал не збиратиме сотні тисяч переглядів, але він буде надзвичайно важливим для збереження історичної пам'яті та зафіксування життя людей, які завтра можуть залишити нас. Наразі ми працюємо над проєктом, що охоплює прифронтові міста. Немає надмірності в контенті про Слов'янськ чи Краматорськ. Ми усвідомлюємо, що ці матеріали не завжди будуть мати мільйонні перегляди, однак також розуміємо, що ці міста можуть зникнути, як це сталося з Покровськом. Це те, до чого ми зможемо повертатися в майбутньому, щоб задокументувати цей період. На сьогоднішній день наш контент може не бути настільки захоплюючим, щоб його переглядали сотні тисяч людей у соцмережах. Проте, якщо ми будемо зосереджуватися лише на кількості переглядів як на основній меті, то можемо втратити значно важливіші суспільні, культурні та історичні цінності.

Чи стикаєтеся ви з дискусією щодо кількості переглядів певного медіа?

Вадим Міський зазначає: "Так, я хочу акцентувати на важливому тренді. Перший значний прорив, який продемонструвало Суспільне мовлення, відбувся завдяки реформованому Українському Радіо, що в результаті першого сезону у складі Суспільного мовлення продемонструвало зростання охоплення на 67%. На українському радіоринку немає аналогічних історій успіху за всю історію радіомовлення. Цей факт свідчить про те, що слухачі прагнуть якісної інформації. Як тільки зникають обмеження для медіа, а журналісти, які мають відповідний професійний досвід і усвідомлюють свою справу, починають створювати об'єктивний і чесний контент для своєї аудиторії, вона у відповідь проявляє вдячність і починає слухати частіше."

Тетяна Якубович: Суспільне - серйозний конкурент. Сьогодні питання цифр не є актуальним. У матеріалах Суспільного вражаючі показники. Ми постійно аналізуємо цей контент. Ще десять років тому обговорювали, що суспільний мовник повинен стати еталоном, з яким змагаються комерційні медіа, але ніхто не міг уявити, як це відбудеться. І ось, насправді, це стало реальністю.