Війна приносить вигоду тим працівникам, які не мають формальної освіти та володіють лише базовими навичками, а також військовим, що походять із найменш забезпечених регіонів держави.
Коли Росія почала військову агресію проти України в 2022 році, багато західних аналітиків прогнозували, що країна зіткнеться з неминучим економічним крахом. Проте через три роки ситуація виявилася не такою, як очікувалося: для деяких росіян умови життя покращилися, і тепер їм вигідніше продовжувати конфлікт, як зазначає The Telegraph. В результаті найбільші вигоди отримали бідні промислові регіони, які десятиліттями страждали від занепаду.
"Керівництво Росії зрозуміло, що не зможе оперативно завершити конфлікт. Внаслідок цього почалося переформатування економіки. Раптом, підприємства, які раніше були в спокої, почали активно наймати нових працівників, що призвело до потоку свіжих інвестицій. Ці компанії стали конкурувати з іншими галузями за робочу силу, пропонуючи привабливі зарплати", - зазначає Тетяна Орлова з Oxford Economics.
Зокрема, заробітки працівників, які займаються виготовленням "готових металевих виробів", зросли на 78% без урахування інфляційних факторів у проміжку з 2021 по 2024 рік. Цей показник є рекордним серед усіх професій.
"Путін фактично виконав обіцянку Трампа американським виборцям: масово створив високооплачувані робочі місця на фабриках у найбідніших районах країни. Виграють від цього робітники без освіти і з обмеженими навичками", - наголошується в статті.
"Коли чоловік укладає контракт на службу в армії, він, насамперед, отримує одноразову премію та починає отримувати регулярну зарплату. Ця зарплата є досить значною – приблизно 2000 доларів на місяць. Більшість цих коштів надходять переважно в російські регіони, оскільки у великих містах люди менш схильні вступати до контрактної армії", - зазначає Орлова.
Російський економіст Владислав Іноземцев називає це "смертеномікою".
Це насправді було вражаючим нововведенням, яке впровадив режим Путіна, оскільки він змінив життя людей, яких я б охарактеризував як соціально маргінальних, на ресурс для економічного зростання. Виникає парадокс: ви видаляєте зайві елементи з економіки і натомість інвестуєте кошти. Але, звісно, це всього лише короткострокове рішення, адже кількість таких людей є обмеженою.
Одночасно з цим, надходження фінансових ресурсів у найбільш економічно слабкі райони Росії, зокрема в Республіку Алтай, Республіку Тива та кілька інших, які в основному розташовані на Північному Кавказі та в Сибіру, призвело до збільшення витрат. Бідні сім'ї несподівано отримали додаткові кошти, зазначає Іноземцев.
Сім’ї в маленьких селах та містечках отримали "значні" для своїх місць суми грошей, зазначає він. Чимало з них інвестували в придбання квартир у великих регіональних центрах, де їхні діти мають можливість здобути якіснішу освіту в навчальних закладах.
"Це дало поштовх розвитку сфери послуг у бідних регіонах, де люди раніше, наприклад, навіть не могли подумати про те, щоб витратити гроші на щось на кшталт щомісячного абонемента в спортзал. Раптово стали з'являтися нові спортзали та салони краси. Також відкрилося більше кафе і ресторанів. Люди дійсно стали витрачати гроші на послуги", - каже Орлова.
Однак, якщо війна закінчиться, росіяни, які звикли до набагато вищого рівня життя, можуть за це поплатитися. Солдати та їхні сім'ї, які повертаються з фронту, ймовірно, швидко повернуться до колишнього життя, вважає Іноземцев.
Ці особи не мають звички накопичувати кошти. Вони витратять їх за рік-два і знову повернуться до звичного способу життя. Служба в армії не змінить їх соціальні звички.
При цьому він зазначає, що якщо півмільйона людей повернуться в регіони з дуже низькою заробітною платою, а їхні накопичення, накопичені за час служби, будуть вичерпані за кілька місяців, "це може стати серйозною соціальною катастрофою".
Інші працівники, які отримали вигоду від війни, також, ймовірно, постраждають після нормалізації економіки. Робітники, підприємці, які скуповують кинуті західні активи, і державні службовці, які працюють у правоохоронних органах, - усі вони, ймовірно, опиняться в програші в умовах демобілізованої економіки.
"Всі ці особи не мають бажання повернутися до мирного існування," - зазначає Катерина Курбангалєєва, експертка з Університету Джорджа Вашингтона у столиці США. "Здається, російська влада це усвідомлює. Ці вигодонабувачі почувалися б більш впевнено, якби змогли утримувати поточний стан речей, адже з завершенням війни багато чого може змінитися. Для них вигідніше продовжувати цю ситуацію."
Сукупні витрати РФ на оборону і національну безпеку 2025 року склали 17 трильйонів рублів, що є найвищим показником з часів Холодної війни, і становить 41% від загальних витрат. Це робить оборонний сектор основним двигуном економічного зростання на тлі скорочення цивільного виробництва.
З метою збереження рівня військових витрат у Росії планують щорічно зменшувати фінансування непершочергових напрямків на 2 трильйони рублів до 2028 року. Насамперед це торкнеться соціальних секторів, таких як охорона здоров’я, освіта та різноманітні цивільні програми.
#Росія #Україна #Двигун #Володимир Путін #Дональд Трамп #Сміливіше. #Північна та Південна Америка #Інвестиції #Підприємницька діяльність #Росіяни #Гроші #Економіка #Кав'ярня #Рубль #Робоча сила #Вашингтон, округ Колумбія #Солдате! #Оксфорд #Економіст #Національна безпека #Інфляція #Росія за часів Володимира Путіна #Рівень життя #Сибір #Північний Кавказ #Тува #The Daily Telegraph #Фабрика #Джордж Вашингтон #Владислав Іноземцев #Республіка Алтай
