Протягом наступних трьох років уряд Росії планує інвестувати 30 мільярдів рублів у розвиток штучного інтелекту (ШІ). Це лише частина інформації, оскільки існують також закриті бюджетні статті, які передбачають подібні витрати у рамках військових стратегій та посилення потенціалу для ведення війни проти України. Цю інформацію під час експертної дискусії "Російський генеративний ШІ як інструмент інформаційного впливу" озвучив Володимир Солов'ян, керівник Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.
Кремль почав активно розробляти питання штучного інтелекту на загальнонаціональному рівні з 2019 року, коли була запущена Національна програма розвитку цієї технології. У 2020 році з'явився федеральний проєкт "Штучний інтелект", і в цей час з державного бюджету почали виділяти значні кошти для розвитку цієї сфери. Одним із пріоритетних напрямків є освіта: провідні університети отримують фінансування, оскільки планується підготувати не менше ніж 10 тисяч фахівців у цій галузі до 2030 року.
Станом на 2023 рік в РФ відбувся запуск і апробація входження в широкий простір користування російських великих мовних моделей ШІ (GigaChat, Yandex GPT, голосовий помічник Аліса).
"Влада розглядає ідею формування інформаційного простору, в якому планується реалізація повного контролю над громадянами. Найостаннішим документом у цій галузі є законопроект під назвою 'Федеральний закон про підтримку розвитку технологій та штучного інтелекту в Російській Федерації', - повідомив Володимир Солов'ян."
Експертка ГО "Платформа прав людини", членкиня програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" Дарія Опришко закликала уважно ставитись до будь яких російських новацій, хоч рівень Росії від США за обчислювальними потужностями відстає у 660 разів.
"Дійсно, цей законопроект був прийнятий, але цікаво те, що в обговореннях у Росії вони зазначають можливі труднощі з його реалізацією. І проблема полягає не лише в технологічному відставанні. Вимоги до наборів даних, на яких будуть навчатися моделі, суттєво обмежують можливості. Тому ще залишилося побачити, до чого це призведе," - підкреслила вона.
Встановлення контролю над внутрішньою аудиторія - лише одне із завдань, які ставляться перед російськими розробниками. Росія вже на операційному рівні використовує ШІ як інструмент дезінформації. Про те, як це відбувається, розказав засновник Policy Genome, дослідник впливу генеративного ШІ Ігор Самоходський.
"Ви можете задати це ж питання російською, українською або англійською. На англійській мові ви отримаєте відмову, а російською — інформацію, що містить дезінформацію. Це стосується не лише самого штучного інтелекту, а й системи, що його супроводжує. Навіть якщо російський ШІ знає правильну відповідь, існує механізм, який фільтрує інформацію через призму пропаганди", - зазначив експерт.
Згідно з різними дослідженнями, нині від 29 до 37% користувачів обирають LM-моделі замість Google для пошуку інформації. Андрій Оленін, аналітик у компанії Mantis Analytics та керівник напрямку "Східна Європа", підкреслив значення поняття "фейкового балансу" у цьому контексті.
"Ми можемо запитати у GPT про якусь ситуацію, і він може відповісти на питання, надати інформацію. Але ще привести посилання на інше джерело, а це джерело може бути абсолютно російським і видавати фейкову інформацію", - попередив аналітик.
Якими є інструменти протидії такому інформаційному впливу? Медіатренерка та співзасновниця StopFake.org Ольга Юркова вважає, що одним з них продовжує бути фактчекінг.
"Звичайно, не як якась чарівна пігулка, яка вирішить всі проблеми. В нинішньому складному світі нереально. Але давайте подивимось, як змінилися взагалі російські інформаційні операції? Багато речей насправді не змінилися. Багато підходів залишилися тими самими, які були. Вони просто отримали новий масштаб і нові інструменти. Якщо в 2014 році були десятки людей, які працювали на фабриках тролів, то зараз це робиться автоматично. Один оператор може згенерувати сотні текстів різними мовами і дуже швидко в режимі реального часу", - зазначила Ольга Юркова.
Ступінь сприйняття інформації значною мірою визначається рівнем довіри суспільства до державних установ та засобів масової інформації. Як приклад, Дарія Опришко згадала дослідження своїх колег, яке стосувалося виборчої кампанії в Данії.
"Чому там не спрацювали інформаційні кампанії? Не було якихось інформаційних привидів для розкачування. Тому що дуже серйозна довіра у суспільстві і до свого уряду, і до держави загалом. В такому сценарії на перший план буде виходити довіра", - пояснила свою думку Експертка ГО "Платформа прав людини".
#Росія #Google #Університет #Суспільство #Українська мова #Державний бюджет #Дослідження #Російська імперія #Бюджет #Зброя #Кремль (фортифікаційна споруда) #Штучний інтелект #Дезінформація #Сприйняття #Російський рубль #Права людини #Московський Кремль #Данія #ЮНЕСКО #Дискурс #Таблиця розділів GUID #Громадська організація #Медіацентр з питань кризи в Україні #«Яндекс» #Інтернет-тролі #Завод
