Кожен сеанс триває 15-25 хвилин і адаптується до емоційного та фізіологічного стану учасника: VR-шолом, синхронізований із біосенсорами (пульс, дихання, ЕЕГ), створює віртуальний простір, що реагує на людину -- "дихає" разом із нею, віддзеркалюючи її ритми. Ефективність втручання фіксується за допомогою стандартизованих опитувальників і фізіологічних показників. Першу публічну презентацію проєкту провели в Інституті медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України.
Іншими словами, це не просто "відео у шоломі" або "розслаблююча сесія за сценарієм": це терапевтична візуалізація, яка контролюється і не вимагає уяви — вона матеріалізується перед вами, взаємодіючи з вашим пульсом, диханням та електроенцефалограмою. В основі лежить міжнародний досвід та науково обґрунтовані методи.
Команда під керівництвом Валерія Коршунова розпочала пілотні дослідження на базі Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва, що входить до складу НАМН України. Основна мета цього проекту проста, але амбіційна: перетворити ефект на вимірюване значення, об'єднавши короткі стандартизовані анкети з біосенсорними маркерами. Це дозволить отримати обґрунтовані докази замість суб'єктивних вражень і створити масштабований інструмент для підтримки ветеранів, військовослужбовців та осіб, які страждають від ПТСР.
"Наша мета полягає в тому, щоб надати людям медитацію, яка не потребує уяви. Досить зробити глибокий вдих, зосередитись на погляді і зробити кілька кроків – і навколишній світ підлаштовується під ваш ритм, допомагаючи тілу відновити відчуття спокою. Якщо ми зможемо допомогти хоча б невеликій кількості людей повернути внутрішній спокій – це вже буде досягненням. Але наша амбіція полягає в створенні рішення, яке зможе допомогти мільйонам. І ми прагнемо почати це саме з України," – підкреслює автор проєкту Валерій Коршунов.
Психолог проєкту Тетяна Вахницька роз'яснює важливість цього процесу: "У випадку травми уявлення часто залишаються "вимкненими", що ускладнює створення чогось нового. Травматичний досвід може тримати людину в замкнутому колі, повторюючи болючі ситуації, які з часом лише загострюються. Наша мета — надати нові позитивні переживання, занурити людей у нові стани, прокладати місток до їх внутрішнього світу, формуючи комфортне середовище. Це допомагає знайти те безпечне місце, яке через травму стало недоступним. Чим більше присутності, тим краще мозок засвоює навички самореалізації та стабілізації".
Команда Валерія Коршунова вже багато років досліджує потенціал віртуальної реальності як інструменту терапії. Сьогодні їхній фокус -- нейропсихологічна реакція мозку на занурення: що глибше людина вірить у віртуальне середовище, то сильнішим стає ефект відновлення.
Світова наукова спільнота за останні роки сформувала переконливу доказову базу: імерсивні VR-технології демонструють здатність знижувати рівень тривожності, полегшувати гострий і процедурний біль, сприяти нейрореабілітації після інсульту. У сфері психіатрії вони допомагають долати агорафобічні прояви та соціальну тривогу.
Зараз "Шлях до спокою" -- у фазі пілотного проєкту. Він створюються у тісній співпраці науковців, психологів та арт терапевтів, за підтримки Українського культурного фонду. Команда відкрита до співпраці з реабілітаційними центрами, клініками, університетами та донорами.
#Університет #Психолог. #Медицина #Терапія #Мозок #Фізіологія #Тривога #Терапевт. #Біль #Психіатр. #Дихання #Інсульт #Ритм #Посттравматичний стресовий розлад #Пульс #Електроенцефалограма #Медитація #Національна академія медичних наук України
