
Тенденція до зменшення кількості дітей і молоді в Україні лише зростатиме, вважають експерти.
Кількість учнів в Україні досягла найнижчого рівня за останні три десятиліття. На початок навчального року 2024-2025 в освітній системі країни налічувалося всього 3,74 мільйона школярів, і прогнозується, що тенденція до зниження чисельності дітей та молоді в Україні продовжить посилюватись. Такі дані наводить дослідження NGL.media.
Крім того, зазначається, дедалі менше випускників шків вступають до українських вишів. Так, у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тис. студентів - і це найнижчий показник за останні дев'ять років.
В публікації наведені результати дослідження програми RAI for Ukraine, яка вивчила розбіжності між місцем реєстрації учасників Національного мультипредметного тесту (НМТ) та місцем, де вони фактично проходили тестування.
Виявилося, що у 2022 році понад 23,5 тисячі випускників українських шкіл, що становить 10% від загальної кількості, проходили цей тест за межами країни. Крім того, 32% випускників зовсім не зареєструвались для участі в НМТ, який є обов’язковим для вступу до вищих навчальних закладів України.
"Зрозуміло, що випускники, які наразі знаходяться за межами країни, можуть вирішити скласти цей тест на всякий випадок. Це не означає, що всі вони планують вступати до українських університетів. Тому до тих 32%, які взагалі не брали участі в НМТ, можна з упевненістю додати ще частину тих, хто тест складав, але не вступав в Україні. Таким чином, реальні втрати виявляються ще більшими, оскільки у нас немає повної картини. Отже, варто зазначити, що значний відсоток випускників дійсно не розглядає можливість вступу до українських університетів через питання безпеки або через закриті кордони", - зазначила Тетяна Захарченко, одна з авторів дослідження з Українського католицького університету (УКУ).
Також, у публікації були представлені дані Міністерства освіти щодо чисельності учнів 8-12 класів на період з 2021 по 2025 роки.
"Ми проаналізували, як змінювалася кількість учнів у класах з року в рік, зокрема, скільки восьмикласників переходило до дев'ятого, десятого і наступних класів. Дослідження виявило певну тенденцію: щороку 2-4% учнів не продовжують навчання у наступному класі та залишають школу. Це не обов'язково означає, що всі ці діти виїхали за межі України, проте значна частина з них, ймовірно, так і зробила," - зазначили автори дослідження.
Вони вважають, що значна кількість осіб, які залишають Україну, складається з 17-річних молодих людей, які прагнуть скористатися можливістю перейти кордон до досягнення 18 років. Після цього віку виїзд з країни під час воєнного стану стає забороненим.
Проте, згідно з інформацією в статті, з України виїжджають не тільки юнаки, але й дівчата. Як зазначає Міністерство освіти, в старших класах щорічно спостерігається невелике збільшення кількості дівчат, але на сьогоднішній день відмінність між статями становить всього 1-2%.
"Підлітки мають велику соціальну залежність, адже вони орієнтуються на своїх ровесників. Якщо їхні друзі вирушають у подорож, це може викликати ефект доміно. Тому не дивно, що дівчата слідують за хлопцями", - зазначила Захарченко з УКУ.
Відносно причин, що спонукають старшокласників залишати країну, дослідники вказують на безпекову ситуацію як ключовий фактор. Зокрема, батьки стурбовані можливістю зниження віку мобілізації до 18 років, а також загальною тривогою за благополуччя своїх дітей у умовах війни.
"Це також питання відсутності соціалізації, яка сьогодні є ключовою проблемою, і теж є одним з аргументів, чому не лише хлопці, а й дівчата виїжджають за кордон - тому що за кордоном діти навчаються офлайн, і це інший підхід. А ми в Україні не можемо мати стовідсоткового офлайну. Очевидно, що в нас бракує належних укриттів, які можуть уміщувати достатню кількість дітей", - пояснила директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига.
У дослідженні звернули увагу на те, що випускників українських шкіл, навіть складаючи НМТ, дедалі частіше обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
"Десять років тому люди розглядали європейську освіту як шанс отримати місце під сонцем: знайти класну роботу, піти [працювати] у гарну компанію тощо, і вони обирали виключно хороші університети. Зараз вони їдуть навіть в якесь маленьке місто в Чехії чи в Польщі, і це погана тенденція, тому що провінційний "виш" у Європі точно не кращий, ніж хороший український університет", - вважає засновник школи дистанційного навчання Unicorn School Володимир Страшко.
За інформацією, наданою УНІАН, в Україні спостерігається щорічне зниження числа випускників. Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, який також є науковцем і викладачем, зазначив, що кількість випускників шкіл скорочується на 20-30 тисяч щорічно через зменшення народжуваності в країні. Він також зазначив, що чимало 17-річних молодих людей виїжджають за кордон, але багато з них повертаються в Україну. "Коли діти досягають повноліття, вони самостійно вирішують, який шлях обрати. Тому значна частина випускників складає НМТ за кордоном і вступає до українських університетів, що викликає у нас велике задоволення", - підкреслив Винницький.
Нещодавно міністр освіти і науки Оксен Лісовий висловив свою думку щодо виїзду випускників українських шкіл за межі країни. Він зазначив, що це явище ще не стало масовим. Міністр також підкреслив, що його відомство має кілька ідей, як зменшити цю негативну тенденцію та звести її до мінімуму.
Проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський зазначив, що підлітки у віці 15-17 років, які виїхали за кордон разом з батьками, навряд чи повернуться до України, оскільки вони швидко звикають до нового способу життя. За його словами, це також стосується молоді віком 20-21 рік. Він підкреслив, що сьогодні держава повинна вжити всіх можливих заходів для збереження демографічної ситуації.
#Університет #Європа #Ліс #Студент #Чеська Республіка #Україна #Польща #Німеччина #Міністерство освіти і науки України #Воєнний стан #Дистанційна освіта #Вищий навчальний заклад #Держава (політичний устрій) #Український католицький університет #Українське незалежне інформаційне агентство #Проректор #Соціалізація