У 2023 році гімназія №18, розташована в Кременчуці та де навчається Богдан Кармазін, відзначила свій 65-річний ювілей.
П'ятикласник захотів зробити їй особливий подарунок. Щойно почали падати каштани, хлопчик узявся їх збирати, а за виручені гроші придбав спеціальні мікрофони для закладу.
Богдан почав збирати каштани ще в 2023 році. Раніше він робив це разом із батьком, який зараз знаходиться в полоні в Росії. Вони продавали плоди, а зароблені кошти передавали на підтримку Збройних Сил України або на благодійні проекти, -- розповідає Інна Кармазіна, мати школяра. -- У 2025 році батько пішов на фронт, а сину довелося продовжувати цю справу самостійно. Він завжди знаходить вільну хвилинку, щоб зайнятися збором. Ми живемо неподалік скверу, де росте безліч каштанів. Цього року Богдан особливо старався, адже хотів зробити сюрприз для гімназії. Він збирав плоди приблизно протягом місяця, приносив їх до під'їзду, а потім ми поступово відвозили каштани на пункт прийому. За один раз отримували близько 300-400 гривень.
Для реалізації свого задуму Богдану знадобилося зібрати більше 300 кілограмів фруктів. Ідея придбати саме мікрофони з'явилася після літніх зйомок, коли учні разом з директором гімназії створювали відео для конкурсу "Так звучить Україна".
Записувати голоси на телефон під час сильного вітру було досить складно. Тоді я висловила думку, що мікрофони значно полегшили б цей процес. Вірогідно, Богдан запам'ятав мої слова і вирішив зробити такий приємний сюрприз для гімназії, -- міркує директорка Ірина Селич. -- Я мала честь бути його класною керівницею в початкових класах. Він дуже добра дитина, старанний учень. В навчанні він проявляв себе чудово, особливо в математиці, де швидко вирішував задачі в розумі. Також активно брав участь у шкільних конкурсах, малював, декламував вірші та долучався до відеопроєктів. Ми разом займалися волонтерством у початковій школі: збирали кошти на метал для виготовлення скоб для військових, здавали макулатуру, колядували. Я хотіла, щоб діти розуміли: справжня любов до батьківщини -- це не лише слова, а й конкретні дії.
На святкуванні 65-річчя гімназії Богдан планував бути ведучим, проте не зміг відвідати захід, оскільки вирушив на турнір разом із футбольною командою.
Богдан займається футболом з п'яти років, і це стало його найбільшим захопленням. На змаганнях у Вінниці він навіть здобув нагороду за найкращу гру, -- розповідає директорка. -- Після повернення з турніру учень завітав до мене в кабінет і вручив комплект з двома мікрофонами. Це символ нашої незламності. Поки дорослі боронять країну, діти роблять усе можливе, щоб життя в місті продовжувалося, а в стінах гімназії продовжували лунати дитячі голоси.
Щосуботи маленький хлопець разом із матір'ю бере участь в акції в Кременчуці, яка нагадує про військових, що потрапили в полон. Його батько, Юрій, вже більше року знаходиться в російському ув'язненні. "Я пояснила Богданові, що тато обов'язково повернеться і захоче дізнатися, як його син прожив ці роки без нього, -- розповідає Ірина Селич. -- Тому не варто зациклюватися на своєму горі – треба жити далі і робити добрі вчинки".
Учень розповідає, що іноді витрачав до трьох годин на збори каштанів. Він щиро пишається своїми досягненнями. "Наступного року я обов'язково збиратиму каштани знову, щоб зробити внесок на підтримку ЗСУ," — ділиться 10-річний Богдан Кармазін. — "У майбутньому мрію стати професійним футболістом, тому тренуюсь шість разів на тиждень. А наразі найбільше хочу, щоб тато повернувся з полону, і щоб війна нарешті закінчилася".
#
