Штучний інтелект не виправдав сподівань: чому в перспективі може виникнути велика криза.

Після кількох років жвавого інтересу до штучного інтелекту стають все більш помітними ознаки перегріву ринку. Все більше фінансових аналітиків висловлюють занепокоєння щодо формування так званої "бульбашки ШІ" — ситуації, коли оціночна вартість компаній та проєктів, пов’язаних зі штучним інтелектом, значно перевищує їхню реальну вартість. Деякі фахівці вважають, що ця бульбашка може лопнути найближчим часом, що може призвести до серйозних наслідків не лише для інвесторів, але й для наукових кіл. Але чи справді розвиток подій може бути таким катастрофічним?

Сьогодні обсяги інвестицій у галузі штучного інтелекту в 17 разів перевищують інвестиції в інтернет-компанії перед кризою на початку 2000-х років. Капіталізація провідних компаній досягла рекордних значень: наприклад, лише NVIDIA оцінюється у понад 4,6 трлн доларів, що перевищує валовий внутрішній продукт більшості країн світу.

Одночасно виникають сумніви щодо ефективності технологій. Згідно з оцінками експертів, близько 80% підприємств не зафіксували істотного впливу штучного інтелекту на свої фінансові результати. Зростає критика на адресу чат-ботів та генеративних моделей, які не виправдовують високих сподівань і можуть навіть загрожувати науковій достовірності.

Історія знає чимало випадків подібних криз. Після розпаду "дотком-бульбашки" на початку 2000-х років ринок зазнав величезних втрат — мільярди доларів "згоріли", а сотні тисяч людей залишилися без роботи. Попит на IT-фахівців різко знизився. Проте, всупереч страхам, наукові дослідження не сповільнилися — навпаки, кількість публікацій у галузі інформатики помітно зросла, а розвиток інтернет-технологій та мобільних пристроїв тривав далі.

Це дозволяє припустити, що навіть у разі падіння ринку штучного інтелекту ситуація може розвиватися подібним чином: кількість комерційних проектів зменшиться, але основні наукові дослідження продовжать розвиватися. Економісти вважають, що великі компанії, такі як OpenAI, Google та NVIDIA, зможуть витримати кризу, тоді як багато малих стартапів, що займаються розробкою нових "AI-планувальників" або "інтелектуальних помічників", можуть бути першими, хто зникне з ринку.

Парадоксально, але технологічні спади нерідко приводять до появи нових проривів. Коли один ринок руйнується, спеціалісти починають застосовувати свої знання у суміжних сферах. Так, "велосипедна бульбашка" XIX століття сприяла розвитку автомобілебудування та авіації, а крах залізничних компаній став фундаментом сучасної транспортної інфраструктури.

Подібна ситуація може виникнути і в галузі штучного інтелекту: експерти, які втрачають роботу в комерційних компаніях, можуть знову зайнятися академічними дослідженнями або створити автономні наукові команди, що зосереджуватимуться на основних наукових питаннях, а не на актуальних ринкових тенденціях.

Сьогоднішні технологічні компанії суттєво перевершують університети в плані інвестицій і обсягу наукових публікацій у галузі штучного інтелекту. Привабливі заробітні плати привертають найталановитіших дослідників, що негативно впливає на академічні установи – це явище стало відомим як "витік мізків".

Проте ймовірний обвал ринку здатен змінити ситуацію. Стиснення корпоративних фінансів може змусити багатьох дослідників повернутися до університетів та наукових установ, де акцент робиться на фундаментальних і довгострокових дослідженнях. Це може сприяти відновленню гармонії між комерційною та академічною наукою, відкриваючи можливості для справжніх значущих відкриттів.