Сергій Лямець: Велетень і голка в трансформації вищої освіти, або як Лісовий підводить Свириденко під удар.

#Політика

Від Світового банку до мажоритарника: хто насправді керує реформою освіти

Телеграм-канал "Інсайдер" висловив підозри щодо міністра освіти Оксена Лісового. Спершу він дав розпорядження про об'єднання меншого педагогічного університету в Кам'янці-Подільському з більшим аграрним університетом. Але коли ця процедура була на порозі завершення, міністр скасував своє попереднє рішення, вважаючи його нездійсненим. Тепер же він виступив з новою ініціативою: приєднати більший аграрний університет до меншого педагогічного. Для реалізації цього плану потрібно, щоб пропозицію підписала прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Ситуація дійсно виглядає абсурдно. Простими словами, удав майже поглинув їжака, залишивши лише лапку. Але тепер все змінилося. Удав його виплюнув, і тепер їжак планує пообідати удавом. "Інсайдер" вбачає в цьому потенційні прояви корупції з боку пана Лісового.

Але я дозволю собі виступити на захист міністра освіти. Ситуація є набагато цікавішою. У ній беруть участь не лише Лісовий, а ще й один з віце-прем'єрів, прем'єрка, один депутат, дехто дуже потужний з боку Офісу президента, Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп.

Тож, за внутрішнім складом та інтригою, це такий собі НАБУ-Гейт-2. А коли ви дізнаєтеся подробиці, стане зрозуміло, чому це набагато гірше. Бо ця історія про те, як доурядувалися. До мишей.

Звісно, ніхто з прізвищами Лісового та Свириденко на картонках не стоятиме. Але зрозумійте анекдотичність.

Зміни у сфері вищої освіти

Можливо, вам відомо, що в Україні реалізується реформа вищої освіти. Кабінет Міністрів затвердив стратегію її впровадження вже на другий день повномасштабної агресії.

Те, що почалося дивно, продовжилося не менш яскраво. Міносвіти долучило Рахункову палату. Та зробила висновок, що студентів в Україні мало, а вищих навчальних закладів - багато. Так багато "вишів" прогодувати з бюджету неможливо, а самі вони не заробляють. Тож реформа зводиться до того, що університети, інститути та академії об'єднують.

Логічно було уявити, що юридичні виші об'єднають з юридичними, технічні - з технічними, і так далі. Дійсно, у частині випадків сталося саме так. Наприклад, Одеський державний екологічний університет та Фізико-хімічний інститут приєднали до Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Дослідницький Інститут фізичної оптики - до Львівського національного університету імені Івана Франка. Це більш-менш послідовно.

Проте зафіксовані також випадки, які цілком могли б стати основою для сюжету "95 кварталу". Міністерство освіти шукало університети для об'єднання, орієнтуючись на їх географічне розташування. Так, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (педагогічний!) було об'єднано з Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова. Луганський національний аграрний університет (аграрний!) став частиною Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (технічний!). Українську академію друкарства (друкарську!) злили з Національним університетом "Львівська політехніка".

Ця логіка нагадує історії про примусові шлюби; коли пан уважно підбирав молодят за зростом, з'єднуючи високих з високими, а маленьких з маленькими. Якби я не знав, хто є автором цієї реформи, я б подумав, що це результат фантазії мрійників з яскравою уявою (як ті, хто регулярно пропонує нові зміни в українському правописі). Можливо, ця людина захоплюється міфологією, тому й створила кентаврів, грифонів, сфінксів і химер. А може, це шанувальник Гаррі Поттера, який вигадував Клювокрила та Єдинорога. За тією ж логікою можна було б об'єднати міські відділення поліції з лікарнями, а громадський транспорт – із синагогами. Чому б і ні? Вони ж знаходяться близько одне до одного.

Однак реформа вищої освіти стала масштабним проектом, ініційованим Світовим Банком, на реалізацію якого були витрачені мільйони доларів міжнародної фінансової допомоги. Безумовно, це робилося з метою вдосконалення національної освітньої системи та підвищення конкурентоспроможності України на глобальній освітній арені.

Отже, отримавши фінансування, ми зобов'язані виконувати вказівки. Навіть якщо ці рішення здаються смішними. Міністр освіти Оксен Лісовий висловив ідеї, які об'єднували аграрні університети з інженерними, а юридичні - з медичними. Це підписував прем'єр Денис Шмигаль.

Саме в цьому списку згадується інцидент у Кам'янці-Подільському, який Телеграм-канал розглядає як свідчення корупційних дій міністра освіти.

Два протилежні рішення

Місто Кам'янець-Подільський славиться своєю історією та освітніми традиціями, адже тут на протязі багатьох років функціонували різні вищі навчальні заклади. І ось, до цих вишів дійшли зміни, що принесли нові можливості.

В рамках реалізації Стратегії Світового банку Міністерство освіти України прийняло рішення про інтеграцію Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з Подільським державним університетом. Перший з них спеціалізується на педагогічних науках, тоді як другий фокусується на аграрних дисциплінах.

Отже, об'єднання виглядає незвично в контексті навчання. Проте ця розповідь стосується зовсім іншої логіки.

Рішення про два університети прийняте у червні 2025 року. Воно затверджене розпорядженням Кабміну від 11 червня 2025 року № 709 "Про реорганізацію Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка".

Умовний удав вирішив поласувати умовним їжаком. В цей час відбулися кілька значущих подій. Було засновано комісію, яка займалася реорганізацією, і розпочато процес ліквідації педагогічного університету. Цей заклад отримав статус установи, що припиняє свою діяльність. Це нагадує останню фазу банкрутства, коли розвиток подій став незворотним. Принаймні, з огляду на чинні правові норми.

Аж ось 19 серпня відбулося дещо протилежне. Міністр освіти Оксен Лісовий подав на розгляд Кабміну проект нового розпорядження. У ньому запропоноване: доєднати "Подільський державний університет" до Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тобто, аграрний до педагогічного. Попереднє рішення міністр запропонував скасувати як таке, що не реалізоване.

Загадка номер один: Чи існує елемент корупції?

Тут розгортається перший загадковий сюжет.

Від'єднання та повторне приєднання не можуть бути ухвалені лише за рішенням міністра освіти. Цей процес повинен бути погоджений з прем'єр-міністром.

Згідно з інформацією, яку я отримав, 20 серпня пан Лісовий намагався передати документ на підпис прем'єр-міністру Юлії Свириденко, але ця спроба виявилася невдалою. Можливо, він сподівався, що це рішення виглядає досить звичайним, тому голова уряду просто підпише його разом із іншими документами. Також, можливо, він розраховував на те, що пані Свириденко буде перевантажена у перші дні своєї роботи і може підписати без уважного розгляду.

Можливо, пані прем'єрці просто пощастило. Вона не усвідомлює нюансів, які відкривають перед нами можливість виявити в цій ситуації певні корупційні елементи.

Річ у тім, що аграрний університет володіє значною виробничою інфраструктурою. Зокрема, він має земельний банк площею 17,8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Ці землі передані у постійне користування підрозділам університету.

ЗВО "ПДУ" охватывает площадь в 242.1557 гектаров.

ВСП "Кам'янець-Подільський фаховий коледж" займає територію площею 278,9226 гектарів.

ВСП "Новоушицький фаховий коледж" займає площу 243,5928 гектарів.

* ВСП "Снятинський фаховий коледж" - 350,3978 га

ВСП "Бучацький фаховий коледж" займає площу 516,29 гектарів.

* ВСП "Кіцманський фаховий коледж" - 150,3032 га

* ВСП "Хотинський фаховий коледж" - 3,1651 га

ВСП "Шепетівський фаховий коледж" займає територію площею 1,7483 гектара.

Якщо об'єднувати педагогічний університет з аграрним, це не створює жодних загроз. Однак, якщо аграрний університет буде інтегрований до педагогічного, існує ризик втрати права постійного користування землею. Я підозрюю, що 17,8 тисяч гектарів можуть потрапити в певний вільний обіг, і їх зможе отримати хтось інший. Це не перший випадок, коли подібне трапляється; відомий приклад стосується земель Аграрної академії наук, коли 135 тисяч гектарів землі НААН (40% її фонду) були передані державному підприємству "Резерв", де ними "прозоро управляють". Таким чином, ситуація навколо аграрного університету викликає не лише побоювання щодо корупції, а й може свідчити про можливість рейдерського захоплення земель.

Сільськогосподарські землі – це лише один з аспектів, що може привернути увагу учасників процесу. Якщо аграрний університет об'єднається з педагогічним, це призведе до автоматичного припинення права на користування земельною ділянкою площею 5,8 га, яка знаходиться в центрі Кам'янця-Подільського. Ця ділянка, відома як Ботанічний сад, розташована поруч з історичними вежами. Варто зазначити, що ці землі мають статус природно-заповідного фонду та інших природоохоронних територій, а не аграрних. Як тільки аграрний університет втратить на них права, ділянка буде повернена місцевій громаді, і тоді депутати на місцевому рівні вирішать, кому передати цю територію.

Можливо, педагогічний університет у цьому місті не має такого різноманітного земельного ресурсу. Загалом, Кам'янець-Подільський педагогічний університет помітно менший як за числом студентів, так і за вартістю свого майна. Наприклад, в аграрному університеті налічується 234 об'єкти нерухомості на площі 185 тисяч квадратних метрів.

Це питання має велике значення, коли враховувати українські реалії. Це не просто зміцнення позицій України в глобальній освітній сфері. Це - питання власності. Чи не було справжньою метою реформи вищої освіти перерозподіл майна? Це риторичне запитання.

Тож підпис під банальним документом вже має матеріальну цінність. Це не пересічний документ "ми хотіли так, але передумали". Це рішення, яке може тягнути правові наслідки. Зокрема, підписавши документ, ризикуватиме вже Юлія Свириденко, а не Оксен Лісовий. А ось вигоду напевно отримають треті особи, про яких ми не знаємо.

Я не кажу про юридичний бік питання. Яким же сміливим треба бути, аби рекомендувати прем'єру взяти на себе відповідальність за скасування попереднього рішення на етапі, коли воно фактично майже закінчене. У документі міністр освіти пише, що попереднє рішення не реалізоване. Але це неправда. Воно могло бути не реалізоване, якби не було ліквідаційної комісії, аби не почали приймати вимоги кредиторів, тощо. Але міністр власним наказом створював ліквідаційну комісію. До держреєстру вже внесені певні записи. Не можна просто так, скасувавши попереднє рішення, просто змінити все, бо вже є матеріальні наслідки, напевно що на мільйони гривень. Майже гарантовано будуть запити з боку правоохоронних органів з проханням пояснити збитки, які вже нанесені державі. Доволі легко знайти ознаки корупційного зловживання, а можливо, навіть кримінального.

Інакше кажучи, міністр підводить прем'єрку до неправильного висновку, пропонуючи ухвалити вражаюче рішення. Простими словами, процес вже розпочато, і повернути фарш назад у первісний вигляд м'яса - це абсолютно невірний крок.

Загадка №2. Потужні учасники

З попереднього випуску залишилося питання, хто насправді є основним зацікавленим у цій справі. Чи це Оксен Лісовий, чи, можливо, хтось інший?

Дозвольте поділитися з вами певним політичним підтекстом. Все починається з того, що Дональд Трамп взяв на себе ініціативу завершити конфлікт в Україні.

Як ми бачимо вже зараз, це буде низка дуже важких рішень: і НАТО, і кордони, і території, і ще багато чого. Під тиском Трампа та європейських партнерів, українському президенту доведеться приймати цілу купу непопулярних рішень. Але Володимир Зеленський не є абсолютним монархом, це не може бути його одноосібне рішення. У питанні миру на перший план виходить парламент. Саме Верховна Рада юридично репрезентує народ України, і саме вона повинна буде ратифікувати мирну угоду та усі супутні рішення.

Чи є для цього голоси? Ніт.

Влада має контроль над списками "Слуги народу". Якщо депутати вирішать відмовитися підтримати певні рішення, їх можуть виключити зі складу, що фактично призведе до втрати їх депутатських мандатів. На їх місце з'являться інші, готові голосувати. Плюс до цього, можна залучити голоси колишніх представників ОПЗЖ, які мають кримінальні справи на собі, і на яких можна впливати через СБУ. Також не варто забувати про партію Юлії Тимошенко, яка, як правило, підтримає владу в обмін на певні привілеї. Проте, навіть цього буде недостатньо.

На перший план виходять мажоритарники від "Слуги народу". Протягом останніх п'яти років їх не помічали, але тепер їхня роль стала значущою. Хоча ці депутати були обрані під егідою президента, вони не ризикують, натискаючи червону кнопку. Особливо враховуючи, що їхні рішення можуть бути справді непопулярними. Навіть якщо над ними нависають кримінальні справи, мажоритарники отримують певну свободу в ухваленні рішень. Саме тому, за моєю інформацією, Офіс президента вже давно розпочав переговори з мажоритарниками "Слуги народу". Кожному з них було задано питання: чого саме хоче депутат/депутатка?

Саме тут, з нікуди, з'явився мажоритарний депутат від "Слуги народу" Ігор Марчук з Кам'янця-Подільського. Чи чули ви про нього? Я теж не чув. Але він існує.

Згідно з інформацією, отриманою з різних джерел, Ігор Марчук виступив з ініціативою зупинити об'єднання педагогічного університету з аграрним, натомість запропонувавши об'єднати аграрний університет з педагогічним. У термінах бюрократії, його намір полягав у приєднанні "Подільського державного університету" до Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Заради справедливості, пан Марчук і раніше казав, що він проти доєднання педагогічного універу до аграрного. Але його ніхто не слухав буквально до тієї миті, коли Дональд Трамп та Володимир Зеленський вирішили припинити війну.

Цікавий момент: пан Марчук колись завершив навчання в Подільській державній аграрно-технічній академії, яка раніше носила назву Подільського державного університету. Вельми дивно, чому він тепер виступає за ліквідацію своєї alma mater.

Не можу точно сказати, з ким спілкувався Марчук, але є підозри, що це могла бути досить впливова особа з Офісу президента. Важливо відзначити, що влада почала реагувати на вимоги. Наприклад, один із віце-прем'єрів взявся за питання щодо двох університетів. Це виглядає незвично: як він пов'язаний із землями аграрного університету? Але факт залишається фактом: міністру освіти було доручено підготувати документ, який пізніше Лісовий представить на підпис Юлії Свириденко. Можливо, це питання стане предметом розслідування, адже ситуація виглядає досить простою. Є особа, яка здійснює незаконні дії, виконавець, якого змусили до цього, та потенційна жертва, яка візьме на себе відповідальність за весь процес – Свириденко. І, звичайно, є той, хто виграє від всього цього.

Чи прем'єр-міністриня в курсі "рішення нагорі"? Чи вона просто має підписати всліпу? Не знаю. Чи готова вона наражатися на корупційне розслідування, яке є майже неминучим у разі підписання нового рішення? Теж не знаю, найближчим часом побачимо. Чи її підставляють? Напевно, що так.

Звісно, це все зі слів моїх джерел. Але я схильний дуже довіряти цим словам, бо з власного досвіду бачив саме такі ситуації.

В цілому, це, звичайно, жарт. Мені не важливо, який університет приєднається до якого. Але сам факт, що звичайний мажоритарник може мати такий вплив на цілий Кабінет міністрів, а за його примхами бігає віце-прем'єр, - це справді показово. А таких мажоритарників у фракції "Слуги народу" налічується 130! Уявіть собі, що кожне з їхніх побажань наразі виконує уряд.

Ми опинилися в ситуації, яка нагадує мишачі ігри. На мою думку, це навіть більш тривожно, ніж скандал з НАБУ. Чому так вважаю?

Розгляньте цю ситуацію ще раз. Якщо інформація, що надійшла до мене, є достовірною, то можна зробити досить простий висновок: урядові рішення використовуються для стимулювання певних дій. Виглядає так, ніби роздають певні благодійні подарунки. Це означає, що за підтримку народного депутата можуть запропонувати таку «винагороду». Я не стверджую, що це точно так, проте вважаю, що ймовірність цього досить висока. Все це виглядає як корупція на найвищому рівні, про яку так багато говорили раніше.

Мене дійсно цікавить, чи приєднається до цього процесу НАБУ. Ймовірно, вони стежать за діями влади та аналізують інформацію. Впевнений, що у них є конкретні дані про випадки корупції. Як відомо, рукописи не зникають, і, напевно, електронні сліди чиновників також зберігаються. Таким чином, влада ризикує, вважаючи, що перемови з мажоритарниками залишаються непомітними та прихованими. Варто лише потягнути за один кінець, і величезна мережа можливих корупційних зв'язків почне розпадатися.

Давайте підіб'ємо підсумки:

Джерело можна перефразувати як "витік" або "початок". Яке саме значення ви маєте на увазі?

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.