Сергій Квіт: Українські виші не здатні змагатися з європейськими або американськими університетами.

Про падіння якості освіти в школах, проблеми з НМТ, масову еміграцію молоді та способи повернення молодих - в інтерв'ю РБК-Україна розповів президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти Сергій Квіт.

Випускники цього року є унікальними. Вони провели п'ять з половиною років з одинадцяти поза традиційними формами навчання, що становить рівно половину їхнього шкільного досвіду.

Коронавірус, після якого сталося повномасштабне вторгнення, постійна робота в дистанційному режимі, укриття замість звичних класів, переїзди в інші регіони чи навіть за кордон, а також змішане навчання в українських і європейських школах – все це значно вплинуло на рівень знань сучасних випускників.

У бесіді з РБК-Україна президент Києво-Могилянської академії та екс-міністр освіти Сергій Квіт поділився думками про ті труднощі, з якими стикається освітня система в Україні.

А також оцінив діяльність Оксена Лісового на посаді міністра освіти, поміркував про те, як завадити відтоку молоді з України, і поділився тим, як штучний інтелект впливає на процес навчання.

Перегляньте повне інтерв'ю з Сергієм Квітом на YouTube-каналі РБК-Україна. Нижче представлені основні моменти нашої бесіди.

Постійні соціальні та військові виклики не могли не вплинути на рівень знань у вчорашніх школярів, каже Сергій Квіт. За останні 10 років рівень загальної підготовки абітурієнтів суттєво знизився. Тож першокурсників часто доводиться спочатку підтягувати по шкільній програмі, а вже потім вчити чомусь новому.

"Можна констатувати, що існують певні втрати в освіті. Як викладач, я зауважую, що випускники шкіл приходять до нас з меншою грамотністю — це стосується і написання текстів, і вживання розділових знаків. Багато з них не усвідомлюють, чим жанрово відрізняється приватний лист від SMS. Тому ми витрачаємо час на адаптацію студентів до наших стандартів в академії, часто займаючись їхнім підвищенням рівня знань", — зазначає Квіт.

У абітурієнтів своєю чергою найбільше питань викликає Національний мультипредметний тест (НМТ). Цього року у соцмережах через НМТ розгорілись справжні баталії. Випускники та їхні батьки нарікають, що в різні дні трапляються тести різної складності, що багато питань складені так, щоб спеціально заплутати. І головне - що без репетиторів скласти тести просто неможливо, бо шкільна програма не готує до іспитів. Однак Сергій Квіт захищає НТМ.

"Я не можу сказати, що вони погані. Вони мають проблеми, наприклад, вага помилки там дуже висока. Тобто від помилки дуже сильно падає оцінка. Але це не драматична проблема, тому що вона однакова для всіх, тобто ви в рівних умовах. Під час повномасштабної війни, я думаю, цей механізм працює і не треба на нього нарікати", - вважає президент "Могилянки".

Так само Квіт підтримує обов'язковий тест з математики для всіх - і для майбутніх митців, і для представників чисто гуманітарних професій.

"Києво-Могилянська академія розробила власну тестову систему, яка стала основою для впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). У нашому тестуванні було передбачено 7 предметів. Обов'язковими були математика, українська мова, англійська мова, правознавство та історія академії. Кожен мав можливість вибрати між гуманітарним блоком, де можна було обрати історію або літературу, а для природничих спеціальностей були доступні хімія, фізика чи біологія," - ділиться своїми спогадами Квіт.

За його словами, і при вступі, скажімо, на фізику, і при вступі на філософію абітурієнти здавали майже одні й ті самі предмети. Зокрема і математику, що не викликало нарікань. Це означає, що якщо ви вступаєте на філософію або на фізику, то здаєте майже ті самі предмети. І математика була для всіх, і не було ніяких нарікань.

"Математика - це про структурованість мислення, математика потрібна всім. Я абсолютно в цьому переконаний", - наголошує президент Києво-Могилянської академії.

До повномасштабного вторгнення 80% випускників вступали у ВИШі - і це не правильно, упевнений Квіт. Країні не потрібна така кількість людей з вищою освітою, адже в такому випадку втрачається її цінність. І університети стають соціальним проєктом, який фінансує держава, а не місцем, де дають якісні знання. Щоб змінити цю ситуацію і потрібне НМТ.

"Ці скарги мають переважно політичний підтекст, оскільки спрямовані на заперечення даного тесту і повернення до ручного процесу зарахування в університети. Я не підтримую такі зміни. Я на боці тесту НМТ," - зазначає Квіт.

Іншою серйозною проблемою сучасної української освітньої системи є еміграція старшокласників за межі країни. Це стосується як юнаків, так і дівчат.

Наразі немає офіційних даних з цього питання. Проте освітній омбудсмен Надія Лещик нещодавно повідомила, що за відомостями директорів шкіл та педагогів, протягом року спостерігається зменшення кількості одинадцятикласників, які навчаються в очному форматі. Це відбувається, оскільки перед випуском учні виїжджають за кордон, зокрема через проблеми з безпекою та чутки про можливе зниження віку мобілізації.

Сергій Квіт підтверджує цю тенденцію, проте зазначає, що в Києво-Могилянській академії кількість вступників насправді зростає щороку.

"Ми не повинні переживати через те, на що ми не можемо вплинути. Кожна війна виштовхує мільйони людей за кордон. Тут питання в тому, щоб ми створили причину, чому вони мають повернутися. Ми повинні дати зрозуміти людям, які поїхали, що тут буде справжня самореалізація, що країна змінюється, що весь час проводяться реформи, ми трансформуємося, ми йдемо від кращого до ще кращого", - каже Квіт.

На його думку, якщо молодь відчує це прагнення, вони знову повернуться. Найважливіше — щоб, незважаючи на всі труднощі, у молодих людей залишалася причина повертатися в Україну.

Тим студентам, які хочуть саме вчитися за кордоном, а не просто виїхати з країни, Квіт радить все ж таки обирати в іноземних вузах магістерські програми, а бакалаврат закінчувати в Україні.

"Не є оптимальним, що учні одразу вступають до університетів західних країн. Я б порадив зосередитися на виборі якісної магістерської програми (за кордоном - ред.), а не бакалаврату. Адже під час навчання на бакалавраті людина може відірватися від соціальних реалій і почати мислити в інших категоріях. Це часто призводить до втрати такої особистості," - зазначає президент "Могилянки".

Водночас Квіт зазначає, що сьогодні українські вищі навчальні заклади не здатні змагатися з європейськими або американськими університетами. Причина криється не лише в якості освіти, хоча навчальні програми у нас також часто залишають бажати кращого.

"Щодо рівня освіти, я б не став робити таких категоричних висновків. Наша система має свої недоліки, проте парадоксально, що серед випускників є чимало надзвичайно талановитих особистостей. Причини цього явища можна обговорювати довго. Важливо зазначити, що бакалаврські програми в престижних університетах у нас дійсно демонструють гарний рівень", - зазначає Квіт.

Набагато більша проблема пролягає в тому, що в Україні з 2014 року так повністю і не вдалося реформувати систему вищої освіти. В першу чергу університети не змогли добитися фінансової автономії. А без неї вони не несуть відповідальність за те, що відбувається у їхніх стінах.

"Класичний університет в західному світі - це місце, де відбуваються наукові дослідження. Це концепція так званого гумбольдтського університету. І навколо наукових досліджень організовується освітній процес, щоб люди втягувались в ці дослідження. Загальний обсяг наукової роботи в наших університетах неспівмірно менший", - говорить Квіт.

Отже, навіть найпрестижніші університети України, такі як КНУ ім. Тараса Шевченка, Київська та Львівська політехніка, а також Харківський національний університет імені Каразіна, не можуть адекватно змагатися з західними навчальними закладами в цій сфері. Президент "Могилянки" зазначає, що їхній внесок у науку та створення нових знань значно поступається показникам західних університетів.

Проте перетворити вищі навчальні заклади на осередки інновацій та наукових досліджень без фінансової незалежності неможливо. Іншою суттєвою проблемою української системи вищої освіти є надмірна кількість університетів, куди студенти вступають лише для отримання диплома, і які не несуть жодної відповідальності за якість знань, що їх надають.

Для того щоб українські університети мали можливість реально конкурувати з європейськими, доступ до яких для українських випускників став значно легшим, державі необхідно знайти рішення для цих викликів.

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, значною мірою формують освітній процес. Одна з ключових задач університетів полягає в тому, щоб навчити студентів ефективно використовувати ці інструменти. Проте, існують й такі студенти, які вважають, що ШІ здатен написати за них курсову чи дипломну роботу. Але, за словами Квіта, за подібні дії в Могилянці можна отримати серйозні наслідки, включаючи виключення.

"Іноді для того, щоб знайти потрібні джерела, потрібно витратити чимало часу. Проте штучний інтелект може миттєво запропонувати безліч варіантів. Це значно полегшить пошук інформації в тих місцях, де ви хочете щось конкретне виявити. Але якщо ви сподіваєтеся, що він виконає вашу роботу за вас, це неправильний підхід, і ми не підтримуємо таку практику", - зазначає Квіт.

За його словами, в "Могилянці" щороку комусь не видають диплом, саме через плагіат чи інші порушення академічної доброчесності. Тож штучним інтелектом як інструментом теж треба вміти користуватися, наголошує президент "Могилянки".

Не варто турбуватися через можливість того, що штучний інтелект "забере" вашу обрану професію. Як зазначає Квіт, студентські роки слід присвятити особистісному зростанню та саморозвитку. Яка саме спеціальність буде обрана - це вже другорядне питання.

"Якщо ви розмірковуєте над отриманням вищої освіти, важливо зосередитися на тому, ким ви є та ким прагнете стати. Навички можна здобути в професійно-технічних навчальних закладах, але вища освіта — це більше про формування особистості. Тому, обираючи вищий навчальний заклад, важливо знайти університет, який серйозно ставиться до своїх студентів, сприймаючи їх як молодших колег, і забезпечує якісну базову освіту. Назва програми — це питання другорядне", — зазначає Квіт.

Він наводить слова екс-ректора Гарвардського університету, який зазначав, що "ми готуємо людей не лише до їхньої першої роботи, а до восьмої". Це підкреслює важливість уміння "навчатися протягом життя".

"У сучасному світі ви будете постійно вчитися протягом усього життя, адже зміни відбуваються стрімко, зокрема завдяки штучному інтелекту та новим технологіям. Тому важливо не зосереджуватися лише на назві професії, а замислитися про те, ким ви прагнете стати як особистість. І в цьому пошуку ви обов'язково знайдете свій шлях", - зазначає президент "Могилянки".

На минулому тижні в Україні відбулося оновлення складу уряду. Незважаючи на різні прогнози, міністр освіти і науки Оксен Лісовий залишився на своїй посаді.

Я висловлюю більш позитивну оцінку діяльності Оксена Лісового. По-перше, важливо зазначити, що нас ніхто не турбує в даний момент, і ми за це дуже вдячні. Зменшення втручання з боку зовнішніх факторів дійсно є позитивним моментом. Лісовий став новим обличчям у сфері вищої освіти, і це, з певної точки зору, стало великим плюсом, оскільки він не має попередніх зобов'язань, зв'язків і прорахунків. Отже, на керівну позицію прийшла нова людина, що також є важливим фактором.

За словами президента Києво-Могилянської академії, за Лісового у вищій освіті відбувалися зміни, зокрема спроби знайти нові моделі фінансування. "За відсутності фінансової автономії, наприклад, оця ідея про державні гранти, вона дуже плідна. Для нас як для університету вона виявилася корисною. Тому я би на загал давав позитивні оцінки", - резюмує Квіт.