Тиха зміна в розумінні того, як люди формують здорові звички, показує, що надання людям можливості вибору та розвиток їхньої власної мотивації може бути набагато ефективнішим, ніж нав'язування правил чи стимулів. Як повідомляє University of Rochester, учені створили методику досягнення цілей, яка не перетворюється на тиранію.
Теорія самовизначення (SDT), яка була створена Едвардом Десі та Річардом Раяном, стверджує, що справжнє відчуття відповідальності, зв’язку з іншими людьми та власної спроможності сприяє не лише можливості, але й природному виникненню тривалих змін у житті людей.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
У своїх основоположних роботах, включно з "Внутрішньою мотивацією і самовизначенням у поведінці людини" (1985) і пізнішими оглядами, Десі та Раян представили SDT як теорію, засновану на трьох універсальних психологічних потребах: автономії, компетентності та пов'язаності.
Автономія передбачає усвідомлення того, що вчинки індивіда узгоджуються з його власними цінностями, компетентність вказує на вміння справлятися із завданнями та усвідомлення власного розвитку, тоді як пов'язаність відображає відчуття піклування про інших людей.
Раніше вчені акцентували увагу на зовнішніх винагородах, таких як нагороди чи покарання. Однак теорія самодетермінації (SDT) вказує на те, що ці мотиваційні механізми іноді можуть заважати внутрішній мотивації, що отримало назву "ефект надмірної виправданості". Натомість цілі, що відповідають особистісним цінностям, стимулюють людей брати на себе відповідальність і не відмовлятися від своїх намірів — будь то у спорті, навчанні або навіть у процесі відмови від куріння.
У сфері освіти цей підхід сприяє активному залученню студентів завдяки їхній внутрішній зацікавленості; у спорті атлети більш охоче дотримуються режиму тренувань, коли їхня мотивація походить зсередини; у медицині пацієнти з більшим успіхом слідують планам лікування, якщо вони усвідомлюють їх значення та цінність.
Людиноцентрична концепція, запропонована Десі та Раяном, включає в себе як внутрішню, так і чітко визначену зовнішню мотивацію. Це може проявлятися, наприклад, у бажанні підтримувати фізичну форму, оскільки це відображає індивідуальну ідентичність, навіть якщо зовнішні винагороди також мають своє значення у досягненні цілей.
Доктор медичних наук та магістр з громадського здоров'я Сьюзан Гаспаріно з університету Рочестера підкреслила значення впровадження теорії самовизначення (SDT) у практиці охорони здоров'я. Вона рекомендує використовувати такі підходи, як розподіл цілей на менші, досяжні етапи для покращення відчуття компетентності, надання можливості вибору форм активності, які відповідають індивідуальному способу життя, для підтримки автономії, а також стимулювання соціальної підтримки для зміцнення зв'язків і відчуття колективності.
Вона пропонує використовувати SMART-цілі — це специфічні, вимірювані, досяжні, релевантні та обмежені в часі орієнтири, які слугують ефективним засобом для поступового підвищення самовпевненості.
Метод, створений науковцями, отримав більше 37 000 посилань, а стаття 2000 року під назвою "Теорія самовизначення та її роль у розвитку внутрішньої мотивації, соціальних зв'язків та загального благополуччя" стала однією з найчастіше цитованих психологічних робіт десятиріччя.
Завдяки SDT, позитивна поведінка стає менш залежною від сили волі і більше зосередженою на створенні відповідного середовища, яке її підтримує. Це середовище дозволяє людям обирати шляхи, що відповідають їхнім цінностям, відчувати свою спроможність та покладатися на підтримку оточуючих. Замість того, щоб вимагати від людей "прикладати більше зусиль", ця теорія пропонує навчити їх "обирати краще". На думку Десі та Раяна, саме з цього починається справжня трансформація.
Раніше Фокус писав про те, в якому віці люди почуваються найщасливішими. Дуже часто представники всіх вікових категорій почуваються не такими щасливими, як хотілося б. Чи може наука точно визначити етапи в нашому житті, коли ми досягаємо розквіту щастя?
Фокус також досліджував питання, яка сума грошей необхідна для досягнення щастя і чи є фінансова межа. Дослідники здійснили мета-аналіз, щоб з'ясувати, чи є лише матеріальне багатство достатнім чинником для щастя.
#Студент #Психологія #Мотивація #Стратегія #Доктор наук #Ступінь магістра #Стимул (психологія) #Компетентність #Фокус (український журнал) #Прогрес (історія) #Ідентичність (соціальні науки) #Охорона здоров'я #Автономія #Концепція #Наука #Тиран. #Університет Рочестера
