Росія кілька років розробляє низькоорбітальну систему супутникового зв'язку та широкосмугового доступу в інтернет "Рассвет". Її часто називають "російським Старлінком" через архітектуру, схожу на американську супутникову мережу. Однак "Рассвет" у багато разів менший за Starlink, і завдання у нього, ймовірно, вузькоспеціальні -- супутниковий інтернет у Росії потрібен насамперед військовим.
Британська служба новин вивчала можливості розвитку "російського Старлінка" та аналізувала його виклики.
Проєкт розробляє "Бюро 1440" - приватна космічна компанія, формально не пов'язана з Роскосмосом. Щоправда, супутники виводять ракети "Союз" з військового космодрому Плесецьк. А сама компанія входить до "Ікс-Холдингу" -- туди ж входить і виробник обладнання для прослуховування та стеження в інтернеті.
На початку лютого 2026 року на прохання Міністерства оборони України американська компанія SpaceX відключила на українській території всі термінали супутникового інтернету Starlink, які не були внесені цією країною до спеціальних "білих списків".
Це зробили для того, щоб російські військові не могли отримувати супутниковий інтернет через антени, які таємно ввозили з-за кордону.
В результаті росіяни втратили можливість управляти дронами, без доступу до мережі залишилися війська на фронті. Російські провоєнні блогери описували це як хаос. За їхніми словами, війська втратили керування і на деяких напрямках навіть почали відступати.
23 березня відбувся запуск першої партії з 16 супутників російської мережі супутникового інтернету "Рассвет". Наступну таку партію було виведено в космос 19 липня. Однак варто зауважити, що ці супутники наразі не формують повноцінне угруповання, оскільки вони ще не зайняли свої робочі орбіти.
Росія планує створити альтернативу Starlink, яка стане функціональною до 2027 року. На кінець 2026 року заплановано розміщення 156 супутників на орбіті, а до початку експлуатації в 2027 році їх кількість має збільшитися до майже 300. До 2035 року кількість супутників у цьому угрупованні повинна перевищити 900.
Це означає, що за три місяці 2026 року компанія повинна вивести на орбіту 124 супутники. Це майже вісім запусків ракет "Союз 2", які виводять на орбіту по 16 апаратів. За даними на 1 жовтня, 2026 року Росія запустила 12 ракет.
Проте в соцмережах та медіа влітку з'явилися чутки про те, що "Рассвет" нібито вже забезпечує короткочасні сеанси зв'язку над Україною. Інші чутки, навпаки, стверджували, що "Бюро" зазнало серйозних труднощів із розгортанням угруповання.
Групу "Рассвет" фактично офіційно іменують "Російським Старлінком". У 2025 році керівник Роскосмосу Дмитро Баканов надав інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову.
"Це стане нашим Starlink? Чи буде воно кращим, гіршим чи таким же?" - запитав Соловйов. "Абсолютно таким же", - відповів глава державної корпорації.
Але насправді є відмінності.
Спочатку Starlink був задуманий як комерційна ініціатива. Однак для потреб військових SpaceX створила окрему мережу під назвою Starshield. Незважаючи на це, військові все ще звертаються до послуг Starlink.
Проєкт "Рассвет" також був оголошений як цивільна ініціатива, однак "Бюро 1440" зазначає, що термінали планують встановлювати на цивільних пасажирських поїздах та літаках. Проте його найчастіше обговорюють у контексті військових потреб. Супутники "Рассвет" запускаються в космос із військового космодрому Плесецьк, що призводить до залежності "Бюро 1440" від військових структур.
В космічний простір їх відправляють ракети "Союз 2" — це оновлена версія ракет з родини "Союз", що виготовляються на державних підприємствах.
Starlink — це підрозділ відомої космічної компанії SpaceX, яка спеціалізується на розробці ракет-носіїв та іншої інфраструктури для забезпечення глобального зв'язку. Завдяки цьому Starlink не підпорядковується обмеженням, пов'язаним з можливостями інших операторів космічних апаратів.
Starlink володіє більше ніж 11 тисячами супутників на орбіті. Інші провайдери мають менше апаратів. Найближчим за кількістю супутників є проект OneWeb, який вже розгорнув понад 600 одиниць. "Бюро 1440" має на меті наростити своє угруповання до 900 супутників, але наразі воно ще не функціонує.
Для того щоб забезпечити покриття більшої площі з використанням меншої кількості супутників, їх орбітальна висота повинна бути більшою. Тому супутники Starlink розташовані на висоті приблизно 500 кілометрів, тоді як для "Рассвет" запланували орбіту на рівні 800 кілометрів.
Для того щоб забезпечити стабільний зв'язок на великих висотах, супутники повинні мати підвищену потужність. Це, в свою чергу, вимагає більших енергетичних витрат. Також, ймовірно, що термінали користувачів повинні бути більш потужними, щоб мати можливість комунікувати з супутниками, які знаходяться на значній відстані.
У системі Starlink функціонує велика кількість наземних станцій, які розподілені по різних країнах. Про це повідомив космічний експерт Георгій Трішкін, який є автором телеграм-каналу "Техаський Вісник", в інтерв'ю для ВВС.
"Бюро 1440" не має можливості встановлювати наземні станції на всій планеті, тому змушене використовувати лазерну передачу сигналу між своїми апаратами. Цей метод забезпечує більшу безпеку, оскільки дані не проходять через численні наземні станції, які можуть бути під загрозою компрометації. Подібний підхід реалізований у військовій системі Starshield від SpaceX, яка також використовує лазерну передачу, зазначає він.
Світло у вакуумі рухається швидше, а також дані, що передаються за допомогою лазерів, мають вищу швидкість. Проте, цей метод може призвести до збільшення відстані, яку сигнал долає до точки підключення до інтернету, що, в свою чергу, може сповільнити передачу даних.
Супутники не формують "мережу" навколо Землі, а переміщуються по кількох різних орбітах.
Унікальність системи "Рассвет" полягає в тому, що її супутники орбітально розташовані на двох траєкторіях з нахилом приблизно 82 градуси, що дозволяє їм проходити близько до полюсів. Це забезпечує покриття не лише території Європи в Росії, але й арктичних регіонів. Економічно цей район має велике значення, оскільки тут проходить Північний морський шлях. Однак стратегічна важливість є ще більшою, адже саме тут перебувають численні військові бази, включаючи ключовий Північний флот РФ.
Дані про положення супутників можна знайти на трекерних веб-сайтах, таких як FindRassvet і "Рассвет-трекер", які ведуть активні ентузіасти. Відповідно до інформації, що надається цими платформами, орбіта деяких супутників "Рассвет" знаходиться на висоті приблизно 500 км, тоді як інші супутники розташовані на нижчих рівнях.
На кінець вересня жоден із 32 запущених серійних супутників не досяг заявленої цільової орбіти у 800 км. Вони вийшли на так звану "опорну" орбіту. На неї виводять космічні апарати після старту, щоби вже потім вони почали виходити на робочі орбіти.
Наступна партія пристроїв, яка була запущена в липні, має ще більші затримки. Натомість, апарати, що стартували в березні, знаходяться на вищих орбітах.
На початку вересня в космічних пабліках з'явилися публікації, в яких йшлося про те, що у "Бюро", ймовірно, виникли проблеми з розгортанням сузір'я "Рассвет". Висловлювалися навіть припущення, що в результаті "Бюро" буде змушене переглядати програму та розміщувати супутники на нижчій орбіті.
Космічний фахівець з Росії, пов'язаний з "Бюро 1440" (хоча не є його працівником), поділився з ВВС інформацією про те, що апарати виконують заплановані маневри на орбіті. Він також зазначив, що "Рассвет" зазнає певних втрат.
"Після першого запуску один з супутників вийшов з орбіти, а під час другого -- одразу два, і, судячи з усього, незабаром можуть з'явитися й інші проблеми. Інші супутники виконують маневри для коригування своїх орбіт, адже ракета вивела їх у вигляді 'вороху', а їм необхідно зайняти правильні позиції на своїх орбітах," -- зазначив він.
Як функціонує система супутникового зв'язку:
1. Користувацький запит, що надходить через термінал, передається на супутник.
2. Супутник орієнтує сигнал на наземну станцію, звідки він надходить через спеціальний вхід у глобальну мережу.
3. Коли точка занадто далеко, сигнал лазерного променя прямує до іншого супутника і вже через нього -- на землю.
4. Сигнал рухається назад у зворотному напрямку.
У результаті "фазування" супутники хіба що розставляють місцями на орбіті. Окремі апарати можуть підніматися чи опускатися щодо інших, щоб стати на місце. Після цього супутники разом почнуть підніматися до цільової орбіти, розповів експерт.
Згідно з даними на трекерах, представленими на графіку, певні супутники справді піднімаються, досягаючи висоти приблизно 520 кілометрів, тоді як інші залишаються на нижчих рівнях.
Проте порівняти темпи їхнього зростання з показниками, які були передбачені проектувальниками, неможливо, оскільки деталі програми залишаються недоступними.
Оскільки немає жодних відкритих критеріїв для оцінки проекту, не слід виключати можливість, що в підсумку угруповання опиниться не на орбіті 800 кілометрів, а, скажімо, на 500-кілометровій.
На думку ще одного експерта в сфері російської космонавтики, який вирішив залишитися анонімним, "при зниженні орбіти площа огляду супутника зменшується, і для досягнення аналогічного покриття супутники потребують більшої кількості".
"Взагалі висота близько 500 км -- робоча для тих самих Starlink. Отже, якщо що, просто доведеться зробити на кілька запусків більше", -- сказав він.
Такий перехід в конфігурації потребуватиме зведення нових супутників та проведення додаткових запусків ракет, що виходитимуть за межі запланованого.
З 2022 року низка західних держав почала впроваджувати економічні санкції проти Російської Федерації, що значно ускладнює імпорт електроніки подвійного використання, особливо у військовому та космічному секторах.
"Бюро 1440" не є об'єктом санкцій. Однак компанія "Ікс-Холдинг", яка є частиною "Бюро", потрапила до санкційних списків США та України.
Додатково, американські обмеження були введені щодо інших підприємств холдингу, зокрема "Цитадель", "Бастіон" та "Гарда".
За словами фахівця в галузі космонавтики, який поінформований про ситуацію в "Бюро 1440", компанія, проте, отримує необхідну електроніку за допомогою "сірого імпорту" або відкрито закуповує в Китаї.
"Все реально, але платиться грошима. Будь-які санкції обходяться -- просто стає дорожчим і довшим шлях. Якісь компоненти замінюються на китайські -- у них рівень мікроелектроніки давно виріс до американського і іноді навіть вищий", -- сказав він.
Другий фахівець у галузі космосу зазначає, що "Бюро" могло потрапити в непросту ситуацію не тільки через введені санкції, а й внаслідок організаційної структури компанії.
Оскільки "Бюро" не є вертикально інтегрованою організацією, їм доводиться активно шукати постачальників для різних компонентів. Проте, вони змогли налагодити певне масштабе виробництво своїх супутників. Хоча вони здатні швидко виконувати деякі завдання, у них, безумовно, можуть бути проблеми з певними елементами. Це може стосуватися електроніки, антен або двигунів. Як результат, ймовірно, у них накопичилося чимало невиконаних замовлень через затримки поставок з боку постачальників, - зазначив він.
На думку експерта, процес закупівель у Китаї — державі, що сама активно розвиває подібні мережі — може здійснюватися "за залишковим принципом".
"Напевно, "Бюро" не є першими у черзі на китайські комплектуючі, і, ймовірно, вони також отримують не найсучасніші компоненти", - зазначив він.
Початковий запуск серійних супутників "Рассвет" був запланований на кінець 2025 року, але його перенесли. Як повідомляє газета "Комерсант", таке рішення, ймовірно, пов'язане із затримками у виробництві цих апаратів.
Унікальність російської космонавтики полягає в тому, що її розвитку переважно сприяє держава, яка протягом багатьох років стримувала прогрес приватних космічних компаній. Після реформування Роскосмосу в 2015 році агентство перетворилося на державну корпорацію, що поєднала в собі як функції замовника, так і виконавця, що ще більше ускладнило ситуацію.
Приватні компанії нерідко стикаються з опором чиновників, за яких стоїть закон. Він вимагає, щоб держкорпорація регулювала будь-яку космічну діяльність. Цей підхід призвів до того, що Росія, яка не мала великих приватних супутникових операторів, відстала від західних країн у кількох областях.
Наприклад, до початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії налічувалася всього дюжина великих супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), що належали державі, і ще 13 малих космічних апаратів, побудованих різними організаціями, включаючи університети, які займалися найчастіше науковими дослідженнями. У США лише комерційних супутників було близько 240.
Супутники ДЗЗ зазвичай вивчають поверхню Землі і є супутниками подвійного призначення, оскільки дані можуть бути корисними для військових.
Завдяки оперативній розвідувальній інформації, яку Україна отримувала від США, наявність великого американського угруповання стала важливою перевагою в ході війни.
З сучасними технологіями супутникового зв'язку ситуація в російській державній корпорації залишалася не найкращою. Наприклад, Роскосмос реалізує великий і витратний проєкт супутникової системи під назвою "Сфера", у рамках якого функціонує угруповання зв'язку "Скіф". Проте, вже після початку активного розвитку "Бюро 1440", проєкт "Скіф" було призупинено.
Ще один проєкт -- застаріла супутникова система "Гонец". Вона працює, але не може забезпечити необхідну швидкість передачі даних.
Російське керівництво намагалося розв'язати цю проблему, змінивши керівника Роскосмосу.
У 2022 році Юрія Борисова призначили на посаду, що раніше обіймав Дмитро Рогозін, при цьому Борисов мав досвід роботи в Міністерстві оборони. Серед його основних завдань було розширення супутникового угруповання, але під його керівництвом ситуація не зазнала значних змін — досягти суттєвого прогресу у виробництві та запуску російських супутників не вдалося.
У 2025 році головою Роскосмосу призначили Дмитра Баканова -- молодого управлінця з досвідом роботи в банках та великій IT-компанії, але головне -- колишнього керівника системи "Гонец", тобто він мав досвід керівництва оператором угруповання супутників зв'язку.
Можливо, саме це сприяло тому, що "Бюро 1440" змогло подолати опір великої бюрократичної державної корпорації.
Як зазначив у коментарі ВВС російський експерт з космонавтики, пов'язаний із "Бюро", "швидке розгортання супутникового угруповання в нашій країні – всього п'ять років від виникнення ідеї до третього запуску, під час якого в небі вже з'явилися необхідні супутники, стало справжнім досягненням, враховуючи складну бюрократичну ситуацію та певні політичні перешкоди".
Не можна вважати компанію "Бюро 1440" абсолютно приватною та незалежною від держави. Її діяльність тісно пов'язана з державними структурами та спецслужбами.
Історія "Бюро" розпочалась у 2020 році, коли стільниковий оператор "Мегафон", що належить мільярдеру Алішеру Усманову, заснував нову компанію під назвою "Мегафон 1440".
"Мегафон" інвестував у неї 6 мільярдів рублів. У 2021 році державний банк ВТБ додатково влив у проєкт 2 мільярди, завоювавши 15% акцій.
Компанія з моменту свого заснування спеціалізується на супутникових технологіях. Число "1440" у її назві символізує кількість обертів, які здійснив перший радянський супутник навколо нашої планети.
За результатами 2021 року компанія зазнала збитків, проте надалі більше не публікувала фінансову звітність.
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну компанія "Мегафон" опинилася під санкційним тиском, внаслідок чого "Мегафон 1440" змінила свою назву на "Бюро 1440". Літнім періодом 2022 року холдинг Усманова USM інтегрував "Бюро 1440" до складу "ІКС Холдинг", а згодом продав його підприємцю Антону Черепеннікову.
Черепенніков заснував та очолив компанію "ІКС Холдинг". У 2023 році бізнесмен відійшов у вічність у 40-річному віці. За офіційними даними, причина його смерті – зупинка серця.
В складі "ІКС Холдинг" представлені компанії, що забезпечують державні структури програмними засобами та обладнанням для моніторингу і контролю інформації в інтернет-просторі.
Перш за все, варто згадати про "Цитадель" — підприємство, яке спеціалізується на створенні обладнання для оперативно-розшукових систем, більш відомих під абревіатурою СОРМ.
У цьому бізнесі може брати участь син заступника голови ФСБ Сергія Корольова Борис, зазначав російський журналіст Андрій Захаров.
"Бюро 1440" отримує значні фінансові кошти з державного бюджету. Протягом 2026-2030 років компанія отримала державний кредит у розмірі 93,5 мільярдів рублів щороку, що в сумі складає 467,5 мільярдів рублів.
На момент випуску матеріалу засновники "Бюро 1440" залишаються анонімними відповідно до законодавства, що захищає компанії, які можуть підпадати під міжнародні санкції.
З часу заснування компанією керує Олексій Шелобков. Навесні 2026 року Шелобков повідомив, що компанія ще щонайменше два роки не виходитиме на біржу, бо це "не відповідає нашим планам". Він додав, що вихід на біржу -- це, з погляду управління, найнезручніший спосіб залучити гроші.
Коли компанія стає публічною, вона відкриває доступ до численних фінансових даних, організаційних структур та інформації про власників, що залишається під завісою таємниці для "Бюро 1440".
Нагадаємо, пана Усманова за наполяганням Франції виключили із санкційного списку ЄС.
Не підлягаючи міжнародним санкціям, "Бюро 1440" виявилося, насправді, непрямим об'єктом атак з боку Збройних сил України.
У ніч з 14 на 15 серпня Україна здійснила ракетний напад на підприємство "Прогрес" у Самарі, яке спеціалізується на виробництві ракет "Союз" – головної космічної ракети середнього класу в Росії. Фото, що з'явилися в мережі, демонструють, як одна з українських ракет вразила дах одного з будівель заводу, завдавши йому часткових руйнувань.
Генеральний штаб України повідомив, що завод став об'єктом атаки, оскільки його продукція, ракети "Союз", "застосовуються, зокрема, для запуску космічних апаратів на орбіту та створення російських супутникових систем зв'язку для потреб збройних сил РФ". У своїй заяві Генштаб зазначив, що удар був направлений на цех, де збираються двигуни для ракет "Союз".
Двигуни для ракет "Союз" виробляються на спеціалізованому заводі в Самарі. За інформацією ряду російських і українських видань, удар завдали по ділянці, де здійснювалися роботи з монтажу проводки та електроніки для ракет. Це також підтвердило джерело ВВС, що має обізнаність про події на підприємстві.
Цю область робіт прийнято називати "чистою зоною". Якщо ракета вибухне в середині, то процес збору пристроїв потрібно буде перенести в інше приміщення.
Немає жодних даних щодо пошкоджень у внутрішніх приміщеннях будівлі. Проте, якщо виробництво зазнало значних втрат, це може призвести до затримки у запуску ракет "Союз 2", що, в свою чергу, вплине на розгортання космічного угруповання "Рассвет".
Збройні сили України також здійснюють спроби атакувати космодром Плесецьк. Голова Роскосмосу підтвердив факт нападу на Плесецьк в день запуску, який відбувся 23 березня.
23 серпня космодром знову став мішенню для атак безпілотників. У телеграм-каналах з'явилися знімки, на яких, ймовірно, можна побачити дим, що піднімається в околицях космодрому. Однак підтвердити достовірність цих інформацій не вдалося.
Наразі компанія прагне сформувати образ комерційної організації, що не зосереджується лише на військовій сфері.
На початку вересня було оголошено про підготовку до тестування системи в залізничному транспорті. У 2024 році "Аерофлот" і РЖД уклали угоду про співпрацю з "Бюро". Прогнозувалося, що супутниковий інтернет у російських літаках і поїздах може з'явитися в період 2027-2028 років.
У той же час, російські органи влади, розробляючи стратегії для забезпечення інтернет-з'єднання в важкодоступних регіонах, вводять обмеження для інших користувачів, забороняючи доступ до месенджерів і веб-ресурсів.
Важко оцінити реальність цих планів, оскільки компанія не відзначається великою прозорістю, і інформації про ситуацію з "Рассветом" недостатньо. Крім того, існує значна залежність від постачальників компонентів та послуг.
Удари по заводові "Прогрес" та космодрому Плесецьк можуть вплинути на формування угруповання, тоді як постачання через "сірий імпорт" є ненадійним джерелом для такого важливого процесу, як виготовлення великих партій космічних апаратів.
Запуск значної кількості супутників вимагає нових підходів до організації ракетних пусків. У Росії для цих цілей використовують ракети, що застосовуються лише один раз. Найекономічнішим варіантом є ракета "Союз 2", проте вона все ж поступається багаторазовим Falcon, які використовуються компанією SpaceX для виведення супутників на орбіту.
У сучасних умовах низькоорбітальна супутникова мережа для телекомунікацій є єдиним рішенням для забезпечення доступу до Інтернету на фронті, що є необхідним для ведення бойових дій у XXI столітті.
Тому спроби збудувати "суверенний Старлінк" Росія припиняти не буде.
#
