Росія завдає ударів по мостам, тисячі інших потребують відновлення: чому Україні необхідні Єврокоди.

Згідно з оцінкою експерта Центру транспортних стратегій Віктора Загреби, базуючись на офіційних даних, щонайменше 5 тисяч мостів в Україні з 28 тисяч, які є, терміново потребують серйозного ремонту або реконструкції. Ці споруди зазнали значних ушкоджень через тривалий термін експлуатації, корозію, надмірні навантаження та, що найважливіше, через недостатню увагу до їх обслуговування, включаючи поточні та капітальні ремонти. Як наслідок, падіння мостів стало звичайним явищем, що отримало назву "мостопад", підкреслює автор. Повний текст його аналітичного дослідження представлений на сайті Texty.org.ua.

Величезні вимоги та обмежені можливості: це вказує на те, що відновлення мостів має бути максимально економним – слід уникати зайвих елементів дизайну, надмірного використання бетону і сталі, а також високих витрат за квадратний метр.

Надмірність стала характерною рисою мостів в Україні в період з 2019 по 2025 рік. Дослідження, проведене автором, показало, що будівництво нових мостів обходилося українським платникам податків на 48% дорожче (4930 євро за 1 квадратний метр) у порівнянні з Польщею, де цей показник становив 3349 євро. Крім того, те ж дослідження виявило, що "овердизайн" став поширеним явищем в Україні: на один міст у нас зазвичай витрачалося значно більше квадратних метрів площі та тисяч тонн матеріалів, ніж у сусідніх країнах.

Часи економічного процвітання залишилися в минулому: в Україні бракує ресурсів для реалізації "Великого будівництва-2", і найближчим часом ситуація не зміниться. Про це відкрито заявляють представники уряду на міжнародних форумах. Таким чином, уряд (а) покладається на фінансову допомогу з боку Європейського Союзу, окремих країн-учасниць та міжнародних фінансових установ, таких як Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку; а також (б) працює над створенням привабливих проектів у рамках публічно-приватного партнерства (ППП), що відповідають новому законодавству. Перехід до європейських стандартів має стати невід'ємною умовою для того, щоб ці два підходи до залучення ресурсів принесли справжні результати, відповідні масштабам нинішніх викликів.

Проблема мостів залишиться з нами надовго. Ті, хто прагне її осмислити, зрештою зіштовхнуться з терміном "Єврокоди". Перехід України до Єврокодів затягнувся на цілих 15 років. За цей час усі 27 країн-членів ЄС, а також держави Балканського регіону і Казахстан вже адаптувалися до Єврокодів.

Війна приносить надзвичайно складні умови, а виклики, пов’язані з післявоєнним відновленням, ще більше підкреслюють необхідність швидкого переходу на Єврокоди. Це питання повинно стати пріоритетом у державній політиці, зокрема для двох ключових міністерств: новоствореного Мінрегіону та оновленого Мінрозвитку.

Що таке "Єврокоди"?

Єврокоди (Eurocodes) - це комплекс із десяти стандартів, які регулюють конструктивне проєктування в Європі. Вони маркуються як EN 1990-EN 1999 і поділяються на 58 окремих частин (книг). Ці стандарти були розроблені Європейським комітетом зі стандартизації (CEN) через технічний комітет CEN/TC 250, що спеціалізується на конструктивних Єврокодах. Єврокоди являють собою узагальнене втілення досвіду різних європейських країн, результати наукових досліджень та зусиль міжнародних організацій, а також величезний обсяг інтелектуальної і політичної роботи, спрямованої на міжнародну гармонізацію стандартів.

Єврокоди охоплюють сферу несних конструкцій, які підтримують як власне, так і додаткове навантаження. Водночас, вони не регулюють аспекти дорожнього будівництва, архітектурного проектування, планування та профілю доріг, а також проєктування тротуарів, велодоріжок та ліній рейкового транспорту. Хімічний склад бетону, виробництво основних елементів, вимоги до різних марок сталі та монтажних норм викладені в інших європейських стандартах, на які Єврокоди посилаються. Окрім мостів, Єврокоди застосовуються до всіх типів споруд із несними конструкціями, таких як офісні та житлові будинки, термінали аеропортів, виробничі приміщення, склади, стадіони, концертні та спортивні зали, а також комунікаційні та освітлювальні споруди, наприклад, вежі та щогли. Цей перелік не є вичерпним.

Для чого вони виникли?

Перед впровадженням Єврокодів кожна європейська країна користувалася власними будівельними регламентами. Німецькі інженери використовували систему DIN для розрахунків мостів, французи дотримувалися норм BAEL та Fascicule 61, італійці спиралися на технічні вимоги свого Міністерства (Norme Tecniche), а британці керувалися стандартами British Standards. Кожна з цих систем мала свої специфічні навантаження, коефіцієнти безпеки та навіть унікальні позначення. Таким чином, італійська компанія не могла просто так взяти участь у тендері у Франції — їй спершу потрібно було ознайомитися з французькою нормативною системою. Ці відмінності в правилах створювали технічні бар'єри для обміну послугами та будівельними матеріалами.

Єврокоди є ключовим елементом у процесі створення єдиного ринку. Робота над ними почалася ще у 1975 році за ініціативою Європейської комісії, а пізніше була передана в управління CEN. Усі 58 частин стандартів були розроблені та поступово видані до 2007 року. З березня 2010 року Єврокоди стали основними нормами проєктування будівельних конструкцій у більшості країн Європейського Союзу, внаслідок чого старі національні стандарти почали втрачати свою актуальність. У деяких нових країнах-членах ЄС, таких як Польща, перехідний період тривав довше. Окрім країн ЄС, Єврокоди також були впроваджені та активно використовуються в таких країнах, як Норвегія та Ісландія, які не є членами Союзу.

Механізм європейської стандартизації CEN варто описати детальніше. Стандарт ухвалюють консенсусом і зваженим голосуванням національних органів зі стандартизації. Після цього кожна країна-член CEN мусить прийняти його як свій національний стандарт без змін, навіть якщо голосувала проти, і скасувати норми, що йому суперечать. У підсумку, як формулює CEN, один європейський стандарт замінює 33 національні і відкриває доступ до ринку, в якому мешкають понад півмільярда людей. Про це йдеться, наприклад, в матеріалах технічного семінару про Єврокоди, який Європейська Комісія проводила в Росії у 2013 році - в ті роки та країна активно наближалася до впровадження Єврокодів, й Брюссель її всіляко підтримував.

Як влаштовані Єврокоди

Якщо говорити простими словами, Єврокоди можна уявити у вигляді піраміди, що складається з трьох рівнів, де інженер поступово переходить з верхнього рівня до нижнього.

* Загальні правила (EN 1990). Головний документ, який визначає, що таке "безпечна споруда", які ситуації треба перевірити і як поєднувати навантаження. Окремий додаток до нього присвячений мостам.

* Навантаження та впливи: що діє на споруду? (EN 1991). Вага самої конструкції, вітер, сніг, спека й мороз, вантажівки й потяги, навантаження під час будівництва, а також позаштатні ситуації.

* Як матеріал реагує на навантаження (EN 1992-1996, EN 1999), яким чином веде себе грунт (EN 1997) та які методи забезпечення стійкості під час землетрусів (EN 1998) можна застосувати.

Основна перевага даної системної архітектури полягає в її узгодженості. У традиційних національних системах норми для різних матеріалів часто формувалися різними групами (інститутами), що призводило до відсутності єдності між ними. Незалежно від матеріалу, з якого збудовано міст, вплив транспортних навантажень, вітрових умов або снігового покриву залишається однаковим.

Іншою особливістю є розподіл на принципи та правила їх використання. Принципи (в тексті позначені літерою P) є обов'язковими для дотримання. Правила використання - це загальноприйняті способи виконання цих принципів, проте інженер має можливість застосувати альтернативний метод, якщо зможе довести, що він забезпечує таку ж або вищу надійність. Це створює простір для новаторства.

У Єврокодах існують спеціальні "другі частини", які регулюють проєктування мостів: EN 1992-2 для бетонних конструкцій, EN 1993-2 для сталевих мостів, EN 1994-2 для сталезалізобетонних, а EN 1998-2 охоплює мости в сейсмічно активних районах. Додатково, EN 1991-2 визначає навантаження, які можуть бути спричинені транспортними засобами, пішоходами та швидкісними потягами.

Спільні норми та національний вибір

Єврокоди не позбавляють держави можливості самостійно визначати рівень безпеки своїх будівель. У Європейському Союзі питання безпеки залишається в компетенції кожної країни, адже кліматичні умови та сейсмічна активність у Фінляндії сильно відрізняються від тих, що спостерігаються в Греції. Отже, існує двошарова система.

Перший рівень - це текст Єврокоду, який є універсальним для всіх країн. У ньому міститься безліч параметрів з рекомендованими значеннями, але кожна країна має право вибрати власні. Другий рівень - національний додаток, який кожна країна розробляє для відповідних частин. У цьому додатку представлені обрані значення параметрів та "національні дані": карти вітрових навантажень, снігових навантажень, сейсмічні зони, температурні діапазони, а також коефіцієнти, які можуть коригувати транспортне навантаження на мости.

У реальному житті це означає, що міст, спроектований за стандартами Єврокодів для Польщі, не можна просто так адаптувати для Німеччини без попередньої перевірки. Проте, німецькому інженеру буде достатньо звернутися до польського національного додатку, щоб ознайомитися з відмінностями в розрахунках. Принципи, формули та терміни залишаються незмінними.

Управління ризиками та оцінка фінансових навантажень.

Основою Єврокодів є метод граничних станів, який також був відомий у радянських та українських стандартах. Проте, Єврокоди адаптували цей підхід, створивши єдину логічну структуру, що охоплює всі види матеріалів. Існують два основних класи граничних станів:

Граничні стани, пов'язані з несною здатністю, мають важливе значення для забезпечення безпеки людей: це можуть бути такі явища, як руйнування, перекидання, втрата стійкості ґрунту, а також зруйнування, спричинене втомою металевих конструкцій. У стандарті EN 1990 виділяються шість таких станів.

Граничні умови експлуатаційної придатності пов'язані з комфортом та тривалістю використання: надмірні деформації, тріщини у бетонних конструкціях, відчутні вібрації. Єврокоди окремо акцентують увагу на незворотних ушкодженнях, для яких встановлені більш жорсткі вимоги, ніж для зворотних пошкоджень.

Ще два поняття добре показують філософію та логіку застосування Єврокодів:

* Аналіз експлуатаційних умов. Будівля підлягає перевірці в умовах звичайної експлуатації, а також у тимчасових ситуаціях (під час будівництва або ремонту), у випадках аварійних подій та під час землетрусу. Стандарт EN 1990 вимагає, щоб умови були достатньо строгими та різноманітними для покриття всіх можливих сценаріїв, які можуть бути обґрунтовано передбачені.

* Проєктний строк служби. Для мостів це зазвичай 100 років. Від цієї цифри залежать розрахунки щодо вітру й температури, товщина захисного шару бетону над арматурою та перевірки (моделювання) на втому.

Розрахунки динамічних навантажень в Єврокодах виведені з реальних вимірювань, проведених на європейських дорогах. Модель навантаження LM1 символічно показана на візуалізації та описана далі в тексті.

У моделі навантаження LM1 згідно з Єврокодом 1 (ДСТУ-Н Б EN 1991-2:2010) на найбільш завантаженій смузі руху розташований умовний візок з двома осями, які віддалені одна від одної на 1,2 метри, з загальною вагою 600 кН (приблизно 60 тонн). Крім цього, вся площа цієї смуги підлягає рівномірному навантаженню у 9 кН на квадратний метр, що символізує ситуацію, коли смуга заповнена вантажівками, розташованими впритул один до одного. На другій смузі розташований аналогічний візок вагою близько 40 тонн, а на третій – вагою приблизно 20 тонн. Додатково на всій площі цих смуг діє навантаження 2,5 кН/м² (близько 0,25 тонн). Це вказує на те, що дана модель передбачає значно перевищені навантаження.

Як це реалізується на ділі: один міст, що об'єднує всі Єврокоди.

Наочне представлення системи Єврокодів здійснює навчальний посібник, виданий Спільним дослідницьким центром Єврокомісії, під назвою "Проектування мостів відповідно до Єврокодів – Практичні приклади" (2012, 438 с.). Цей посібник підготували інженери, які брали участь у розробці Єврокодів, з таких країн, як Іспанія, Франція, Італія, Греція, Німеччина та Велика Британія. Вони обрали один умовний міст і послідовно пройшли через всі відповідні Єврокоди.

Цей автомобільний міст має довжину 200 метрів і складається з трьох прольотів: 60, 80 та 60 метрів. Конструкція прогонової будови виконана з сталезалізобетону, де використовуються дві сталеві балки висотою 2,8 метра та залізобетонна плита шириною 12 метрів, що забезпечує дві смуги для руху транспорту. Проєктом передбачено термін експлуатації мосту в 100 років. Опори розроблені в двох варіантах: низькі (10 метрів) та високі (40 метрів), що дозволяє продемонструвати різні підходи до прот seismic конструювання. Маршрут цього мосту відповідає встановленим нормам, які виглядають наступним чином:

Автори чітко зазначають, що це не є найкращим проєктом, а скоріше навчальною моделлю. Однак саме ця модель демонструє, що жоден елемент не аналізується окремо. Вибір опор має вплив на сейсмічні характеристики та фундаменти, тоді як послідовність будівельних робіт впливає на навантаження в балках.

Єврокоди поза межами Європейського Союзу

Єврокоди вже давно вийшли за межі Європейського Союзу. Коли близько 2010 року Велика Британія перейшла з національних стандартів на Єврокоди, це стало поштовхом для її колишніх колоній в Азії. У Сінгапурі з квітня 2015 року Єврокоди стали єдиними стандартами для проектування конструкцій. Малайзія також на шляху до їх впровадження. Єврокомісія активно підтримує інтеграцію Єврокодів у країнах АСЕАН та на Західних Балканах, а в американських професійних виданнях їх регулярно порівнюють зі стандартами США.

Найближчими до України прикладами є інші країни-кандидати на вступ до ЄС. З вересня 2024 року Північна Македонія почне проектування конструкцій виключно за стандартами Єврокодів. Чорногорія з серпня 2023 року реалізує сейсмостійке проектування лише за Єврокодом 8, доповненим національними нормами, а з 2027 року планує повністю перейти на використання Єврокодів. Сербія та Боснія і Герцеговина вже включили ці стандарти у свої технічні регламенти. Молдова формально ухвалила всі 58 частин Єврокодів ще в 2010-2011 роках, але тривалий час не мала національних додатків. У цьому процесі країнам надають підтримку партнери з Європейського Союзу. Наприклад, Чехія, через свою програму розвитку Czechaid, допомогла впровадити Єврокоди в Боснії і Герцеговині (2014-2018) та в Молдові (2016-2020).

Навіть незважаючи на віддаленість від Європи, Казахстан успішно завершив цей шлях. Політичне прагнення впровадити європейські стандарти конструктивного проєктування було озвучено вперше у 2013 році, що сталося на вісім років пізніше, ніж в Україні. У 2015 році цей перехід став складовою частиною урядової реформи, і з липня того ж року Єврокоди почали діяти в Казахстані паралельно зі старими нормами. До кінця 2017 року було скасовано 186 радянських СНіП, а до кінця 2019 року - ще 70 норм, прийнятих в Казахстані після 1992 року. З 1 січня 2020 року паралельне використання норм завершилося, і проектування будівель, мостів та інших споруд в країні здійснюється виключно за стандартами Єврокодів. Хоча перехід виявився складним, його реалізація зайняла всього 5 років.

Друге покоління Єврокодів

Перше покоління Єврокодів не зазнавало значних змін протягом приблизно 20 років, що свідчить про їхню стабільність. Проте, з'явилася нагальна потреба в оновленні, яке буде всебічним і узгодженим, як і самі Єврокоди. У 2026 році розпочнеться перехід до другого покоління Єврокодів, остаточні версії яких вже затверджені та надіслані країнам. Це нове покоління стане більш зручним у використанні, зменшить вплив національних відмінностей і охопить нові теми, включаючи перевірку та оцінку існуючих споруд. Це особливо актуально для фахівців у галузі мостобудування, оскільки більшість проектів в Європі стосується не нових мостів, а ремонтів і реконструкцій старих конструкцій.

Календар змін, встановлений CEN:

* до 30 березня 2026 року - остаточні тексти передано національним органам зі стандартизації;

До 30 вересня 2027 року держави зобов'язані впровадити їх у вигляді національних стандартів.

До 30 березня 2028 року перше покоління Єврокодів буде скасовано.

Для полегшення впровадження й поширення знань Єврокомісія постійно підтримує насичений сайт про Єврокоди з величезною кількістю матеріалів: навчальні звіти, презентації авторів норм, розрахункові приклади. Регулярно відбуваються технічні вебінари, до яких можуть долучатися і українські інженери. У жовтні-листопаді 2026 року Спільний дослідницький центр Єврокомісії проводить серію з 13 безкоштовних вебінарів про друге покоління, зокрема окремий вебінар про проєктування мостів 13 листопада.

Довгий шлях України до Єврокодів

Ще в 2005 році Україна визначила свій курс на інтеграцію з Європою, ухваливши Закон "Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності". Відтоді країна виконала чимало підготовчих та технічних заходів у цьому напрямку. У 2014 році цей курс був закріплений у Угоді про асоціацію з Європейським Союзом, що встановило конкретні терміни для реалізації. Проте, через 12 років, Україна досі не виконала це міжнародне зобов'язання (див. схему).

Незважаючи на суттєві досягнення, які були реалізовані в 2006-2012 роках, Україні не вдалося за наступні 14 років "перехідного періоду" перейти на проєктування за стандартами Єврокодів, тоді як Казахстану це вдалося зробити всього за 5 років. Схоже, основною причиною цього стала відсутність політичної волі.

Після 2022 року стало зрозуміло, що необхідно терміново завершити "заморожений період" у впровадженні євростандартів. Проте в період з 2022 по 2026 роки (протягом п'яти років) не було зроблено жодних суттєвих кроків у цьому напрямку. Внаслідок повномасштабного вторгнення 2022 року уряд нарешті вирішив перейти на євростандарти у сфері будівельної продукції, але питання проєктування конструкцій залишилося поза увагою.

Хоча Єврокоди формально дозволені для використання в Україні, на практиці під час проєктування мостів зазвичай обирають ДБН.

Останнім часом виник приклад проєктування нового мосту через Дністер у Тернопільській області на дорозі Н-18. Тендер на цей проєкт було оголошено восени 2026 року за фінансування з боку Європейського Союзу (Ukraine Facility). У специфікаціях, які були оформлені з великим прапором ЄС на заголовній частині документа, український замовник, що представляє державу-кандидата на прискорене членство в ЄС, вказує на необхідність проєктування нового мосту за кошти ЄС відповідно до норм національної гілки ДБН, а не за європейськими стандартами EN, які вже давно впроваджені в Україні. Оцінювана вартість майбутньої споруди наразі становить три мільярди гривень, але, ймовірно, ця сума суттєво зросте на подальших етапах реалізації проєкту.

Сьогодні перше покоління Єврокодів поступово відходить у минуле: у 2028 році воно втратить свою силу по всій Європі. Це відкриває нові можливості для України: інженерам по всьому континенту доведеться адаптуватися до другого покоління стандартів, і Україна може приєднатися до цього процесу. Важливо знайти необхідні ресурси для повторного перекладу Єврокодів та створення національних додатків. Це цілком здійсненно, якщо буде політична воля.

Висновки для України

Щоб свій шанс не втратити, неминучими виглядають кроки та рішення на рівні державної політики та міжнародної співпраці:

* Політичне лідерство відновленого Мінрегіону на чолі з міністром Віталієм Безгіним. Відповідно до Положення про Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, саме це міністерство формує й реалізує державну політику у сфері будівництва та нормування у будівництві. Профільна заступниця нового міністра, давно відома спільноті пані Наталія Козловська, ще восени 2025 року позитивно коментувала перехід на Єврокоди: "Перехід на Єврокоди -- це не лише виконання євроінтеграційних зобов'язань. Це крок до сучасних практик у будівельній інженерії, які дозволяють проєктувати надійні, довговічні конструкції -- для житлових будинків, промислових об'єктів і для ключової інфраструктури. Це той стандарт, за яким сьогодні працює Європа, і який нам потрібен для якісної відбудови". Минув рік, новин не було. Важливо, щоб за словами слідували дії: прийняті рішення, підготовлені накази й постанови. Такі рішення приймає міністр.

* Необхідно ухвалити державницьке рішення з чітко визначеною датою переходу. Період "анабіозу" триває вже 15 років. Настав час визначити конкретну дату та закріпити її в офіційному документі — чи то у вигляді змін до постанови Кабінету Міністрів України № 547 від 2011 року, чи як абсолютно нову постанову. Приклади Північної Македонії, Чорногорії та Казахстану свідчать про те, що політичне рішення є критично важливим. Це лідерство може продемонструвати Президент, Прем'єр-міністр або вже згадуваний Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін.

* Технічна підтримка з боку міжнародних партнерів у підготовці ДСТУ EN та національних додатків до другого покоління Єврокодів. У статті згадано, що Єврокомісія та уряд Чехії активно сприяють впровадженню Єврокодів по цілому світу. Зараз в Україні втілюються тематичні проєкти за підтримки уряду Великої Британії, а міжнародна організація ITF/ OECD із урядами Литви, Швеції та Канади створила й координує Фонд підтримки транспорту України. Також втілюється великий проєкт EU4Reconstruction на 37 млн євро до 2028 року (головні втілювачі - GIZ від Німеччини, Expertise France, МЗС Данії та CPVA Литви), із бенефіціарами в особі Держвідновлення та Мінрозвитку. В мандат проєкту входить сприяння реформам та гармонізації із ЄС у сфері регулювання в будівництві. Інтерес, компетенції й ресурси для підтримки України в остаточному переході на Єврокоди точно є, головне - щоб був політичний запит.

* Переклади, навчальні матеріали, тренінги та семінари. Необхідні не лише стандарти ДСТУ EN, але й якісні українськомовні ресурси з прикладами розрахунків, рекомендації та настанови, а також технічні семінари й тренінги, які організовані та проведені українськими інженерами. Слід також оновити програми додаткового навчання для проєктувальників та академічні курси в університетах. Тут важливу роль можуть відігравати міжнародні проєкти та програми, як у змістовному, так і фінансовому аспектах, адже переклади та адаптацію, а також тренінги доцільно замовляти в українських навчальних закладах. Відомо, що українські інженери здатні швидко адаптуватися до частих змін у ДБН та ДСТУ. Проте, освоїти єврокоди лише через інтернет неможливо. Навчальні програми, підручники, тренінги та семінари є необхідними, щоб сучасні та майбутні інженери могли ефективно працювати з єврокодами.

* Ми проєктуємо нові мости виключно відповідно до Єврокодів. Нормативна база України вже сьогодні дозволяє розробляти та реалізовувати проєкти мостових переходів, розраховані за цими стандартами. Хоча така можливість існувала і раніше, ніхто не намагався її використати. Можливо, перші практичні приклади виявлять юридичні або технічні прогалини та невідповідності, які потребуватимуть вирішення через політичні, юридичні та технічні заходи. Перші мости за Єврокодами можна почати проєктувати вже сьогодні, а їх будівництво запланувати на 2028 рік. Це можуть бути як масштабні мости через Дніпро в рамках державно-приватного партнерства, так і масове відновлення 500-600 звичайних аварійних мостів, подібно до того, як це робить сусідня Словаччина. У цьому контексті ключову роль відіграє політичне лідерство Прем'єр-міністра та Міністерства інфраструктури, під керівництвом першого заступника міністра Сергія Деркача, яке визначає напрямок розвитку державно-приватного партнерства.

Єврокоди - це спільна "міжнародна мова", якою українські інженери зможуть проєктувати більш ощадливі, раціональні мости без втрати надійності для України, й в майбутньому - працювати на єдиному європейському ринку. Українське інженерне середовище є готовим до європейського майбутнього, розуміє його неминучість та стратегічну користь. Бізнес також готовий до переходу й навіть неодноразово просив уряд завершити цей перехід, про що свідчить, зокрема, послідовна й змістовна робота галузевої асоціації "Український центр сталевого будівництва". Вкрай бажано, щоб поточний уряд надолужив втрачений попередниками час, й Україна наздогнала Казахстан на шляху євроінтеграції в сфері технічної стандартизації.

#Росія #Франція #Норвегія #Європа #Архітектура #Україна #Уряд України #Інженер #Модель #Польща #Італія #Німеччина #Дизайн #Європейський Союз #Міністерство закордонних справ (Україна) #Документ #Євро #Литва #Навчання #Європейська комісія #Греція #Брюссель #Сніг #Казахстан #Ремонт #Молдова #Ісландія #Північна Македонія #Міст #Землетрус #Вітер #Бетон #Чорногорія #Проєктування #Стандартизація #Велика Британія #Логічно #Оскільки #Стебло #Ньютон (одиниця виміру) #Європейський комітет зі стандартизації #Британські стандарти #Балкани

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Міністерство освіти і науки України підтримує рішення Європейського Союзу про повне припинення доступу Росії до програми Erasmus+ з 2027 року.
Учні та студенти отримали президентські винагороди: які суми виплачують за досягнення на олімпіаді?
Абітурієнтам надають можливість повторного проходження НМТ: які нововведення можуть вплинути на систему оцінювання
Теги