Осіння прохолода не стає на заваді тренувальній активності на полігоні. Двоє чоловіків, одягнених у теплі куртки, пильно спостерігають за роботою наземного роботизованого комплексу, один з них тримає в руках пульт управління. Неподалік, на ґрунтовій трасі, що вкрита калюжами та брудом, важкий шестиколісний дрон успішно долає складну перешкоду з поваленими березами.
Так виглядає повсякденність першої в Україні Школи наземних роботизованих комплексів, заснованої Третьою окремою штурмовою бригадою. Сьогодні тут навчають нових фахівців у військовій сфері — операторів НРК (наземних роботизованих комплексів), професія яких ще два роки тому не була офіційно визнана у структурах Збройних Сил.
"Телеграф" відвідав це місце і на власні очі переконався, чому тут така велика черга.
"Все почалося приблизно два роки тому і розвивалося дуже динамічно," -- ділиться в інтерв'ю "Телеграфу" засновник Школи та командир взводу НРК 3-ї ОШБр Віктор Павлов, показуючи нам територію навчального центру. Він зазначає, що спочатку навчання відбувалося лише для власних підрозділів, але коли в бригаду почали прибувати представники інших військових частин та силових структур, стало очевидно, що необхідна окрема школа.
Сьогодні в цьому навчальному центрі отримують знання не лише солдати Збройних Сил України, а й співробітники Головного управління розвідки, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Вже понад 150 військовослужбовців успішно завершили курси підготовки з моменту впровадження повноцінної програми навчання кілька місяців тому.
Парадокс даної ситуації полягає в тому, що чимало курсантів починають навчання ще до того, як у їхніх підрозділах з'являється офіційна позиція оператора НРК. "Посади операторів НРК у Збройних силах лише формуються, тому необхідно залучити ще більше бажаючих", - підкреслює Павлов.
Бійці усвідомлено налаштовуються на майбутнє, усвідомлюючи, що зовсім скоро ця професія набуде актуальності, і вони зможуть без затримок розпочати виконання нових обов'язків.
Водночас із впровадженням нових позицій відбувається еволюція наземних роботизованих систем — інноваційного класу машин, які беруть на себе частину завдань, що раніше виконували люди.
Як повідомляв "Телеграф" раніше, наразі НРК виконує кілька важливих функцій: евакуація поранених під вогневим вогнем, постачання боєприпасів, проведення розвідувальних операцій, здійснення інженерних завдань та надання вогневої підтримки.
Навчальна програма побудована за принципом від простого до складного. Спочатку курсанти опановують базові навички керування на невеликому полігоні -- так званій "пісочниці", де тренують елементарні рухи: вперед-назад, вліво-вправо, подолання невеликих перешкод.
Потім настає черга теорії: будова дрона, принципи зв'язку, механіка, типи акумуляторів. Після теоретичної підготовки курсанти переходять до симуляторного класу, де відпрацьовують навички на тренажерах. Важливий етап -- практична робота в гаражі, де майбутні оператори власноруч лагодять дрони, міняють деталі, натягують гусениці, змазують підшипники.
Заключний етап - "варгеймінги" на всій території з виконанням справжніх завдань.
"Інструктор видає завдання, а учасники дистанційно керують дроном, не маючи можливості бачити його на власні очі," -- пояснює Павлов. Цей вид навчання максимально відтворює бойові умови.
Проте і це ще не все. Після завершення двотижневого курсу найбільш мотивовані можуть пройти місячне стажування безпосередньо в бойовому підрозділі бригади. Там вони бачать реальну роботу: як облаштована майстерня, що саме потребує ремонту, як готують комплекс до виходу на завдання, як організовується пункт управління та планується місія.
"Повернувшись до своїх підрозділів після такого стажування, люди приходять уже не просто навченими, а зарядженими й упевненими. Вони розуміють процес від А до Я", -- підкреслює командир.
Попит на навчання перевищує можливості школи. Середній час очікування для військового, який хоче потрапити на курс, становить близько семи місяців. "Наш головний виклик нині -- підготувати ще більше інструкторів, щоб пришвидшити навчальний процес", -- визнає Павлов.
Чому така черга? Це нова, перспективна й дуже затребувана спеціальність. Оператор може ефективно виконувати бойові завдання з мінімальним ризиком для власного життя -- працюючи з укриття або з безпечної відстані близько 40 кілометрів. При цьому його робота рятує життя інших військових.
Окрім цього, ця професія є не лише технічною, але й захоплюючою. Молоді люди обирають її, оскільки мають пристрасть до технологій, геймпадів та симуляцій. Виявляється, що саме ці навички стають вирішальними у сучасних бойових умовах.
Учебний заклад пропонує два різних формати навчання. Основний п'ятиденний курс здебільшого орієнтований на цивільних осіб, але також відкритий для військових. У той же час, розширений двотижневий курс є серйозною підготовкою для військових, що дозволяє їм займати посаду оператора НРК.
Цивільні теж активно цікавляться навчанням. Частина просто прагне нового досвіду, інші свідомо готуються вступити до лав ЗСУ саме на посаду оператора. "Були випадки, коли цивільні пройшли навчання, підписали контракт і стали операторами або навіть інструкторами", -- розповідає Павлов.
При цьому школа не займається примусовою мобілізацією. "Ми нікого не "бусифікуємо" тут", -- жартома запевняє командир.
Коли особа виявляє намір приєднатися до бригади, їй роз’яснюють усі етапи цього процесу, знайомлять із підрозділом та уточнюють, яку посаду вона займе. Вона отримує можливість спокійно підготуватися: завершити особисті справи та пройти медичний огляд. Лише після цього, коли настає відповідний момент, вона вирушає до навчального центру.
Однією з визначальних рис цієї школи є регулярне оновлення навчальних планів. По завершенню кожного курсу організовується AAR (аналіз дій після завершення) — процес, під час якого збираються відгуки учасників. Це дозволяє виявити, що викликало позитивні враження, а також що потребує покращення.
"Наш освітній контент є динамічним і завжди перебуває в русі," -- зазначає Павлов.
Щомісяця в навчальному закладі організовується спеціальний тиждень, коли команда займається оновленням навчальних ресурсів, ремонтом дронів, відвідує виробників, проводить тренінги для інструкторів та здійснює виїзди до бойових підрозділів для обміну досвідом. Усі ці заходи інтегруються в навчальні матеріали, щоб вони залишалися сучасними і відповідали актуальним вимогам.
Незважаючи на значущість цієї спеціальності, держава не надає військовим додаткову винагороду за навички оператора НРК. Замість цього запроваджена система електронних балів, які нараховуються за виконання завдань з роботизованими комплексами. Ці бали можна використовувати для отримання озброєння та техніки для підрозділу.
Молодь віком від 18 до 24 років має можливість пройти курс навчання, підписати контракт і отримати стандартний пакет мотиваційних переваг, який включає законодавчі норми для новобранців. Після завершення навчання їх інтегрують у підрозділи НРК, де зараз існує великий попит на таких спеціалістів.
Загалом школа НРК виконує подвійну функцію. "Це частина рекрутингу -- ми збираємо людей і готуємо їх для підрозділів. Одночасно школа виконує освітню функцію", -- пояснює Віктор Павлов.
Така модель виявилася ефективною. До навчання долучаються представники різних силових структур з різних регіонів України, але всіх об'єднує одне -- бажання опанувати технологію майбутнього.
Покидаючи шкільну територію, ми бачимо, як черговий робот успішно проходить навчальну трасу. Його оператор, можливо, незабаром зможе використати ці навички під час майбутніх завдань Збройних Сил України.
#Збройні сили України #Дрон #Національна гвардія України #Телеграф #Бригада #Екстрена евакуація #Командир підрозділу #Національна поліція України #Головне управління розвідки (Україна) #Акумуляторна батарея #Механіка #Курсант-офіцер #Оцінка розвідданих #Оператор #Тактична мета #Народна Республіка Кампучія #Вогнева підтримка #Взвод! #Імітаційна відеогра #Віктор Павлов #Гусенична стрічка #Бойовий комплект #Підшипник (механічний)
