Стикнення з правоохоронцями у Валево. 16 серпня 2025 року. Напередодні в цьому місті поліція здійснила жорсткі арешти протестуючих, а відео з насильством над затриманими стало каталізатором для посилення протестних акцій.
Під керівництвом президента Сербії Олександра Вучича його позиція опинилася під загрозою — спроби уряду приборкати протести, які тривають з кінця минулого року, лише сприяли їхньому загостренню.
У відповідь на затримання активістів та атаки "тітушок" протестуючі розгромлюють офіси правлячої партії. Тим часом, жорстокість сербських правоохоронців вперше привернула увагу Єврокомісії, хоча наразі реакція не була такою рішучою, як це можна було б очікувати.
Сутички протестувальників із силовиками тривають у Сербії вже шостий день. І наразі не помітно, що протести знижують оберти.
Чи зможе президент Вучич зберегти свою позицію в цій ситуації? Чи можуть виступи протестуючих призвести до розділення в лавах його команди?
На що може покластися Вучич у конфлікті з протестувальниками?
На початку року Александар Вучич пообіцяв вже влітку представити книгу власного авторства - підручник із боротьби з "кольоровими революціями". Останнє - російський термін, яким зазвичай називають усі масштабні ненасильницькі антивладні протести.
На момент написання цієї заяви, "кольорова революція" в Сербії вже відбувалася протягом кількох місяців.
У листопаді 2024 року в Новому Саді, що на півночі країни, обрушився бетонний навіс нещодавно відремонтованого залізничного вокзалу, що призвело до загибелі 16 людей. Ця катастрофа стала справжнім шоком для всього населення. Водночас вона стала символом того, що елітна корупція, яка процвітала за правління Вучича, має трагічні наслідки.
Фактично в один момент стартували масові акції протесту, основною вимогою яких стало неупереджене розслідування обставин трагедії в Новому Саді. З часом ці протести були підсилені великою студентською страйковою акцією.
На даний момент у Сербії більшість державних університетів і шкіл, а також багато приватних навчальних закладів, не функціонують.
На відміну від традиційних опозиційних протестів, нинішній виявився особливо небезпечним для сербської влади - протест не мав лідерів, з якими можна було б домовитися, а за необхідності - залякати або дискредитувати.
На початку Вучич робив кроки назустріч, сподіваючись, що це допоможе заспокоїти більшість протестувальників. Проте, замість цього, учасники акцій почали висувати свої політичні вимоги.
28 січня, реагуючи на напад озброєних прихильників партії влади на протестуючих студентів, у відставку подав прем'єр-міністр Мілош Вучевич (якого Вучич розглядав як свого наступника на президентській посаді).
Для того щоб запобігти новим компромісам, Вучич застосував всі доступні йому засоби. Почалися демонстрації підтримки діючої влади, а також акції студентів, які прагнуть відновити навчальний процес. Згодом вони організували свій "антимайдан" навпроти парламенту.
Усе це вселяло в президента Сербії впевненість, що найскладніший етап протестів позаду, і він зможе поступово відновити свій контроль над ситуацією.
Проте акції протесту, що проходили на честь свята Відовдан, яке займає важливе місце в історії Сербії, стали для Вучича справжнім викликом. Мітинг 28 червня продемонстрував, що рух протестувальників залишається численним, навіть навпаки, він набирає обертів. Окрім основних вимог, до них приєдналися також заклики про проведення дострокових парламентських виборів.
З'ясувалося, що спроби придушити протести шляхом їх виснаження не принесли успіху. Це спонукало сербське керівництво посилити застосування сили.
Вже з липня президент Сербії намагається вести діалог з протестувальниками виключно з позиції сили. Спершу він оголосив, що більше не має наміру звільняти затриманих протестувальників від відповідальності.
Одночасно Вучич демонстративно оголошує про помилування кількох нападників на протести. В тому числі підписав помилування Міліці Стоянович, яка у січні вчинила свідомий наїзд на учасницю протестів - за це їй загрожувало позбавлення волі від 10 років.
Одночасно активізувалися "тітушки". І це навіть призвело до міжнародного скандалу.
9 серпня в селі Бачкі-Петровац, яке населено етнічними словаками, відбувся напад агресивних прихильників чинної влади. Цей інцидент стався напередодні запланованої виставки, присвяченої актуальним антивладним протестам. Зокрема, нападники залишили загрозливі написи, такі як "Вбий словака".
Однак словацький прем'єр Роберт Фіцо не вбачає в цьому порушення прав національних меншин і висловив підтримку Вучичу в його опозиції до "майданізації світу", що спричинило значне обурення в Словаччині.
А вже 13 серпня протести у Сербії вийшли на новий рівень.
У Новому Саді в той день прихильники урядової партії вчинили напад на протестувальників, кидаючи в них піротехнічні засоби. Незабаром до сутички підключилася поліція, але арештувала лише тих, хто виступав проти влади.
За офіційними даними, за ніч проти 14 серпня постраждали 64 мирних громадян та п'ять працівників поліції.
Аналогічні сутички відбувалися і в інших містах, насамперед у столиці. Показовим стало й те, що в атаці на протестувальників взяв участь Андрей Вучич - молодший брат президента Сербії. Вучич-молодший, який зазвичай уникає публічності, прибув у табір прихильників влади під парламент, звідки лаявся та демонстрував непристойні жести в бік протестувальників.
Відповіддю на масові арешти стали напади на офіси керівної Сербської прогресивної партії, а також на офіси її союзників - соціалістів.
Замість того, щоб вирішувати ситуацію, поліція лише нарощує кількість затриманих. Найбільш резонансними стали події у Валеві, де в інтернет потрапили відеозаписи агресії проти протестувальників, серед яких були й неповнолітні, після їх арешту.
У відповідь міністр внутрішніх справ Івіца Дачич заявив, що у діях поліції "не було жодного натяку на жорстокість".
Проте, дії правоохоронців лише підсилюють спротив. Протести великого масштабу та зіткнення з поліцією продовжувалися впродовж наступних вечорів і ночей по всій території країни.
"Держава достатньо сильна. Сьогодні ввечері деякі люди думали, що можуть безкарно вбивати. Ми запобіжимо кожному їхньому бажанню призвести нас до громадянських конфліктів та поставити під загрозу безпеку та мир нашої країни. У Сербії не буде громадянської війни, але так само як не буде милосердя для бандитів та хуліганів", - заявив 14 серпня Александар Вучич, реагуючи на протести.
Згадка про громадянську війну - невипадкова.
На думку опозиційних сил у Сербії, недавні події чітко показали, що Вучич більше не має підтримки від лояльної більшості. У відповідь на це, він може вдатися до погроз громадянською війною, якщо протести не вщухнуть.
Наразі президент Сербії заявляє, що воліє утриматися від запровадження надзвичайного стану, однак готує "несподівані рішення" у відповідь на антиурядові протести.
"Вам може здатися, що за ці кілька днів, коли держава не функціонувала, ми потерпіли невдачу. Проте зараз ви станете свідками нашої рішучості відновити мир, стабільність і законність у нашій країні," - зазначив Вучич, звертаючись до протестувальників і порівнюючи їх із "фашистами та нацистами".
Постає питання: чи зможе урядова команда витримати такий тиск з боку суспільства?
Незважаючи на значні протести, жодного разу не спостерігалося ані розколу серед керівних еліт, ані зменшення підтримки з боку силових структур. Однак, слід зазначити, що раніше акції протесту не мали такої інтенсивності.
Одна з ключових складових влади Вучича - події всередині країни не викликають різкої критики з боку Заходу.
Сербську владу можуть критикувати або окремі країни ЄС, або депутати Європарламенту. Проте ця критика ніяк не впливає на фінансування з боку ЄС.
Щоправда, дехто має протилежну думку - так, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто вже заявив про нібито плани ЄС скинути уряди трьох країн: самої Угорщини, Сербії, а також Словаччини.
Вучич сам неодноразово висловлював думку, що антивладні протести знаходяться під контролем "окремих європейських посольств".
Однак насправді позиція Європейського Союзу є дуже вигідною для Вучича. І навіть поточне загострення ситуації не змогло це змінити.
"Інформація про акти насильства, що сталися під час недавніх протестів у Сербії, викликає серйозне занепокоєння. Рух до Європейського Союзу передбачає, що громадяни повинні мати можливість вільно виражати свої думки, а журналісти — без страху висвітлювати події. Таку думку висловила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос."
На даний момент це єдина відповідь Єврокомісії на актуальні події в Сербії!
"З моменту початку протестів студентів Європейський Союз зайняв позицію очікування", - зазначає в своїй статті для газети Danas сербський експерт у сфері зовнішньої політики Бошко Якшич. Він підкреслює, що коментар єврокомісарки Кос є прикладом традиційної бюрократичної дипломатії, що містить формулювання про значну стурбованість.
Секрет цієї підтримки в тому, що Вучич зумів переконати: лише він спроможний забезпечити стабільність у країні, і в разі його відставки до влади майже гарантовано прийдуть радикали, здатні розпочати нову війну, наприклад - за повернення Косова.
Окрім цього, президент Сербії вдалося привернути увагу провідних держав ЄС до економічних угод.
"Європейський Союз залишає без уваги ситуацію в Сербії, оскільки провідні держави ЄС готові миритися з режимом Вучича завдяки інтересам у сфері літію та придбанню винищувачів Rafale (йдеться про розробку літієвих родовищ для німецької промисловості та закупівлю літаків у Франції. - Ред.). Вучич також отримує підтримку від італійського прем'єра Джорджі Мелоні, тому його уряду не слід занадто переживати через можливий тиск з боку ЄС", - зазначає Бошко Якшич.
Наслідком такої позиції ЄС стало розчарування сербської молоді у євроінтеграції.
Зокрема, особливість сербських протестів полягає у повній відсутності прапорів ЄС.
Можливо, в Європейському Союзі враховують й інші міркування. Наприклад, є побоювання, що Сербія може повторити шлях Білорусі, де президент Александр Лукашенко, намагаючись захиститися від масових протестів 2020 року, звернувся за допомогою до Росії, внаслідок чого потрапив у повну залежність від Путіна.
Однак результат є ясним: мовчання Європейського Союзу не забезпечує Вучичу утримання влади. Без підтримки Заходу нинішні протести тривають вже дев'ять місяців і лише набирають обертів.
Однак, мовчання Європейського Союзу водночас забезпечує те, що конфлікт у Сербії затягнеться на тривалий період і, на жаль, буде супроводжуватися насильством.
#Росія #Франція #Університет #Студент #Нацизм #Нацистська Німеччина #Мітинг #Прем'єр-міністр #Володимир Путін #Президент (державна посада) #Західний світ #Італія #Поліція. #Арештуйте. #Білорусь #Європейський Союз #Парламент #Угорщина #Європейська інтеграція #Новий Сад #Словаччина #Корупція #Європейська комісія #Європейський парламент #Посольство #Страйк #Сербія #Александар Вучич #Словацька #Революція #Громадянська війна #Роберт Фіко #Класичний радикалізм #Косово #Сербська прогресивна партія #Громадянська війна в Росії #Івіца Дачич #Валево #Тітушки. #Історія Сербії #Бачки Петровац
