Реалістичний підхід до законодавчого визнання записів на блокчейні як законної основи.

Олексій Шевчук Голова Національної асоціації лобістів України, партнер, речник АО Barristers

Стаття окреслює поетапний євроінтегрований шлях визнання блокчейн-записів в Україні.

Реалістичний шлях для визнання блокчейн-записів як юридично значущих в Україні передбачає поступове впровадження гібридної моделі. Цей підхід об'єднує регуляторну адаптивність із узгодженням національного права з європейськими нормами, зокрема з вимогами регламенту MiCA.

Закон України "Про віртуальні активи" № 2074-IX, ухвалений у 2022 році, досі не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу України. Ключовим кроком уперед став законопроєкт № 10225-д, ухвалений у першому читанні у вересні 2025 року. Він пропонує нову редакцію закону -- "Про ринки віртуальних активів", запроваджує чітку модель оподаткування віртуальних активів з 1 січня 2026 року, а також передбачає точкові зміни до процесуального законодавства, зокрема до Кримінального процесуального кодексу України.

Передбачається, що ці нововведення сприятимуть визнанню записів у кваліфікованих системах розподілених реєстрів (DLT/блокчейн) як електронних доказів у кримінальних справах. Більш того, вони полегшать процедури арешту, блокування та спеціальної конфіскації віртуальних активів у справах, пов'язаних із шахрайством, відмиванням грошей або корупційними злочинами.

Покрокове здійснення правового визнання записів на блокчейні.

2025 -- запуск та розширення регуляторних sandbox: НБУ -- для fintech, Innovation Sandbox Мінцифри та Українського фонду стартапів -- для ШІ та блокчейн-рішень (до жовтня 2026 року з можливим продовженням). У пілотному режимі блокчейн-записи в обмежених сферах (токенізація майнових прав, об'єкти інтелектуальної власності, державні реєстри) отримують презумпцію достовірності під наглядом регулятора.

Паралельно -- внесення точкових змін до ЦПК, ГПК, КПК та КАС: доповнення переліку електронних доказів записами з кваліфікованих DLT-систем, а також закріплення норм щодо доступу до даних для цілей розслідування та конфіскації віртуальних активів.

У період з 2026 по 2028 роки, після набрання чинності комплексного законодавства (яке, за попередніми прогнозами, вступить в силу в кінці 2025 - на початку 2026 року), буде закріплено принцип достовірності кваліфікованих блокчейн-записів у всіх сферах. Це передбачає їх інтеграцію з платформою Diia як державним оракулом та поступове впровадження в цивільні, господарські та кримінальні правовідносини.

Цей підхід — від sandbox-презумпції до повного визнання — дозволяє уникнути радикальних змін у Цивільному кодексі України, забезпечуючи правову визначеність та узгодженість з кращими міжнародними практиками, такими як DLT Pilot Regime в ЄС і підходи, що застосовуються в штаті Вайомінг, США. За наявності політичної волі та завершення законодавчого процесу щодо законопроєкту № 10225-д, Україна має можливість стати регіональним лідером у правовому визнанні блокчейн-технологій уже до 2028 року.

Інтеграція з реєстрами шляхом реалізації пілотних проектів.

Ініціатива Blockchain Estate Registry (BER), розроблена NGO "Virtual Assets of Ukraine" у співпраці з парламентською групою Blockchain4Ukraine та Міністерством цифрової трансформації України, тестує перехід від традиційних реєстрів (зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) до блокчейн-систем. Записи в таких системах набувають юридичної сили після нотаріального посвідчення з використанням кваліфікованого електронного підпису (QES), сумісного з вимогами регламенту eIDAS ЄС. Пілотні проєкти вже охоплюють земельні та майнові права, з планами подальшого розширення у 2026-2027 роках.

Адвокація та консалтингові послуги

Міністерство цифрової трансформації України разом із Blockchain4Ukraine активно працює над впровадженням законодавчих ініціатив за допомогою механізмів громадських консультацій, проведення тендерів для операторів та реалізації моделей песочниці для віртуальних активів до жовтня 2026 року. Основною метою цих дій є досягнення повної інтеграції українського ринку віртуальних активів у європейський правовий простір до 2027 року.

Цей підхід виглядає цілком реалістично, враховуючи існуючий досвід впровадження цифрових державних послуг, зокрема платформи Diia. Однак для його успішної реалізації необхідно подолати певні податкові та регуляторні перешкоди. За умови стабільної політичної волі Україна має всі шанси стати регіональним лідером у сфері блокчейн-регулювання, забезпечуючи гармонію між інноваційними технологіями та правовою безпекою.

Сторони, які повинні бути включені в процес.

Для ефективного визнання блокчейн-записів юридично значущими в Україні ключовим є залучення багатосторонніх стейкхолдерів, які забезпечать баланс інтересів, дотримання міжнародних стандартів та практичну імплементацію. Це дозволить уникнути помилок, подібних до тих, що виникли в країнах із надмірним регулюванням, і прискорить інтеграцію з Diia та державними реєстрами.

Ключові учасники процесу складають:

* Державні установи: Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) та Міністерство юстиції -- відповідальні за координацію пілотних ініціатив; регуляторні органи, такі як Національний банк України (НБУ) з проєктом Regulatory Sandbox для фінансових технологій на основі блокчейну, а також Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) -- для нагляду за цифровими активами; законодавчі органи Верховної Ради (Комітет з цифрової трансформації) -- для внесення необхідних змін до законодавства, зокрема до законів № 2074-IX та № 10225-д.

* Бізнес-індустрія: нові підприємства, криптовалютні біржі та розробники (таких як NGO Virtual Assets of Ukraine); асоціації, подібні до Blockchain Association of Ukraine, які займаються експертизою та лобіюванням для усунення перешкод на шляху до інновацій; приватні реєстраційні оператори, які відповідають за тестування нових рішень.

* Судова система: Верховний Суд і спеціалізовані суди (антикорупційний, господарський) — для створення практики визнання доказів на основі блокчейну, зокрема у справах, що стосуються віртуальних активів або боротьби з відмиванням грошей (AML).

* Глобальні партнери: Європейський Союз – для узгодження з MiCA (планується завершити до 2027 року); GFIN (Національний банк України є учасником з 2019 року) – для співпраці в сфері фінансових технологій; FATF та ООН – для встановлення стандартів у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму; донорські організації, такі як Eurasia Foundation або UK Aid – для фінансування пілотних ініціатив, зокрема, BER.

Крім того, важливо залучати академічні інституції (такі як НАПрН України, КНУ та КПІ) до проведення наукових досліджень ризиків, зокрема, таких як 51% атаки. Також необхідно співпрацювати з громадським сектором, зокрема неурядовими організаціями на зразок Transparency International, для моніторингу антикорупційних аспектів та збору відгуків від користувачів і інвесторів.

Залучення за допомогою робочих груп, консультацій та меморандумів (як це реалізовано в проектах BER чи Diia.City) створить всебічний та інклюзивний підхід, здатний забезпечити завершення важливих законодавчих і регуляторних змін до 2028 року.

Як запобігти ризикам, пов'язаним із зловживанням надмірними регуляціями.

Збереження балансу між зменшенням ризиків зловживань і створенням умов для інновацій в регулюванні блокчейн-технологій та віртуальних активів можливе завдяки впровадженню адаптивних, ризико-орієнтованих стратегій. Ці стратегії сприяють захисту суспільних інтересів, не перешкоджаючи при цьому прогресу технологій.

Ризики, пов'язані з шахрайством, відмиванням коштів, фінансуванням тероризму чи втратою активів інвесторами, стримуються завдяки обов'язковому дотриманню стандартів AML/KYC, постійному моніторингу транзакцій відповідно до рекомендацій FATF для віртуальних активів, механізмам конфіскації та блокування активів у кримінальних провадженнях, а також використанню сучасних технологій для автоматизованого виявлення підозрілих операцій. Крім того, відбувається поступовий перехід до енергоефективних консенсус-механізмів, таких як Proof-of-Stake, що значно зменшує екологічний вплив технології.

Одночасно інноваційні процеси підтримуються принципом "однакова діяльність — однакові ризики — однакові регуляторні наслідки", який є основою регулювання MiCA в Європейському Союзі. Нормативні вимоги адаптуються до різних класів активів і сценаріїв їх використання — від стейблкоїнів та децентралізованих фінансів до токенізованих активів і NFT. Галузь має можливість самостійно розробляти та дотримуватися етичних кодексів і кращих практик, а також активно використовувати технології регуляторного комплаєнсу (RegTech), які забезпечують відповідність вимогам без зайвого адміністративного тягаря.

Основними інструментами такого балансу виступають регуляторні пісочниці, які дають змогу тестувати нові рішення під наглядом регулятора без повного регуляторного тиску на ранніх етапах, міжнародна координація в рамках IOSCO, FATF та GFIN для узгодження підходів і уникнення регуляторного арбітражу, а також регулярний перегляд нормативної бази з урахуванням нових технологічних ризиків і можливостей. Саме такий підхід, який демонструють ЄС (MiCA та DLT Pilot Regime), Україна (sandbox НБУ та Innovation Sandbox Мінцифри) та окремі юрисдикції, як Велика Британія чи Сінгапур, дозволяє забезпечувати високий рівень захисту без блокування розвитку технологій розподілених реєстрів.

Можливості для експериментальних правових систем

Можливості для експериментальних правових систем (regulatory sandbox) у сфері цифрової фіксації інтелектуальної власності (ІВ) в Україні є значним і вже реалізується на практиці.

У червні 2025 року Міністерство цифрової трансформації України спільно з Українським фондом стартапів ініціювало проект під назвою Innovation Sandbox. Це пілотна програма, що спрямована на підтримку стартапів, які працюють у галузі штучного інтелекту (ШІ) та блокчейн-технологій. Sandbox функціонуватиме як експериментальний майданчик до жовтня 2026 року, з можливістю продовження та перетворення на постійний інструмент. Учасники програми зможуть отримати безкоштовний аудит своїх продуктів, а також індивідуальні консультації й рекомендації в юридичних, бізнесових і технологічних питаннях.

Особливо важливим для інтелектуальної власності, програма передбачає всебічний аналіз цієї сфери, включаючи оцінку патентоспроможності, розробку стратегій захисту прав, реалізацію концепцій Privacy by Design та Privacy by Default. Крім того, вона пропонує рекомендації щодо управління IP-активами для виходу на міжнародні ринки. Це рішення ідеально підходить для тестування токенізації інтелектуальної власності, наприклад, через NFT, які забезпечують фіксацію прав на креативний контент, патенти, винаходи та цифрові активи, з державним контролем, але без повного регуляторного навантаження на початкових етапах.

Такий підхід аналогічний успішним пілотам BER (Blockchain Estate Registry) для нерухомості, де блокчейн-записи набувають юридичної сили після нотаріального посвідчення. У сфері ІВ sandbox дозволяє безпечно експериментувати з токенізацією у секторах охорони здоров'я, освіти, агросектору, оборони та цифрової економіки -- саме там, де інновації потребують надійної фіксації прав.

Це відповідає європейським стандартам (EU AI Act, MiCA) та сприяє формуванню майбутніх регуляцій на основі реальних кейсів, прискорюючи розвиток інновацій без компромісів із правовою безпекою. Якщо програма покаже ефективність, вона може стати основою для спеціалізованого sandbox саме для цифрової ІВ, перетворивши Україну на регіональний хаб для блокчейн-захисту інтелектуальних активів.