Депутати продовжують палко обговорювати питання надання відстрочок для студентів вищих навчальних закладів.
Верховна Рада України не змогла затвердити законопроєкт №13574, що пропонував внести зміни до правил відстрочки мобілізації для тих, хто прагне отримати освіту. Цю ініціативу було відхилено, а сам документ передали на повторне розгляд.
Цю інформацію озвучив український народний депутат Олексій Гончаренко.
Гончаренко наполягає на необхідності індивідуального підходу для порушників.
"Якщо в університетах існують проблеми і є ті, хто не навчається, то слід зайнятися цими питаннями та розібратися з тими, хто порушує правила. Не можна автоматично ставити всіх під один знаменник з порушниками," -- висловив свою думку він.
Варто зазначити, що, згідно з інформацією "Суспільного", подібну позицію займають й інші депутати. Саме тому було прийнято рішення направити документ на повторне обговорення.
На початковому етапі документ передбачав, що особи, які підлягають військовій службі, а також резервісти у віці від 18 до 25 років, мають можливість отримати відстрочку від мобілізації, якщо вони добровільно підпишуть контракт на рік під час воєнного стану. Цей статус захисту залишається в силі протягом 12 місяців після завершення служби. У цей період такі військовозобов'язані можуть бути знову призвані до армії тільки за їхньою власною згодою.
Оновлена версія документа перед другим читанням включила положення, які викликали дискусії серед депутатів. Зокрема, це стосується змін, що передбачають скасування права на відстрочку від мобілізації для чоловіків старше 25 років, які зараховуються до вищих та професійних навчальних закладів.
Іншими словами, законопроєкт тепер містить умову, за якою чоловіки, що почали навчання після досягнення 25-річного віку, не зможуть отримати відстрочку від мобілізації.
Таким чином, парламентарі прагнуть закрити прогалину, що дозволила деяким особам використовувати навчання як шлях для уникнення мобілізації.
Раніше ми зазначали, що первісно документ стосувався інших питань, а положення про відстрочку 25+ з'явилися згодом. Як пояснював "Телеграф", це стало можливим завдяки незвичайній "системі" українських законодавців.
Суть справи полягає в тому, що для боротьби з ухиленням від служби законодавці застосовували власну схему, що вже була випробувана на законопроєкті щодо обмеження повноважень НАБУ та САП. Цей підхід полягає в тому, що береться законопроєкт "про буряки", який приймається в першому читанні, а потім до нього додаються поправки "про футбольні м'ячі". Подібну тактику використовували й для урядового законопроєкту 13574, який у листопаді минулого року також був схвалений у першому читанні. Спочатку його застосування обмежувалося лише контрактниками ЗСУ у віці 18-25 років, яким пропонували річну відстрочку після закінчення контракту для відновлення. Проте в результаті внесення поправок до законопроєкту з'явилася тема освіти. Ідеться не лише про професійний рівень, який, за словами депутатів, є проблемним у контексті ухилення від мобілізації, а й про вищу освіту. Однак навколо питання відстрочок для студентів вищих навчальних закладів депутати все ще активно дискутують у комітетах.
Детальний огляд законопроєкту від "Телеграфа" доступний за цим посиланням.
Проте в підсумку голосування народні обранці не ухвалили рішення, яке б дозволило зберегти цю поправку в законодавстві. Внаслідок цього діючі правила щодо відстрочки для студентів залишаються незмінними.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, кого із чоловіків можуть мобілізувати з нового року.
#Університет #Студент #Вища освіта #Військова служба #Збройні сили України #Новий рік #Вищий навчальний заклад #Верховна Рада #Мобілізація #Телеграф #Олексій Гончаренко #Народний депутат України #Документ #Національне антикорупційне бюро України #Аеродром #Військовий стан #Спис #Спеціалізована прокуратура з питань боротьби з корупцією
