На п'ятому році масштабної війни жителі Києва продовжують адаптувати свої робочі графіки, навчання дітей та подорожі до міських служб, які працюють з перебоями. Dilo провело аналіз, де столиця стикається з труднощами в організації, що свідчать про реакцію громадян орендні ціни та соціологічні опитування, а також чому тимчасовий виїзд може затягнутися на невизначений термін.
Вода, зв'язок і школи: чому домашніх резервів киянам замало
Чим частіше атаки переривають повсякденне життя, тим важливіше, щоб у міжсесійні періоди люди мали можливість працювати, пересуватися містом і навчати дітей. Масштаб цього виклику підкреслюється даними Центру економічної стратегії: у вересні в Києві тривоги тривали загалом 85 годин. Це більше, ніж за весь 2025 рік. Внаслідок цього багато бізнесів вимушені призупиняти свою діяльність, а обмеження на пересування через мости ускладнюють переміщення між берегами. Тривоги скорочують доступний час для виконання справ, а транспортні обмеження додають додаткові труднощі в їх плануванні.
Після відбою повернутися до цих справ теж вдається не завжди: наслідки ударів можуть тривати довше за саму тривогу. Знеструмлення здатне зупинити подачу води, а перемикання обладнання на резервну лінію чи генератор потребує часу, пояснює заступник генерального директора Київводоканалу Сергій Горкуценко. Зарядна станція у квартирі допоможе увімкнути ноутбук, але воду в кран не поверне.
Для ефективної роботи ноутбука також недостатньо ресурсів. Домашній інтернет залежить від електроживлення обладнання провайдера, а мобільний зв'язок стає ненадійним резервом, коли одночасно його використовують тисячі абонентів. Базові станції піддаються перевантаженню, як зазначає Мінцифри. Тому, хоча перенести робочий процес додому можливо, забезпечноти собі стабільний робочий день виявляється значно складніше.
Для сімей з дітьми цей зв'язок також має велике значення для навчання. Коли через відсутність води або електрики школи змушені переходити на дистанційне навчання, батькам потрібно створювати вдома умови для роботи та навчання одночасно. Деякі сім'ї вже адаптувалися до такого формату: станом на 12 жовтня у столиці 144 тисячі учнів навчалися в класах, понад 66 тисяч - у змішаному режимі, а більше 22 тисяч - дистанційно, повідомила КМДА.
Орендні ставки знизилися на 5%: що це свідчить про міграційні тенденції мешканців Києва?
"Після того, як власники квартир покидають свої помешкання, вони спочатку залишають їх порожніми, потім переходять до здачі в оренду, а лише потім починають розглядати можливість продажу," - зазначила Людмила Кірюхіна, керівниця ЛУН Статистики.
Як зазначила вона, в Києві зросла кількість пропозицій оренди, а ціни за місяць знизилися на 5%, повернувшись до показників минулого року. У Івано-Франківську ситуація зовсім інша: з липня вартість оренди однокімнатної квартири зросла з 18 тисяч до 22,6 тисяч грн на місяць. Це поєднання зниження цін на житло в столиці та зростання вартості на заході країни Кірюхіна розглядає як можливий індикатор для переїздів.
Проте квартири в Києві продовжують швидко знаходити орендарів. У вересні медіанний строк перебування квартири на ринку оренди становив чотири дні, що, за словами експертки, характерно для активного сезону. Тобто зниження цін поки поєднується зі жвавим попитом. Оцінюючи ризик від'їзду, варто враховувати й тих, хто пов'язує майбутнє зі столицею: серед 21,6 тис. переселенців, опитаних у "Києві Цифровому", 44% планували тут залишитися. Результати КМДА оприлюднила 1 вересня.
Для цього попит на житло потрібно зіставляти із зайнятістю, відвідуваністю закладів, користуванням транспортом і податковими надходженнями, пояснює Ірина Шевченко, програмна менеджерка магістерської програми "Урбаністика та повоєнна відбудова" у KSE University.
Зимовий переїзд як альтернативна стратегія.
У вересневому опитуванні, проведеному компанією Gradus серед тисячі українців віком від 18 до 60 років, 40% респондентів заявили, що розглянули б можливість переїзду у разі значного погіршення умов життя взимку. Натомість 35% учасників залишилися б на місці.
Перспективи, висловлені респондентами з українських міст у випадку значного погіршення життєвих умов взимку. Gradus, вересень 2026 року. Інфографіка: Dilo.
Серед комунальних загроз, які турбували респондентів, найвищий рівень занепокоєння викликали тривалі перебої з електропостачанням (69%), нестача води (58%) та проблеми з опаленням (48%). Основною причиною можливого переїзду стала безпека, а також важливими факторами виявилися доступ до медичних послуг, освіти та надійність транспорту. Для Києва це означає, що рішення залишитися в місті залежить від здатності забезпечити безперервну роботу цих важливих комунальних послуг.
"У разі, якщо ці обставини залишаться незмінними, короткочасна відсутність може перейти в тривале проживання в більш безпечному регіоні", – підкреслила Ірина Шевченко.
На п’ятому році повномасштабної війни стійкість столиці України, Києва, в значній мірі залежить від ресурсів, які мають його жителі: генераторів, зарядних пристроїв, запасів води і можливості тимчасово змінити місце проживання. Однак, оцінювати цю стійкість варто не лише за тим, як кияни навчилися адаптуватися до кризових ситуацій, а й за тим, наскільки ефективно міська інфраструктура здатна забезпечувати безперервність роботи, навчання та надання основних послуг, навіть під час тривалих атак і відключень електроенергії.
#
