Провокаційний випадок з "Орєшніком": російська ракета підкреслила кризову ситуацію у Верховній Раді.

Чутки про можливий обстріл Верховної Ради виявилися багатошаровими, що ще раз підкреслює потребу в оновленні влади.

Нагадуємо, що після ракетної атаки, здійсненої російськими терористами 21 листопада по місту Дніпро, під час якої було використано балістичну ракету, яку Путін охрестив "Орєшніком", почали з'являтися чутки про можливий наступний удар, націлений на Верховну Раду.

Напередодні призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці амбасади відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту.

Які причини цього явища і які висновки можна з цього зробити?

Нардеп Тарас Батенко, представляючи депутатську групу "За майбутнє", першим оголосив, що засідання парламенту, заплановане на п'ятницю, 22 листопада, не відбудеться.

Як уже розповідала Gazeta.ua, ця партія створювалась - перейменовувалась - ліпилась із залишків, частково проросійських, різних утворень як "кишенькова" для олігарха Ігоря Коломойського.

ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ЦИМ: 50 нюансів олігарха Ігоря Коломойського: шлях від політичного діяча до учасника кримінальних розслідувань.

За словами Батенка, скасування роботи Верховної Ради було вимушеним кроком через загрозу обстрілу.

Практично миттєво на цю ситуацію відреагувала народна депутатка від партії "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.

"Нагадаю, що садочки, школи, магазини та лікарні продовжують працювати. У разі тривоги люди прямують до укриттів. Важко зрозуміти, чому було скасовано засідання Верховної Ради, де, до речі, планувалося розглянути питання зовнішньої політики. Це була чудова можливість обговорити, як разом із урядом протистояти агресії Путіна. Очевидно, що він є серійним маніяком, який готує нові удари по Україні. Ми в Києві вже 2,5 роки живемо під загрозою атак, а на Сході країни російські обстріли тривають вже 10 років. Проте лише у вівторок президент закликав всіх "працювати" на благо України. А тут, схоже, вже "попрацювали" і розійшлися", - зазначила Геращенко у своєму телеграм-каналі.

На висловлювання Тараса Батенка в коментарях відреагував військовий Дмитро Паустовський: "Нас також сповістили, що ворог, як завжди, планує обстріл з КАБів. Тому, мабуть, ми тимчасово скасуємо перебування на позиціях ВОП і РОП, і вирушимо до Львова для інтерв'ю. Все абсолютно чесно".

Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості.

Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що засідання було скасовано через отриману інформацію про можливі обстріли. Він зазначив, що це не є підтвердженням того, що обстріли відбудуться, а лише попередженням. Оскільки на п’ятницю не було заплановано нічого критично важливого, засідання вирішили перенести на наступний пленарний тиждень.

"Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", -- додав саркастично парламентар.

Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту.

"На жаль, те, що парламент скасував засідання через отримані депутатами повідомлення, вказує на слабкість 9-го скликання. Це свідчить про відсутність можливостей адекватно реагувати на існуючі виклики, а також про брак критичного мислення і багатьох інших важливих аспектів", - зазначив Магда.

Невдовзі після новин про скасування засідання Верховної Ради України активізувалися російські пропагандисти.

"Українська влада виявила занепокоєння через можливий ракетний обстріл урядового центру в Києві. Сьогодні, 22 листопада, діяльність основних державних установ була зупинена, включаючи офіс президента Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради також було скасовано через загрозу ракетного нападу," - повідомляють ворожі ЗМІ, однаково відтворюючи цю інформацію.

Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував.

"Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю, - зауважив політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є".

До речі, у той день Кабінет міністрів та офіс президента функціонували у звичному режимі, дотримуючись усіх необхідних заходів безпеки.

У коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети також працювали в той день як завжди.

Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України Володимир Зеленський, він висловив невдоволеня щодо скасування засідання парламенту.

Президент підкреслив, що дані про потенційні загрози з боку розвідки слід сприймати серйозно, а не ігнорувати, влаштовуючи собі відпочинок.

Дійсно, заява президента України виглядає трохи незвично, проте, безумовно, має сенс.

З одного боку Володимир Зеленський має рацію, бо напередодні він критикував західні посольства, які зачинилися, бо вони так створюють паніку. Тож чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду? Але з іншого боку - чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення?

Політолог Євген Магда висловив думку, що команда президента зробила політичну помилку, піддавшись звинуваченням з боку Ради.

На думку Магди, "запропонована командою Володимира Зеленського концепція продемонструвати свою силу та відвагу на фоні парламентаріїв, які виявили страх, є досить сумнівною. За п’ять років лише той, хто не бажає заглиблюватися у ситуацію, може не знати, що більшість депутатів у цьому парламенті є союзниками Зеленського, які, по суті, не впоралися з покладеними на них завданнями і злякалися загроз з боку Росії".

Багато експертів у галузі політичних наук дійшли висновку, що інформаційна активність, що оточує так званого "Орєшніка", має на меті спровокувати панічні настрої в Україні та підсилити аналогічні заяви.

"Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб'єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - вважає політолог Євген Магда.

Якщо подивитись з точки зору ймовірності удару та мету, що їх переслідують московити, то наявність діючого парламенту -- це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України.

Усе просто: без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина. Узагалі під питанням буде існування влади як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган, який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, чого неможливо зробити жодними указами й тому відсутність Ради має дуже вагоме значення.

Варто зазначити, що для формування кворуму Верховної Ради необхідно 300 депутатів. Значну частину парламентаріїв складають мажоритарники — їх налічується 100. Якщо виникає необхідність, їх не можна просто замінити за списком, оскільки для цього потрібні позачергові вибори в конкретному окрузі.

Проте, спостерігаючи за діяльністю Верховної Ради України та її ухваленими рішеннями, стає зрозуміло, що навіть без впливу Кремля парламент справляється з власними труднощами. Це стосується і ситуації на вулицях Грушевського, і на Банковій. Москві вигідна така неефективна українська влада, яка сама сприяє дестабілізації та зростанню незадоволення серед українців.