Прагнення до навчання або ж свідомо спланована тактика керівництва університету?
Чому раптом ці люди вирішили, що їм потрібно отримати другу вищу освіту і чому саме в стінах рідного вишу? Жага до знань?
Схоже на те, що цей масовий порив насправді не є їхньою ініціативою. Виглядає так, ніби хтось вирішив за них. Це нагадує розпорядження з ректорату, який, прагнучи врятувати навчальний заклад за рахунок державних коштів, намагається підвищити свій власний рейтинг.
Як усе це пов'язується?
Вищі навчальні заклади у 2024 році отримали від Кабміну унікальну можливість залучити якомога більше коштів за рахунок державних ваучерів на навчання від Служби зайнятості.
Державний ваучер на освіту — це безкоштовний сертифікат, який дозволяє отримати нову професію чи підвищити свою кваліфікацію за рахунок державних коштів. Основна мета цього інструменту — вирішити проблему нестачі кадрів та підтримати тих, хто втратив роботу, змінює професію або не має можливості фінансувати навчання самостійно, щоб вони могли знайти нову роботу через професійний розвиток.
Серед найбільш популярних спеціальностей сьогодні — професії, пов'язані з відновленням і розвитком таких галузей, як будівництво, енергетика, металургія, транспорт і медицина. Затребувані спеціалісти в сфері відновлювальної енергетики, електромонтажники, слюсарі-електромеханіки, кранівники, ремонтники будівельних машин, в’язальники кабельних джгутів, мотористи та фахівці з вогнетривкої обробки. Окрім того, економіка має значну потребу в ІТ-експертах, агрономах, працівниках соціальної сфери та педагогах.
В цілому, ваучер дозволяє навчатися за 155 різноманітними професіями та спеціальностями.
Державний сертифікат можуть отримати громадяни старше 45 років, які мають професійну або вищу освіту. До цієї категорії також належать ветерани та учасники бойових дій, які звертаються протягом трьох років після звільнення, внутрішньо переміщені особи працездатного віку, люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав травми внаслідок військових дій чи перебував у полоні.
Людина самостійно обирає професію, заклад та форму навчання в Україні. Ваучер нині покриває понад 33 тисячі гривень, які автоматично надходять до бюджету вишу. Тож університети зацікавлені у більшій кількості ваучерів, адже це зарплати їхніх викладачів. Проблема лише в тому, що охочих перекваліфікуватися за держкошти й відповідати вимогам не так багато.
Реальну картину з використанням ваучерів на навчання "ФАКТИ" з'ясували, звернувшись до директорки Полтавського обласного центру зайнятості Катерини Клавдієвої. Вона повідомила, що філії, відділи й управління області загалом надали 1347 ваучерів вартістю 34,7 млн грн в межах річного кошторису. В тому числі 248 для ВПО, 48 -- для учасників бойових дій, 129 -- особам з інвалідністю. Тобто загалом удвічі більше ваучерів -- 922 -- отримали інші категорії охочих здобувати знання за кошт держави. Дані про їхній соціальний статус у Центрі відсутні.
Цілком ймовірно, що ті, для кого держава виділяє значні фінансові ресурси, не бачать сенсу у перенавчанні. Це на руку більш спритним людям. Виглядає так, ніби кошти з державного бюджету витрачаються бездумно, тоді як їх можна було б використовувати для посилення оборонних позицій.
Власники ваучерів, які отримали зарахування до магістратури Полтавського університету, задовольняють лише два критерії: вік та рівень освіти.
Відповідно до інформації, наданої авторами статті, у попередньому році їм вдалося забезпечити бюджет установи на суму 547 840 гривень.
Цей крок справді вдалий, чи не так? Адже фахівців не потрібно спеціально навчати, адже вони вже давно здобули досвід і навчають інших. Після отримання диплома вони можуть стати викладачами в різних дисциплінах.
Декан ухвалив рішення змінити свою спеціалізацію на викладання зарубіжної літератури, професорка планує поліпшити свої знання з англійської мови, а завідувачка кафедри активно займається вивченням психології. Найбільш затребуваними серед викладачів вищих навчальних закладів, які отримують нові знання за рахунок держави, є спеціальності "Кризова психологія" та "Англійська філологія і переклад". Водночас деякі студенти-викладачі не відвідували заняття та не здавали роботи, що, за припущеннями "Полтавської хвилі", може вказувати на можливе використання ваучерів як способу додаткового фінансування університетів.
Проте у Полтавському підрозділі Бюро економічної безпеки офіційно заявили, що вони не будуть займатися розслідуванням цих махінацій, оскільки це надто дрібна для них справа. Їм цікаві зловживання, які завдають збитків не менш як на 3,2 мільйона гривень. Все, що менше -- в компетенції Нацполіції.
Ректорка вищого навчального закладу, на яку посилається видання, не вважає, що існують труднощі з використанням ваучерів співробітниками, і висловлює задоволення тим, що викладачі проходять навчання за різними освітніми програмами. Вона особисто займається вивченням англійської філології в Луганському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, який був переміщений до Полтавської області.
— Наші університети мають автономний статус, тому викладачі мають можливість навчатися в будь-якому закладі протягом усього свого життя, — зазначає вона. — Нам важливо постійно отримувати нові знання, підвищувати свою кваліфікацію та займатися саморозвитком. І ми, як викладачі, ухвалили рішення про необхідність навчання.
Ректорка зауважила, що тут не існує конфлікту інтересів:
-- Ми радилися з юристами. Вони говорять: "Все на законних підставах". Ми взагалі працюємо без порушень.
Журналісти вказують на наявність конфлікту інтересів у цій ситуації. Керівники факультетів і завідувачі кафедр стають студентами своїх власних структур, а їхні підлеглі виконують роль екзаменаторів. Навіть якщо всі процедури формально дотримуються, така схема може підірвати довіру до академічної чесності та забезпечення рівних можливостей для всіх абітурієнтів.
Доктор історичних наук Ігор Сердюк висловив думку, що сучасна освітня ситуація нагадує імітацію навчального процесу. На його переконання, для науковців і викладачів буде більш доцільно проходити тренінги або сертифікаційні програми, а не завершувати повний цикл магістратури. Якщо ж основна мета полягає у здобутті нових знань, то кілька спеціалізованих курсів можуть виявитися значно результативнішими, ніж повторне освоєння базових предметів.
У Міністерстві освіти вважають, що така практика є абсурдною і визнають, що активна участь викладачів університетів у вступній кампанії теоретично могла б вплинути на результати конкурсного відбору інших абітурієнтів та змінити порядок у рейтингових списках. Проте, як зазначають фахівці, довести наявність такого впливу вкрай складно. Міністерство не має необхідних інструментів для автоматичного моніторингу особистостей серед вступників.
Цілком ймовірно, що ректорат, активно запрошуючи своїх співробітників подавати заявки на магістерські програми, переслідував ще одну вигоду: підвищення рейтингу навчального закладу з метою збереження освітніх програм, які могли б втратити акредитацію через недостатню кількість студентів. Загалом, кількість абітурієнтів є важливим показником для вищих навчальних закладів, що суттєво впливає на їхні позиції як у національних, так і в міжнародних рейтингах. І ця мета була досягнута: університет зайняв перше місце в регіональному реєстрі конкурсних пропозицій.
У той же час, Міністерство освіти, усвідомлюючи, що цей рейтинг є ненадійним, не вживає ніяких заходів, а правоохоронні органи не помічають жодних порушень через невеликі розміри завданих збитків...
"ФАКТИ" безрезультатно намагалися отримати коментарі від працівників університету на умовах анонімності. Один із співрозмовників зазначив: "У медіа інформація подається, м'яко кажучи, вибірково і упереджено".
Проте в обговореннях публікації ті, хто в "темі", кажуть, що це типова практика для ВНЗ, повсюдний лайфхак, аби вижити, адже зарплати викладачів залежать від надходження коштів за навчання. Тому багато вишів "погнали" своїх співробітників на перенавчання у своїх же магістратурах.
Раніше "ФАКТИ" повідомляли, що студенти можуть отримати від держави грант на навчання в сумі до 25 тисяч гривень.
Тим часом Міносвіти змінює правила вступної кампанії. Стало відомо, що нового буде у 2026 році.
#Університет #Тарас Шевченко #Вища освіта #Львів #Уряд України #Державний бюджет #Вищий навчальний заклад #Знання #Бюджет #Полон #Українська гривня #Полтава #Англійська мова #Учасник бойових дій #Інвалідність #Психологія #Стратегія #Філологія #Луганський університет #Внутрішньо переміщені особи #Металургія #Полтавська область #Конфлікт інтересів #Соціальний статус #Магістерський ступінь #Енергетична галузь
