Розсіяність уваги та специфіка сприйняття, які часто ускладнюють повсякденність людей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), можуть виявитися потужним стимулом для розвитку творчого мислення.
Такого висновку досягла команда дослідників під керівництвом нейробіологині з Університету "Конструктор", доктора Радви Халіл. Результати їхнього дослідження, опубліковані в науковому журналі iScience, закликають переглянути усталене уявлення про цей стан як про виключно розлад або когнітивний дефіцит.
Згідно з даними, близько 8% дітей у світі страждають від СДУГ. Цей стан характеризується труднощами в самоконтролі та зосередженні на завданнях. Водночас, риси, властиві людям із цим синдромом, часто проявляються у талановитих новаторах і митцях, таких як Джастін Тімберлейк і Сімона Байлз. Дослідження вказують на те, що увага та креативність пов'язані з однаковими нейронними мережами. Коли когнітивні процеси використовуються в продуктивному напрямку, нейровідмінні шаблони можуть призвести до значних творчих відкриттів.
Доктор Халіл ілюструє цю характеристику, використовуючи образ прожектора. У той час як у більшості людей увага зосереджується на одному об'єкті через вузький і чіткий промінь, у людей із СДУГ мозок охоплює набагато більшу площу і сприймає більше інформації одночасно. Це розширене поле зору може створювати труднощі під час виконання рутинних завдань, проте воно також полегшує виявлення несподіваних зв'язків між ідеями, що сприяє творчому підходу.
Практична значущість даної роботи полягає в здатності використовувати мистецтво, музику, танці та інші форми творчості як немедикаментозні способи підтримки. Дослідники вважають, що участь у творчих активностях стимулює ті ж нейронні мережі, які відповідають за увагу, взаємодіючи з природним когнітивним стилем людини, а не суперечачи йому.
Проте вчені підкреслюють важливість проведення більш широких міждисциплінарних досліджень. Для успішного впровадження креативних методик у клінічну практику необхідна тісна взаємодія нейробіологів, арт-терапевтів та медичних фахівців. Це сприятиме точному визначенню ефективності таких підходів у майбутньому.
#
