Право на навчання та обов'язок обороняти країну: як досягти гармонії?

Українське законодавство гарантує кожному громадянину право на освіту.

Одночасно, в умовах масштабного військового конфлікту, спостерігається суперечність між реалізацією цього права та вимогами мобілізаційного законодавства.

Проблема відстрочок для студентів, особливо тих, хто старший за 25 років або отримує другу освіту, спричиняє багато дискусій, юридичних труднощів і судових розглядів.

Згідно із законодавством України, а саме Законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", певні категорії осіб мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується студентів професійних (професійно-технічних), фахових передвищих та вищих навчальних закладів, які навчаються на денній або дуальній формі та здобувають освіту на рівні, вищому за попередній, відповідно до вимог частини другої статті 10 Закону "Про освіту". До цієї категорії також належать докторанти та особи, які проходять навчання в інтернатурі, за умови, що вони вступили на навчання до досягнення 25-річного віку.

Додатком 5 до Постанови Кабінету Міністрів України визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

Для осіб, які отримують професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту, а також для докторантів, окрім самої заяви на отримання відстрочки, необхідно подати:

Для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури:

Формальне навчання без наміру здобути освіту.

Часто чоловіки старше 25 років вступають до вищих навчальних закладів або професійно-технічних навчальних закладів лише для того, щоб отримати документ про навчання, при цьому не відвідуючи заняття і ігноруючи навчальний процес. Міністр освіти Оксен Лісовий підкреслив, що такі вчинки ставлять під сумнів репутацію освітньої системи:

"Право на освіту не слід використовувати як виправдання для ухилення від служби", – наголосив Лісовий.

Під час зустрічі з ректорами Львівської області було піднято питання щодо моніторингу дотримання стандартів прийому студентів, щоб "право на освіту не перетворилося на інструмент для зловживань".

Міністр підкреслив, що право на освіту не повинно слугувати виправданням для ухилення від військової служби. Він акцентував увагу на тому, що керівники вищих навчальних закладів несуть відповідальність за студентів, які навчаються в їхніх установах, і подібні ситуації повинні бути виключені.

1. Освіта у вищих навчальних закладах (особливо для осіб старше 25 років) більше не є автоматичним способом уникнути призову. Міністр прямо закликає до відповідальності з боку навчальних закладів, а студенти цієї вікової категорії можуть зіткнутися з ризиком втрати захисту від мобілізації.

2. Система запобігання зловживанням: виключення фіктивних студентів, оновлення законодавства щодо умов вступу до аспірантури та магістратури.

3. Університетам на замітку: необхідність контролю та відповідальності – в іншому випадку можуть виникнути правопорушення та шкода репутації.

2. Відмова територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визнати право на відстрочку. Незважаючи на те, що подано всі необхідні документи, деякі ТЦК та СП відмовляють студентам у наданні відстрочки, вимагаючи додаткові папери або без пояснень визначаючи форму навчання як "не денною". Такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному порядку або через суд.

4. Відрахування студентів за ініціативою ТЦК. Існують численні випадки, коли після надання списків студентів до ТЦК вони підлягають відрахуванню, навіть без фактичних порушень навчальних норм. Це є явним порушенням права на освіту.

Конституція України (ст. 53) забезпечує право кожної особи на отримання освіти. Одночасно, відповідно до ст. 65 Конституції, громадяни зобов'язані захищати свою Батьківщину. У зв'язку з цим законодавець запровадив систему відстрочок, щоб знайти баланс між цими двома правами. Проте ця система потребує:

Перевірити, чи відповідає форма навчання вимогам. Надати документи до ТЦК та службового персоналу.

У випадку відмови:

1. Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив ТЦК вчиняти дії щодо мобілізації студента, вживши заходи забезпечення позову. 01 травня 2025 року по справі № ЗД/380/5/25 провадження № А/857/10267/25 Восьмий Апеляційний адміністративний суд виніс забезпечувальну міру, заборонивши ТЦК здійснювати мобілізаційні дії щодо студента, у якого було подано заяву на відстрочку від призову. Суд спирався на позицію Верховного Суду про незворотність мобілізації та тимчасово захистив права позивача.

Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив можливість отримання відстрочки без довідки з ЄДЕБО. У своєму рішенні від 13 травня 2025 року (справа № 160/233/25) суд визнали, що студент іноземного навчального закладу має право на відстрочку, якщо надає довідку з закордонного університету, що вважається достатньою.

3. Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку. 26 травня 2025 року (справа № 560/3893/25). Позивач домігся визнання бездіяльності ТЦК незаконною та зобов'язав через суд розглянути його заяву про відстрочку.

4. Суд скасував рішення комісії ТЦК про відмову в розгляді заяви про відстрочку студента іноземного вишу. У справі №380/3597/25 23 квітня 2025 року виніс Львівський окружний адміністративний суд.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до голови ТЦК з проханням про надання відстрочки відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку". Однак, комісія відмовила у задоволенні заяви, оскільки надана позивачем довідка не відповідала вимогам, визначеним у Порядку №560, та не була зареєстрована в державній електронній базі даних з питань освіти України.

Суд зазначив, що заклади освіти з інших країн, насправді, не мають можливості доступу до Єдиної державної електронної бази даних з питань освіти в Україні. Внаслідок цього, вони не можуть видати довідку про здобувача освіти у форматі, який визначений у додатку 9 до Порядку проведення призову №560.

За змістом додатку №9 до Порядку №560 довідка про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти має містити інформацію про поточне здобуття освіти (ПІБ, дата народження, стать, назва закладу освіти, ступінь/рівень освіти, форма здобуття освіти, код та назва спеціальності/професії, дата початку здобуття освіти, дата закінчення здобуття освіти, номер наказу про зарахування, дата наказу про зарахування, на підставі даних, що містяться в базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частинною 2 статті 10 Закону "Про освіту" - так/ні) та про документи про освіту.

З наданих позивачем документів до заяви випливає, що у ЄДЕБО немає довідки про здобувача освіти.

Водночас, позивач надав сертифікат (довідку) від Вищої школи Внутрішньої Безпеки у Лодзі, датований 2 вересня 2024 року, який складено польською мовою. У цьому документі міститься інформація про теперішнє навчання позивача, його дату народження, рівень освіти, форму навчання (денна), а також дату початку навчання — 1 жовтня 2024 року, і дату завершення — 30 вересня 2029 року. Вказані також реєстраційний номер наказу та дата оформлення запису. У розділі "на основі даних з ЄДЕБО" зазначено, що поточне навчання відповідає вимогам, визначеним частиною 2 статті 10 Закону "Про освіту", з відповіддю "так, не порушує". У секції "Інформація про документи про освіту" наведено: 1. Диплом бакалавра, серія, номер, Львівський торговельно-економічний університет, дата видачі. Ця довідка підписана проректором з міжнародних справ.

Суд зазначає, що зазначена довідка за своїм змістом і формою відповідає критеріям, визначеним у додатку 9 Порядку №560.

Проте, Комісія, що займається питаннями відстрочки для військовозобов’язаних, не провела оцінки інформації, викладеної в довідці. Єдиною причиною для її ігнорування було зазначено лише те, що форма документа не відповідає вимогам, визначеним у додатку 9 до Порядку №560.

На переконання суду, ця довідка (сертифікат) про здобувача освіти є тим документом, який в силу приписів пункту 62 Порядку №560 може підтвердити право позивача на відстрочку.

Також позивачем надано відповідачу довідку від 2.09.2024, видану Вищою школою внутрішньої безпеки у Лодзі, яка містить відомості про те, що позивач зарахований на період з 1.10.2024 по 31.09.2029 на навчання денної (стаціонарної) форми ІІ освітнього ступеня (магістратури) за напрямом "Психологія" у Вищій школі внутрішньої безпеки у Лодзі.

З вищезазначеного випливає, що позивач є студентом другого (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти (на денної формі навчання) відповідно до вимог частини 2 статті 10 Закону "Про освіту". Суду не були надані докази порушення зазначеного порядку здобуття вищої освіти.

Суд звертає увагу, що Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов'язкової умови для надання відповідної відстрочки. Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабміну №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

Крім того, суд зауважує, що реєстр суб'єктів освітньої діяльності не містить відомостей про заклади вищої та професійної освіти в Польщі, а тільки про ті, які розташовані в Україні.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про протиправність рішення Комісії з розгляду питань відстрочки, яким відмовлено позивачу. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Таким чином, суд визнав рішення комісії з питань надання відстрочки неправомірним і скасував його, зобов'язавши орган повторно розглянути заяву позивача про відстрочку.

Право на освіту є закріпленим у Конституції, і його не можна обмежувати безпідставно.

Проте воно не може слугувати штучним приводом для ухилення від зобов'язань.

Держава зобов'язана забезпечити захист добросовісних студентів і покарати осіб, які створюють підроблені "системи" навчання.