Коли батьки дають свободу своїм дітям та цінують їхню індивідуальність, то хлопці та дівчата виростають впевненими в собі та щасливими. Дорослим не обовʼязково дотримуватися усіх порад, які вони чують від фахівців, адже погляди можуть відрізнятися один від одного.
Всвіті зібрали правила виховання щасливих дітей від вчителів, які відкривали власні школи. Їхні системи спрямовані на побудову довірливих та міцних сімейних відносин, а також зростання хлопчиків та дівчат повноцінними особистостями.
Система навчання Монтессорі була розроблена Марією Монтессорі.
Марія Монтессорі була першою жінкою в Італії, яка здобула медичну освіту і займалася лікуванням дітей із захворюваннями. Її методи виховання здобули визнання в багатьох країнах світу. Зокрема, її неодноразово висували на Нобелівську премію.
На думку експертки, важливо спілкуватися з дітьми з повагою і ввічливістю. Вона підкреслює, що не слід дивитися на малюків зверху вниз, а краще з ними спілкуватися на одному рівні. Також фахівчиня радить облаштувати простір для хлопців і дівчаток так, щоб у них були стільці, столи та гачки для одягу відповідного зросту, що дозволить їм користуватися цими речами самостійно.
Крім того, відповідно до методики Монтессорі, не варто робити за дитину те, що вона може зробити сама. Коли ж батьки підтримують малюків та не забороняють їм висловлювати свої почуття, то вони зростають впевненими в собі. Також варто залучати хлопчиків та дівчат до допомоги із побутовими справами. Іграшки ж мають бути з натуральних матеріалів.
Реджіо-педагогіка, ідеї якої розробив Лоріс Малагуцці.
Згідно з думками засновника, діти з моменту народження можуть висловлюватися на 100 мовах: через малюнки, гру, пісні та інші форми творчості. Проте дорослі часто прагнуть приглушити більшість з цих виражень. Хлопчики і дівчата не повинні чути, що їхні думки є неправильними; натомість важливо запитати, чому вони так вважають, і розповісти їм про інші можливі погляди. Таким чином, вони зможуть зрозуміти, що існує безліч різних точок зору.
Перед тим як щось пояснити, батькам вато запитати у дитини, що вона вже про це знає. Адже, малюк втратить інтерес, якщо йому розповідати речі, які він вже знає. Водночас, задаючи більше питань, які потребують розгорнутої відповіді, хлопчики та дівчата будуть вчитися міркувати і висловлювати свої думки. Також потрібно давати можливість якомога частіше обирати.
Вальдорфська освіта, що була заснована Рудольфом Штайнером.
Вальдорфські школи мають на меті виростити впевнену в собі людину, прищепити до праці та відкрити творчі здібності. В таких закладах освіти не проводять контрольних та не ставлять оцінки.
Згідно з поглядами Штайнера, кожна дитина унікальна, тож потрібно бачити та приймати особливості кожної з них. Нудні параграфи підручників навчають менше, ніж цікаві та захоплюючі історії. Також школярам варто проводити більше часу на природі, аби вони вчилися спостерігати, бачити красу та жити у гармонії зі світом. Прості іграшки допомагають краще розвивати уяву, а щоденні ритуали допомагають відчувати себе в безпеці та вчать організованості.
Школа Саммерхілл була заснована Олександром Ніллом.
У цій навчальній установі учні мають можливість не відвідувати заняття протягом визначеного часу. Зазвичай, вони відпочивають близько трьох місяців, після чого повертаються до навчання. Окрім традиційних предметів, у цій школі також пропонують курси з фотошопу, ботаніки, магії та інших цікавих дисциплін.
Згідно з поглядами автора методики, якщо малюку часто говорять "ні", він починає говорити "ні" по життю. Важка дитина - це нещасна дитина, а батькам таких малюків потрібно відповісти на питання чи підтримували вони своїх синів та доньок та чи довіряли їм. Крім того, не учень має підходити для школи, а навпаки. До того ж, школярі потребують свободи, проте це не те ж саме, що вседозволеність. Водночас, потрібно вчити дітей нічого не боятися, а не залякувати їх страшними наслідками їхніх проступків.
Інструментальна педагогіка, заснована Джоном Дьюї.
Ця методика має на меті навчити дитину знаходити вихід з будь-якої ситуації та пристосовуватися до навколишнього середовища. Тому школярів варто навчити виконувати конкретні завдання, а не давати їм абстрактні знання з підручників. Відповідно до поглядів Дьюї, в учнів має бути більше практичних вправ, адже дії призводять до результатів. Крім того, не варто соромити дитину за невдачі, бо провали допомагають стати кращими. За його словами, всі великі наукові досягнення відбулися тому, що хтось не побоявся використовувати свою уяву.
Метод Селестена Френе
У 24 роки педагог заснував школу, де підтримував дітей, які мали труднощі в розвитку. Незважаючи на відсутність підручників і домашніх завдань, учні демонстрували вражаючі досягнення та розвивалися всебічно.
Згідно з його ідеями, якщо дітей змушувати робити навіть приємне заняття, воно може стати для них нестерпним. Коли ж школярів карають, то це принижує обох - того, хто карає, і того кого карають. Школярі, які навчилися раніше виконувати звичайні побутові справи, стають більш впевненішими та самодостатніми у майбутньому. Також, згідно з порадами Френе, з хлопцями та дівчатами варто вести переговори, а не забороняти. Таким чином, вони знатимуть, що їхній голос має значення.
Раніше OBOZ.UA ділився інформацією про дев'ять методів, які допоможуть подолати дитяче "не хочу".
#Учитель #Одяг #Школа #Італія #Підручник #Знання #Малюнок #Педагогіка #Марія Монтессорі #Іграшка #Рудольф Штайнер #Вальдорфська освіта #Джон Дьюї #Нобелівська премія #Співаючи #Ритуал
