Необхідність у miltech-інфраструктурі: чому без технологічних кластерів реалізація інновацій в Україні стає неможливою.

Автор: Время Коммуникаций

Ідеалізований образ Кремнієвої долини як епіцентру цивільних стартапів - це лише одна зі складових великої картини. Насправді, її розвиток значною мірою стало можливим завдяки державним оборонним контрактам. Замовлення від DARPA, дослідження для Пентагону, технологічні парки навколо MIT, Стенфорда та Caltech - усе це стало основою для технічної екосистеми США, з якої виникли мікросхеми, системи GPS, інтернет та безліч інших інновацій.

Як зазначає у своєму блозі DOU Day Picnic Ярослав Гришин, співзасновник компанії "Генерал Черешня", в Україні ситуація кардинально відрізняється. Війна стала потужним каталізатором для розвитку miltech-індустрії, але інституційна база для цього досі не сформована. Хоча в країні є фахівці, команди та попит з фронту, бракує ключової умови для розширення розробок — належної інфраструктури.

Досвід компанії "Генерал Черешня"

Компанія здійснила вражаючий перехід від концепції до бойового дрона всього за кілька місяців. Однак, цей процес міг би бути ще більш продуктивним, якби команда мала можливість працювати не в умовах, що нагадують тимчасовий штаб, а в повноцінному технопарку, оснащеному лабораторіями, випробувальними майданчиками та можливостями для швидкого створення прототипів.

На думку Гришина, miltech - це змагання інженерних шкіл, швидкості впровадження інновацій та якості ланцюгів постачання. Усі успішні розробки з'являються в середовищі постійного обміну ідеями, досвідом і технологіями. Саме таку екосистему можуть забезпечити технопарки.

Сьогодні Україна - це полігон у буквальному сенсі. Тут технології одразу потрапляють у реальні бойові умови. Західні союзники поступово визнають це й починають активніше інвестувати у вітчизняний miltech-сектор, передавати технології й досвід.

Як функціонує інфраструктура miltech на глобальному рівні?

У Сполучених Штатах, Ізраїлі та Південній Кореї, де ситуація з безпекою завжди залишається напруженою, оборонні технології стали важливим чинником економічного зростання та інновацій. У цих країнах існує державна підтримка технопарків, які забезпечують потреби як військових, так і цивільного сектора.

У Сполучених Штатах кампус Массачусетського технологічного інституту (MIT) тісно співпрацює з численними компаніями, які займаються науково-дослідними та дослідницькими роботами у безпосередній близькості до лабораторій. Технопарк Стенфорда став відправною точкою для таких великих компаній, як Google, HP і Cisco.

Протягом багатьох років Ізраїль витрачає до 30% свого валового внутрішнього продукту на оборону, одночасно розвиваючи економічні зони та технопарки, що сприяють створенню новаторських технологій.

Південна Корея, як і Україна, має ворожого сусіда. Сеул забезпечує власну армію майже повністю, зокрема безпілотними авіаційними та космічними комплексами. Для їх розробки створено спеціалізований центр при DAPA (Агентстві оборонних закупівель), який об'єднує 14 університетів і провідні компанії, зокрема Hanwha Aerospace.

У всіх наведених прикладах важливу роль відіграє активна участь держави: це проявляється через прямі інвестиції, контракти в сфері оборони, податкові преференції та стратегічне планування.

Що слід втілити в Україні?

Запуск технопарків слід почати з використання ресурсів існуючих університетів. Наприклад, компанія "Генерал Черешня" вже має партнерство з НаУКМА, підтримуючи розвиток бакалаврської програми "Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка" на факультеті інформатики.

Запровадити заохочення для компаній у сфері досліджень і розробок: забезпечити доступ до кредитів, надати субсидії на придбання обладнання, запровадити пільги для сертифікації продукції подвійного використання, а також впровадити податкові та митні преференції.

Інтегрувати державу як замовника: технопарки мають тісно співпрацювати з Міноборони, Мінекономіки, Мінцифри, Агенцією оборонних закупівель.

Інвестувати в людей: стипендії для студентів інженерних спеціальностей, залучення науковців із-за кордону, підтримка освіти. "Генерал Черешня", наприклад, повністю забезпечує стипендії для студентів профільної бакалаврської програми в НаУКМА.

Системне мислення: технопарк являє собою не лише архітектурну споруду, а й екосистему, в якій можуть гармонійно функціонувати лабораторії, стартапи, інвестори та виробничі потужності.

Заключення

Конфлікт - це не лише трагедія, а й момент, коли неможливо повернутися назад. Україна має можливість створити нову індустріальну модель: не відновлювати те, що було, а будувати щось принципово нове. Якщо ми прагнемо стати не лише споживачами технологій, а й їхніми розробниками, то необхідна інфраструктура є надзвичайно важливою, стверджує експерт.

"Сьогодні перед нами відкривається неповторна можливість сформувати нову промислову модель для України — не просто відновити старі структури, а збудувати щось абсолютно нове. Війна зробила нас більш технічно підготовленими, проте важливо, щоб ми також закріпили ці зміни на інституційному рівні", — зазначає експерт Ярослав Гришин.