ПортнОФФ

Заступник головного редактора УНІАН

Лінива середа травня. Ранкові години. Престижний район - передмістя Мадрида. У безпосередній близькості від однієї з найпрестижніших шкіл столиці Іспанії лунають постріли: група осіб відкрила вогонь по чоловіку, що сидів у Mercedes. За інформацією, наданою іспанськими ЗМІ з посиланням на свідків та правоохоронців, пролунало щонайменше п'ять пострілів. Три кулі вразили голову та тулуб жертви, а одна з них, як стверджують, потрапила в потилицю і виявилася фатальною…

Українці, які стикаються з безліччю викликів, пов'язаних з війною проти Росії, навряд чи звернули б увагу на цю історію, якби не особистість загиблого – Андрія Портнова. Це була дійсно видатна постать для України. Тому варто згадати його, навіть якщо словами розчарування та гніву.

В українську політику талановитого луганського юриста, який з кінця 90-х допомагав "правильним людям" проводити рейдерські захоплення майна, витягла Юлія Тимошенко. Спочатку Портнов очолював юридичний відділ фракційного штабу партії її імені, потрапивши в парламент, увійшов до комітету з питань правосуддя, згодом став заступником глави фракції БЮТ...

Його діяльність у парламенті полягала в тому, щоб, використовуючи механізми законодавства, знаходити та реалізовувати законодавчі лазівки для підтримки політичних амбіцій Тимошенко. Це призвело до спільних законопроєктів БЮТ та Партії регіонів, які підривали владу президента Ющенка. Крім того, він брав участь у розробці "газової угоди", укладеної Тимошенко з Путіним, що стала фактично газовою капітуляцією України з невигідними для нас умовами та цінами, яка дозволила російському "Газпрому" уникнути мільярдних претензій від європейських партнерів за ненадану поставку газу.

Проте на цьому негативний вплив діяльності Портнова не завершився.

Унікальність його фігури полягає в тому, що в українському політичному ландшафті ні до, ні після нього жодна інша особа не змогла так швидко, менш ніж за п’ять років, захопити всю країну та перетворити її на авторитарний режим.

Унікальність Портнова полягає в його майстерності в управлінні правовими нормами. Чесно кажучи, йому немає рівних у цій сфері.

Отже, кинувши Тимошенко після її поразки на президентських виборах-2010, Портнов пішов працювати на її візаві - Віктора Януковича. Причому, одразу на посаду заступника глави Адміністрації президента, а пізніше - радника (саме цей звив його кар'єри зараз згадують найбільше). А паралельно почалась робота над судовою реформою, наслідки якої українці відчувають досі. Мова і про формування лояльного суддівського корпусу, і про новий Кримінально-процесуальний кодекс, і про "закони 16 січня"...

Коли у 2014-му Портнов, слідом за своїм шефом Януковичем, виїхав у Росію й оселився у Підмосков'ї, здавалося, що більше в Україну йому шляху немає. Але не так сталося, як гадалося. В РФ, певно, було повно своїх "радників" і "реформаторів", тож Портнов з родиною знайшов прихисток у Австрії - у Відні. Але мости ні з РФ, ні з Україною, звісно, не спалив.

Після того, як Володимир Зеленський здобув перемогу на президентських виборах, Андрій Портнов повернувся в країну. Він відновив свою діяльність на кількох посадах через суди, які, за його словами, працюють на замовлення. Портнов також стверджував, що з 2014 року нікуди не виїжджав і залишався в Україні. Це може здаватися абсурдним, але Печерський районний суд у Києві не виявив жодних суперечностей у його заяві...

Перед початком масштабного вторгнення Росії Портнов активно підтримував зв'язки з високими чинами в Москві, отримуючи вказівки прямо з Кремля, а також заважаючи зусиллям, спрямованим на створення міжнародної підтримки для України. Що більше, він відкрито займався збором інформації про українських журналістів, активістів та політиків, готуючи їх до проходження через "фільтраційні табори".

Тож не дивно, що сьогодні десятки людей з цих списків радо відкоркують пляшку вина.

...Залученість до масових розстрілів активістів на Майдані в 2014-му році, погрози депутатам та генеральному прокурору, привласнення коштів кількох київських університетів і частини "чорної каси" Адміністрації Президента, зловживання владою, тиск на журналістів, державна зрада... Це лише частина розслідувань, що стосуються Андрія Портнова, але, як не дивно, вони не завершилися логічним результатом. Навпаки, будь-які спроби притягнути його до відповідальності успішно блокували "контрольовані" судді на всіх рівнях судової системи.

Але, зрештою, Портнов з’явиться перед судом, який неможливо підкупити.