Дніпрорудненська школа у Запорізькій області запровадила оцінювання учнів за групами та тепер надає консультації іншим закладам освіти. Найпершим кроком педагогів стало використання досвіду початкової ланки, після чого було створено робочу групу.
У розмові з виданням "Вчися" директорка школи Людмила Герасименко повідомила, що до складу робочої групи увійшли представники адміністрації та вчителі-експериментатори. Вони провели детальний аналіз вимог державних стандартів та навчальних програм, визначивши ключові аспекти для оцінювання, критерії, які слід використовувати, а також методи моніторингу прогресу учнів протягом семестру та процедуру перенесення підсумкових результатів у журнал. Модель, що була розроблена, пройшла апробацію протягом року і лише після цього була впроваджена в навчальний заклад.
За словами Герасименка, ще одним результативним методом для всебічної оцінки стали щоденники спостережень. Цей інструмент дав змогу фіксувати прогрес дитини та аналізувати її вміння, а в кінці семестру трансформувати ці спостереження в оцінки за різними категоріями результатів.
Звичайно, для вчителів важливо мати внутрішню мотивацію, щоб глибше розібратися в предметі. Я, як викладачка інтегрованого курсу літератури, зрозуміла з самого початку, що, наприклад, "Сприймання усної інформації" – це не просто традиційний формат одного уроку (де учні слухають і відповідають на питання), а більш складний процес, який передбачає аналіз групи результатів. Це означає, що я повинна спостерігати за усною комунікацією учнів протягом семестру чи року, щоб зрозуміти, як вони взаємодіють з текстом. Тому я зверталася до Державного стандарту та модельної програми, фіксуючи в щоденнику спостережень, за якими критеріями зможу оцінити усну взаємодію дітей з матеріалом, - ділиться своїм досвідом Герасименко.
За її словами, завдяки тому, що батьки, учні та вчителі вже мали досвід із новими методами оцінювання, у них не виникло труднощів із розумінням нововведень. Педагогиня зазначає, що не всі могли чітко зрозуміти та відрізнити аудіювання як самостійну форму роботи від аудіювання як окремої категорії результатів.
Заступниця директорки закладу освіти та шкільна викладачка географії й біології Жанна Разієвська зауважує, що масових змін в оцінюванні не відбувається, а вчителі мають побачити взаємозвʼязок, коли певна робота на уроці відповідає певній групі результатів. На думку освітянки, педагоги мають змінити завдання з акцентом на розвиток компетентностей та зрозуміти, якій саме групі результатів воно відповідатиме.
"Як філологу, мені важко уявити, як можна створити одну комплексну роботу, що охоплює всі чотири групи результатів, щоб встигнути оцінити її під час уроку та щоб учні змогли її виконати. Це для мене поки що складна задача - знайти якісні комплексні роботи для поточного та підсумкового оцінювання. Я б хотіла присісти і розглянути приклади таких розробок або навіть створити їх самостійно. Адже основна проблема полягає в розробці компетентнісних завдань, що можуть вимагати кілька годин підготовки до уроку," - зазначає Герасименко.
Вона зазначила, що запровадження нової системи оцінювання на даному етапі стане досить складним завданням. Потрібно буде ознайомитися з нормативними актами, зрозуміти критерії оцінювання, вивчити механізм оцінки за різними групами результатів, а також провести інформаційну роботу з батьками.
Крім того, директорка зауважує, що досі немає випускників університетів, які б готувалися за програмою підготовки вчителів НУШ, а частина освітян не прагне докладати зусиль та перебудовуватися, щоб працювати по-іншому. Герасименко підкреслює, що варто більше розповідати про реформу Нової української школи та ділитися історіями, які працюють за цією програмою.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що освітня омбудсменка висловила ідею надати педагогічній раді навчального закладу можливість обирати між новими та традиційними методами оцінювання учнів протягом наступних двох років.
#Університет #Учитель #Модель #Журнал #Біологія #Технічний стандарт #Слух #Мотивація #Компетентність #Академічний термін #Щоденник #Тестування
