У Парижі спалахнули барикади, створені з відходів, а в італійському Мілані молодь вступила в сутички з правоохоронцями. Акції протесту, у яких беруть участь молоді люди, проходять або тривають в інших європейських країнах.
Російський мислитель Олександр Дугін висловив свою думку щодо протестів в Європі, зазначивши, що чим більше безладу, тим вигідніше. Це піднімає питання: чи є Кремль ініціатором цього "вогню", чи він лише додає дрова до вогнища, яке вже запалили самі європейці?
Радіо Свобода підготувало огляд найбільш значних молодіжних протестів, що відбулися в Європі у 2026 році.
Середина жовтня 2026 року принесла новий спалах протестів на вулицях декількох європейських міст. Учні перекривають доступ до ліцеїв, студенти заповнюють площі, а в нічний час на вулицях з'являються маски, каміння та палаючі барикади.
Франція, Італія, Іспанія, Албанія, Бельгія та інші країни стикаються з різними проявами суспільного роздратування: від браку фінансування освіти й непомірної вартості житла до звинувачень влади в корупції та нездатності забезпечити гідне майбутнє.
На цьому тлі звучать твердження, що Росія активно намагається гібридно підживлювати, штучно роздмухувати заворушення через мережу ботів та медіа і радикалізувати вже наявне протестне середовище європейської молоді.
Хроніка виступів протесту
Німеччина. Рух "Шкільний страйк проти призову до армії" ("Schulstreik gegen Wehrpflicht") розпочався 5 грудня 2025 року. 5 березня тисячі учнів вийшли на вулиці міст. 8 травня акції протесту охопили майже 130 населених пунктів. 25 вересня більше 45 тисяч учнів залишили заняття після того, як Міністерство оборони почало викликати 18-річних на медичні огляди. Ці заходи були масовими, але в основному мирними, і були спрямовані проти закону, який поки що не запроваджує обов'язковий призов.
Франція стала ареною масових протестів, які розпочалися 17 вересня зі страйку вчителів у Кретеї, неподалік Парижа. Учні ліцеїв вийшли на вулиці, висловлюючи невдоволення переповненими класами, браком викладачів та незносною спекою в навчальних приміщеннях. 1 жовтня міністр внутрішніх справ оголосив про затримання 625 осіб за один день. За даними МВС, 6 жовтня в протестах взяли участь близько 256 тисяч людей, а 17 жовтня, за оцінками поліції, їх кількість зросла до 550 тисяч. Протести стали агресивними, супроводжуючись грабунками та підпалами будівель. Протягом вихідних було затримано понад 2400 учасників акцій.
Бельгія. З 1 жовтня в Льєжі розпочалися шкільні блокади. 9 жовтня у Брюсселі, під час загальнонаціонального страйку проти економічних заходів, виникли зіткнення. 17 жовтня ситуація повторилася, і міністр внутрішніх справ зазначив, що це вже не просто протест.
Італія. 16 жовтня учні пройшли маршами під гаслом "День без Мелоні" ("No Meloni Day"). Наступного дня у Мілані, Турині та Болоньї почалися заворушення. За словами очільниці уряду Джорджі Мелоні, постраждали майже 200 поліцейських, затримали 330 осіб. Уряд відправив до Мілану близько 500 військових і ухвалив суворіший указ про безпеку.
Іспанія. Тут рушієм протестів було житло, а не школа. Після резонансного виселення 87-річної жінки у Мадриді парламент 2 жовтня відхилив житлові декрети уряду. 3 жовтня на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Молодь була помітною, але рух не був суто студентським.
Албанія. Протестні акції проти уряду тривають з червня і були викликані курортним проєктом на узбережжі, що має зв'язок із зятем колишнього президента США Дональда Трампа. 13 жовтня студенти почали жбурляти цеглу в Міністерство освіти в Тирані, що призвело до ескалації насильства в ході демонстрацій.
Інші країни. В Ірландії 1,5 тисячі студентів вийшли на вулиці Дубліну проти вартості навчання. У Португалії протестують проти дорожнечі й браку житла.
Російський слід: заяви й докази
Висловлювання політиків. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що акції протесту серед ліцеїстів використовують ворожі наративи, пов'язані з Росією, Китаєм, Іраном та представниками MAGA. Міністр оборони Італії Гвідо Кросетто охарактеризував заворушення в Мілані як наслідок "гібридної війни", яка розгортається через платформи TikTok, YouTube та соціальні мережі. Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама також вказав на те, що причиною протестів у країні є "гібридна війна", при цьому він раніше звинувачував Росію та Іран у розповсюдженні дезінформації в інтернеті. Начальник албанської поліції додав, що серед затриманих виявилось лише кілька студентів, тоді як винуватці "походять як з Албанії, так і з-за кордону". У відповідь Москва спростувала ці звинувачення: речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що на вулиці вийшли лише громадяни Албанії.
Що повідомляють спецслужби та регуляторні органи. Як зазначає видання Kyiv Post, посилаючись на дані The Financial Times, регулятори Європейського Союзу проводять розслідування щодо можливого втручання з боку Росії, Ірану та Алжиру. Проросійські та ультраправі акаунти, які були активні під час попередніх кампаній, поширюють відеоматеріали з заворушеннями. Водночас, анонімний європейський розвідник зазначив, що було б занадто просто звинувачувати лише Росію. Згідно з інформацією з того ж джерела, "Європейська служба зовнішніх дій" вважає, що Франція є другою після України країною в континентальній Європі за кількістю державних інформаційних атак.
Що виявили аналітики. У звіті Групи з боротьби з дезінформацією від 18 жовтня зазначено, що не було виявлено доказів того, що закордонні держави ініціюють або контролюють протести; однак російські сили активно використовують цю ситуацію. Мережа "Матрьошка", як йдеться у звіті, за короткий проміжок часу створила близько 20 фальшивих новин, маскуючи їх під інформацію агентств AFP, DW та Le Monde, зокрема про нібито загибель 54 вчителів. Інша російська структура, відома як "Правда", опублікувала 21 матеріал, присвячений заворушенням 17 жовтня. Найбільше спотворень, за оцінками авторів, створили ультраправі інфлюенсери, які досягли приблизно вдесятеро більшої аудиторії. Натомість "Матрьошка" отримала значно менше уваги.
Що повідомляють у Брюсселі та Парижі. Європейська комісія вирішила не ініціювати формальне розслідування, незважаючи на прохання французького Arcom та італійського AGCOM (незалежні медійні та цифрові регулятори цих держав), через відсутність достатніх доказів. Президент Франції Емманюель Макрон зазначив, що немає жодних свідчень про зовнішнє втручання в самі події, проте після них спостерігалася іноземна маніпуляція інформацією. Журналісти Euronews акцентують увагу на контрасті з ситуацією цього літа: під час кризи з мігрантами в іспанській Сеуті були зафіксовані факти мобілізації людей через фальшиві новини.
Чи є для Росії вигідними подібні акції протесту?
У 2025 році Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, підкреслив, що російські спецслужби намагаються дестабілізувати Європу, аби змусити її зосередитися на власних проблемах і зменшити підтримку України.
6 жовтня видання The Washington Post повідомило, що президент Росії Володимир Путін сподівається на зниження європейської підтримки для Києва. У даний момент Європа зосереджена на студентських протестах, політичній нестабільності в Німеччині та паливній кризі. Уряди, які борються з внутрішніми викликами, мають обмежені ресурси для допомоги Україні.
Експерти зазначають, що Росія отримує вигоду від таких протестів з кількох причин. По-перше, вони формують образ "деградованої та хаотичної Європи", що слугує контраргументом до кремлівської пропаганди про "стабільність" та "традиційні цінності". По-друге, зростаюча соціальна напруга всередині ЄС ускладнює політичну згуртованість і може зменшити підтримку України, як фінансову, так і політичну. По-третє, використання протестів в рамках гібридної війни є економічно вигідним і відносно безпечним методом ведення інформаційної війни, оскільки не перетинає "червоні лінії" відкритого конфлікту.
Росії не варто розпалювати пожежу, адже достатньо лише підсилити вже існуючий вогонь. Як зазначила Марта Тернбулл з Hybrid CoE, суть сучасної гібридної війни полягає саме в цьому: "Тим, хто вдається до гібридних загроз, не потрібно влаштовувати протести для отримання вигоди. Однією з характерних рис сучасної інформаційної війни є експлуатація реальних соціальних і політичних напружень".
#
