Арсен Макарчук займає посаду керівника Державної служби статистики України.
На початку липня в Кракові відбулася конференція ICAS-X, яка раз на кілька років об’єднує провідних експертів у сфері аграрної статистики та продовольчої безпеки. Мені пощастило представляти Україну на цих важливих обговореннях. Найпоширенішим питанням, яке звучало від моїх колег, було: як Державна служба статистики здійснює облік сільського господарства в умовах війни?
Важко. Але ми підрахували - тож тепер можемо висловити свої думки міжнародній спільноті.
Як конфлікт впливає на аграрні показники
Аграрний сектор - опора української економіки: до повномасштабного вторгнення він формував близько 10% ВВП та понад 40% експортних надходжень. Війна завдала йому прямих збитків на 12,1 млрд доларів, а сукупні втрати оцінюються в 78 млрд доларів. Виробництво агропродукції у 2025 році було на 22,4% нижчим, ніж у 2021-му, а в чотирьох південно-східних областях - нижчим на 89%. Попри це, від початку вторгнення Україна поставила на світові ринки понад 250 млн тон аграрної продукції, з яких 195 млн тон - зернові та олійні. Тому наше сільське господарство - елемент глобальної продовольчої безпеки, і світ має знати, що з ним відбувається.
Очевидно, найболючіший удар війни відчула аграрна галузь сходу та півдня. Чотири регіони - Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська області - у 2021 році забезпечували 13,6% усього аграрного виробництва країни. У 2025-му - лише 1,9%.
Статистичні дані відображають не лише те, що можна побачити на полицях овочевого відділу супермаркетів. Херсонська область, яка до початку війни постачала 12,4% овочів України та третину всіх баштанних культур, тепер забезпечує менше 1% і 3% відповідно. Водночас, частка Дніпропетровської області у виробництві баштанних культур зросла з 7,4% до 16,5%, а Черкаської - з 2% до 9,2%. Також суттєво змінилася структура сільськогосподарських угідь: площі, відведені під сою, збільшилися в півтора рази, тоді як площі під ячменем зменшилися майже вдвічі. Виявлення та аналіз цих змін також є завданням державної статистики.
Але як виміряти те, до чого неможливо дістатися? Війна ускладнює обстеження і на підконтрольній території: мінування, бойові дії, прифронтові райони, де діяльність триває, а безпечний контакт із респондентом можливий не завжди. Тож ми дійшли принципового висновку: там, де немає контакту з респондентом, методи спостереження Землі не мають альтернативи. Супутниковий знімок у таких умовах може бути єдиним можливим джерелом інформації про те, що росте на полях.
Чому супутник не може функціонувати автономно?
Здавалося б, усе просто: супутник бачить кожне поле країни з орбіти - навіщо ще опитувати аграріїв? Держстат перевіряє цю гіпотезу з 2019 року. І ми в цьому дослідженні вивчаємо досвід кращих: робимо це разом зі Світовим банком, Інститутом космічних досліджень, Статистикою Польщі, Інвестиційним центром ФАО та ЄБРР, а також університетами Страсбурга і Меріленда. За цей час ми разом з партнерами порівняли з офіційними даними оцінки п'яти незалежних постачальників: одного - за п'ять років поспіль, трьох - за один і той самий рік, ще одного - за два роки.
Отримані результати виявляють суттєві розбіжності, причому найгірше те, що ці розбіжності не є стабільними. Багато з них можуть вразити. Наприклад, дані щодо цукрового буряка перевищували супутникові оцінки принаймні на 4%, а в окремі роки цей показник сягав навіть 69%. Що стосується ярого ячменю, то мінімальний розрив становив 29%, а максимальний – 2,9 рази. Водночас статистичні дані по пшениці виявилися на 19-40% нижчими за супутникові оцінки, а по ярому ріпаку – на 73-94%. Для кукурудзи ж відхилення варіювалося від -15% до +85%, причому напрямок розходжень змінювався з кожним роком.
Водночас, існує і позитивний аспект. Оцінки, отримані міжнародною дослідницькою командою, з якою ми співпрацювали за підтримки ФАО та ЄБРР, для більшості культур виявилися близькими до офіційних даних, залишаючись в межах допустимої похибки вибірки — що свідчить про природну точність будь-якого вибіркового дослідження. Таким чином, для великих агрокультури супутникові технології можуть забезпечувати достатню точність. Метод демонструє свою ефективність, але лише за умови належного статистичного контролю.
Є й обмеження, які неможливо подолати з орбіти. Українські домогосподарства виробляють 28% усієї аграрної продукції країни, вирощуючи багато різних культур на малих ділянках - і супутнику важко розрізнити, що саме росте на кожному городі: для цього потрібні знімки значно вищої роздільної здатності. Саме тому у травні 2026 року ми відновили обстеження сільськогосподарської діяльності населення - близько 23 тисяч домогосподарств у 20 регіонах. Там, де безсилий супутник, працюють фахівець із інтерв'ювання та статистик.
Звідси головний висновок, який ми привезли до Кракова: супутникові дані не замінюють офіційну статистику - вони роблять її повнішою, точнішою і стійкішою. Статистичні спостереження залишаються базою, а супутник - інструментом перевірки, уточнення й доповнення. І ми вже перейшли в цьому питанні від теорії до практики: нормативно закріпили можливість використовувати супутникові дані - затверджені зміни до методології визначають чітке правило, за яким офіційна цифра може бути скоригована, якщо супутникові оцінки перевищують статистичні дані на величину, більшу за похибку вибірки.
Інноваційна, цифрова та європейська.
Другий висновок стосується не лише супутників, а статистичної системи в цілому. Здатність ефективно працювати з адміністративними реєстрами або геопросторовими даними не виникає під час кризових ситуацій. Такі рішення формуються заздалегідь, і саме вони забезпечують безперервність збору даних у моменти, коли традиційні інструменти втрачають свою ефективність. Тому Державна служба статистики активно розвиває статистику як багатоджерельну систему, де обстеження, реєстраційні дані, супутникові зображення та інші цифрові джерела взаємодіють і підкріплюють одне одного.
Основою даної роботи є процес європейської інтеграції. Наша ціль полягає в тому, щоб до 2028 року адаптувати українську статистику до європейських норм, а наступним етапом буде вступ до європейської статистичної системи.
В аграрній статистиці це стало звичайною практикою: ми поступово реалізуємо вимоги європейського регламенту (SAIO). Протягом першої половини 2026 року ми вже надали Євростату 36 наборів даних, що стосуються сільського господарства, з яких 20 стосуються 2025 року. Ми також активно готуємося до участі в європейських програмах моніторингу земель, таких як LUCAS та Copernicus Land Monitoring Service, а також розробляємо перше інтегроване сільськогосподарське обстеження (IFS) згідно з європейськими стандартами. Це насправді стане першим кроком до проведення повноцінного сільськогосподарського перепису в історії незалежної України.
Відверто скажу про існуючі труднощі. Війна значно обмежила наші фінансові, технічні та кадрові ресурси, тому ми зможемо перейти від пілотних проєктів до широкомасштабного впровадження супутникових даних лише за підтримки міжнародних партнерів. Це не просто прохання про допомогу — це інвестиція в стійкість нашої статистичної системи, яка функціонує в найскладніших умовах Європи. Ми вже зараз активно спілкуємося з партнерами та однодумцями, щоб зміцнити нашу здатність краще розуміти великі виклики з відстані.
Український досвід привернув увагу міжнародної професійної спільноти не лише через особливі обставини війни. Навпаки, навіть у таких складних умовах ми продовжуємо експериментувати, перевіряти і впроваджувати в методологію рішення, здатні принести користь іншим.
Супутник спостерігає за полями, тоді як статистика охоплює всю країну.
#Університет #Європа #Черкаська область #Україна #Краків #Сільське господарство #Експорт #Beta vulgaris #Донецьк #Херсонська область #Європейський Союз #Валовий внутрішній продукт #Роздрібний магазин #Друга Польська Республіка #Гіпотеза #Дніпропетровська область #Економіка України #Hordeum #Земля #Природний супутник #Запорізька область #Луганськ #Державна служба статистики України #Страсбург #Світовий банк #Європейський банк реконструкції та розвитку #Статистика #Соя #Овочі #Продовольча та сільськогосподарська організація #Диня #Олійні культури
