Президент Володимир Зеленський ознайомив Верховну Раду з власним "планом стійкості" для України. Які думки висловлюють представники опозиції та фахівці з цього питання?
Ця осінь виявилася щедрою на нові ініціативи. Після оголошення "плану перемоги" президент України Володимир Зеленський у своєму щорічному зверненні до Верховної Ради, яке відбулося 19 листопада, представив ще один важливий документ – "план внутрішньої стійкості України".
"Стійкість України на фронті – від Куп'янська до Покровська, а далі до Запоріжжя – може створити важливі умови для справедливого завершення конфлікту. (...) У ключові моменти, які нас очікують у наступному році, необхідно зробити все можливе, щоб ніхто у світі не засумнівався в нашій державній стійкості", - зазначив Зеленський під час презентації "плану стійкості" у Верховній Раді. На нинішньому етапі війни вирішується, хто виявиться сильнішим – "ми нашого ворога або ворог нас", додав президент.
Представлений "план" містить десять ключових пунктів. На першому місці стоїть "єдність", яку, за словами президента Зеленського, необхідно підтримувати як всередині країни, так і на міжнародному рівні. У цьому контексті він зазначив, що основні принципи реформування України та важливі рішення для євроінтеграції будуть викладені в додатку до першого пункту. Також акцентується на "інформаційній консолідації" та неможливості проведення виборів під час війни. "Ніхто у світі не вимагав і не вимагає проведення виборів в Україні (...) Спочатку Україні потрібен справедливий мир, а вже потім українці зможуть реалізувати свої виборчі права", - підсумував президент.
Другий аспект - "фронт" - передбачає реформування методів управління в Збройних Силах України та введення посади військового омбудсмена для розв'язання армійських проблем. "Ми повинні поступово переходити до створення армії в основному через контрактну службу, а не мобілізацію", - зазначив Зеленський, підкресливши, що зменшення мобілізаційного віку не передбачається.
Третій аспект, що стосується "озброєння", передбачає створення і збільшення виробничих потужностей в цій сфері. У цьому році було випущено 2,5 мільйона пострілів для мінометів та артилерійських снарядів. Президент Зеленський запевнив, що наступного року Україна планує виготовити не менше 30 тисяч безпілотників дальнього радіусу дії. Крім того, він зазначив, що мета полягає в розробці трьох тисяч крилатих ракет і ракет-дронів. "Ми також завершили виробництво нових "Нептунів". Назва сама по собі вказує на їх призначення, і вже зафіксовані перші успішні ураження", - підкреслив Зеленський.
Інші шість аспектів включають: "фінанси", "енергетичний сектор", "захист", "спільноти", "людський потенціал", "культура", а також "політика героїв". У цих пунктах розглядаються, зокрема, питання підтримки українських підприємців і боротьби з тіньовою економікою, укріплення безпеки на державному кордоні України та оновлення стандартів укриттів, поліпшення податкових умов для районів, що знаходяться поблизу фронту, впровадження можливості множинного громадянства та усунення впливу Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), а також створення міністерства для об'єднання українців.
Обговорюючи тему "культури", президент анонсував ініціативу створення "культурного Рамштайну" та підтримку формування кафедр україністики в університетах за кордоном. Останній аспект його плану, відомий як "політика героїв", включає залучення військових ветеранів до державних посад, відкриття реабілітаційних відділень у медичних установах у кожному населеному пункті до 2025 року, а також забезпечення житлом для ветеранів.
Зеленський підкреслив, що "план стійкості" буде розроблений з активною участю представників громадянського суспільства, бізнесу, культурних діячів, журналістів та правозахисників. У повному обсязі цей план, разом із усіма супутніми матеріалами, буде представлений у грудні цього року.
Після презентації "плану стійкості" народні депутати встали, щоб аплодувати президентові. Проте опозиція згодом висловила неоднозначні думки щодо цього плану. "Я визнаю важливість десяти пунктів і акцентів, які були зроблені. Але виникає питання стосовно ресурсів. Ми намагаємось отримати допомогу від демократичного світу, але часто неосмиснено використовуємо наші власні можливості. Безкоштовні (з фінансуванням з кишень платників податків) сніданки у школах і виплати тисячі гривень кожному українцеві... Сумніваюсь, що це є правильні і обдумані рішення," - зазначив у Facebook депутат з опозиційної фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. Він також попередив, що якщо "план стійкості" не буде реалізований, це може призвести до розчарувань у суспільстві та зниження довіри до влади.
Петро Порошенко, п'ятий президент України та нинішній депутат від найбільшої опозиційної фракції "Європейська солідарність" у Верховній Раді, не виявив підстав для критики плану, проте висловив занепокоєння щодо відсутності конкретних дій для його втілення. "Це документ, що має конституційний характер. Його важко піддавати критиці, адже він містить все позитивне та заперечує все негативне. Розглядаючи Бюджет-2025, я з розчаруванням і подивом помітив, що уряд фактично виступив в опозицію до президента. Адже жодне з тих пропозицій, які ми почули від президента в залі, уряд не відобразив у своїх планах", - зазначив він у своїй записці на платформі X.
А от його колега по фракції нардеп Олексій Гончаренко був ще критичнішим. "Ми бачили стільки планів, що вже трошки втомлює. Працювати із системами та планами треба було раніше, це потрібно було робити два-три роки тому. А взагалі краще було б починати планувати, коли Зеленський прийшов до влади. Нинішній план - знову бла бла бла. Нічого конкретного і зрозумілого", - написав він у Telegram. При цьому нардеп окремо вказав на непотрібність міністерства об'єднання та зіронізвував над "культурним рамштайном". "Головне, що буде культурний Рамшатйн. Що це? Може буде Тілль Ліндеманн (лідер німецького гурту Рамштайн. - Ред.)?", - іронічно запитав Гончаренко під час транляції у Youtube.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що "план стійкості", представлений Зеленським, є відповіддю на критику та коментарі, висловлені в жовтні, під час презентації "плану перемоги" у Верховній Раді. "Цей план був розроблений як пропозиція для наших міжнародних партнерів. Однак виникла проблема: де ж план дій для суспільства, який би окреслював заходи для боротьби з ворогом на вітчизняному рівні? Влада адекватно відреагувала, оголосивши про намір підготувати такий план. Зеленський вже в кінці жовтня повідомив про це", - зазначив Фесенко в інтерв'ю DW.
"План стійкості", за словами політолога, варто розуміти як політичний і управлінський документ, а його мета - комунікація з суспільством. "Демонстрація суспільству того, що влада знає, що робити, як буде рухатись, і не збирається капітулювати перед ворогом", - каже він.
Одночасно Фесенко підкреслив, що план, безумовно, зазнає критики через відсутність спеціального розділу, присвяченого "боротьбі з корупцією". "Для більшості українців корупція є другою за важливістю проблемою після війни. Можливо, він з’явиться в додатках, але наразі цього не існує," - зазначив експерт.
Експерт з економіки, фінансів і податків Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський не має заперечень щодо запропонованих в плані ініціатив, проте вказує на один важливий момент. "Оцінюю план в цілому позитивно. Ідея зменшення регуляцій, більших інвестицій в оборонний сектор, підтримки українських виробників та економіки, а також необхідність страхування військових ризиків обговорюються вже давно", - зазначає він у бесіді з DW. Проте, за словами Несходовського, виникає питання реалізації цих заходів. "Наприклад, національний кешбек виглядає привабливо в плані PR, але насправді не сприяє підтримці українських виробників, оскільки споживчі вподобання людей залишаються незмінними", - підкреслює експерт.
Читайте також: "Національний кешбек": чи приносить він більше вигоди чи втрачених можливостей?
Несходовський підкреслює, що реалізація деяких економічних елементів плану може бути здійснена досить оперативно — всього за шість місяців. "Наприклад, можна внести зміни в механізм закупівель. Проте, питання детінізації економіки є набагато складнішим і вимагатиме значно більше часу. Це не проблема, яку можна вирішити, скажімо, за рік. Більшість заходів у плані спрямовані на довгострокові реформи, результати яких стануть помітними лише через два роки", — зазначає економіст.
#Україна #Президент України #Володимир Зеленський #Суспільство #Президент (державна посада) #Академічний відділ #Німеччина #Українці #Facebook #Збройні сили України #Українознавство #Верховна Рада #Оболонка (снаряд) #Мобілізація #Дрон #Уповноважений Верховної Ради України з прав людини #Крилата ракета #Політика #Народний депутат України #Економіка #Опозиція (політика) #Українська православна церква (Московський патріархат) #Запоріжжя #Правозахисники #Політолог #Європейська інтеграція #Deutsche Welle #Європейська Солідарність #Петро Порошенко
