Південь 2.0: як співпраця з державами Північної Європи та Балтії здатна трансформувати економічний ландшафт Європи.

Економічний потенціал Півдня України значно більший, ніж просто відновлення зруйнованого

Нещодавно відбулася зустріч Асоціації міст і громад, що розташовані поблизу фронту, з послами Північної Європи та Балтійського регіону, включаючи Данію, Швецію, Норвегію, Фінляндію, Ісландію, Литву, Латвію та Естонію. Основною темою обговорення стала підтримка регіонів України, що межують із фронтом, відновлення місцевих громад та розвиток партнерських відносин між нашими країнами.

Такі зустрічі важливі не лише тому, що на них мовиться про конкретні проєкти. Вони відкривають можливість говорити про значно ширші речі, ніж відновлення. Зокрема, і про те, якою може бути нова економічна архітектура Європи після війни та яку роль у ній може відіграти український Південь.

Сьогодні Україна фактично виступає як західний рубіж Європи. Дві третини наших кордонів відокремлюють Європейський Союз від авторитарних режимів Росії та Білорусі. Спільно з балтійськими державами, Польщею та Фінляндією ми фактично створюємо нову зону безпеки, свободи і демократії на європейському континенті.

Однак жодна система безпеки не може функціонувати виключно на основі військової потужності. Найперше, їй необхідна економічна підтримка.

Ось чому в останні роки спостерігається зростаючий інтерес до території, що простягається між Балтійським і Чорним морями. Саме в цьому регіоні Європи виникає нова стратегічна вісь, яка має значення не лише з точки зору безпеки, але й економічного розвитку.

У цій системі український Південь може відіграти ключову роль.

Чорне море на сьогоднішній день стало ключовим геоекономічним центром Європи. Управління логістичними процесами, портовою інфраструктурою, постачанням продуктів харчування та промисловими виробництвами в цій частині світу має прямий вплив на продовольчу безпеку усього континенту, енергетичні маршрути, торговельні шляхи та стабільність ланцюгів постачання.

Тому стійкість і розвиток Півдня України - це вже не лише українське питання. Це частина ширшої європейської економічної та безпекової архітектури.

Ця логіка стала основою для створення концепції "Південь 2.0", що є складовою частиною комплексної стратегії відновлення України після війни, розробленої Асоціацією міст і громад, розташованих поблизу фронту. Ця концепція виступає як ключовий економічний елемент цієї стратегії.

Йдеться про трансформацію південних регіонів України - Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Одеської областей - у нову економічну систему, інтегровану в європейські виробничі та логістичні ланцюги.

За даними міжнародної оцінки збитків і потреб у відновленні (RDNA5), потреби для відновлення зазначених чотирьох регіонів перевищують 129 мільярдів доларів. Це становить близько 20% від загальних потреб відбудови України.

Але питання не лише у відновленні зруйнованої інфраструктури. Питання в тому, щоб використати цей момент для створення нової економічної моделі розвитку.

Сьогодні український Південь має всі передумови для того, щоб стати одним із головних економічних драйверів відбудови країни. Головне - не прагнути відновити регіон до стану "як було", а кардинально змінити підходи та обрати конкретні стратегічні напрями його подальшого розвитку.

Першим з них є перехід від ресурсної економічної моделі.

Україна є одним із найбільших аграрних виробників світу, але потенціал регіону значно більший, ніж просто експорт зерна. Глибока переробка, харчова індустрія, аграрні кластери можуть створювати робочі місця й додану вартість безпосередньо в Україні.

Другий напрямок - це логістика. Ріки Дунай і Чорне море разом з морськими портами можуть стати ключовими елементами нового торгового коридору, що з'єднує Європу, Кавказ, Близький Схід і Азію. Для країн Європи це означає створення більш надійних і різноманітних ланцюгів постачання. А для України - це можливість отримати більше валютних надходжень, збільшити митні та податкові доходи, а також укріпити свої позиції на європейських ринках.

Третій аспект - сучасні індустріальні парки нового формату. Це не просто виділення земельних ділянок для промислових об'єктів. Йдеться про формування комплексних індустріальних екосистем, що включають розвинену інфраструктуру, автономні енергетичні системи та передові управлінські стандарти.

Четвертий напрям - miltech і технології подвійного призначення. Війна змусила Україну швидко розвивати оборонні технології. Сьогодні цей досвід може стати основою для створення високотехнологічної індустрії та інтеграції в європейський оборонний і технологічний простір. Запит з боку США про експорт української експертизи щодо протидії ударним дронам - лише перша ластівка світового запиту на досвід України в оборонній сфері.

П'ятий напрям - людський капітал. Південь має сильні технічні університети, талановитих та працелюбних людей. Наше завдання - створити умови, щоб молоді інженери та фахівці бачили своє майбутнє тут, в Україні, а попит на їхні знання та розробки зростав щороку.

Й окремо - енергетика. Південь має один із найбільших в Європі потенціалів розвитку сонячної та вітрової генерації. Це можливість створити регіон дешевої зеленої енергії, що стане основою для конкурентної індустрії з низьким вуглецевим слідом і дасть змогу Україні стати вагомим енергетичним гравцем на європейському ринку.

Навіть сьогодні, під час війни, ми вже бачимо приклади великих інвестицій у цю сферу. Один із них - Тилігульська вітрова електростанція, яка масштабується до 500 МВт із загальними інвестиціями близько 650 мільйонів євро.

Це сигнал про те, що економічний потенціал Півдня України є значно більшим, ніж просто відновлення зруйнованого.

Ось чому співпраця між державами Північної Європи, Балтії та українськими прикордонними регіонами має потенціал для розвитку, що перевищує просту підтримку в процесі відновлення.

Країни NB8 вже зараз слугують яскравим прикладом успішної економічної трансформації, прогресу в сфері зеленої енергетики, впровадження цифрових державних систем та потужного місцевого самоврядування.

Для південної частини України досвід і співпраця з цими країнами можуть відігравати ключову роль у створенні нової економічної моделі. У той же час, для бізнесу цих держав це відкриває шанс взяти участь у формуванні нового економічного середовища Європи в період його становлення.

Сьогодні наш регіон переживає момент, коли в його небі з'являються ракети та дрони. Проте вже завтра тут можуть виникнути нові торгові шляхи, промислові мережі та енергетичні коридори, що зв'яжуть нас з Європою.

І саме від того, які партнерства ми сформуємо сьогодні, залежить місце України на майбутній економічній карті Європи.