Перша українська освітня установа в Польщі: методи навчання українських дітей за межами батьківщини.

Автор Вікторія Осадча Президентка фундації "Незламна Україна", ідеологиня "Першої української школи" в Польщі, фахівчиня з навчання та розвитку, яка опікується освітою для біженців в Польщі

"Перша українська школа" для біженців з України в Польщі отримала визнання як найкраща в номінації "Подолання труднощів" на премії World's Best School Prizes 2024. У цьому конкурсі учасників з більш ніж 100 країн оцінюють у п'яти різних категоріях: співпраця з громадою, екологічні ініціативи, інноваційний підхід, підтримка здорового способу життя та здолання викликів.

Премію після пандемії Covid-19 2022 року започаткував Вікас Пота -- британський підприємець і громадський діяч у сфері освіти. Її мета -- привернути увагу урядів до шкіл, які продемонстрували передовий досвід, покращуючи освіту та життя учнів.

Досвід "Першої української школи" визнано унікальним і потрібним на світовому рівні. Проте її засновники не раз були на порозі закриття проєкту через брак підтримки від донорів та української влади, а також через нерозуміння польською стороною, як увести такі школи в правове поле.

Школа розпочала роботу у Варшаві, Кракові та Вроцлаві на шостий тиждень повномасштабного вторгнення, й відтоді в ній провчилося вже близько чотирьох тисяч дітей. Ця школа стала перехідною для учнів, які рятувалися із зони бойових дій, прифронтових територій, окупації й не готові були відразу йти до місцевих шкіл у Польщі -- або навіть не потрапили туди через відсутність місць.

У 2022 році тисячі українських учнів опинилися в Польщі, стикаючись із численними викликами в освіті, які досі не вирішені повною мірою. Серед цих проблем – нестача вільних місць у школах, мовні труднощі та випадки булінгу. Польська влада не була готова до такого стрімкого зростання навантаження на освітню систему, а вчителі не володіли необхідними знаннями та методиками для підтримки українських біженців. У той же час, українська освітня система була повністю зосереджена на вирішенні внутрішніх проблем.

У цих умовах, між двох шокованих систем освіти, ми за 1,5 місяця відкрили три школи, не маючи на старті ні педагогічного штату, ні матеріальної бази, ні доступу до муніципальних приміщень чи навіть підручників. Щоби залучати ресурси для навчання біженців, започаткували фундацію "Незламна Україна", якій вдалося достукатися до донорів UNICEF і Save the Children.

Команда змогла знайти й адаптувати нестандартні локації для закладів на 500 учнів кожен. Так, у Варшаві обладнали ділове крило в торговельному центрі, у Вроцлаві -- колишній офіс ІТ-компанії, й лише в Кракові школа розташована у будівлі, яка першочергово призначалася для навчального закладу. Все обладнання було зібрано в найкоротші терміни за допомогою небайдужих підприємців, благодійників, а частину закуплено й доставлено з України. Оренду, зарплати вчителів і навчальні матеріали 2022/23 навчального року фінансували донори. Прорахувавши вартість підручників (3,5 млн грн), фундація вирішила забезпечити учнів планшетами з електронними версіями книг.

Метою школи завжди було і залишається зменшення різниці в навчанні між дітьми з різним рівнем доступу до освіти в їхніх регіонах. Крім того, школа прагне забезпечити емоційну підтримку, допомогти зберегти культурну ідентичність у процесі інтеграції в польське суспільство, а також навчити необхідним навичкам володіння польською мовою.

Вже третій рік поспіль у трьох містах стабільно навчається близько 1,5 тисячі учнів, що свідчить про постійну потребу в освітніх послугах. Потік заявок до навчального закладу не припиняється. Деякі учні, змушені покинути Україну через нові руйнування, тепер шукають школу в Польщі, в той час як інші, отримавши негативний досвід у місцевих навчальних закладах, прагнуть знайти безпечне середовище для подолання освітніх втрат.

Так, міністерка національної освіти Польщі Йоанна Муха в жовтні підтвердила, що інтеграція українців у місцевих школах викликає хвилювання: "Я діагностую, що ситуація дуже складна. Дослідження, проведені неурядовими організаціями, також показують, що ця інтеграція нам не вдається. Звісно, є місця, де діти дуже добре інтегрувалися та добре почуваються у шкільному середовищі, але загалом у мене більше хвилювань, ніж причин для задоволення".

Польський уряд вживає заходів для спрощення доступу до освіти для учнів. Зокрема, українські школярі мають можливість відвідувати додаткові заняття з польської мови, було створено підготовчі відділення, а також введено вакансії для міжкультурних асистентів – українських фахівців, які володіють польською мовою і сприяють комунікації між учнями, вчителями, батьками та навчальними закладами. Проте ці ініціативи ще не реалізовані в повному обсязі. Наприклад, фінансування зарплат міжкультурних асистентів може бути затверджене лише з січня 2025 року, після ухвалення нового державного бюджету Польщі. Також спостерігається нестача викладачів, які могли б навчати польської як іноземної. Крім того, не вдалось реалізувати український компонент освіти, який мав би бути частиною навчальної програми для біженців, задля збереження зв'язку з їхньою рідною освітою.

За таких умов нового 2024/25 навчального року замість очікуваних польським урядом 80 тисяч українських школярів до польських шкіл перейшло 30 тисяч учнів. Влада розраховувала, що пов'язування соціальних виплат із вимогою відвідувати місцеву школу спонукає українців будь-що долучатися до польської системи освіти. Однак тепер, коли прогнози не справдилися, польський уряд шукає рішення, як залучити до навчання решту школярів.

Водночас польське міністерство не відзначає на офіційному рівні жодного прикладу перехідної школи, яка б функціонувала на місцях і підтримувала його цілі. Під час кризового 2022 року attitude до українських навчальних закладів було позитивним, проте нині їхнє існування залишається без уваги. Українські школи самостійно шукають способи інтеграції в польську освітню систему.

"Перша українська школа" уклала угоди про співпрацю з польськими навчальними закладами. Цей навчальний рік є пілотним, адже учні одночасно зараховані до української школи та підготовчого відділення польської школи-партнера. На цьому етапі немає вимоги проходити річне оцінювання, тому учні продовжують навчання за українською програмою, паралельно вивчаючи польську мову. У наступному навчальному році планується, що учні вже будуть зараховані до польського класу відповідно до їхнього навчального року. Це дозволить їм вивчати частину польських предметів, яких немає в українській програмі, і отримувати річні оцінки за обома освітніми системами.

Не адвокатує питання українських шкіл за кордоном і українська влада. Країна наразі не має розроблених нормативних документів щодо підтримки своїх закладів освіти за кордоном.

"Перша українська школа" в Польщі, як і інші українські школи за кордоном, потребує правового підґрунтя для роботи. Адже зараз більшість цих шкіл не може видавати учням українські документи про освіту або шукає вимушені рішення. Так, "Перша українська школа" в Польщі отримала українську ліцензію, щоб видавати документи учням, зареєструвавшись в Україні. Доводиться зараховувати учнів на дистанційну форму навчання. Школа не може отримати від українського уряду матеріально-фінансове забезпечення, навіть підручники та інші навчальні матеріали.

Завдяки підтримці донорів фундації "Незламна Україна" реалізуються різноманітні важливі проєкти, такі як програма працевлаштування українських учителів у Польщі та вечірні заняття з математики, мов та історії для учнів 8-11 класів. Проте основний проєкт, "Перша українська школа", стикається з труднощами у системному фінансуванні через гранти. Вже другий навчальний рік поспіль школа функціонує переважно за рахунок внесків батьків.

Засновник премії World's Best School Prizes у своєму привітанні сказав: "Я сподіваюся, що уряди спостерігають за прикладом вашої школи, відзначаючи досягнення освіти в подоланні найбільших викликів, із якими стикається наше суспільство". Чи втілиться це сподівання в реальність -- наразі відкрите питання.