Передача управління протезуванням до Міністерства охорони здоров'я може поставити під загрозу ефективність забезпечення військовослужбовців протезами.

В Україні протезування кінцівок реалізується в рамках державної програми, що знаходиться під контролем Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України. Для військовослужбовців передбачено фінансування, яке забезпечує доступ до найсучасніших протезів, що існують у світі. Додатково, відповідно до чинного законодавства, кожен захисник, який втратив кінцівку, має право на вибір компанії, яка надає послуги з протезування.

Ринок є відкритим, і не існує жодних обмежень щодо використання протезних компонентів від іноземних або вітчизняних виробників у складанні протезів (при цьому компоненти повинні відповідати стандартам Європейського Союзу).

Середній термін отримання протеза нижньої кінцівки на сьогодні становить близько двох місяців.

За даними, зібраними Protez Hub, понад 97% нових користувачів протезами y 2023-2024 pp в Україні отримали їх за державною програмою.

Попри досить ефективно функціонуючу систему та достатнє фінансування для захисників, Міністр соціальної політики, сімʼї та єдності вирішує передати протезування під управління Міністерства охорони здоровʼя, мотивуючи це тим, що в системі панує хаос і відсутній контроль.

Як же працює галузь, які існують проблеми і хто повинен їх вирішувати вже сьогодні?

Державне фінансування протезних виробів: хто несе витрати?

Протезування в Україні не є самостійною послугою з точки зору фінансування. Протези відносяться до категорії допоміжних засобів реабілітації (ISO 9999), до яких також належать колісні крісла, милиці, ходунки та інші аналогічні пристрої. Фінансування цих засобів здійснюється через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, згідно з постановами Кабінету міністрів України № 321 та № 518. Висновок про необхідність отримання допоміжного засобу реабілітації видається мультидисциплінарною командою фахівців закладу охорони здоров'я, де перебуває пацієнт. У випадку ампутації, протезування проводиться обраним пацієнтом постачальником послуг.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює фінансування шляхом прямого переказу коштів на рахунок постачальника послуг, спираючись на надану калькуляцію, акт приймання-передачі виробу та інші супутні документи.

Різка трансформація системи фінансування засобів реабілітації може викликати затримки у виплатах за продукцію, порушення в імпорті комплектуючих для протезів, а також можливу монополізацію ринку кількома фаворизованими компаніями.

Усе це вже траплялося – більше десяти років тому.

Оцінка труднощів, з якими стикаються військові, що проходять реабілітацію після ампутацій.

Однією з основних труднощів у процесі ефективного відновлення захисників, які зазнали втрати кінцівок, є недостатня ясність у реабілітаційному шляху.

6 березня 2025 року Міністерство охорони здоров'я України ухвалило Наказ 405, який містить список медичних установ, спеціально призначених для надання реабілітаційної допомоги військовим з ампутаціями. Цей наказ став результатом спільних зусиль, в яких значну роль відіграла команда Protez Hub. Основною метою даної ініціативи було вдосконалення процесу маршрутизації пацієнтів та забезпечення рівномірного розподілу навантаження між медичними закладами в різних регіонах країни.

Одним із основних аспектів формування переліку був географічний аспект маршруту пацієнта. Суть полягає в направленні пацієнтів до реабілітаційних установ, що знаходяться в безпосередній близькості до їхнього місця проживання. Цей підхід виходить з усвідомлення, що безперервність медичного обслуговування є ключовою для успішної реабілітації та інтеграції в суспільство. Обрання постачальника протезних послуг поблизу постійного місця проживання пацієнта може суттєво спростити комунікацію між фахівцями та оптимізувати процеси технічного обслуговування і ремонту — важливі елементи відновлення.

На жаль, питання географічної доступності все ще залишається поза увагою під час організації маршрутів для військовослужбовців. Існують навіть випадки неофіційних угод між окремими медичними установами та постачальниками протезних послуг, які не ставлять інтереси пацієнтів на перший план. Це викликає серйозні побоювання, адже такі практики не лише ускладнюють реабілітаційний процес, але й негативно позначаються на загальному самопочутті тих, хто віддав багато заради нашої країни.

Оскільки маршрутизацією займаються і надалі будуть займатися Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство оборони України, не варто сподіватися на значні покращення в процесах протезування після їх передачі під контроль МОЗ. Навпаки, це призведе до появи ще однієї великої відповідальності для Міністерства, що вимагатиме додаткових ресурсів для її виконання.

Які функції виконує Державна служба України з лікарських засобів?

Державна служба лікарських засобів, діяльність якої регулюється Міністерством охорони здоров'я, була заснована у 2014 році з метою:

а) контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я;

б) ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, гуртової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

Постачальники послуг у сфері протезування та ортезування надають військовим, які втратили кінцівки, медичні вироби та часто виступають в ролі імпортерів і дистриб'юторів компонентів для протезів.

Державна служба лікарських засобів зобов'язана здійснювати ретельний контроль за процесом протезування, включаючи те, хто, де і яким чином надає ці послуги. Однак, практика вказує на те, що ліцензування постачальників послуг з протезування і ортезування проводиться без належного нагляду. Відсутня перевірка представництв протезно-ортезних мереж, а також Держлікслужба не позбавляє ліцензій виробників навіть у випадках порушення норм виробництва та забезпечення протезами чи ортезами. Це призводить до значного погіршення якості протезно-ортезних виробів, які отримують як військовослужбовці, так і цивільні особи.

Окрім того, кадрове забезпечення все більшої кількості центрів протезування та ортезування залишає бажати кращого. Нові постачальники послуг, які інвестували значні кошти в модернізацію приміщень та придбання передового обладнання, не можуть забезпечити належну якість сервісу, оскільки їм бракує кваліфікованих та досвідчених спеціалістів. Вони набирають на роботу співробітників без відповідної освіти та досвіду, проводять швидке навчання і дозволяють їм працювати з пацієнтами.

В Європейському Союзі існує директива 2013/55/EU, що регулює професійні стандарти та функції, які можуть бути передані між фахівцями. Дозволяти доступ до пацієнтів особам з низькою кваліфікацією, які не мають відповідної освіти та досвіду, є абсолютно несумісним із цією директивою, що, в свою чергу, створює перешкоди для інтеграції України в ЄС.

У 2023 році команда Protez Hub започаткувала розробку професійного стандарту для спеціальності "Протезист-ортезист". Цей стандарт був затверджений Міністерством охорони здоров'я в 2024 році з метою визначення кваліфікованих фахівців, що мають необхідні знання та навички для роботи з пацієнтами. У вересні 2024 року також були впроваджені перші магістерські програми для підготовки протезистів-ортезистів.

Державна служба з лікарських засобів має забезпечити перевірку кадрів, які надають послуги з протезування і ортезування, а також контролювати, щоб тільки кваліфіковані фахівці з протезування та ортезування проводили оцінку стану пацієнтів, розробляли проекти та керували виготовленням медичних виробів. Техніка-протезист-ортезист може бути залучений лише для виконання технічних аспектів процесу.

Зрозуміло, що організація, яка підпорядковується Міністерству охорони здоров'я України, не в змозі ефективно забезпечувати контроль за якістю та безпекою продукції.

Можливо, доцільніше було б перенести ці функції до більш ефективної структури, такої як Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, що діє в межах Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, замість того, щоб передавати всі питання, пов’язані з протезуванням, до Міністерства охорони здоров'я України, яке вже перебуває під значним навантаженням і не зможе забезпечити своєчасне та якісне надання протезів.

Пацієнт має право самостійно обирати постачальника послуг з протезування та ортезування.

У ситуації, коли військовослужбовців направляють до медичних установ без врахування їхніх особистих потреб, географічних умов та інших суттєвих факторів, а також за відсутності контролю якості надання протезно-ортезних послуг з боку Державної служби лікарських засобів, відсутності критеріїв для призначення протезів або ортезів та без належної професійної відповідальності спеціалістів за виготовлені вироби, позбавлення захисників права вибору постачальника протезно-ортезних послуг є серйозним правопорушенням.

Практика створення центрів протезування-ортезування на базі закладів охорони здоровʼя не може бути ефективно та прозоро реалізована в Україні на сьогодні так як цей підхід призведе до величезної кількості проблем, вирішення яких впаде на плечі самого пацієнта та його родини.

Під егідою забезпечення комплексної реабілітації (де все в одному місці), пацієнти потраплятимуть до низькокваліфікованих виробників протезів, які здійснюватимуть протезування на базі лікарень не гарантуючи якість.

У цих умовах, володіючи лише формальним правом на вибір, пацієнти не зможуть чинити опір тиску з боку медичного закладу, оскільки перебувають у вразливому стані після травми.

Такі випадки вже мають місце.

Важливо зосередитися на вирішенні термінових питань, удосконалюючи механізми співпраці учасників мультидисциплінарної команди в рамках наявної системи функціонального розподілу в соціальній та медичній сферах. Необхідно перейти до цифровізації процесів обміну інформацією про пацієнтів між різними установами, поліпшити контроль за інфекціями та якість надання протезно-ортезних послуг, а також підвищити кваліфікацію спеціалістів, чітко окресливши їхні повноваження щодо роботи з пацієнтами.

Protez Hub вже тривалий час працює над системною трансформацією галузі протезування в Україні, яка має на меті вирішити реальні проблеми. Ми ініціювали створення переліку закладів для ефективнішої маршрутизації пацієнта з ампутацією, є лідерами у роботі над стандартом надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з ампутованими кінцівками. До нашого експертного комітету входять найкращі світові експерти галузі і ми регулярно організовуємо навчальні заходи для українських фахівців та підтримуємо програми магістра з протезування-ортезування у трьох університетах України.

Передача функцій забезпечення протезами з Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України до Міністерства охорони здоров'я України є непрактичною і може призвести до серйозних наслідків, насамперед для військовослужбовців, які зазнали ампутацій. Замість цього, важливо зосередитися на термінових питаннях, зокрема на покращенні маршрутизації та контролю якості послуг протезування серед усіх постачальників, незалежно від їхньої організаційно-правової форми.