Парадокс трудового ринку: чому безробітні стикаються з труднощами в пошуку роботи, а підприємства - з нестачею кадрів.

За даними Мінсоцполітики, кількість робочої сили скоротилася на 40% у порівнянні із довоєнними роками. Проблема посилюється відсутністю працюючої системи профорієнтації та різними очікуваннями роботодавців та працівників.

Досліджуючи актуальні спеціальності на ринку праці, можливості працевлаштування для мільйонів ветеранів та кількість осіб, що стикаються з професійним вигоранням, звертайтеся до детального аналізу від РБК-Україна. Інформацію на цю тему надають Контракти.UA.

Проблеми, що постають перед ринком праці на сьогодні, були предметом обговорення на конференції "Кадри вирішують: Нова архітектура економіки відновлення", організованій незалежним аналітичним центром We Build Ukraine.

На початку заходу керуючий директор Boston Consulting Group у Центральній та Східній Європі Ласло Юхаш нагадав про масштабне дослідження, проведене разом із центром We Build Ukraine, в результаті якого була розроблена комплексна Стратегія економічного відновлення України до 2040 року. Цей документ визначає 8 ключових секторів економіки та 4 основних драйвери економічного зростання. Одним із таких є робоча сила.

У своєму аналізі ринку праці в Україні Ласло Юхаш зазначив, що зменшення чисельності населення спостерігалося ще до початку масштабної агресії. Велика війна лише посилила цю проблему, адже значна кількість людей залишила країну, а багато хто приєднався до збройних сил для захисту. За даними дослідження Boston Consulting Group, найбільше виїжджали молоді люди працездатного віку, що ускладнило ситуацію з кадровим дефіцитом в Україні. Зниження чисельності населення спостерігається не лише в Україні, але й у інших країнах Центрально-Східної Європи, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Болгарія. Однак, попри те, що за останні роки показники продуктивності та заробітної плати в Україні зросли, наша країна все ще відстає від сусідів у цих аспектах.

Однією з позитивних характеристик українського ринку праці є високий рівень освіти, який здатен змагатися навіть з європейськими стандартами, включно з Німеччиною. "Ми маємо можливість використовувати цю основу для сприяння економічному зростанню. Це може стати ключовим чинником, що позитивно вплине на економічний розвиток у майбутньому," - зазначив представник Boston Consulting Group.

Підсумовуючи результати свого дослідження, Ласло Юхаш наголосив на необхідності реформування системи підготовки кадрів в Україні в короткостроковій перспективі. Це дозволить забезпечити людей такими компетенціями, які дійсно потрібні економіці. У довгостроковій перспективі важливо створити сучасні професійні навчальні центри та поступово наближати рівень зарплат до європейських стандартів. Під час конференції проректор з зовнішніх зв'язків та громадського служіння Українського католицького університету Дмитро Шеренговський та перший проректор "Дніпровської політехніки" Артем Павличенко обговорили питання створення навчальних центрів. Освітяни зазначили, що університети вже активно співпрацюють із бізнесом, щоб їхні програми відповідали реальним потребам ринку праці. Наприклад, у "Дніпровській політехніці" студенти отримують знання, необхідні для роботи на сучасних автоматизованих виробництвах, які використовуються у багатьох компаніях.

Глибше дослідження, що стосується рівня, структури та мотивацій безробітних осіб, було здійснено за підтримки швейцарської гуманітарної організації Helvetas Swiss Intercooperation у співпраці з урядовими структурами Чехії. Про результати дослідження розповіла Олена Колеснікова, голова галузевої ради Федерації металургів України. У опитуванні взяли участь 55 тисяч українських компаній з різних регіонів, що об'єднують 4,2 мільйони працівників, а також 69 тисяч безробітних осіб.

40% компаній-респондентів повідомили, що відчувають дефіцит кадрів. Він викликаний процесами мобілізації, недостатнім рівнем кваліфікації та завищеними очікуваннями з боку пошукачів. Дослідження встановило ще один вражаючий факт: лише 79% людей, які зареєструвалися у центрі зайнятості готові працювати. Інші люди, фактично, реєструються, щоб отримати виплати. Більшість людей не розглядають можливість свого професійного розвитку, лише 28% опитаних безробітних беруть це до уваги.

Дослідження показало, що в сучасному світі найбільшим попитом користуються робітничі професії, такі як водій, швачка, тракторист, слюсар та електрогазозварювальник.

Приклад спеціальності "швачка" вказує на серйозну проблему невідповідності між освітою та вимогами ринку праці. Олена Колеснікова зазначає, що в Україні чимало професійно-технічних навчальних закладів готують фахівців за спеціальністю "швачка". Проте, для того щоб заповнити півторарічну навчальну програму, вони часто включають в курс інші дисципліни, в результаті чого випускають людей з вищою кваліфікацією, наприклад, дизайнерів одягу. "Коли випускник отримує таку кваліфікацію, він вже не прагне працювати швачкою, адже має вищий професійний статус. Він шукає іншу роботу, а роботодавці, в свою чергу, потребують саме швачок, тому виникає дефіцит кадрів", – пояснила Колеснікова.

Дослідження показало, що основним критерієм для безробітних є рівень заробітної плати: 80% респондентів готові прийняти роботу за суму менш ніж 20 тисяч гривень на місяць. Незважаючи на те, що багато компаній пропонують зарплати, які перевищують ці очікування, проблема нестачі кадрів залишається актуальною.

Існують різні чинники, які істотно впливають на мотивацію кандидатів на посади. Наприклад, виявлено, що робочий графік є одним із ключових аспектів. Лише 56% опитаних готові працювати на повну ставку, тоді як 94% вакансій вимагають повної віддачі працівника.

Дослідження виявило ставлення безробітних до можливості здобуття нових знань для підвищення кваліфікації або пошуку роботи. Виявилося, що лише 23% респондентів готові до навчання. "30% взагалі не бажають змінювати свою професію, навіть усвідомлюючи, що вона більше не затребувана", - зазначила Олена Колеснікова, додавши, що 47% безробітних не впевнені, чи необхідна їм додаткова освіта.

"Ці результати є тривожними і свідчать про ставлення наших громадян до освіти та її цінності", - зазначила представниця Федерації металургів. Вона також підкреслила, що, на жаль, багато людей не розуміють, як освіта чи перекваліфікація можуть допомогти їм у вирішенні їхніх проблем. Система професійної орієнтації не виконує своєї ролі в демонстрації зв'язку між освітою та кар'єрним ростом.

Ключовим чинником для ефективного працевлаштування є переїзд до нового міста, де знаходяться офіси або виробничі потужності потенційних роботодавців. Дослідження показало, що найбільше охочих до такого рішення виявилось серед осіб з інвалідністю.

"Це стало справжньою несподіванкою: всі інші категорії виявилися менш активними. Серед тих, хто готовий діяти, найбільше людей з інвалідністю, а, як не парадоксально, внутрішньо переміщені особи не проявляють такої ж активності", - зазначила Олена Колеснікова.

У своєму виступі на початку конференції Олександр Кубраков, голова наглядової ради незалежного аналітичного центру We Build Ukraine, підкреслив, що наявність висококваліфікованих кадрів є ключовим чинником, який впливає на розвиток усіх секторів економіки.

"Ми втратили людей, частину територій та виробництв. Але водночас ми маємо можливість експортувати наші товари на нові ринки, міжнародні компанії після виходу з росії стали розглядати Україну для роботи. Все це потрібно було переосмислити і усвідомити, що зʼявились greenfield-галузі, куди інвестори можуть заходити "з нуля", - зауважив Кубраков.

Він підкреслив, що залучення інвестицій слід узгоджувати з вирішенням питань на ринку праці, аби новостворені компанії отримували мотивованих і кваліфікованих працівників.

Представники окремих секторів також порушили питання нестачі кадрів. Ігор Фоменко, голова підрозділу оборони Федерації роботодавців України, підкреслив, що оборонна промисловість, яка під час війни зазнала найбільшого зростання, стикається з серйозною нестачею працівників.

Однією з причин цього явища автор вважає моральний і психологічний тиск, якому піддаються особи, залучені до оборонно-промислового комплексу, адже саме вони стають об'єктами уваги супротивника.

"Учора стався обстріл, а вже завтра тобі потрібно виходити на роботу. Це складна ситуація, яку слід враховувати, залучаючи нових спеціалістів у сектор оборонно-промислового комплексу," - зазначив Фоменко, підкресливши, що на людей також сильно впливають високі вимоги щодо виконання державних замовлень.

Ще одним важливим чинником, що створює тиск на цю галузь, є швидка еволюція технологій. "Фактично, кожні 4-6 місяців відбувається зміна тактико-технічних характеристик окремих видів озброєння, і це також впливає на вимоги до спеціалістів, які працюють у цій сфері", - зазначив він. Дефіцит кадрів підтверджується тим, що різні підприємства оборонно-промислового комплексу активно конкурують за кваліфікованих та відповідальних працівників.

Нестача фахівців також представляє серйозну проблему для аграрно-промислового комплексу. Як зазначив Олег Хоменко, генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу, до початку війни дефіцит кадрів у сільському господарстві становив близько 10%, а наразі цей показник зріс до 30%. Головними причинами такої ситуації є те, що робота в аграрному секторі є важкою та малопрестижною, а також вимагає постійного проживання в сільських районах.

"Молодь не зацікавлена в традиційних формах працевлаштування; їх більше приваблює часткова зайнятість, гнучкий графік та триденний робочий тиждень. На жаль, в аграрному секторі ці умови не реалізуються", - зазначив Олег Хоменко. Він також підкреслив, що ще однією причиною, чому молоді люди не прагнуть переїжджати в сільську місцевість, є брак інфраструктури. Для вирішення проблеми нестачі робочої сили агрокомпанії впроваджують новітні технології, які зменшують потребу в людській праці.

В коментарі для РБК-Україна під час конференції Олена Колеснікова підкреслила важливість розвитку профорієнтації. Вона відзначила, що з початкових класів потрібно активно працювати з дітьми, щоб вони усвідомлювали зв'язок між обраною освітою та майбутньою кар'єрою. Необхідно створювати спеціальні програми профорієнтації, орієнтуючи їх на різні соціальні групи: для випускників шкіл, дорослих, людей старшого віку, а також для військовослужбовців.

"Якщо ми не пояснимо людям зв'язок між освітою та можливістю працевлаштування, то й надалі будемо стикатися з дисбалансом на ринку праці," - зазначила вона.

Також Федерація бере участь у підготовці до другого читання нової редакції закону "Про професійну освіту".

У зазначених навчальних установах планується створення наглядових рад, до складу яких увійдуть представники бізнесу та місцевих органів влади, що відповідатимуть за управління об'єктами комунальної власності. Це дозволить бізнесу безпосередньо впливати на освітні програми професійно-технічних закладів, які будуть формувати спеціальності, що реально користуються попитом на ринку праці.

За словами Колеснікової, дуже важливо змінити застарілі радянські вимоги до стану здоров'я деяких професій. Вони вже не відповідають сучасним реаліям, оскільки відбулася значна автоматизація процесів, змінилося обладнання та рівень його безпеки. Складається ситуація, коли на підприємство приходять ветерани, які отримали ті чи інші травми, але можуть професійно та безпечно виконувати певну роботу і чисто по формальним причинам роботодавець змушений їм відмовити.

"Ми ініціювали бесіду з Міністерством у справах ветеранів для оновлення застарілих радянських методів у сфері працевлаштування, вимог до робочих місць, а також для деякого спрощення цієї системи", - зазначила прес-секретар.

Пропонується також змінити термін "профтехучилище" на "коледж", а "учень" на "студент". Автори вважають, що такі зміни підвищать престижність цих навчальних закладів та їх вихованців.

На окремій сесії конференції обговорювалися питання працевлаштування ветеранів та ветеранок. Юлія Кірілова, заступниця міністра, зазначила, що наразі в Україні зареєстровано понад мільйон ветеранів. "1,3 мільйони з них – це активні громадяни, готові повернутися до роботи. Це фахівці з досвідом, які вже мають свої професійні навички. Нам необхідно створити такі умови, щоб не втратити ці цінні кадри," – підкреслила вона.

Для цього міністерство створило платформу під назвою "Кар'єра ветерана". На цьому ресурсі військові, які повернулися з бойових дій, можуть завантажити свої резюме, зазначити свої навички з цивільного життя, а також нові знання і вміння, які вони здобули під час служби. Крім того, міністерство впроваджує програми професійної адаптації для ветеранів, включаючи фінансування перекваліфікації та отримання нової освіти.

Юлія Кірілова акцентувала увагу на тому, що на сьогоднішній день найзначніша ініціатива полягає в спільних зусиллях Міністерства у справах ветеранів, Національного агентства кваліфікацій та Федерації роботодавців, спрямованих на розробку нової кваліфікації "Загартовані боєм". "Ми трансформуємо військовий досвід у цивільну сферу та адаптуємо професійні стандарти відповідно до цього", - зазначила заступниця міністра.

Сьогодні ветерани мають можливість підтвердити свої професійні навички, набуті в цивільному житті, у спеціалізованих кваліфікаційних центрах. Це значно полегшить їм процес пропозиції своїх послуг потенційним роботодавцям.

У Верховній Раді триває підготовка до обговорення можливості впровадження квот для працевлаштування ветеранів у державних установах та на підприємствах. "Ми розглядаємо кілька ініціатив щодо обов'язкового квотування для ветеранів, які бажають працювати, зокрема на державній службі. Наше прагнення полягає в тому, щоб встановити квоту не менше 10%. Також обговорюється можливість запровадження квоти на рівні 5% для приватного сектору," – зазначила голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Вона підкреслила, що пропозиція щодо введення квот наразі обговорюється, оскільки ще не сформульовано єдину точку зору серед різних зацікавлених сторін. Проте сама концепція квот знаходить підтримку в суспільстві.

"Ми прагнемо уникнути ситуації, коли ця квота залишиться лише формальністю, тому 24 липня в парламенті на базі комітету соціальної політики відбудуться масштабні слухання, присвячені цій темі. Я впевнена, що ми зможемо знайти ефективне рішення, яке буде корисним для ветеранів, яких ми повинні вшанувати з особливою увагою", - зазначила голова парламентського комітету.

Учасники конференції, організованої центром We Build Ukraine, представили бізнес-ініціативи на підтримку ветеранів. Дмитро Олійник, голова ради Федерації роботодавців України, підкреслив важливість постійного контакту з військовослужбовцями, які були мобілізовані, та необхідність надання їм підтримки протягом усього терміну служби.

Одна з найбільших в Україні компаній за кількістю ветеранів у колективі - це Група "Метінвест". За словами керівниці напрямку групи по зв'язкам з громадськістю Зої Гейнце, на сьогодні майже 11 тисяч співробітників компанії пройшли або проходять службу в силах оборони, близько однієї тисячі повернулися на виробництво. Група готова приймати на роботу ветеранів, в тому числі, які працювали в інших компаніях.

Підтримка військовослужбовців в "Метінвесті" розпочинається з моменту їх залучення до оборонних сил і охоплює як фізичні, так і психологічні аспекти. У разі отримання поранення компанія забезпечує необхідну допомогу для реабілітації військових, включаючи фінансування протезування та процес відновлення. За інформацією Зої Гейнце, у 2024 році на ці цілі було виділено 250 тисяч доларів, а в поточному році планується збільшити цю суму до 550 тисяч доларів.

Коли ветеран повертається з війни, він має можливість підтвердити свої професійні навички на новому місці роботи, що дозволяє заощадити значну кількість часу. У випадку, якщо він не може повернутися до свого колишнього місця праці, йому надається шанс пройти курс перекваліфікації, зокрема в корпоративному університеті "Метінвест Політехніка".

Зоя Гейнце зазначила, що компанія приділяє особливу увагу програмам, які навчають колектив як правильно співпрацювати з людиною, яка повернулася з війни на виробництво. "Тому, що не ветерани мають адаптуватися до суспільства, а суспільство має адаптуватися до ветеранів", - зауважила представниця Групи "Метінвест".

Найбільше навантаження від повномасштабної війни лягає на плечі військових, але й цивільні, які працюють у тилу, переживають постійний стрес. Це підтверджує дослідження, проведене компанією Gradus Research. "Чи має постійний стрес вплив на здоров'я? Так, і досить серйозний. Двоє з трьох чоловіків і троє з чотирьох жінок відчувають симптоми емоційного вигорання," - зазначила Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research.

За її словами, вигорання часто визначають як стан, коли немає бажання прокидатися вранці та виконувати звичні обов'язки. Це може бути спричинено труднощами на робочому місці та відчуттям невизначеності щодо майбутнього. Люди шукають підтримки у спілкуванні з рідними. Крім того, важливо, щоб керівники підкреслювали цінність своїх співробітників.

Згідно з результатами опитування, 40-50% респондентів розмірковують про можливість звільнення. Для того щоб зберегти співробітників і підтримувати їх продуктивність на високому рівні, найважливішим фактором залишається фінансова компенсація. Однак не менш значущими є позитивна атмосфера на роботі, можливості для кар'єрного розвитку, гнучкий робочий графік і надихаючі лідери.

"Однією з найочікуваніших ініціатив від компанії є можливість гнучкого вибору місця та часу роботи. Сучасні працівники звикли до віддаленого формату і хочуть зберегти цю можливість," - зазначила Євгенія Близнюк.

Новим викликом для ринку праці стає інтеграція технологій штучного інтелекту та автоматизація процесів. Як зазначив Юрій Антонюк, віце-президент та керівник компанії ЕРАМ в Центральній та Східній Європі, ці два елементи вже починають витісняти деякі професії.

"Необхідно замислитися над тим, як ми будемо взаємодіяти з людьми в умовах, коли штучний інтелект все активніше займатиме наші професійні обов’язки. Це питання стосується не лише цифрових секторів, таких як інформаційні технології, де вже спостерігаються масові скорочення в великих компаніях. Подібні зміни також торкаються фізичної сфери внаслідок розвитку автоматизації," - зазначив керівник компанії ЕРАМ.

На його думку, як бізнесу, так і державі слід забезпечити громадян можливістю адаптуватися до майбутніх змін. Необхідно розглянути питання перепідготовки працівників та навчити їх ефективно взаємодіяти зі штучним інтелектом. Вже за 3-5 років ситуація може зазнати суттєвих змін, і попит на численні професії може значно знизитися, тому підприємства та працівники повинні бути готові до цих викликів.

Водночас є низка позитивних тенденцій. Коментуючи проблему того, що багато українців виїхало за кордон, голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков навів приклад з його досвіду роботи в ІТ-галузі: у 2014 році багато ІТ-спеціалістів з Криму та сходу України так само виїжджали за кордон, але згодом повернулися до України.

"Виявилось, що протягом 2-4 років повернулася переважна більшість людей, наприклад в IT-секторі. Одна з причин - від переїзду не змінився рівень їх зарплат, але вартість життя в новій країні виявилася вищою", - пояснив Кубраков.

Ще один приклад - будівельна й металургійна галузі. Коли з боку держави почалася активна комунікація з бізнесом щодо необхідності збільшення середніх зарплат, відтік працівників скорочувався до 2022 року.

"Ми активно співпрацювали з представниками бізнесу, наполегливо закликаючи до суттєвого підвищення мінімальної заробітної плати в цій сфері. В результаті, у будівельному секторі зарплати зросли з 9 до 25 тисяч гривень, а в металургії — практично до тисячі євро. Це дійсно спрацювало: люди почали повертатися на ринок праці. Отже, забезпечивши безпеку та гідну оплату праці, ми отримуємо повернення людей. Це, в свою чергу, може призвести до зростання економіки," — підкреслив Кубраков.