Продовжуючи представлення спадщини Другого Ватиканського Собору, під час зустрічі з паломниками в останню середу жовтня Лев XIV приділив увагу тому, як конституція "Gaudium et spes" визначає стосунки між вірою та культурою.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Римская католическая церковь
Другий Ватиканський Собор не міг оминути увагою тему культури та її зв'язків із християнською вірою, присвятивши цьому питанню другий розділ другої частини душпастирської Конституції Gaudium et spes. Ця констатація стала початком роздумів, якими Папа Лев XIV поділився під час загальної аудієнції у середу, 28 жовтня 2026 року.
Наступник святого Петра підкреслив, що Католицька Церква завжди прагнула підтримувати проповідь Євангелія шляхом створення навчальних закладів різних рівнів для виховання особистості. Він зазначив, що середньовічні університети виникли "внутрішньо Церкви" і стали ключовим чинником у розвитку західної цивілізації. Одночасно прогрес у знаннях спонукає віруючих "відповідати за свою віру", а різноманітні культурні прояви розширюють горизонти розуміння, ставлячи питання про сенс життя та світу, "підготовлюючи таким чином до прийняття Євангелія Ісуса Христа".
Зв'язок між вірою та культурою
Як зазначив Святіший Отець, зв'язок між вірою та культурою має своє глибоке коріння в Таїнстві Втілення. "Якщо Боже Слово стало тілом і оселилося серед нас, то віра також є втіленою реальністю, тісно пов'язаною з культурою, в яку вона інтегрована", - зауважив Лев XIV, підкреслюючи, що віра має "перетворюватися на культуру", досягаючи людей у їхньому повсякденному середовищі. У цьому контексті він згадував слова святого Івана Павла II: "Віра, яка не стає культурою, є незавершеною, не повністю зрозумілою і не правдиво пережитою".
Папа пояснив, що віра може проявлятися у кожній культурі, оскільки вона не обмежується жодною з них, але формує їх зсередини за "образом" Ісуса Христа — через любов, служіння та визнання батьківства Бога. Завдяки цьому Церква здатна виявляти в культурах "усе добре, прекрасне та істинне", щоб донести євангельське послання. При цьому, будучи призначеною для всіх народів, вона "не пов'язана виключно з жодною расою чи нацією, жодним конкретним стилем життя або традиціями, як давніми, так і сучасними". Спілкування з різними культурними формами "збагачує як саму Церкву, так і різні культури", як зазначив Святіший Отець, посилаючись на 58-й пункт документу Gaudium et spes.
Права людини в сфері освіти та культурної участі
Перейшовши до соціального аспекту, Наступник святого Петра акцентував увагу на тому, що Церква відіграє важливу роль у розвитку культури, оскільки сама по собі є "благом" і "служінням людству в реалізації його призначення на цій землі". Згадуючи про 60-й пункт документа Собору, Лев XIV підкреслив необхідність для міжнародної спільноти забезпечити всім доступ до основних культурних цінностей та подолати проблему неписьменності. Він також відзначив вимогу Собору про те, що всім, хто має потенціал для вищих навчань, повинні бути створені умови для їх досягнення, а також наголосив на важливості визнання та підтримки належної участі жінок у культурному житті.
Далі Папа зупинився на потребі спрямовувати навчання до "певної єдності знання". Християни, за його словами, повинні першими докладати зусиль для втілення такої єдності, бо "незважаючи на те, що вони отримали з Одкровення відповіді на великі питання існування", це не звільняє їх від терпеливого інтелектуального та культурного вишколу, а "їхні людські та наукові знання мають йти пліч-о-пліч із змістом їхньої віри". Повторюючи за Отцями Собору, Лев XIV закликав богословів тісно співпрацювати з науковцями інших галузей, "об'єднуючи свої сили та думки", адже "богословське дослідження, шукаючи глибокого пізнання об'явленої істини, не повинно нехтувати контактом зі своїм часом".
Виявляти свою віру перед усім світом.
В останній частині катехизи Папа закликав вірян жити своєю вірою не в атмосфері опору чи агресії щодо світу та його культур, а, навпаки, прагнути "зрозуміти їхній спосіб мислення і почуття, що відображаються у культурі". "Створення зрілого і відповідального синтезу між вірою та культурою є не лише необхідною умовою для стійкості у християнському покликанні, але й важливою вимогою для свідчення віри світу та її переконливого донесення до інших", - підсумував Святіший Отець.
#
