Перша половина заключного дня Апостольської подорожі Папи Лева XIV у Францію завершилася зустріччю на тему "До коріння Європи заради миру та єдності", що відбулася в конгрес-центрі Роберта Шумана а Меці. У своїй промові Святіший Отець наголосив, що християнський спадок є живим джерелом європейської цивілізації, закликав відродити пошану до міжнародного права й "даного слова", а також застеріг від ілюзії переозброєння, закликавши молодь бути будівничими миру, родин та громад.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Святе місто Ватикан
"Замість того, щоб розглядати це виключно як релігійний аспект, згадка про борг європейської культури перед християнством відкриває шлях до глибшого розуміння того, наскільки важливою є відкритість до трансцендентного для людської природи та як це є живильним джерелом цивілізації", - підкреслив Папа Лев XIV під час свого виступу на заході "До коріння Європи заради миру та єдності", що відбувся в понеділок, 28 вересня 2026 року, у конгрес-центрі Роберта Шумана в Меці. Ця зустріч об'єднала представників політики, релігії, культури та громадянського суспільства, включаючи глав держав і урядів.
Святіший Отець прибув до аудиторіуму після міжрелігійної зустрічі, що відбувалася в сусідньому залі. Після вітальних слів Президента Франції Еммануеля Макрона та очільника єпископату Франції кардинала Жан-Марка Авеліна відбувся показ тематичного відеоролика та прозвучав гімн Європейського Союзу.
На перехресті континенту
Далі до присутніх промовив Наступник святого Петра, висловивши радість з огляду на можливість перебувати в цьому історичному місті, "перехресті в серці континенту". Саме цей регіон, за його словами, надихнув Роберта Шумана зробити внесок у формування Європи сьогоднішнього і завтрашнього дня через відому Декларацію від 9 травня 1950 року. "Сьогодні ми хочемо думками здійснити подорож, яка починається від витоків Європи, пролягає до її сьогодення і спрямована в майбутнє. Ми запитуємо себе, яким чином історія цієї землі, сином якої був Роберт Шуман, сформувала його особистість і як він зробив вирішальний внесок у формування сучасної Європи, завдяки чому його вважають одним із батьків-засновників", - сказав Лев XIV.
Креативна взаємодія
Згідно з висловленням Папи, визначити Європу – це непросте завдання, оскільки вона поступово "усвідомлювала себе" в різні історичні періоди: від елліністичної ери до римського панування, а також через поширення християнства, інтегруючи нові культури, зокрема германські та слов'янські, і охоплюючи дедалі більші регіони. "Тому Європу слід розглядати не лише як географічну реальність, але й як культурний та історичний феномен", - зазначив Лев XIV, підкреслюючи, що протягом століть вона змінювала свої кордони та визначення, переживаючи як періоди процвітання, так і глибоких криз та відродження. "Однією з постійних закономірностей в її насиченій та суперечливій історії є те, що Європа прогресувала, коли могла осмислити позитивні аспекти свого минулого та втілити їх у нових, креативних формах через співпрацю з іншими культурами", - додав Папа, згадуючи про вплив арабської культури на Іберійському півострові та про те, як "Старий континент" звертався до "Нового світу".
Насліддя християнської віри
Але, як наголосив далі Святіший Отець, цю довгу історію не можливо збагнути, не згадавши ще одного "Отця Європи", святого Венедикта, якого святий Павло проголосив 1964 року покровителем континенту. "Допомога вбогим, хворим, літнім людям; освіта дітей та університети; лікарні та медицина; архітектура та інженерія; розвиток наук; право та організація міст і самих держав: у Європі дуже багато сфер зазнали глибокого впливу святого Венедикта та його монахів!" - наголосив Лев XIV, підкреслюючи, що без цього спадку не існувало б європейської цивілізації, як ми її знаємо. Таким чином, "неможливо говорити про Європу, не згадуючи про християнство", й Роберт Шуман добре це усвідомлював. Це також, за словами Папи, відлунює також і в словах Альчіде Де Ґаспері, ще одного батька-засновника сучасної Європи, який саме в християнському спадку вбачає джерело моралі, яка вивищує постать і відповідальність людської особи. Тож йдеться не про конфесійний критерій, що виключає інші, а про те, що "дозволяє краще зрозуміти, наскільки відкритість до трансцендентного завжди є невід'ємною складовою людської особи та живим джерелом цивілізації".
У цьому контексті Святіший Отець навів 17 статтю "Трактату про діяльність Європейського Союзу", який заохочує до "відкритого, прозорого та регулярного діалогу" з Церквами. Наступник святого Петра підкреслив, що світськість держави включає "не лише позаконфесійний характер цивільних інституцій", а передбачає "справжню співпрацю між сторонами", а також "повагу з боку державних та громадських органів до автономії Церков та сприяння їхній свободі організації, самовираження та культу". Тобто, йдеться про те, щоб "повернутися до джерела цінностей, які є фундаментом цивілізованого співіснування".
Необхідність діалогу
"У сучасному мультикультурному середовищі підтвердження універсальності цих цінностей, які є критично важливими для їхнього існування, здійснюється також через переосмислення власних коренів та готовність до взаємодії з іншими," - продовжував Лев XIV, підкреслюючи "соціальну та політичну необхідність" повторного відкриття центральної ролі людської особистості та "надання змісту таким термінам, як свобода, демократія, мир і єдність". За словами Папи, цей подвійний процес відновлення та діалогу дозволить "знайти вірну гармонію між правами, а також між правами та обов'язками".
Виклик прийняття
За словами Святішого Отця, сучасна Європа стоїть на порозі нового етапу "своєї довгої історії зустрічей", пов'язаного з прибуттям на континент численних людей, які втікають із театрів воєнних дій та переслідувань або шукають кращого життя подалі від злиднів. Він підкреслив, що йдеться не тільки про матеріальну підтримку прибулих, адже прийняти людину означає "інтегрувати немовби в свою сімʼю", даючи можливість для розвитку.
Розмова, яка має потенціал стати основою.
Необхідно усвідомити важливість того, що відбувається, а саме – безпрецедентну зустріч різних народів і культур, яка спонукає нас до творчого переосмислення наших витоків і водночас до уважного слухання одне одного. Універсальність основних цінностей Європи вселяє впевненість у тому, що такий діалог можливий і може стати надійною основою для наших суспільств, що дозволить нам ефективніше працювати на благо миру та гармонійного співіснування. Це підкреслив Лев XIV, зазначаючи, що саме ця ідея надихнула таких діячів, як Шуман, на те, щоб подолати протиріччя між культурними ідентичностями та започаткувати європейські інституції після жахливої трагедії Другої світової війни.
Роберт Шуман, який спостерігав за постійними змінами кордонів, відіграв ключову роль у формуванні Європи, що усвідомила критичну необхідність ліквідації бар'єрів, які розділяли її на частини. Його християнське виховання виховало в ньому цінність рівності, незалежно від раси чи соціального статусу, а також навчило поваги до праці. Досвід різних національних суверенітетів сформував у ньому розуміння значення міжнародного права та цінності чесного слова. Виростаючи в атмосфері, де домінували гордість і бажання помсти, Шуман присвятив своє життя справі миру та братерства між народами, які, після багатьох років конфліктів, нарешті усвідомили, що залежать один від одного, - зазначив Святіший Отець.
Будування миру - не наївний іренізм, а креативні зусилля
Отже, Папа закликав задуматися над тим, які уроки може дати Роберт Шуман сучасній Європі та світу в цілому. Перш за все, він підкреслив "глибоке бажання миру". На жаль, сьогодні війна знову постала перед Європою, щодня приносячи страждання та смерть. І слова "Декларації Шумана" 1950 року залишаються надзвичайно актуальними, нагадуючи про те, що внесок "організованої Європи" є вкрай важливим для забезпечення мирних відносин.
"Важливо вести терплячий діалог, виявляти відвагу під час переговорів і бути готовими поступитися певними позиціями заради вищого блага — миру", — підкреслив Лев XIV. Він також зазначив, що "пошуки миру в Європі та в інших регіонах світу не варто плутати з наївним іренізмом". Як зауважив Шуман, мир не можна зберегти "без креативних зусиль, адекватних загрозам, які його оточують". Проте Святіший Отець попередив про ризик ілюзії переозброєння. "Сприяння миру є активним зусиллям," — сказав він. — "Сьогодні важливо запитати себе, чи справді ми докладаємо "творчих зусиль" для досягнення справжнього всесвітнього миру, або ж лише намагаємося "зупинити кровотечу війни" та краще підготуватися до потенційних конфліктів, які, як ми вважаємо, можуть статися в майбутньому".
Відродження пошани до даного слова
Далі Папа сказав, що Європа згідно з баченням Шумана ґрунтується на "пошані до міжнародного права", яке, на відміну від національних законодавств, не може бути навʼязане силою держави, а ґрунтується на універсальному принципі pacta sunt servanda. "Міжнародне право та багатосторонність підкреслюють фактичну рівність держав у їхніх взаємних стосунках і є найкращою протиотрутою від прагнення підкорення, яке лежить в основі кожного конфлікту. Сьогодні стосунки між людьми та державами стають дедалі більш варварськими. Цінність даного слова зневажається; натомість хваляться брехнею та обманом. Європа може покласти край цій спіралі завдяки повазі до іншого, яку вона зуміла плекати й зберігати", - наголосив Лев XIV.
Впевненість у своїх силах.
Святий Отець також підкреслив, що Шуман нагадує про важливість прояву "реалізму та сміливості", зазначаючи, що "Європа не може бути створена миттєво", а лише через конкретні дії, починаючи з істинної солідарності. "Ніколи не слід втрачати віру в нашу здатність до поступу, навіть якщо наші кроки іноді виявляються маленькими і майже непомітними. Сучасне прагнення "мати все відразу" не відповідає європейській історії та культурі, які навпаки вчать цінувати час і терпіння," - зауважив Папа, акцентуючи, що саме через "маленькі зусилля" можна відновити ту справжню солідарність, яка забезпечить, що ніхто не залишиться на самоті чи забутим.
Призив до молодого покоління
Підсумовуючи свої роздуми, наступник святого Петра звернувся до молоді, яка, за його словами, "має місію формувати Європу сьогодні і в майбутньому". У своєму посланні Папа закликав молодих людей: "Виявляйте сміливість у відповідальному виконанні своєї місії – будувати мир у своїх серцях, стосунках, родинах, навчальних закладах, а також у житті ваших міст, країн та всієї Європи. Не піддавайтеся логіці насильства та пригноблення. Цінуйте життя в кожну мить і не бійтеся майбутнього! Не бійтеся створювати сім'ї, народжувати дітей, захищати гідність кожної людини від моменту зачаття до останнього подиху. Працюйте не покладаючи рук на благо своїх спільнот, зокрема через участь у політиці. Станьте творцями своїх громад! Разом з вами Європа, укорінена в своїх традиціях, буде процвітати та надихати весь світ".
По завершенні заходу Лев XIV мав коротку зустріч із главами держав і урядів, які брали в ньому участь.
#
