Під час інавгурації нового кампуса Національного університету, Папа Лев XIV занурився у культуру Екваторіальної Ґвінеї і висловив свої роздуми щодо взаємозв’язку між вірою та розумом. Він підкреслив, що спокусливе прагнення підлаштувати реальність під власні уявлення є серйозною перешкодою на шляху до істини. Натомість, хрест служить джерелом зцілення для людської потреби в знанні.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватиканский служитель
"Відкриття університетського осередку - це більше ніж адміністративний акт, це виходить за межі простого розширення інфраструктури та навчальних приміщень. Ця інавгурація - це жест довіри до людини: підтвердження того, що варто й надалі робити ставку на формування нових поколінь та на те завдання, настільки ж вимогливе, як і благородне, яке полягає у шуканні істини та використанні знань на служіння загальному благу", - сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи промову до представників світу культури Екваторіальної Ґвінеї.
Зустріч відбулася у вівторок, 21 квітня 2026 року, після обіду, в новому академічному кампусі Національного університету Екваторіальної Ґвінеї, названому на честь Лева XIV, що співпало з його урочистою інавгурацією. Висловлюючи вдячність за цей "ввічливий жест", Святіший Отець зазначив, що така честь "перевищує індивідуальність і акцентує на цінностях, які ми прагнемо спільно передати". За його словами, відкриття цього освітнього закладу має значення, яке виходить за рамки матеріального: це створення "простору для надії, спілкування та розвитку".
Папа підкреслив, що "будь-яке справжнє освітнє починання" має розвиватися не лише як організація, "але й як живий організм". Він навів приклад сейби, національного дерева, яке може стати яскравим символом. "Дерево, - зазначив він, - глибоко вкорінюється, терпляче й уперто підіймається вгору, і несе в собі плодовитість, яка призначена не лише для себе". Таким чином, у своїй величі воно є "метафорою того, чим має бути університетська інституція", тобто "реальністю, міцно закріпленою в серйозному підході до навчання, у живій пам'яті народу та в стійкому прагненні до істини".
На думку Святішого Отця, символіка деяких дерев, згаданих у Біблії, дозволяє відслідкувати розвиток людської історії. Він звернув увагу на те, що в Едемському саду, як це описано в Книзі Буття, поряд з деревом життя існувало дерево пізнання добра та зла, плоди якого Бог заборонив вживати. "Варто підкреслити, що тут не йдеться про осуд знання як такого, адже віра не боїться раціонального мислення і не ставиться з підозрою до прагнення до знань. Людина наділена здатністю пізнавати, називати, розрізняти, дивуватися красі світу та роздумувати над його значенням", - зазначив Лев XIV. Він пояснив, що проблема полягає не у самому пізнанні, а в спотворенні розуму, "який більше не прагне відповідати реальності, а намагається підлаштувати її під свої власні критерії, судячи про неї з точки зору вигоди тих, хто претендує на знання". Таке знання "втрачає свою відкритість і перетворюється на володіння", і замість того, щоб бути шляхом до мудрості, стає "гордим підтвердженням самодостатності", що може призвести до проявів нелюдяності.
Проте, як зазначив далі Наступник святого Петра, біблійна наратив не зводиться лише до одного дерева; християнська традиція звертає увагу на інше дерево — хрест: "не як на заперечення людського розуму", а як на символ "його відкуплення". "Якщо у Книзі Буття спостерігається спокуса знання, відокремленого від істини та добра, то на хресті, навпаки, відкривається істина, яка, не нав'язуючи своєї переваги, щиро дарує себе з любов'ю і підносить людину до тієї гідності, з якою вона була задумана з самого початку. Саме там людина отримує запрошення дозволити, щоб її прагнення до пізнання було зцілене: щоб знову усвідомити, що істину не можна створити, нею не можна маніпулювати, і не можна володіти нею як трофеєм; її слід приймати, смиренно шукати і відповідально використовувати", — зазначив Папа, підкреслюючи, що з християнської точки зору, Христос не є втечею від інтелектуальних зусиль, ніби віра починається там, де закінчується розум. У Христі "відкривається глибока гармонія між істиною, розумом і свободою".
"Істина виникає як реальність, що перевершує людину, закликаючи її вийти з власних обмежень. Тому шукати її можна з довірою. Віра, яка не зупиняє цей пошук, очищає його від самодостатності й відкриває шлях до тієї глибини, до якої прагне розум, навіть якщо не може повністю її осягнути," - продовжував Лев XIV, підкреслюючи, що дерево хреста, таким чином, відновлює зв'язок між любов'ю і знанням, повертаючи їх до їхнього первісного джерела. Воно вчить нас, що "пізнання означає відкритість до реальності, сприйняття її сенсу та збереження таїнства".
У цьому контексті Папа знову звернувся до образу дерева: для того, щоб дерево давало плоди, важливо не лише їхня кількість, а й якість. Отже, "основним критерієм університету є якість його студентів", а не кількість отриманих дипломів або розширення інфраструктури. Це є "щирим бажанням Католицької Церкви", що виявляється через її багаторічні зусилля в галузі освіти, "щоб нові покоління розвивалися всебічно".
Шановні брати та сестри, в цих стінах сейба Екваторіальної Гвінеї наділена місією приносити плоди спільного розвитку, знання, що підносить і всебічно формує особистість. Її завдання — вносити до нашого життя плоди розуму, чесноти, експертності та мудрості, а також визначних здібностей і служіння. Якщо тут виховуватимуться покоління чоловіків і жінок, глибоко укорінених у правді і спроможних перетворити своє життя на дар для інших, тоді сейба залишиться потужним символом: вкорінена в найкращих цінностях цієї землі, піднесена благородством знання і щедра на плоди, які здатні прославити Екваторіальну Гвінею та збагачувати все людство, - підкреслив Лев XIV.
#Університет #Християнство #Знання #Організм #Ватикан #Святий Петро #Прогрес (історія) #Лев #Біблія #Мудрість #Віра #Орден Святого Василія Великого #Бог #Правда #Гвінея #Екваторіальна Гвінея #Дерево #Папа #Усі #Когнітивні процеси #Плід (частина рослини) #Книга Буття #Символізм (художній напрям) #Сейба
