Довіртеся перевіреному джерелу — підпишіться на Telegraf у Google Новинах!
"У нашій компанії вейплять усі без винятку, десять з десяти," — повсякденно зазначає підліток з випадкової групи на столичній Оболоні в розмові з "Телеграфом". Школяр з електронною сигаретою в руках вже нікого не шокує. Хімічна залежність перетворилася на новий масовий тренд, який остаточно вийшов з-під контролю.
Куріння тютюну вже давно стало серйозною проблемою для молоді, але нові дослідження виявили вражаючий, майже катастрофічний ріст популярності вейпів. Відсутність відповідальності у точках продажу, нехтування державним контролем та недолік ефективних програм протидії цій новій загрозі фактично підштовхують українських підлітків до широкого вживання небезпечних хімічних речовин.
"Телеграф" провів аналіз ситуації з підлітковим вейпінгом на вулицях столиці.
Динаміка катастрофи: як молодь опинилася в хімічному "підпіллі"
Хмари ароматного диму від вейпів вже стали невід'ємною частиною київських вулиць. Але за цим на перший погляд нешкідливим "паром" приховується тривожна статистика, що вказує на масове захоплення електронними сигаретами серед неповнолітніх українців. Останні дані досліджень висвітлюють реальний масштаб цієї вейп-епідемії.
Ще у 2023 році, згідно з даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS), популярність електронних сигарет серед підлітків віком 13-15 років зафіксувалася на високій позначці у 19,6%. При цьому міжнародні дослідники оцінювали вейпінг як окрему категорію, повністю відокремлену від традиційного тютюну. Але вже тоді було очевидно, що інтерес молоді зміщується у бік вейпів, адже звичайні сигарети курили значно менше підлітків (12,3%).
Вік, що шокує: перша затяжка у початковій школі
Щоб перевірити, як сухі цифри науковців працюють на практиці, журналісти "Телеграфу" вирушили безпосередньо на вулиці столиці. Компанії підлітків для експрес-інтерв'ю обиралися абсолютно рандомно, незалежно від того, тримали вони в руках вейп у цей конкретний момент чи ні.
Вражаючі результати: серед п'яти опитаних груп підлітків (в середньому по 2-5 осіб у кожній групі) лише одна виявилася абсолютно некурящою. У решті чотирьох груп всі або принаймні більшість учасників вживали вейп.
Під час розмов з'ясувалося, що сучасні тинейджери починають експериментувати з нікотином не просто у старших чи середніх класах, як заведено вважати, а ще у початковій школі. Наш співрозмовник, 16-річний підліток, котрий назвався Фішем, спокійно зізнався, що почав курити приблизно в 12 років. Але справжнім шоком для редакції стала розмова з дівчиною з іншої компанії з ніком Білка. Дівчина, якій наразі також 16 років, буденним тоном розповіла, що вперше спробувала електронну сигарету... у 9 років, навчаючись у третьому класі.
"У віці дев'яти років я вперше спробувала вейпи. Це сталося, коли мій брат мені їх показав, і мені це дуже сподобалося," -- розповідає вона.
Історія ще одного нашого співрозмовника, 16-річного Богдана, який почав вейпінг у 15 років, виглядає як типовий приклад впливу соціального оточення. "Просто через те, що більшість моїх знайомих, друзів і всіх компаній... фактично кожен другий, і майже всі, блин, це якось так спонукало, що я почав курити," — ділиться хлопець.
Хоча про реальну шкоду від "електронного диму" чули буквально всі опитані підлітки, через ілюзію "безпеки", про яку в розмові згадував ледве не кожен співрозмовник, діти, схоже, сприймають вейп виключно як невинну забаву. І в результаті повністю ігнорують той факт, що хімічний склад рідини руйнує їхній організм змалечку.
Система спокус: які фактори підштовхують дітей до "солодкого диму"
У свідомості підлітків перше вживання ніколи не виникає через якусь одну, окрему причину. Завжди діє цілий ряд психологічних та соціальних чинників, де особисті емоції переплітаються з тиском з боку оточення.
Одним із значних емоційних чинників, що впливають на певну групу дітей, сьогодні є стрес, викликаний війною. Згідно з дослідженням Інституту Марзєєва, від 8,2% до 23,1% підлітків, залежно від їхнього віку та статі, вказали, що переживання, пов’язані з військовою агресією, вплинули на їхнє бажання почати курити. В умовах тривоги електронні сигарети для багатьох стають простим засобом для спроби (зауважте, саме спроби) регулювати свої емоції.
Коли ми звернулися до 16-річного жителя Києва на ім'я Контекст з питанням про його захоплення вейпінгом, він чесно поділився своїми думками: "Напевно, це просто потреба в нікотині. Я намагаюся таким чином заспокоїти свої нерви. І все. Чи допомагає? Не завжди. Але це стало частиною мого життя".
Бажання "заспокоїти нерви" ніколи не переросло б у повальне захоплення, якби не фактор компанії. Підлітковий вік є максимально вразливим до соціального тиску, і діти у цей період підлаштовуватися під поведінку оточення. Гостра потреба бути визнаним серед однолітків та банальний страх стати "білою вороною" змушують дітей копіювати поведінку друзів. Якщо в компанії вейпять абсолютно всі, підліток підсвідомо капітулює перед цим впливом, щоб здаватися своїм та не випадати із загального колективу.
Проте головним, безумовним чинником, що сприяє поширенню цієї епідемії, є повна доступність вейпів: сьогодні діти можуть без жодних перешкод придбати їх у найближчих магазинах. До того ж, продавці подібної продукції залишаються абсолютно безкарними.
Сліпа зона нагляду: два методи безвідповідального продажу неповнолітнім.
В Україні існує жорстке законодавство, яке забороняє реалізацію тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин для них особам молодше 18 років. Однак результати опитування серед підлітків свідчать про те, що ці обмеження, на їхню думку, існують лише на папері. За даними дослідження Kantar, значна частина ринку — понад 93% — контролюється тіньовою інфраструктурою, яка досконало налаштована на обслуговування молоді.
Причини такої відваги торговців є очевидними. Нещодавно проведений журналістський рейд "Телеграфу" в вейп-магазинах великих торговельних центрів та супермаркетів Києва (див. статтю "Нікотин-невидимка та харчові добавки для паління: результати журналістського рейду") чітко показав: цей бізнес з самого початку функціонує майже поза законом. У магазинах під брендами відомих мереж широко застосовують фінансові маніпуляції: приховують підакцизний нікотин у документах, маскують його під безкоштовні "сюрпризи", здійснюють безготівкові розрахунки, використовуючи категорію "побутова техніка", або взагалі приймають оплату на особисті картки. І, що найгірше, за це їм не загрожує жодне покарання.
Відтак, оскільки ці точки щодня безкарно порушують податкове та антитютюнове законодавство прямо під носом у фіскалів та правоохоронців, схоже, що ризики, пов'язані з продажем нікотиновмісних виробів неповнолітнім, їх взагалі не турбують. На тлі мільярдних тіньових прибутків загроза отримати дрібний штраф здається ділкам просто неважливою.
Як наслідок, нелегальна роздрібна торгівля спокійно тримається на двох простих схемах, які повністю ігноруються органами контролю.
Перша схема полягає в так званих "німому погодженні" — підлітки добре обізнані про те, де розташовані точки (зазвичай це невеличкі вуличні кіоски), в яких продавці ніколи не просять показати документи.
"Спокійно просто підходиш в певні місця, і продають нормально, паспорта не питають взагалі", -- ділиться досвідом 17-річний Сергій.
Продавець без жодних слів приймає кошти у дитини та передає товар. Фіш також зазначає, що в таких випадках все залежить лише від совісті продавця.
"Майже ніколи не мав проблем з придбанням. І я, і продавець знаємо, що мені заборонено продавати вейп-рідину, але і він, і я так само знаємо, що кожен хоче отримати своє: я -- заправку для електронки, він -- гроші. Тому проблем нема", -- розповідає підліток.
Друга схема -- це "старший перехожий" або "доросла допомога". У великих супермаркетах чи брендових острівцях у ТРЦ документи перевіряють значно суворіше, тому туди підлітки намагаються не потикатися. Проте вони обходять цей бар'єр за одну хвилину, залучаючи дорослих.
"Я просто прошу людину, яка проходить повз, кажу, що мені треба купити, і мені купують. В основному без проблем", -- відверто розповідає Білка.
Сумна реальність полягає в тому, що звичайні перехожі без жодних сумнівів реагують на прохання дітей, спокійно купуючи їм небезпечні речовини.
Батьківська здача на фоні безмежної свободи.
Ще одним логічним і вкрай тривожним наслідком безконтрольності ринку стало повне руйнування сімейних табу. Якщо раніше за класичне куріння підлітків могли моментально вирахувати, і вони ретельно його ретельно приховували, то сьогодні тинейджери парять відкрито, а батьки про це знають і не втручаються.
"Батьки в курсі, дозволяють", -- буденно розповідає 16-річний Фіш. На запитання журналіста, чи сварять його за це вдома, хлопець відповідає з усмішкою: "Мама спочатку була дуже проти всього цього, взагалі не підтримувала. Але зараз вона вже просто змирилася з цим".
Схожі ситуації спостерігаються й в інших підліткових групах Оболоні. Білка поділилася, що спочатку її батьки часто влаштовували їй прочуханки, але згодом це припинилося. Сергій зазначає, що іноді все ще намагається приховуватися, але останнім часом таких випадків стало значно менше.
Отже, можна зробити висновок, що конфлікти, гучні суперечки та спроби контролю з боку батьків тривають лише кілька початкових тижнів, поки діти знайомляться з новими пристроями. Після цього наступає етап здачі.
Дослідники з Інституту Марзєєва підкріплюють цю інформацію невтішними цифрами: більше половини хлопців (55,8%) і майже половина дівчат (44,4%), які мають досвід користування електронними пристроями, стали регулярними курцями. Вони вже не приховують свою звичку від родичів. Легкий доступ до вейпів на вулицях і емоційна втома дорослих перетворили серйозну хімічну залежність на звичайну частину повсякденного життя, з якою всі змирилися.
Експертна думка: як електронні сигарети приховують небезпечну залежність від нікотину для молоді
Щоб розібратися у причинах підліткового вейпінгу та зрозуміти, як правильно поводитися батькам і педагогам, "Телеграф" поспілкувався зі штатним психологом однієї зі шкіл Оболонського району столиці Оксаною Климець. Фахівчиня ледве не щодня стикається з цією проблемою та ділиться практичними спостереженнями.
Дані свідчать про значне збільшення використання вейпів серед підлітків та учнів. Якою є ваша думка щодо серйозності цієї проблеми?
Дійсно, на мою думку, останнім часом спостерігається значне зростання кількості підлітків, які курять. Найбільш критичною є вікова група 13-15 років. Хоча не можу з упевненістю сказати, що всі підлітки користуються електронними сигаретами, все ж ця тенденція викликає занепокоєння. За моїми спостереженнями, приблизно один з чотирьох або п'яти учнів старших класів активно вживає нікотин у такій формі. Що ще тривожніше, вже є випадки, коли діти, які вперше спробували вейпи або почали курити, роблять це в дуже ранньому віці — з 10 років.
Яким чином ви бачите поширеність вейпів у порівнянні з традиційними сигаретами?
-- Я переконана, що серйозною проблемою є і одне, і інше. І однаково негативно ставлюся і до цигарок, і до вейпів. Хоча напевно можу сказати, що сьогодні масштаби проблеми з вейпінгом є значно більшими, ніж це було колись із традиційними сигаретами. Річ у тому, що раніше підлітки розуміли, що від звичайної сигарети залишається різкий, стійкий запах тютюну. Його миттєво могли відчути і вчителі в класі, і батьки вдома. Та й пачку важче сховати.
Електронні гаджети повністю усунули цей ризик. Вони не мають того неприємного запаху, а самі пристрої стали досить компактними. Дитині легше приховати такий гаджет, наприклад, у шкарпетці чи пеналі, де він виглядає як звичайна ручка або фломастер, а також у інших місцях, про які навіть не здогадаєшся.
-- З чим пов'язаний психологічний феномен "тотального вейпінгу" в компаніях, коли парять "9 із 10", і як дитині вберегтися від цього соціального тиску?
Підлітковий період є особливим часом, коли молоді люди, подібно до губок, швидко поглинають новий досвід. У цей період в них формуються власні комплекси, виникає бажання експериментувати та прагнення отримати визнання від певної соціальної групи чи товариства. Саме тому вплив однолітків та компаній грає важливу роль у їхньому житті. Щоб довести свою значущість і продемонструвати, що "я не гірший за вас", підлітки часто відчувають потребу вчиняти те, чого насправді не хочуть.
Яким чином самі діти обґрунтовують цю свою поведінку?
-- Найчастіше говорять -- це ж не цигарка, тут немає шкоди. Вони говорять, що "я раз спробував, це не так шкідливо". Тобто в них немає остаточного розуміння шкоди.
Які заходи щодо запобігання використанню вейпів реалізує навчальний заклад?
Сьогодні навчальний заклад працює над тим, щоб допомогти підліткам навчитися ефективно управляти своїми емоціями. Це включає в себе формування відповідальної поведінки, здатності сказати "ні" як у колі друзів, так і в ситуаціях, коли потрібно протистояти власним бажанням. Важливо, щоб молодь навчалася усвідомлювати свої потреби та адекватно їх оцінювати. Основна мета – це розвиток критичного мислення, завдяки якому учень зможе впевнено вступити у доросле життя, володіючи необхідними навичками.
Проте в будь-якому разі необхідно мати трикутник: батьки, діти та викладачі.
Як насправді має реалізовуватися цей процес? Наприклад, якщо вчитель помічає, що учень має електронну сигарету, які дії слід вжити? Чи слід негайно конфіскувати пристрій?
Ні. Перш ніж вжити якісь заходи, вчитель спочатку звертається до класного керівника і одночасно інформує заступника директора. Потім викликають цього підлітка та просять залишити пристрій на столі. Його повертають лише тоді, коли приходять батьки, які отримують його особисто.
Чи є виклик батьків обов'язковим?
Отже, це їхня обов'язок. Тому вони повинні бути поінформовані, щоб мати змогу контролювати ситуацію та оперативно реагувати на виникаючі проблеми.
Ми провели розмови з кількома підлітками, і всі вони стверджують, що їхні батьки обізнані про вейпінг. Як ви вважаєте, чому батьки настільки легко здаються перед цією звичкою своїх дітей?
Звісно, у кожного є свої причини, і не варто всіх підганяти під один стандарт. Але, на мою думку, основною проблемою є психологічна втома батьків. Війна дійсно справляє великий вплив. Багато з них просто не мають сил: щоб заспокоїти себе або впоратися зі стресовими ситуаціями, вони витрачають величезну кількість енергії. І додатково витрачати сили на постійні пояснення чи заборони стає дуже важко... Тому й виникає думка: "Нехай вже буде так, аби тільки не стало ще гірше".
-- Що конкретно мають робити батьки, якщо вони дізналися про вейпінг дитини: як реагувати правильно, щоб не втратити довіру та не викликати агресію?
-- Перше, що виникає у батьків, коли вони це чують або бачать сам пристрій, -- це крик і заборони. Але тут потрібно спочатку взяти себе в руки, спокійно сказати: "Я знаю про проблему". Запитати, як часто дитина вживає вейп, як почувається після. Спробувати з'ясувати причину, чи це закривання емоційних або стресових проблем, чи, можливо, вплив однолітків, чи вже залежність. Батькам дуже важливо дізнатися причину і, вже розуміючи "чому", відштовхуючись від цього, або спробувати вирішити її разом з дитиною, або вже звертатися по допомогу до психолога чи навіть до фахівця з залежностей.
Як ви, як експерт у своїй галузі, ставитеся до масового зростання кількості торгових точок, що продають вейпи?
-- Мені це жах як не подобається. Можу сказати, що мене це лякає, іноді навіть злить. Особливо, коли подібні заклади відкриваються прямо поруч зі школами. А найгірше - відсутність реакції влади. Всі ж знають, що продаж заборонений, тим більше дітям. Але реакції нуль. Напевно, це і є однією з основних причин і проблем усієї цієї історії з розповсюдженням вейпінгу. І цю ситуацію точно потрібно змінювати.
Куди спрямовані погляди держави: чому заборони на папері не встояли перед нелегальним ринком
Як ми можемо помітити, рівень проблеми підліткового використання електронних сигарет досягнув вражаючих масштабів. Це спонукає суспільство ставити серйозні питання перед державою та її наглядовими органами.
Чи готові сьогодні Податкова, БЕБ та поліція вийти зі своєї сліпої зони та почати реальну боротьбу проти тіньових схем збуту нікотину, які безперешкодно працюють в офлайн-точках та великих ТРЦ? Адже доки теоретичне покарання за продаж підакцизного товару неповнолітнім залишається на папері, дрібні адміністративні штрафи сприймаються нелегальними ділками лише як незначні та цілком прийнятні видатки на тлі мільярдних прибутків чорного ринку.
Одночасно ця епідемія вейпінгу ставить під сумнів ефективність нинішніх стратегій Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров'я щодо профілактики залежностей у підлітковому середовищі. Чи здатна держава відмовитися від традиційних і формальних лекцій на користь сучасних програм психологічної підтримки, які дійсно допомагали б молоді справлятися зі стресом і тиском з боку однолітків, не вдаючись до вейпів та їхніх хімічних складників?
Наприкінці, існує ще одне суттєве питання, яке необхідно поставити перед керівниками та звичайними працівниками всіх згаданих установ. Багато з них мають дітей та онуків, які щоденно гуляють тими ж вулицями українських міст, навчаються в тих самих навчальних закладах і проходять повз яскраві нелегальні кіоски, які приховують небезпечні речовини.
Чи справді батьки, які займають високі посади в державних структурах, не бачать проблеми, коли тіньовий ринок безкарно шкодить здоров'ю майбутніх поколінь лише заради наживи? Безумовно, що відсутність чесних відповідей на ці питання та відсутність системного підходу до контролю призведе до того, що будь-які формальні заборони залишаться лише на папері й не зможуть протистояти агресивному бізнесу, що формує залежності у дітей.
"Телеграф" планує направити офіційні запити до керівництв Податкової служби, БЕБ, Національної поліції, а також Міністерств освіти і охорони здоров'я України. Наша мета – отримати публічну позицію очільників цих інституцій щодо критичної ситуації з підлітковим вейпінгом та дізнатися про конкретні заходи, які вони мають намір вжити для вирішення цієї проблеми.
Ми плануємо продовжити нашу серію матеріалів, присвячених поширенню вейпінгу в Україні. Незабаром ви зможете ознайомитися зі статтею, що розглядає медичні аспекти використання електронних вейпів. Залишайтеся з нами!
#
